2021 рік: чи буде долар за 30

2021 рік, що наступив, буде дуже непростим для України. За даними НБУ, тільки зовнішні зобов'язання країні доведеться погасити на близько $ 10 млрд. Ще у вересні 2020 року міністр фінансів Сергій Марченко заявляв про те, що Україна направить на погашення та обслуговування держборгу в 2021 році не менше 599,8 млрд гривень. Тож курс гривні в цей період стане одним з найголовніших орієнтирів як для уряду, так і для простих громадян.

Що буде впливати на валютний курс у 2021 році. Основні загрози для гривні

1. Виконання бюджету України. Верховна Рада прийняла бюджет цього року з доходами в 1,084 трлн гривень, видатками — 1,32 трлн гривень і граничним плановим дефіцитом у 246,6 млрд при середньорічному курсі 29,10 гривень за долар. МВФ закладав у свої розрахунки 28,12 гривні за долар.

Бюджет 2021, як завжди у нас в країні, страждає завищеними очікуваннями фіскалів щодо дохідної частини на тлі явних проблем з фінансуванням всіх витрат. Значне збільшення витрат за соціально захищеними статтями при проблемному наповненні бюджету призведе до зростання дефіциту і є дуже небезпечним для курсу та інфляції. Нагадаємо, що мінімальна зарплата з 1-го січня зросла до 6 тисяч гривень, а з 1 грудня її планують підвищити ще раз — до 6,5 тисяч гривень. Тобто, отримаємо зростання пенсій та інших соцвиплат при досить туманних перспективах щодо наповнення скарбниці.

Читайте також: Бюджет-2021: що буде з зарплатами, пенсіями і субсидіями

В уряді, Мінфіні України і НБУ запевняють, що ситуація під контролем. Але певний ризик запуску «друкарського верстата» через різні механізми для латання бюджетних дірок зберігається. Якщо влада зважиться на цей крок, це тут же вдарить по курсу і по рівню інфляції;

2. Робота з МВФ та іншими міжнародними кредиторами. Україна веде себе як школяр-трієчник. Замість того, щоб зібратися і вивчити предмет — весь час намагається «відпетляти» від своїх зобов'язань або виконати їх абияк. Це вже не проходить з нашими західними партнерами. Постійна затримка отримання траншей МВФ — тому свідчення.

Реакція МВФ відбивається на поведінці інших кредиторів, що відбивається на інвестиційній привабливості країни. А низький рейтинг призводить до того, що основна частина капіталів, які працюють на нашому ринку — спекулятивні, дорогі і короткі за термінами.

Читайте також: Три міфи про МВФ

Дефіцит прямих інвестицій не дозволяє модернізувати економіку і робить Україну все залежнішою від «гарячих» спекулятивних грошей. А там де спекуляції — там і зацікавленість у розгойдуванні курсу гривні. Основна мета — зайти в ОВДП за максимально високим валютним курсом, а ось виходити з них і фіксувати валютний прибуток — за максимально низьким. Валютні гойдалки і заробітки спекулянтів фактично оплачує кожен українець зі свого гаманця;

3. Сировинна модель економіки і потенційне зростання негативного сальдо торгівлі. Навесні минулого року через епідемію коронавірусу ціни на енергоносії серйозно впали. При цьому зберігалася сприятлива кон'юнктура цін на українську с/г продукцію та частково — на метал. Це істотно скоротило негативне сальдо торгівлі України у 2020 році. Але загалом, ми знову не скористалися шансом змінити сировинну модель економіки і залишилися повністю залежними від цін на сировину.

Поява вакцини і поступове пожвавлення світової економіки провокує зростання цін на енергоносії і призведе до нарощування негативного сальдо торгівлі, що буде «вимивати» валюту з країни і тиснути на курс гривні;

Читайте також: Як заробити на вакцині від Covid-19: 10 перспективних акцій

4. Скорочення надходжень від заробітчан, відтік мізків і кваліфікованої робочої сили на тлі негативної демографії. Не бачачи перспектив гідної оплати праці в Україні, більша частина більш-менш кваліфікованих заробітчан намагається залишитися в країнах, де вони працюють. Вони поступово там осідають і перевозять сім'ї. А значить, і переказувати кошти в Україну їм уже немає чого і немає кому.

У перспективі це знизить надходження в Україну за цією статтею. Більш того, відбувається відтік молоді. Студенти їдуть вчитися за кордон, щоб залишитися там назавжди. Як результат — перетікання валюти за кордон для оплати навчання.

Негативні показники статистики щодо населення у поєднанні з відтоком кваліфікованих кадрів не дозволяють генерувати в Україні зростання ВВП. Країна перетворюється в державу пенсіонерів, що ще більше збільшує соціальне навантаження на бюджет і провокує зростання тиску на нацвалюту;

Читайте також: Українські трудові мігранти почали перевозити в Польщу сім'ї

5. Пробуксовування реальних економічних і соціальних реформ. Відсутність захищеності прав кредиторів, корупція, рейдерство, слабка судова система та неефективна робота правоохоронців і силових структур не стимулюють приплив прямих (читай — дешевих і не позикових) інвестицій. Бізнесу і державі доводиться закривати проблеми з фінансуванням тільки за рахунок залучення дорогих позикових ресурсів. Це ще більше знижує конкурентоспроможність українських товарів, уповільнює інтеграцію у світовий поділ праці і опосередковано робить національну валюту свідомо слабкою.

