Як отримати пільговий енергокредит: ставки, умови та причини відмови

Для людей із передмістя: до 480 грн під 0% річних

Нову енергетичну державну програму з кредитування фізосіб — «Енергонезалежність фізичних осіб — власників домогосподарств» або «Джерела енергії» — було запущено 20 липня 2024 року. Наразі вона реалізується через чотири держструктури — Приватбанк, Ощадбанк, Укргазбанк, Сенс Банк, а також приватний банк «Глобус». Адмініструє її Фонд розвитку підприємництва.

Новий вид кредитів розрахований на власників житлових будинків чи котеджів до 250 кв.м., тобто на передмістя та сільських мешканців. Як пояснив «Мінфіну» член правління Приватбанку з питань роздрібного бізнесу Дмитро Мусієнко, кредитні кошти виділяються на придбання та встановлення сонячних та вітрових гібридних систем енергопостачання потужністю до 10 кВт.

«Щодо повного переліку товарів, які клієнт може придбати, то це все енергоустановки, регламентовані урядовою постановою, а саме фотоелектричні модулі та/або вітрові електроустановки встановленою потужністю від 1 кВт до 10 кВт. Разом із гібридними інверторами, здатними працювати як в автономному, так і в синхронному режимі із зовнішньою мережею, та установками зберігання енергії ємністю від 1 кВт•год на кожен 1 кВт встановленої потужності генеруючої установки», — уточнив він.

Ключова перевага програми — повна компенсація позичальнику державою відсоткової ставки. Фактично людина отримує кредити під 0% річних. Хочеться вірити, що банки своєчасно отримуватимуть компенсацію за ставкою з держбюджету, і не матиме повторення історія з перекладанням ціни на позичальника, як це було після виникнення держзаборгованості за «5−7−9%», про яку неодноразово писав «Мінфін».

Базові умови пільгового кредитування:

• мінімальна сума кредиту — 100 тис. грн;
• максимальна сума кредиту — 480 тис. грн;
• термін — від 12 до 60 місяців;
• перший внесок — 10% вартості обладнання;
• ставка клієнту — 0% річних;
• схема погашення — ануїтет (рівними частинами);
• разова комісія — 1,5% від суми кредиту.

Також є додаткові вимоги до самих позичальників, певно, щоб держпільги не отримували заможні українці.

По-перше, дохід позичальника разом із дружиною (чоловіком) за останні 6 місяців не повинен перевищувати 10-кратний розмір зарплати, розрахований за даними Держстату. У червні, наприклад, це було 18,9 тис. грн, отже йдеться про 189 тис. грн на сім'ю — 31,5 грн/міс. на двох.

По-друге, загальна площа житла будинку позичальника не повинна перевищувати 250 кв.м. (окрім земельної ділянки), і він має мати особистий рахунок постачальника електроенергії.

По-третє, на кінець терміну кредитного договору одержувачу позики має бути не більше 70 років. Мінімальний вік для такого фінансування — 21 рік.

Коментуючи причини, з яких українцям можуть відмовити у такому кредитуванні, у пресслужбі Ощадбанку «Мінфіну» також наголосили на важливості наявності у позичальника офіційного доходу, який він зможе підтвердити документами. Це не обов'язково лише зарплатна довідка з місця роботи, а й податкова декларація, коли людина працює сама на себе та має ФОП. Ще в держбанку нагадали про важливість позитивної кредитної історії — відсутність боргів за раніше отриманими кредитами у банках та фінансових компаніях (своєчасні виплати за ними). Цю історію обов'язково перевірять у Кредитному бюро.

У пресслужбі Sense Bank додали ще дві причини для відмови у наданні пільги за відсотками (0% річних):

1. Порушення умов кредитного договору, у тому числі прострочення оплати основної суми заборгованості понад 30 днів поспіль. У цьому випадку особу зобов'яжуть самостійно оплачувати відсотки (без пільг).
2. Порушення цільового використання кредитних коштів, коли гроші витрачаються не за призначенням.

Банки вже почали приймати заявки на цей вид кредиту. Наприклад, Приват робить це, зокрема, на сайті і там же видає рішення.

«У нас уже видано перший кредит за державною програмою „Енергонезалежність домогосподарств“ жителю міста Ніжин Чернігівської області. Кредит на суму 250 тис. грн терміном 10 років», — повідомили нам в Ощадбанку.

