Мінфін - Курси валют України

Встановити
3 листопада 2022, 7:20

Через війну можуть закритися 10-15 банків: кого точно рятуватиме держава

Війна спровокувала масові кредитні неплатежі та зростання проблемного портфеля. Незабаром це стане ключовою проблемою для української банківської системи. Фінансисти вже заговорили про закриття понад десятка банків і знову порушують тему створення «поганого банку», який би взяв на себе кредитні неповернення. «Мінфін» обговорив цю тему з Нацбанком, Фондом гарантування вкладів фізосіб та банківською спільнотою.

Проблемні кредити зростають: коли НБУ їх перевірить ще раз

Регулятор підтвердив проблему з кредитними неплатежами. З 1 березня до 1 жовтня 2022 року частка непрацюючих кредитів у банківському секторі зросла з 26,6% до 33,6% або на 94 млрд грн.

Через це банкам довелося серйозно витратитись на резерви.

«Втрата доходів, руйнація активів та заставного майна, погіршення платоспроможності позичальників — це все впливає на якість портфеля та зумовить подальше збільшення відрахувань до резервів. З початку року банки сформували резерви обсягом 89,4 млрд грн, з них за березень-серпень — 83,7 млрд грн», — уточнили «Мінфіну» на запит у Нацбанку.

Більшість банків запропонували бізнесу та приватним клієнтам «кредитні канікули» та провели реструктуризацію заборгованостей. Позичальники отримали відстрочки, а кредитори змогли трохи стабілізувати свої кредитні портфелі. Навіть при погіршенні якості. У НБУ повідомили про таке збільшення частки кредитів із простроченням до 90 днів на 1 вересня 2022 року:

  • з 5% до 10% — за корпоративними кредитами;
  • з 4% до 26% — за кредитами населенню.

«Це кредити, які потенційно можуть стати непрацюючими, але ще не є такими. Кредити корпоративних боржників, у яких було зруйновано критично важливе для операційної діяльності майно або у яких втрачено зв'язок із власниками та керівниками, вже віднесено до непрацюючих. Їхня частка зараз не така висока і становить близько 4%», — запевнили в Національному банку.

Читайте також: Блекаут в Україні: яку загрозу він несе для банків та їхніх клієнтів

Але регулятор уточнює, що точніше оцінити наслідки російського вторгнення можна буде лише після стабілізації макроекономічних умов.

«Тоді НБУ планує провести оцінку якості активів, щоб достовірно оцінити рівень втрат», — попередив регулятор.

Вже зараз ясно, що частка неповернень збільшуватиметься як через бойові дії в різних регіонах України і терористичні атаки РФ ракетами і дронами, так і через пов'язані з цим відключення електрики по країні.

У банках розповідають, що низка корпоративних позичальників вже запросила повторні реструктуризації кредитів через скорочення обсягів виробництва та зменшення виручки. Виробники змушені скорочувати робочий час через відсутність світла.

Третина позичальників просто не хоче платити

У банках по-різному оцінюють ситуацію із погашенням кредитів. Одні запевняють, що змогли прийти із позичальниками до консенсусу, і ті не ховаються від фінансистів, сумлінно платять за боргами, якщо мають таку нагоду.

«Позичальників, які користуються ситуацією, майже немає. Зараз не нормальна криза, а війна і всі дуже відповідально ставляться до своїх боргів. Ті, хто мають можливість платити, — платять», — заявила «Мінфіну» заступник голови правління з корпоративного бізнесу Банку Кредит Дніпро Тетяна Поплавська.

Але опитування Мінфіну показало, що далеко не всім кредиторам так пощастило з клієнтами. Багатьом банкам доводиться розділяти проблемні портфелі на три категорії позичальників:

  • Люди і бізнес, які загинули під час війни, не можуть нічого платити за кредитами з об'єктивних причин.
  • Бойовими діями та бомбардуваннями знищено (пошкоджено) частину бізнесу, компанія має шанси на відновлення, а фізособи лише тимчасово неплатоспроможні і можуть згодом розрахуватися — отримали відстрочки, але намагаються потроху платити за кредитами.
  • Платоспроможні позичальники користуються ситуацією і вимагають від банків максимальних поступок.

Точних цифр по кожній групі немає, але є загальна оцінка проблем (NPL).