Позитивно для нацвалюти спрацюють два фактори:

1) Надлишок ліквідності в світі через заходи, вжиті ФРС США та ЄЦБ у період пандемії. Якщо протикоронавірусні вакцини успішно працюватимуть, а світова економіка почне відновлюватися, апетит інвесторів до ризику зросте. Вони почнуть нарощувати вкладення в країни, що розвиваються.

Це дозволить Україні перекредитувати частину своїх боргів, які треба гасити найближчим часом і збільшить приплив позикових валютних коштів у країну, що буде впливати на поведінку валютного міжбанку. Уже наприкінці 2020 року іноземці не тільки припинили знижувати свій портфель гривневих ОВДП, але і почали його активно нарощувати;

2) Значні обсяги вливань ФРС США та ЄЦБ у свої економіки призведуть до поступового наростання інфляційних процесів у ЄС і у США. Це знизить купівельну спроможність долара і почасти євро в міжнародних масштабах. Опосередковано це відіб'ється і на українському ринку, в тому числі і на валютному.

Головне, щоб паралельно зі світовими процесами, Україна не девальвувала свою національну валюту для закриття проблем бюджету. Інакше ефект накачування світової економіки незабезпеченими доларами і євро буде з лишком перекриватися діями місцевої влади та призведе лише до подальшого падіння курсу гривні.

Читайте також: Консенсус-прогноз — 2021: що буде з курсом, інфляцією і економікою

Прогноз курсу долара та євро на період 2021 року

Уряд заклав у бюджет середньорічний курс в межах 29,10 гривень за долар. Девальвація гривні повинна благотворно позначитися на надходженнях держскарбниці. По-перше, призвести до переоцінки золотовалютних резервів, що збільшить надходження до бюджету податку на прибуток від НБУ. По-друге, допоможе наростити надходження від податкових і митних платежів.

Але є й зворотна сторона. Девальвація призведе до зростання цін на товари і послуги в країні, тобто інфляції. Цей показник уряд і НБУ хочуть утримати в межах коридору 5% плюс-мінус 1%. І боротьба з постійним інфляційним тиском буде однією з основних економічних проблем для Нацбанку цього року. Ми прогнозуємо поступове зростання облікової ставки НБУ у 2021 році, як мінімум, до 6,5−7,5% річних.

У першій половині року, при сприятливому вирішенні проблеми з коронавірусом, світова економіка буде поступово відновлюватися. Це збільшить ділову активність в країнах ЄС — одного з найбільших торгових партнерів України. Сприятлива кон'юнктура для нашого експорту буде зберігатися. Також можна прогнозувати приріст вкладень інвесторів у гривневі ОВДП. Приплив валюти в цей період частково спрацює на користь зміцнення гривні, але багато в чому буде забезпечений нарощуванням боргів, а не реальним істотним поліпшенням показників вітчизняної економіки.

Найбільш небезпечною для гривні буде друга половина 2021 року. У третьому кварталі треба повернути зовнішні борги на суму близько $ 4 млрд. А починаючи з жовтня, почнеться опалювальний сезон. При зростаючих цінах на енергоносії це призведе до збільшення негативного сальдо торгівлі. У поєднанні зі зростанням обсягів бюджетних витрат тиск на нацвалюту посилиться.

Період жовтень-грудень буде найскладнішим для гривні цього року. У цей час будуть спостерігатися часті валютні ралі за курсом долара і євро відносно гривні на нашому міжбанку.

Відкриття кордонів після пандемії також збільшить відтік валюти з країни за рахунок туристичних поїздок наших громадян. Цим каналом з країни ще нещодавньо вимивалося до $ 4−5 млрд на рік. Попит на валюту з боку туристів послабить позиції гривні і на готівковому ринку.

Опосередковано додасть попиту на валюту і підвищення мінімалки і прив'язаних до неї оплат праці бюджетників. Українці звикли оцінювати стан своєї економіки курсом долара і, як і раніше, тримають частину своїх заощаджень «на чорний день» у готівковій валюті під матрацом. Отримавши більше коштів від держави у вигляді підвищення зарплати та інших виплат, деяка частина цих ресурсів у кінцевому підсумку піде на готівковий ринок. Це не будуть значні суми від кожного пенсіонера, медсестри або вчителя. Але, з огляду на те, що тільки пенсіонерів у нас близько 11 млн осіб, а бюджетників кілька мільйонів — навіть невеликі за сумами покупки валюти окремими громадянами суттєвий тиснутимуть на готівковий курс.

Загалом обстановка на валютному ринку у 2021 році буде дуже напруженою. Ми побачимо періодичні і досить істотні стрибки курсу. За прогнозами «Мінфіну», золотовалютні резерви НБУ зростуть до $ 29,2−29,5 млрд. Виходи Нацбанку на торги для згладжування курсових коливань і його тактика при проведенні інтервенцій надаватимуть ключове значення для курсоутворення.

Головними небезпеками для курсу гривні цього року будуть проблеми фінансування бюджету на тлі зростання соціальних виплат і негативне сальдо торгівлі в другій половині року.

Прогноз «Мінфіну» щодо коридору купівлі-продажу долара і євро на 2021 рік:

• долар міжбанк: 27,40 — 29,50 гривень
• долар готівковий: 27,30 — 29,70 гривень
• євро міжбанк: 32,80 — 35,50 гривень
• євро готівковий: в банках — 32,70 — 35,70 гривень,
• в обмінниках фінкомпаній — 32,70 — 35,50.