У держбанках також розповіли, що намагатимуться розширити пільги, що вже мають, за даною програмою за рахунок компенсації не тільки відсоткової ставки, а й частини самого кредиту.

«Над чим ми зараз активно працюємо, то це залучення органів влади до компенсаційних програм відшкодування відсотків за кредитами чи частини тіла кредиту, щоб знизити фінансове навантаження на українців», — зокрема, сказали нам у пресслужбі Ощадбанку.

З владою яких саме областей/міст ведуться такі переговори, поки що не уточнюється.

Для ОСББ та ЖБК: до 5 млн грн під 7% річних у перший рік

Дещо раніше, на початку липня, банки запустили кредитування багатоквартирних будинків у містах. Але не окремих мешканців (фізособ), а житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) та ОСББ — об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. Щоб у ній взяти участь, людям доведеться домовитися та подати кредитну заявку від цих організацій.

Найчастіше у багатоповерхівках турбуються про безперебійну роботу ліфтів та подачу води на верхні поверхи під час відключень електроенергії, а також про мінімальне освітлення. Тому потребують коштів на закупівлю відповідного обладнання. Проблеми зазвичай виникають при узгодженні витрат між мешканцями нижніх та верхніх поверхів: останні більше зацікавлені у робочих ліфтах та насосах.

Кредити для ОСББ та ЖБК видаються через держпрограму Фонду розвитку підприємництва «5−7−9%». Уряд просто розширив свій глобальний проєкт доступного кредитування, до якого підключено 46 банків.

«Процедура подання заявки на енергокредит залишилася такою самою, як і для бізнесу. Щобільше, програма „Доступні кредити 5−7−9%“ для ОСББ та ЖБК не передбачає конкретного переліку товарів, які можна придбати з метою підвищення енергоефективності. Програма спрямована на збільшення рівня енергонезалежності, у тому числі придбання генеруючих установок, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, установок зберігання електричної енергії та допоміжного обладнання», — розповів «Мінфіну» голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов.

Але тут 0% річних, як власникам приватних будинків, ніхто не пропонує.

Базові умови кредитів для ОСББ та ЖБК:

• максимальна сума — 5 млн грн;
• максимальний термін — 10 років;
• ставка для клієнта — фіксовані 7% річних на першому році;
• разова комісія — від 0,5% від суми;
• страхування застави.

З другого року включається формула розрахунку — UIRD за 3 місяці + 7%. UIRD — український індекс ставок за депозитами фізосіб, який регулярно публікується на сайті Нацбанку, і на 30 липня, наприклад, він складав 13,08%. Тобто реальна вартість кредиту буде близько 20% річних. Це вже ринкова ціна, тож можна порівнювати з кредитуванням бізнесу за стандартними банківськими програмами.

«Наша програма не має обмежень щодо обладнання, на яке береться позика, або проєктів, які фінансуються. Також немає в неї і обмежень щодо фінансування: кожен кейс розглядається окремо, а при прийнятті рішення про надання кредиту оцінюється реальна кредитоспроможність позичальника. ОСББ та ЖБК можуть отримати фінансування у розмірі до 100% вартості обладнання та до 70% від загальної вартості проєкту, що фінансується, включаючи будівельні, проєктно-монтажні роботи, послуги доставки обладнання тощо», — навели приклад у пресслужбі Sense Bank.

При цьому банкіри говорять про стандартні причини відмов у такому кредитуванні.

«При поганій кредитній історії та/або діловій репутації, а також за наявності податкових боргів», — навела приклад «Мінфіну» член правління Ощадбанку, відповідальна за напрямок ММСБ Наталія Буткова-Вітвіцька.

Для малого та великого бізнесу

До житлових об'єднань банки просували енергетичне кредитування бізнесу, для чого у червні навіть підписувався спеціальний Меморандум. Не всі фінустанови були задоволені кредитним попитом із боку корпорацій, тому докладали зусиль для розвитку таких програм.

Їх ділили на напрямки — для МСБ (малого та середнього бізнесу) та великого бізнесу. Обидві також проходять через Фонд розвитку підприємництва та підв'язані до його «5−7−9%».

«Згідно з цією програмою, бізнес-клієнти можуть отримати кредитні кошти на будівництво та налаштування газотурбінних, газопоршневих та біогазових генераційних установок, а також на придбання сонячних та вітрових електростанцій та обладнання для накопичення електроенергії. Сума пільгового кредиту — до 150 млн грн, термін — до 10 років», — розповіли нам у пресслужбі Укргазбанку.