«За відчуттями, близько третини з нового NPL-портфеля формують позичальники, які здатні обслуговувати заборгованість, але не хочуть цього робити, користуючись ситуацією. Близько половини — це позичальники, які потрапили до складної, але не критичної ситуації: втрата роботи або частини доходу, вимушений виїзд за кордон. Такі у майбутньому можуть повернутися до нормального графіка обслуговування кредиту, готові домовлятися із банком, шукати компроміси.

15−20%, що залишилися, — це найбільш складні ситуації. Наприклад, смерть позичальника, втрата житла та майна. Такі позики, швидше за все, ніколи не будуть повернуті", — розповів «Мінфіну» голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

У Національному банку «Мінфіну» повідомили, що наша банківська система через війну та терористичні атаки безповоротно втратить мінімум 20% кредитів. Але це оптимістичний сценарій із мінімальними втратами. Якої шкоди може бути завдано Україні до перемоги, не береться передбачити ніхто.

Може тому фінансисти почали частіше критикувати владу за надмірні, на їхню думку, пільги для позичальників на час дії воєнного стану. Найбільше банкірів не влаштовує те, що вони не мають права стягувати закладене майно. Навіть якщо кредитор відсудить активи боржника, він не може їх забрати та продати.

Читайте також: Квартири, машини і не тільки: що і купують на розпродажі активів банків

«Держава, на жаль, ухвалює рішення, які є популістськими, і ніяк не сприяють ні стабільності фінансової системи, ні поновленню кредитування в країні, а лише заохочують клієнтів банків не платити за кредитами.

До таких рішень можна віднести і повну законодавчу заборону на стягнення іпотеки за споживчими кредитами, і заборону примусового виконання виконавчих написів, і законопроект 7441−1 (прийнятий у першому читанні), що дозволяє всім позичальникам із зони бойових дій не сплачувати кредити до кінця війни. А це такі великі обласні центри, як Харків, Миколаїв, Запоріжжя", — прокоментувала ситуацію для «Мінфіну» директор з управління ризиками Глобус Банку Олена Єрмолова.

Однак влада навряд чи скасовуватиме кредитні пільги раніше завершення війни. Фінансистам доведеться домовлятися із позичальниками, виявляючи максимальну гнучкість. Як щодо простих людей, так і великих корпорацій.

По ринку, наприклад, ходить чутка про те, що один із великих зернотрейдерів нещодавно зажадав від кількох наших банків опустити йому кредитну ставку до 16% у гривні (при обліковій ставці НБУ у 25%) і погодитися на відстрочку кредитних платежів за багатомільйонними кредитами до другого півріччя 2024 року. Банкіри не називають ім'я корпорації, але не виключають ухвалення умов через безвихідь ситуації.

Після таких історій зрозуміло, що деякі комерційні банки ризикнуть під час війни відновлювати об'ємне кредитування. Забезпечуватимуть бізнес грошима переважно держбанки під бюджетне фінансування. На цьому фоні проблемка стає все більш помітною.

«Ми розуміємо, що зупинка активного кредитування банками, а зараз можна говорити, що банки майже не кредитують, буде причиною збільшення саме частки простроченої (проблемної) заборгованості в кредитних портфелях банків з одночасним зменшенням його розміру, оскільки існуючі добрі кредити поступово погашаються. Нових кредитів банки не надають, відповідно залишаються на балансах лише кредити із проблемами», — зазначила Єрмолова.

Що реально відбувається з доходами банків

У Нацбанку запевнили, що на даний момент зростання кредитних неплатежів ще не є критичним і банківська система не має проблем з ліквідністю. Це підтверджується динамікою вкладень у депозитні сертифікати: з 3 по 31 жовтня вони зросли на 12% до рекордних для нашої банківської системи 319,9 млрд. грн.

Для порівняння: за день до початку війни банки тримали у цьому інструменті лише 39 млрд грн. Звісно, інтерес до нацбанківських сертифікатів зумовлений дохідністю у 23% (до війни — лише 9% річних), які НБУ сплачує після підвищення у червні своєї облікової ставки з 10% до 25%. Але ці вкладення показують фінансові можливості банків, що має заспокоювати вкладників.

Читайте також: Банки не хочуть визнавати збитків: чого це може призвести

Однак не можна забувати і про інший важливий момент — про дохідність банківської системи, яка падатиме зі зростанням кредитних неплатежів. Згідно з останнім звітом Нацбанку, січень-серпень вона закінчила із загальним прибутком 8,4 млрд грн. Але важливо розуміти, що найбільша частина цього заробітку (14,1 млрд. грн.) припала на одну структуру — державний Приватбанк. Значний дохід він отримує від держоблігацій, які уряд вніс до його капіталу.

