Українському бізнесу дозволили доступ до держгарантії за кредитами. Питання в тому, чи зможе цей механізм запрацювати на практиці?
Чи варто бізнесу розраховувати на кредити під держгарантії
За задумом авторів законодавчих змін, нові норми здешевлять кредити і спростять доступ до них для малого і мікробізнесу. Чи так це насправді і чи є шанс, що нові норми запрацюють, розбиралася у колонці для «ThePage» член Асоціації правників України, адвокат, партнер АО «Юріс Феррум» Надія Гніздовська.
Нові норми
24 вересня 2020 набрали чинності зміни до закону про держбюджет-2020 про надання державних гарантій та впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом (№ 873-IX).
Зокрема, в законі з'явилися дві нові статті — 61 та 161. Зміни внесли для розширення доступу до кредитів для мікро-, малих і середніх підприємств, а також забезпечення українців житлом.
Новий закон встановив особливості реалізації норм про державні гарантії у 2020 році.
Так, у першому абзаці ст. 17 Бюджетного кодексу закріплено, що держгарантії можуть надаватися виключно в межах і за напрямками, визначеними законом про держбюджет, за рішенням Кабміну.
Також там зазначено, що такі гарантії надаються з метою забезпечення виконання боргових зобов'язань суб'єктів господарювання — резидентів України.
Але на підставі закону №873-IX ця норма тимчасово діє з моменту набрання ним чинності і до кінця поточного року.
Читайте також: Кредити під держгарантії. У 2021 році державі належить виплатити майже 5 мільярдів
Держгарантії на 5 млрд
На 2020 рік державні гарантії встановили в обсязі до 5 млрд грн. Вони будуть надаватися за рішенням Кабміну після узгодження з комітетом ВР з питань бюджету.
Гарантії надаються для часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів в розмірі не більше 80% загальної суми боргових зобов'язань за портфелем кредитів і 80% за кожним окремим кредитом.
Простіше кажучи, портфельні гарантії — це зобов'язання держави погасити банку до 80% кредитного пулу (декількох кредитів) підприємця, який не може виконати їх самостійно.
Отримати такі гарантії зможуть три категорії осіб:
-
суб'єкти господарювання мікропідприємництва — ФОП та юридичні особи з річним доходом до €2 млн і кількістю працівників не більше 10 осіб;
-
суб'єкти господарювання малого підприємництва — ФОП та юридичні особи з річним доходом до €10 млн і кількістю працівників не більше 50 осіб;
-
суб'єкти господарювання середнього підприємництва — ФОП та юридичні особи з річним доходом від €10 до €50 млн і кількістю працівників від 50 до 250 осіб.
Обов'язкова умова отримання гарантії — бути резидентом України.
Читайте також: Доступні кредити для бізнесу. Чого чекають підприємці
Відсутність однозначності
Положення закону №873-IX не дають однозначного розуміння, за якими саме борговими зобов'язаннями будуть надаватися державні гарантії: за кредитами, які вже надані підприємцям, або тими, які підприємці отримають після набрання чинності закону.
Кабмін повинен розробити і прийняти:
- порядок відбору банків-кредиторів, які будуть видавати такі види кредитів;
- умови надання державних гарантій на портфельної основі;
- розмір і вид забезпечення, яке надають такі суб'єкти господарювання для отримання гарантій.
Державні гарантії на портфельної основі надаються на підставі договору, укладеного між Мінфіном і банком-кредитором.
У договорі обов'язково встановлюються:
- обсяг гарантійних зобов'язань та порядок їх виконання;
- права, обов'язки та відповідальність гаранта і кредитора;
- умови настання гарантійного випадку;
- термін здійснення виплат в разі настання гарантійного випадку;
- розмір і порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії;
- порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов'язань.
Істотним мінусом є те, що закон №873-IX не містить чітких і однозначних норм, які б врегулювали механізм впровадження та порядок надання державних гарантій на портфельній основі.
Порядок стягнення простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою і перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державні гарантії на портфельної основі, встановлюється законодавством та відповідним договором.
Стягує таку заборгованість банк-кредитор. Надалі в рахунок погашення заборгованості перед державним бюджетом перераховується пропорційна частка.
Питання забезпечення українців житлом
Закон №873-IX передбачає також впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом.
Нова стаття 161 закону про держбюджет-2020 надала Мінфіну право за рішенням Кабміну випускати облігації внутрішньої державної позики понад установленого раніше обсягу.
Надалі в обмін на випущені облігації купуються акції додаткової емісії акціонерного товариства, яке створено для впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом.
100% акцій такої юридичної особи повинні належати державі в особі Мінфіну.
У цьому випадку граничний обсяг державного боргу, встановлений законом про держбюджет-2020 року, відповідним чином коригується.
Також Мінфін збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, встановлені додатком №2 до закону про держбюджет-2020, на обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики.
Читайте також: Доступна іпотека. У Кабміні анонсують нову кредитну програму
Висновки
Загалом позитивна ідея законодавця надати підприємцям держгарантії за кредитами і впровадити механізми забезпечення громадян України житлом, швидше за все, так і залишиться на папері.
Нововведення виглядають декларативними, адже чітких процедур надання гарантій і відбору підприємців серед тих, хто захоче їх отримати (а 5 млрд явно на всіх не вистачить), не встановлено.
Щоб закон №873-IX був дієвим, необхідний порядок його впровадження і реалізації, з розробкою і прийняттям якого не можна затягувати, адже нові норми будуть діяти ще трохи більше двох місяців.
Коментарі - 2