Інші банки також швидко підключилися до кредитної ініціативи держави.

«Після ухвалення Національним банком стратегії розвитку кредитування та підписання провідними банками країни Меморандуму про фінансування енергетики для клієнтів великого корпоративного бізнесу Ощадбанку стало доступне фінансування на такі цілі за пільговою ставкою у гривні 13,5% на перший рік.

Втім, великий попит у клієнтів цього сегменту мають програми фінансування у валюті зі ставкою на рівні 6−7%. Така вартість фінансування дозволяє реалізовувати великі інвестиційні проєкти «зеленої» енергетики з терміном окупності 5, максимум — 7 років. Що робить ці інвестиції вигідними, не лише з погляду самозабезпечення електроенергією, а й як окремий прибутковий бізнес", — пояснив «Мінфіну» заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон.

Для містян у багатоповерхівках

Чого держава не запропонувала в енергетичному кредитуванні — це пільги для містян-фізосіб. Для мешканців багатоповерхівок, які не поставлять сонячні панелі чи вітряк, і не можуть вмовити сусідів на кредит для ОСББ чи ЖБК. Адже проблеми з подачею води (роботою насосів) та відключенням ліфтів виникають лише у власників квартир верхніх поверхів. До того ж багато хто орендує житло (не готовий йти на капітальні інвестиції) або просто не має додаткових фінансових можливостей, тому вони не погоджуються на додаткові кредити.

Отже, багатьом містянам доводиться шукати кошти на придбання акумуляторів, зарядних станцій, інвенторів. Загальна вартість різноманітних EcoFlow може перевищувати 100 тис. грн, а з професійною установкою — і більше. Але до фінансування такого обладнання Фонд розвитку підприємництва/уряд не підключився і навряд чи візьметься за нього. Тож на кредитні пільги розраховувати не доводиться.

Містяни можуть оформлювати на ці потреби дорогі кредити готівкою або карткові кредити, де ставки вищі за 40% річних. Або піти економічнішим шляхом — підключатися до банківських програм із купівлі товарів частинами.

«Клієнти можуть придбати необхідні сьогодні товари та обладнання для ефективного накопичення та використання енергії за допомогою «Оплати частинами», яка доступна у всіх мережах провідних українських ритейлерів та спеціалізованих компаніях, зокрема, цілодобово в інтернеті.

Такі покупки є найдоступнішими для клієнтів банку, які мають ліміт, оскільки відсоток становить лише 0,01% від суми покупки, а комісія за списання платежів із кредитних коштів відсутня", — запевнив Дмитро Мусієнко з Приватбанку.

Інші структури пропонують програми розстрочки з магазинами-партнерами. Кредитне навантаження лягає саме на торговців, зацікавлених у продажах, тому людям можуть надати справжні безвідсоткові кредити.

«Наприклад, ми пропонуємо безвідсоткову розстрочку „Мед“ — партнерську програму, яка працює за моделлю BNPL (купуй зараз, плати потім) із підключеними до неї торговими мережами. Залежно від домовленостей із партнером, термін розстрочки може становити від 1 до 12 місяців. Оформляючи продукт, людина отримує звичайну банківську картку, якою можна платити онлайн чи офлайн за будь-які товари у партнерському магазині в межах встановленого ліміту — до 100 000 гривень. Автоматично застосовується безвідсоткова (реальна річна відсоткова ставка, розрахована за методикою НБУ, становить 0,001%) розстрочка відповідного терміну», — пояснила «Мінфіну» директор із маркетингу Unex Bank Аліна Компанець.

Якщо говорити про магазини-партнери з енергетичними товарами, то до «Мед» підключені Rozetka, Фокстрот, F.ua, Кібернетики, Ассоль, Жжук, Technotop тощо.

Енергетика — кредитний шанс банків

Банки почали розвивати та просувати енергетичний напрямок ще у 2023 році, після початку ворожих атак на українську критичну інфраструктуру та перших відключень електроенергії. У 2024-му він може стати рятівним для багатьох фінустанов на тлі загального зниження попиту на кредити, що минулого тижня підтвердив навіть Нацбанк.