25 із 67 чинних банків показали збитки, їхній загальний «мінус» склав 15,4 млрд грн. Негативний результат не тільки у дрібних структур, а й у державних Укрексімбанку та Укргазбанку, представників іноземного капіталу на кшталт ОТП Банку, ПроКредит банку та інших.

У Нацбанку люблять повторювати, що зараз не карають банки за порушення економічних нормативів, якщо вони виникли внаслідок агресії РФ. Однак якщо регулятор бачить ризики в роботі операційно-збиткових банків, то обмежує їх можливості щодо залучення депозитів населення. Встановлює стельову суму, більше за яку фінустанова не має права збирати вклади фізосіб. Це сковує роботу банків, а комусь створює суттєві проблеми. Тому банки роблять все, щоб відновити прибуткову діяльність, що дуже непросто у разі зростання кредитних неплатежів.

«Зростання проблемної заборгованості — проблема номер один для банківської системи. Зараз її не видно повною мірою через чинні програми реструктуризації, та й її масштаб сильно залежить від банку, його ризик-політики, структури портфеля, в тому числі і за географічною ознакою. Але, як би там не було, якщо економіка скоротилася на третину, зростання обсягу NPL навряд чи буде меншим за 30%. Це дуже великий показник. Для багатьох банків із великими кредитними портфелями це означає фактичне обнулення капіталу», — зазначив Іван Світек.

Як держава готова рятувати банки

Фінансисти поки що не придумали, як самостійно боротися зі зростанням проблемних кредитів. Не всі мають серйозний запас міцності чи щедрих акціонерів, готових покривати збитки вливаннями в капітали під час війни. Тому експерти заговорили про варіанти державної допомоги. Найактивніше обговорюється два інструменти:

  • залучення банками державного капіталу у якості субординованого боргу;
  • створення так званого BadBank (поганого банку) для абсорбування проблемних кредитів.

«Держава могла б зайти до банків із субборгом за класичною позиковою схемою: кошти надаються на 5 років під відсотки на зворотній основі із зменшенням щороку вкладеної суми на 20% (їх викуповували б акціонери) у міру відновлення банку та збільшення його прибутку. При цьому влада мала б своїх представників у банку, які могли б контролювати ситуацію там.

Інший варіант — це створення спеціальної структури — BadBank, у якому банки могли б отримувати живі кошти в обмін на проблемні кредити із заставами, які повністю зруйновані війною. Також вважаю, що має бути вирішено проблему захисту застав банків шляхом страхування під час військових дій", — уточнив «Мінфіну» суть цих варіантів фінансовий аналітик Василь Невмержицький .

НБУ не подобається ідея фінансової підтримки із боку держави. Коментуючи її, у Національному банку відзначили її високу вартість.

«Реалізація плану створення BadBank вимагає акумулювання значних фінансових ресурсів та залучення експертів», — наголосили «Мінфіну» в Нацбанку.

У Фонді гарантування вкладів фізосіб також додали, що для створення нової структури під проблемні активи необхідно впроваджувати зміни до чинного законодавства. Там, до речі, варіант «поганого банку» не викликає спротиву.

«Створення BadBank дозволить уникнути перенавантаження балансів банків непрацюючими кредитами. Питання оцінки активів, за якою BadBank отримає кредити від банків, та формат розрахунків (гроші чи облігації) — дискусійний, з погляду балансу активів банків та достатності ресурсів нової структури для врегулювання боргів», — пояснив позицію своєї структури заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Андрій Оленчик.

Фахівці поки що навіть приблизно не беруться прогнозувати, який обсяг коштів може знадобитися для створення «поганого банку». Важко прогнозувати й джерела фінансування.

«В інших країнах, наприклад, Малайзії, Ірландії та Словенії, подібні структури створювалися через неповернення кредитів з економічних причин, а не через військову агресію. А тому й механізми повернення кредитних коштів та принципів функціонування спеціальної установи обумовлювалися лише економічними передумовами», — каже Оленчик.

Поки що ні у ФГВФО, ні в Нацбанку не заявляли про плани створення BadBank або хоча б про опрацювання такого проекту. Про готовність держави надавати позикові кошти як субординований борг також не повідомлялося. Тому більшості банків, які постраждали від зростання кредитних неповернень, не доводиться розраховувати на дієву допомогу з боку влади.

Наразі НБУ готовий працювати з одним механізмом підтримки — це націоналізація, під яку було ухвалено спеціальний закон (№ 8069). Багато хто називав його законом імені Альфа-Банку через російських підсанкційних акціонерів і чекають на передачу Альфи Кабміну. Хоча документ поширюється на всі 14 системних банків України і вже підписаний Президентом. Держава має право купити системника за номінальною ціною в 1 гривню і забрати у своє управління, про що вже писав «Мінфін».

Влада готова підтримувати лише найбільших і найвпливовіших, решта залишиться за бортом, якщо не впорається самостійно або за підтримки своїх акціонерів. Чим, звичайно, багато хто незадоволений в умовах війни.

«Хотілося б, щоб держава забезпечувала підтримку не лише обраним структурам, а й усім банкам країни. Що важливо не лише для населення, якому на час війни та наступних трьох місяців гарантовано всі 100% депозитів, а ще й для бізнесу.

Він не має держгарантій за вкладеннями, будь-які втрати коштів у банках можуть призвести до закриття компаній, яким і так складно виживати у військовій економіці. Закриття підприємств, звичайно ж, негативно впливатиме на ринок праці, наповнення держбюджету і наш ВВП", — переконаний Невмержицький.

Як розвиватиметься ситуація далі

Банкіри, напевно, продовжать лобіювати для себе різні варіанти порятунку на випадок зростання кредитних неповернень. Проте сподівань на Нацбанк, Кабмін, Фонд гарантування вкладів не надто багато. Бо все впиратиметься в гроші. Навіть у вищезгаданому законі про націоналізацію системних банків чітко йдеться про те, що держава не повинна проводити капіталізацію структур — витрачати держкошти. Про решту й говорити не доводиться.

З відповідей, які НБУ надав Мінфіну, можна зрозуміти подальший розвиток подій:

  1. Під час війни банки не каратимуть за порушення нормативів, лімітів і навіть несвоєчасне подання звітності, якщо це відбудеться з військових причин.
  2. Після стабілізації макроекономіки, що, найімовірніше, відбудеться вже після нашої перемоги, Нацбанк проведе загальну переоцінку впливу війни та її економічних наслідків на банківську систему.
  3. НБУ запустить перевірки по всіх банках та переоцінить кожен кредитний портфель, після чого їхня якість може погіршитися, як це вже було під час банкопаду 8 років тому. Від банків вимагатимуть збільшити резерви та капітали.
  4. Банки зобов'яжуть розробити плани капіталізації, а акціонерів — взяти на себе відповідні зобов'язання.
  5. Якщо власники фінустанов не зможуть врятувати свої структури, їх почнуть закривати. Чи власники самостійно, чи Нацбанк примусово. Очікується, що це будуть невеликі банки.

У Фонді гарантування вкладів фізосіб запевнили, що у них вистачить коштів на виплати депозитів постраждалим вкладникам кількох банків.

«Щодо можливого закриття кількох банків внаслідок військових дій, Фонд гарантування вкладів не очікує на критичне навантаження з цієї причини. Нагадаємо, що обсяг фінансових ресурсів Фонду перевищує 17 млрд грн і є достатнім для підтримки спроможності системи гарантування вкладів», — наголосив Андрій Оленчик.

Паралельно із закриттям невеликих банків може відбуватися націоналізація окремих системних банків, але, напевно, це будуть поодинокі випадки. У той час як решті фінустанов доведеться самостійно вирішувати свої проблеми.

Водночас, НБУ запевняє, що дасть банкам достатньо часу для відновлення капіталів. Скільки саме — не уточнює. Проте чиновники розуміють, що не всі банки матимуть змогу збільшити капітали за рахунок власного прибутку. Навіть держбанки, які раніше неодноразово фінансував уряд, знову прийдуть просити гроші.

«Іншим банкам може знадобитися капіталізація від акціонера. Зокрема, це ймовірний сценарій для кількох державних банків», — відкрито заявили у Нацбанку.

Два з чотирьох банків з держкапіталом відзвітували про збитки за останні місяці:

  • Укрексімбанк — 3,5 млрд грн (вересень);
  • Укргазбанк — 3,4 млрд грн (серпень).

Які саме суми влада увіллє до держструктур після війни, поки ніхто не говорить. Хоча можна не сумніватися, що живих грошей вони не отримають, капітал збільшать за рахунок нових випусків ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики). У цьому перевага державної четвірки — її завжди врятують. А ось решті пощастить менше.

