Чому доступні кредити можуть зашкодити економіці

Чи можуть дешеві кредити дати поштовх для розвитку економіки або, навпаки, стати для неї міною уповільненої дії, розповів на своїй сторінці у фейсбук співзасновник банку Аваль, співвласник холдингу «Молочний альянс» Олександр Деркач.

Завдяки тому, що він встиг побувати по обидві сторони барикади, він подивився на проблему з двох сторін: як банкір і виробник.

Кредитний бум вже пройшов

Надто великі і невиправдані надії на кредитування у наших стейкхолдерів, на мій погляд. Міністр економіки Ігор Петрашко вважає, що якщо банки видадуть 400 млрд грн кредитів, та ще й за ставкою 10%, то економіка буде зростати на 7-8% на рік.

Спочатку висловлюся як банкір. У нас вже був період такого бурхливого кредитування. З 2005 до 2009 року обсяг кредитів, наданих банківською системою, зріс у 7 разів. З 88 до 740 млрд грн. Якщо відкинути вплив курсових різниць, то десь разів у 5. ВВП за рахунок цього зростав на 7% на рік. Машини за $30-40 тис. оформлялися за півгодини, квартири за $200-300 тис. — за два дні. Ви пам'ятаєте.

Чи було це кредитування здоровим? Ні, не було. Ані банки в цій дикій гонці не могли нормально менеджирувати свої портфелі, ані позичальники зі своєю зарплатою і виручкою їх обслуговувати. У підсумку виросла мильна бульбашка, накачана банківськими грошима, яка не могла не луснути. У 2009 році вона і луснула. З гуркотом і свистом. Поховавши заразом 30% економіки (все, що виросло) і 60% банківських активів. Хтось скаже, проклятий Уолл-стріт винен. Хороша думка. Тільки незрозуміло, яке відношення він мав до ціни квартири до $100 тис. десь на Троєщині.

Настав час економити. Обирай депозит з високою ставкою в каталозі від «Мінфіну»

Ту ситуацію банки не «видихнули» досі. Держава в підсумку стала щасливим володарем 65% банківської системи. Сформованих в основному з «активів» колись «великих» банків, що накрилися мідним тазом. А у тих, що вижили, на балансі і зараз висить відсотків по 50 непрацюючих кредитів.

Особливості підтримки бізнесу

Мені важко уявити ситуацію, коли банки раптом кинуться видавати по 100 млрд на рік, та ще й під 10%. Де вони візьмуть ці гроші і який інтерес у них буде брати на себе такі ризики. У нас в Авалі, дай Боже пам'яті, відсоткова маржа за гривнею була на рівні 10%, а за валютою на рівні 6%. При тих ставках.

Багато хто бачить рішення в зниженні ставки рефінансування Нацбанку. Це не спрацює. Вона має іншу природу, ніж ставка ФРС, та інакше впливає на ринок. І навіть від ставки ФРС значно більше залежить ціна запозичень, ніж їх обсяг.

Читайте також: Чи можна «залити» економіку кредитами і кому від цього стане добре

Більше того. Сьогодні у банківському світі загальна тенденція. Банки не хочуть кредитувати економіку. Не тільки у нас. В Америці і Європі теж. Навіть при нульових і мінусових ставках центральних банків. Ризики високі, маржа маленька. Про це, до речі, не так давно Бен Бернанке, колишній голова ФРС, говорив.

Гроші будуть – головне ринки

Тепер погляд з іншого боку. З бізнесу. Проблема не в кредитних ресурсах. Можливо вона є у монополістів і якихось компаній, що сидять на бюджетному фінансуванні або бюджетних дотаціях. Чим більше обігових коштів вклав, тим більше кеша витягнув.

У нормальних компаній питання в іншому. І проблема в іншому. В ринках збуту. Якщо у тебе є куди продавати свою продукцію, ти завжди знайдеш фінансування. Тобі його будь-якої банк із задоволенням дасть. Ринка два. Експорт та внутрішній. Все. Внутрішній — населення та підприємства. Ви можете стимулювати попит населення, піднявши зарплату або навидававши кредитів, але в підсумку буде 2009 р.

Ви повинні захищати свій внутрішній ринок і допомагати своєму експортеру продавати продукцію на зовнішньому. Через фінансування розривів, через держгарантії, преференції та мита тощо. У цьому роль держави. Не в торгівлі насінням.

Я весь минулий рік писав про дорогу гривню, яка коштувала експортерам $3-4 млрд виручки. І про демпінговий імпорт. Який на тлі курсу почав вбивати внутрішній ринок за цілими напрямками.

Скажіть, як можна допускати, щоб ми в Європу продавали тільки зерно, кругляк тощо. Щоб готову продукцію нам обмежували мізерними квотами, а звідти до нас валили, наприклад, продукти харчування без усіляких обмежень. У ціні яких сидить $110 млрд щорічних державних дотацій. Як наш завод якийсь може конкурувати з державою Польща. Чи Німеччина. Те ж саме за експортом. З урахуванням щорічного торгового дефіциту на рівні 12-14 млрд. він взагалі повинен на першому місці. Поки що ж самі борсаємося як можемо.

Читайте також: Чому банки «саботують» програму доступних кредитів «5-7-9»

Зрозуміло, що проблем у бізнесу, насправді, набагато більше. Суди, дозволи, монополії, податки і корупція, рейдерство. Я про це писав раніше, і не хочу повторюватися. Тому обмежився одним аспектом великої та комплексної проблеми.