Регулятор пояснив слабкий корпоративний інтерес до запозичень двома причинами — високою рентабельністю наших компаній, яким вистачає власних коштів для роботи, а також залученням кредитів від материнських іноземних компаній (або іншого зовнішнього фінансування). Зрозуміло, що інвестиційні настрої підприємств на мінімумі через війну, дефіцит електроенергії та погіршення ситуації з кваліфікованими кадрами через міграцію та мобілізацію. НБУ навіть проаналізував закредитованість українського бізнесу за галузями.

Вирішення енергетичних проблем може стати ключовим кредитним напрямом для українських банків у 2024 році. Вони можуть просувати своє фінансування як корпораціям та комунальним компаніям/об'єднанням, так і приватним особам. Особливо за умови продовження державних пільг або їхнього розширення.

Енергетичні програми були у багатьох структур і до підключення уряду.

«З початку 2024 року Укргазбанк надав бізнесу кредити на енергетичні проєкти на загальну суму майже 400 млн грн, у тому числі на встановлення сонячних електростанцій та когенераційних установок (34 проєкти загальною потужністю 21 МВт). Також активно фінансувалися проєкти бізнесу з енергоефективної модернізації на загальну суму понад 250 млн грн», — розповіли у пресслужбі Укргазбанку.

Але після підключення Фонду розвитку підприємництва від Кабміну обсяги енергетичного кредитування мають зрости. На це сподівається і голова НБУ Андрій Пишний, який поки що говорить про скромні результати, але дає багатообіцяючі прогнози.

«За декілька тижнів портфель кредитів на розвиток енергетичних потужностей становить 337 млн ​​грн, із 1 червня було схвалено або ось-ось схвалять заявок на 3 млрд грн. Тільки за останній тиждень отримано заявок на 7 млрд грн, а загальний попит на цей вид кредитів ми оцінюємо у 38 млрд грн», — заявив він тиждень тому.

Для розуміння: згідно з офіційною звітністю регулятора, загальний обсяг кредитування 63 банків (кредити + заборгованість клієнтів) на 1 червня 2024 року становив 736,4 млрд грн, у тому числі кредитування бізнесу — 551,1 млрд грн. Тобто в ідеалі, у разі реалізації енергетичного кредитного попиту в повному обсязі (+38 млрд грн), банки зможуть наростити загальний обсяг кредитування на 5,2%. Це може виявитися непоганим показником для країни, що воює. Особливо, якщо такий приріст із часом не виллється у збільшення неповернень, тобто проблемних кредитів та збитків для банків через бойові дії, посилення економічної кризи чи з інших причин.

Тим паче, що пільгове держкредитування дає поштовх до розвитку енергетичних програм вже самих банків (без підключення ФРП).

«З червня 2024 року Райф вже підписав понад 10 угод із енергопідтримки на суму 137 млн ​​грн і ухвалив рішення щодо спрощеної процедури кредитування на енергоцілі для понад 40 клієнтів на 738 млн грн.

Для клієнтів середнього корпоративного бізнесу ми фінансуємо придбання/будівництво та встановлення: сонячних електростанцій, генераційних/когенераційних установок, генераторів, біогазових станцій, біоенергетичних, газотурбінних тощо. Найпопулярніші зараз — це СЕС, раніше ми профінансували низку біогазових станцій, генераційних/когенераційних установок, генераторів, котлів.

Читайте також: Світло в кредит: всі нюанси придбання обладнання «від блекаутів», про які не говорять вголос

Середня сума кредиту — 20−30 млн грн, але є низка проєктів зі значною середньою сумою", — повідомила «Мінфіну» Олександра Прохорчук, директор із залучення та розвитку відносин із клієнтами середнього бізнесу Райффайзен Банку.

У Приватбанку розповіли, що на 25 липня всього (бізнес+населення) отримали за енергопроєктами майже 100 кредитних заявок і середня сума склала 300 тис. грн. Говорячи про населення, фінансисти вже виділяють певні пріоритети.

«Найчастіше надходять запити на генератори, відразу за ними йдуть сонячні панелі. Така сама ситуація і з виданими кредитами. Більше видач, як і найбільші суми кредитів, — у Хмельницькому та на Волині», — зауважила Наталія Буткова-Вітвіцька із Ощадбанку.

У прес-службі Sense Bank повідомили, що у них середня сума енергетичного кредиту для фізосіб зараз становить 45 тис. грн, ця структура найчастіше кредитує людей у ​​Київському, Дніпровському та Одеському регіонах.

Це перший ефект від енергетичного кредитування, а попередні результати банкіри мають намір підбивати вже за підсумками 2024 року.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена