Железняк: Крипту ми контролювати не зможемо. Податки — для тих, хто хоче працювати «по-білому»

Минулого тижня до українського інформаційного простору потрапили дві прямо протилежні інформації щодо можливих змін у формуванні державних фінансів. Спочатку Ярослав Железняк підтвердив, що в Україні розробляють законопроєкт про створення державного стратегічного біткоїн-резерву. А за декілька годин голова цього ж, податково-митного комітету Данило Гетманцев спростував цю інформацію. Саме тому нашу розмову «Мінфін» розпочав із прохання прояснити ситуацію.

Про крипторезерв в Україні: коли в Раді з'явиться законопроєкт і що зможе НБУ

Ярославе, то все ж таки, готується законопроєкт про крипторезерв, чи ні?

Історія тут така. Ще місяці три тому в інтерв'ю «Українській правді» я сказав, що, ми готуємо законопроєкт щодо крипторезерву, і щойно він буде готовий, внесемо його в парламент. На той час ми саме проводили консультації з Нацбанком, представниками криптоіндустрії та експертами Комітету.

Декілька тижнів тому ця інформація знову сплила у ЗМІ, яку я підтвердив Incrypted.

Чи залучений до цього процесу Данило Гетманцев? — Ні, не залучений. Там достатньо простий законопроєкт. По суті, можливо, навіть цього тижня зареєструємо його в парламенті.

Якщо законопроєкт вже на фінальній стадії, можете розкрити деталі?

Ми даємо можливість, якщо буде таке рішення регулятора, додавати до наших резервів віртуальні активи. Регулятор сам визначатиме, які саме. Захочуть тримати цю частину резерву в біткоїнах? — Добре. Захочуть інші варіанти? — Будь ласка. Це буде їхня логіка і вибір. Я не бачу сенсу це регулювати. Бо криптоіндустрія розвивається дуже швидко, як, в принципі, і ринок віртуальних активів.

В законопроєкті є певні деталі, але, про них можна буде говорити, коли його зареєструємо.

Йдеться про криптоактиви, які вже є у держави, наприклад, конфісковані або ті, що Україна отримала, як донати?

Я, чесно кажучи, не так багато знаю випадків, коли конфісковували крипту.

Теоретично, в таких ситуаціях криптоактиви стягуються в дохід держави і далі, знову ж таки, теоретично, можуть перекочувати до резервів. Але зараз це не ті суми, які можуть стати основою для резерву. Є ще приклад, коли передавали до АРМА і потім їх виставляли на аукціон. Ось нещодавно майнінгову ферму вони реалізували.

Щодо донатів: умовно від держави створювали декілька криптогаманців, в тому числі для пожертв. Але, давайте говорити відверто, не всі постачальники зброї чисті і готові приймати офіційний SWIFT-платіж. Скільки криптоактивів на цих гаманцях — про це треба питати команду Мінцифри. Але не думаю, що держава володіє такою кількістю біткоїнів, яка є достатньою для резерву.

Повертаючись до законопроєкту про крипторезерв. Чи є сенс розглядати його без прив'язки до іншого, основного законопроєкту, про віртуальні активи?

Чи можу я задекларувати офіційно віртуальні активи, які я маю, як суб'єкт електронного декларування зараз? — Так. Щобільше, я це вже роблю три роки, відповідно, жодної кореляції між цими двома законопроєктами немає.

Дійсно, закон про віртуальні активи більший і ширший. Бажано, щоб обидва законопроєкти проходили в синхроні. Чи можуть вони проходити асинхронно? — Так, можуть.

Про регулювання крипторинку: чому Україна пішла європейським шляхом

Але наразі законопроєкт про віртуальні активи заблоковано. Чому?

Причину звуть Андрій Єрмак (керівник ОП — ред.) і його друг, голова НКЦПФР, Руслан Магомедов.

Тобто законопроєкт на паузі через невизначеність повноважень, хто контролюватиме цей напрямок. Так я розумію?

Ну, насправді, ні. Тому що тут якраз є чітка позиція МВФ, ми її розділяємо, і саме її так і заклали в тексті законопроєкту, що є Рада фінансової стабільності, до складу якої входить Нацбанк, Мінфін, Офіс Президента, НКЦПФР, і, відповідно, вони мають визначитись, хто буде регулятором. Ми про це і пишемо.