«НБУ не має плану виведення банків із ринку. Водночас банки, бізнес-модель яких виявиться нежиттєздатною, можуть залишити ринок», — відповіли нам у Національному банку.

Там не намагаються прогнозувати кількість банків, які будуть закриті за підсумками війни. А в експертній спільноті називаються цифру в 10−15 структур. Фінансисти говорять про неготовність/нездатність акціонерів рятувати свої фінустанови у нинішній непростий час.

«Я б сказав так: здатні не всі, не готовий ніхто. Об'єктивно, ресурс для докапіталізації є, мабуть, лише у держави та іноземних акціонерів. Але іноземці зараз не інвестуватимуть у капітал — надто непередбачувана ситуація, ризики девальвації. До кінця війни всерйоз говорити про будь-які інвестиції в країну не можна.

Більше того, мені здається, що вимагати цього від акціонерів не зовсім справедливо. Мені здається, що оцінка 10−15 банків навіть надто оптимістична. На мій погляд, мова може піти про вдвічі більшу кількість, хоча я хотів би помилитися. Зараз далеко не всі проблеми видно, а хто «плаває без плавок» стане зрозумілим лише після відливу", — вважає Іван Світек.

Не виключається, що 1−2 українські банки можуть бути закриті ще до кінця 2022 року.

Коментарі - 24

+
+86
mlp711141
mlp711141
3 листопада 2022, 8:36
#
Мой кредит своё отработал, пока я не в 2019 году, в связи с увольнением, не потерял платежеспособность. Пока у меня долг был меньше кредитного лимита по карте, Приматы с меня отгребали проценты по полной. Потом, как я потерял работу, они ещё накрутили процентов, которые суд потом отменил. Как у меня появилась работа, я выплачивал этим сатанинским мак*кам из Примата долг по 666 грн одним платежом, пока не выплатил что причиталось по суду (тело кредитного лимита и судебные издержки, но не проценты, отменённые судом). Теперь, по версии суда, я им ничего не должен, однако они не спешат отказаться от отменённых судом процентов, и не закрывают исполнительное производство, а частный пристав пропал без вести после 24 февраля: ни его телефон, ни е-мейл не работают.
+
+91
MaxTirpiz
MaxTirpiz
3 листопада 2022, 12:34
#
Рекомендую писать на хелп деск Минюста жалобу на исполнителя. Я так делал. Отсудил у Привата все на уровне Верховного Суда и создал прецедент.
+
+21
mlp711141
mlp711141
3 листопада 2022, 16:11
#
Исполнитель пропал без вести, поэтому и не закрывают исполнительное производство. Я сам погашал по 666 грн одним платежом, поскольку у меня не было необходимой суммы, которую хотели мак*ки из Примата всю и сразу — с меня взять было нечего, вот и отдавал с зарплаты по 666 грн. Мои счета через АСИП арестовали как только я начал выплачивать долг — надеялись на то, что зарплата будет поступать на арестованный счёт и накапливаться, и через три месяца спишут полностью и одним махом. Но у меня дыр в бюджете больше, чем зарплаты (на тот момент получал минималку), отчего денег осталось всего 29 грн, которые и арестовали (о снятии ареста со счетов тоже узнал случайно, уже будучи за границей — в связи с военным положением). А узнал об аресте счетов случайно, и предупредил вовремя работодателя. Поэтому по поданным мной реквизитам мне оплачивали свет и интернет (газ, которым почти не пользовались, оплачивали с маминой пенсии) и продукты с доставкой на дом. Остальное (остаток около 1400 грн) перечислялся мне на социальную карту, откуда я и выплачивал этим сатанинским мак*кам из Примата по 666 грн в месяц. Остальное тратил по карте в местной аптеке на лекарства.

Мама мечтает о том, чтобы ПриматБанк обанкротился.
+
+45
Bitcoin
Bitcoin
4 листопада 2022, 3:56
#
Слово «сатанизм» дурно веет методичкой для ботов или просто идиотом. Их духовный лидер-старый дол***об уже воюет с «сатанизмом» запада.
+
+42
krv77
krv77
3 листопада 2022, 16:14
#
Вы этому не отвечайте… Он тут уже год жалеется, что он такой бедный, а с него денег требуют, которые занимал, но вот не может отдать…
То он не мог работать, то работу потерял, то вообще инвалид, то в Польше совсем хреново…
+
+27
mlp711141
mlp711141
3 листопада 2022, 17:01
#
Во первых, я выплатил, что полагается по суду. Теперь их ругаю за то, что они не закрывают исполнительное производство и хотят отменённые судом проценты.

то в Польше совсем хреново

Об этом я не говорю. Я говорю о том, что в Польше дороже электричество, поэтому выключаю всё лишнее и провожу энергоаудит. Я же обнаружил дыру в бюджете — холодильник не выключается, молотит круглыми сутками, намерзает… Ремонт не выгоден — дорого менять термостат. Приобрёл копеечный таймер, запрограммировал работу холодильника по часам (40/40 минут работа/отдых), теперь морозит нормально, экономия электроэнергии (25 zł в месяц), но мама жалуется, что иногда в холодильнике темно.

То он не мог работать, то работу потерял, то вообще инвалид

Я писал о том, что:
1. да, в конце июля 2019 я потерял работу.
2. на другие предприятия меня не брали из-за статьи 18-б в военнике (некоторые другие отказывали в приёме на работу в связи с проживанием в селе, отсутствием своего автомобиля и водительских прав, а также что из-за своего телосложения похож на девушку переодетую в парня)
3. а третью группу инвалидности мне хотел прилепить мой бывший директор ради налоговых льгот — хотел прилепить мне F20 (шизу), но её психиатры не нашли, и поставили меня на учёт по F64.9 (трансгендерному диагнозу, по которому меня в 1998 году комиссовали от армии вместо того чтобы отправить меня к генетикам и эндокринологам — у меня нарушение формирован
+
+7
Alex SH
Alex SH
3 листопада 2022, 20:15
#
А когда занимал, надеялся на то, что прилетит вдруг волшебник в голубом вертолете и бесплатно погасит кредит?
+
0
mlp711141
mlp711141
3 листопада 2022, 20:44
#
Мне кредитный лимит по карте открыли вскоре после того, как меня с неофициального трудоустройства перевели на официальное. И поначалу у меня чаще свои средства лежали на карте чаще, чем я брал в долг. А потом, когда директор начал манипулировать моей зарплатой, когда я попал в список неугодных за отказ ночевать на офисе (тот директор не любит, когда работник проявляет социальную ответственность перед родственниками, любит разрушать семьи, и часто ему это удаётся) и просматривать мой домашний интернет-трафик (отчего знал, в каких магазинах и аптеках я бывал, даже в личной беседе интересовался, почему я предпочитаю безналичную оплату и так далее — совал нос, куда не следует!), с того момента расходы на жизнь (проезд, коммунальные платежи, аренда дома и еда дома и на работе — нельзя было таскать еду из дома на работу — только из магазина) тихо немного превысили доходы, а директор только обещал повысить зарплату, а на самом деле задерживал и урезал до минимальной. А потом и оклеветал меня перед врачами (хотел прилепить шизу, но оную не нашли, и поставили на учёт по трансгендерному диагнозу). Ну, а во второй половине лета я остался без работы. И, как дурак, искал работу с официальным трудоустройством, в то время как юрист с киевской юридической конторы мне советовал работать неофициально. А как нашёл работу, так и счета арестовали, а сняли арест со счетов только с началом военного положения. А теперь, как выплатил, не хотят закрывать исполнительное производство.
+
+52
bonv
bonv
3 листопада 2022, 10:37
#
Не розганяйте паніку:)
+
+96
bonv
bonv
3 листопада 2022, 10:38
#
Гірше ж точно не буде? ©
+
+77
Westman
Westman
3 листопада 2022, 11:06
#
Два-три тижні й усе наладиться :)
+
+22
BEZE
BEZE
3 листопада 2022, 11:44
#
Війна
+
0
Poehali
Poehali
3 листопада 2022, 15:15
#
Официально обьявлена
+
+50
AleksandrBank
AleksandrBank
3 листопада 2022, 14:00
#
Гривня, долар, війна — 2 місяці до кінця року