Ми, як профільний парламентський комітет, публічно говоримо, що ми б хотіли бачити регулятором крипторинку Нацбанк. Але є Рада фінстабільності, нехай вони визначаються з регулятором.

Декілька років тому, коли тільки анонсувалася підготовка законопроєкту про регулювання крипторинку, урядовці говорили, що напишуть правила, максимально комфортні для криптоспільноти, аби створити в Україні світовий криптохаб.

В результаті Україна пішла європейським шляхом: наш законопроєкт про віртуальні активи, як і MiCA (закон Європейського Союзу про регулювання ринку криптоактивів), встановлює жорсткі правила роботи, в тому числі і в частині оподаткування. Чому так змінився підхід?

А що ви там бачите в законопроєкті несприятливого? Я б не сказав, що він найліберальніший, але і ми — не Арабські Емірати, яких FATF включає до переліку країн із високим ризиком у сфері відмивання грошей і фінансування тероризму.

Зараз ми намагаємося відпрацювати спільну позицію. Є ліберальне Мінцифри, яке, напевно, і заявляло про максимально м’які умови регулювання крипторинку. Є Комісія з цінних паперів і фондового ринку, яка каже: слухайте, ми рухаємося в Європу, тому нам, у будь-якому разі, треба буде адаптувати наше законодавство до європейського, тому давайте це зробимо відразу.

І є, умовно, ми — парламентський комітет. Там, де ми можемо оминути певні норми MiCA, ми це робимо. Наприклад, умови про екологічність майнінгу крипти. Відповідно, ми ці норми або прибираємо, або відкладаємо набрання ними чинності на роки.

Є питання з ліцензуванням. Нам пропонують: давайте зробимо діяльність у цій сфері такою, що не підлягає ліцензуванню. Тоді представники Нацбанку кажуть: ми не можемо — як ми регулюватимемо. Ми говоримо, давайте пропишемо компромісний варіант. Є країни, які точно краще за нас регулюють крипторинок, визначаємо перелік цих юрисдикцій, якщо компанія має місцеву ліцензію, ми автоматично її приймаємо.

Я не говорю, що у нас буде найкраще регулювання в світі. Найкраще регулювання для крипти — це її відсутність. Можемо ми це зробити? — Можемо. Пропрацюємо так декілька днів, після цього нас викинуть з FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей — ред.), найімовірніше, стопорнуть програми МВФ, а за цей час у нас «помиються» всі хакери світу, мексиканських наркокортелів тощо. Інакше воно не працює.

І мені здається, я не чув такої серйозної критики від ринку щодо цього законопроєкту, хоча особисто я ближче до позиції Мінцифри.

Принаймні, всі не дуже задоволені податками — 18% ПДФО + 5% військовий збір на всі перекази крипти іншим власникам або під час її продажу.

Я ними теж незадоволений. Просто це проблема вже навіть не крипти, а загального рівня оподаткування в країні. І є норма, яку ми теж погодили в комітеті, що у перший рік після прийняття документа діятиме пільгова ставка ПДФО — 5%.

Інакше, ми натикаємось на позицію Мінфіна, Кабміна, МВФ, які говорять — у нас прибуток на фондовому ринку оподатковується загалом під 23%, тому і прибуток від операцій з криптою має оподатковуватись так само.

Але теж справедливо буде сказати, що крипту ми проконтролювати та відслідкувати не зможемо. Це нереально. В жодній країні світу це нереально. Тому ця опція оподаткування, умовно, для тих, хто хоче легально, «по-білому», з нею працювати.

Я, в принципі, виступав проти встановлення таких високих ставок військового збору для всіх (підвищення з 1,5 до 5%). Вважаю, що треба було збільшувати ПДВ. Але це окрема дискусія, яка, умовно, нас приведе до історії податків. Гарна новина, що на наступний рік після закінчення повномасштабної війни військовий збір знову зменшиться до 1,5%, відтак, сплачувати потрібно буде із доходів за операціями із криптоактивами не 23%, а 19,5%.

Ви сказали, що дуже важко буде проконтролювати транзакції з криптою. Тобто оці всі норми про те, що фіномоніторингу підлягатимуть будь-які перекази крипти обсягом понад 45 тис. грн, про звітування бірж щодо всіх операцій клієнтів і таке інше — це все написане для проформи?

Ні. Вони написані для тих, хто хоче працювати офіційно в юрисдикції України. Зрозуміло, буде купа бірж, які далі працюватимуть, і нічого ми їм не зробимо, ані США їм не зробить, ані Великобританія, тому що в них така ж сама історія. Крипта — це транскордонна штука.

Тому, якщо, умовно, хтось захоче неофіційно сісти на якусь DeFi-біржу і там з холодного гаманця торгувати своєю криптою, то ми тут безсилі — як не могли це проконтролювати, так і не зможемо, інші країни теж.

Наш законопроєкт про віртуальні активи погоджувався з МВФ, з нашими західними партнерами, вони бачили текст?

Він висить на сайті Верховної Ради. Але я не думаю, що Прісцилла (Прісцилла Тофано — постійна представниця МВФ в Україні — ред.) чи Гевін (Гевін Грей — керівник Місії МВФ в Україні — ред.), чи хтось інший має зараз час вивчати всі законопроєкти.

Була технічна місія. Не те, щоб ми багато відповідей отримали. Вони самі не знають, як воно має регулюватися. Та зрештою МВФ абсолютно байдуже, приймемо ми цей законопроєкт, чи ні, головне, щоб ми раптом не «бахнули» нашу фінансову систему.

Чи запрацює закон про віртуальні активи з наступного року

Проте зараз закон заблоковано. Чи проводяться зараз консультації щодо того, щоб його розблокувати?

Це не перший законопроєкт, який нам блокує Офіс Президента. Вони нам щось заблокували, ми їм щось заблокуємо, чи правильно сказати «затиснемо». Офіс мені раніше вже і закони про реформу БЕБ чи митниці теж блокували. Не сильно їм це допомогло. Тому в цю ж гру можна грати вдвох.

Тобто, все ж таки, те, що в законі написано, що він набуде чинності з наступного року, є шанс, що так і буде?

Я не знаю. Дивіться, Мінцифри хотіли радикальніші норми. Ми домовилися, що на перше читання їх не вносимо, щоб швидше пройти цей етап. А далі я подаватиму правки (там буде багато правок) ну, і, відповідно, готуватимемо його до другого читання.

Данило Гетманцев у цій історії не дарма з'явився. Він, як голова комітету, може пришвидшувати процеси, які, на жаль, я, як опозиційний депутат, не дуже вмію робити.

Але, у будь-якому випадку, це буде довгий процес. Я знаю порядок денний і графік парламенту, я би хотів встигнути ухвалити цей законопроєкт до нового року, але боюся, що навіть технічно це буде довго.

Хоча я вважаю, що тут і не потрібний поспіх. Можна зробити швидко, але неякісно, і потім переробляти. Я кажу, давайте від початку зробимо нормально.

І ще раз. В нас, відверто, з Нацбанком нормальний діалог. Я їх розумію, не завжди згоден, але розумію їх логіку. З Мінцифрою — теж чудова дискусія. Вони радикальні, але я розумію логіку їх радикальності і вона мені подобається.

На рівні членів Комісії з цінних паперів і залучених експертів теж є розуміння. В них є своя логіка, вона більш євроінтеграційна. Тобто на технічному рівні це довгі дискусії, важкі, але вони потрібні, вони роблять законопроєкт кращим. І він точно став кращим, ніж у першій версії.

Є багато дискусій, які можуть його ще покращити.

Ви казали, що вже є напрацювання щодо правок. Ці правки стосуватимуться чого? Зокрема, і ставок?

Щодо ставок, відверто, дуже важко сперечатися з МВФ. Тут виключно політичне рішення. Не треба багато розуму, щоб ставку з 18% перетворити на 5%. Я, до речі, і таку правку подам. Щодо інших правок, вони буквально у всьому тексті — починаючи з термінології і закінчуючи перехідними положеннями. Більшість буде від Мінцифри.

Як взагалі настрій в сесійній залі, є спільна позиція, яка дозволить ухвалити законопроєкт?

Я думаю, що є. На Комітеті рішення було одноголосним, а у нас представлені всі фракції парламенту.

Автор:

Журналіст Ірина Рибніцька

Пише на теми: Податки, інвестиції, бізнес, фінанси, банки