https://minfin.com.ua/blogs/aleksandrbank/195307/

Новий блог, думаю багато хто отримає відповіді.
+
+12
Антон Марюхнич
Антон Марюхнич
3 листопада 2022, 15:47
#
Самый Badbank у нас NBUK. Менеджмент на самом низком уровне…руководство декларирует одно через СМИ, а средний менеджмент — делант противоположное. Ситуация как в басне Крылова — про лебедь, рак и щука + телега!
+
0
Mendeleva47
Mendeleva47
3 листопада 2022, 21:52
#
Граждане я вот тут вижу люди пишут что суды и т. д.но причём здесь суд,насколько мне известно банки судов боятся как огня,банки не подают в суд,если клиент не платит кредиты,что может банки сделать так это вызванивать клиентам и угрожать,насильно стянуть задолженность по кредитам банк не может,а платить не платит это решает клиент.
+
0
mlp711141
mlp711141
3 листопада 2022, 22:40
#
Смотри. Мак*ки из Примата мне три года назад угрожали много чем, когда я потерял тогда работу. Прочитай https://minfin.com.ua/company/privatbank/review/130371/ где я писал, что та грымза призывала меня не платить за коммунальные услуги. Фактически, она призывала меня доить мою маму с её пенсии платить по моей кредитной карте (и об этом шла речь). Та грымза мне сорвала нервы, учёбу и демотивировала меня от всего, загоняя в депрессию. Поэтому мне пришлось перестать принимать звонки и искать работу при помощи телеграм-групп и контактируя с потенциальными работодателями только через телеграм и по е-мейлу. Мне пришлось забыть, что такое телефонная сеть общего пользования, и принимать входящие звонки, только если я ждал звонка от скорой помощи.
Поскольку из-за статьи 18-б в военнике в военное время меня не хотели брать на работу, я очень долго искал работу даже с неофициальным трудоустройством, не говоря об официальном трудоустройстве. Тем временем мак*ки и шимп*нзе из Примата на меня подали в суд, а взять с меня нечего — только старый хлам. А дальше ты знаешь — арестовали счета вскоре как я сам начал выплачивать по кредиту — в суд на взыскание средств по кредиту подавали без меня, в моё отсутствие (даже в одной из формулировок на судебном заседании механически назвали меня особью женского пола, что отмечено в Опендата), а арест со счетов сняли только после объявления военного положения.
+
0
Oleksii Ch
Oleksii Ch
4 листопада 2022, 10:33
#
Ну теперь то все в прошлом. Ты Польшу своей драгоценной особой осчастливил =)
+
0
mlp711141
mlp711141
4 листопада 2022, 10:43
#
Для Польши я самый обыкновенный украинец, разве что нестандартного телосложения (с осени по весну одежда хорошо маскирует мои недостатки, если потеплее одеться, а летом в очередях в магазинах и в маршрутках путаются как ко мне обращаться, пан или пани, конечно речь о тех, кто не знает).

PS. Пришло мне письмецо от шимп*нзе из Примата. Попало в папку Спам (ну, этой папки оно и заслуживает). Они писали, что «у меня необычный вход в веб-версию Примат24». Сколько раз я заходил с одного и того же компьютера, а они только заметили! Пока выплачивал им по 666 грн долг, так молчали. А как выплатил что причиталось по решению суда (тело кредитного лимита и судебные издержки — проценты суд отменил), так засуетились через два месяца, даже названивали на номер, который в базе «Розетки» спёрли! Ну, я их послал куда следует в ответном письме («в пятую .», в смысле). Они не хотят ни закрывать исполнительное производство, ни списывать проценты. Придётся на них жаловаться в НБУ.
+
0
Bitcoin
Bitcoin
4 листопада 2022, 4:00
#
Паника точно не поможет. Как говорил классик-хайпожер, «продай собаку — оплати коммуналку (нужное подставить)».
+
+10
mlp711141
mlp711141
4 листопада 2022, 6:08
#
Какую собаку? Та бабулька (в истории про газ) имела пса (не щенка!) дорогой породы. Продать пса — как продать члена семьи. Так рождаются предатели.
+
+12
paulball
paulball
4 листопада 2022, 19:32
#
Страна полна предателей и это факт
+
+37
Serhii Lysiuk
Serhii Lysiuk
4 листопада 2022, 18:27
#
Це їм «нагорода» за те, що вони брали з людей завищені відсотки по кредитах до війни. Це і «заслуга» НБУ і його очільників — злодіїв.
+
0
mlp711141
mlp711141
4 листопада 2022, 19:14
#
Згоден з цим. Мрія моєї мами, щоб ПриматБанк став банкрутом. Він їй теж випив чимало нервів — вона посивіла завчасно. А мені ПриматБанк псував нерви ще до того, як я став його клієнтом.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися