Влада готується звільнити українців, що втратили своє майно, від кредитних боргів. Відповідний законопроєкт обіцяють оприлюднити вже найближчим часом. Але така щедрість держави по відношенню до позичальників може обернутися серйозними проблемами для банків. Як вирішити цю проблему максимально вигідно для всіх, розбирався «Мінфін».
14 червня 2022, 9:13
Держава готова списати кредити на знищені житло і авто: кому від цього буде гірше
Що пропонується для позичальників і банків
Верховній Раді буде запропоновано розглянути законопроєкт про списання кредитів на житло та автомобілі, які було знищено через війну з Росією. Про підготовку такого документу за дорученням президента і його погодження з головою НБУ і прем'єром повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Пізніше в коментарі для Forbes він розкрив деталі цього законопроєкту. Його ключові положення передбачатимуть наступне:
- Законопроєкт про списання та «заморожування» кредитів у разі знищення майна позичальника поширюватиметься як на квартири/будинки, так і на автомобілі.
- Кредит буде повністю списано, якщо втрачене житло або автомобіль були єдиними у позичальника. Борги тих, у кого є інша нерухомість чи авто, заморозять до кінця війни.
- Для списання або «заморожування» кредиту позичальник має звернутись до банку з документами щодо фіксації збитків, які визначив уряд.
- Бюджетна програма з відшкодування банкам збитків через списання кредитів почне працювати після війни, відповідні видатки буде закладено до бюджету на 2023 рік.
- Сума відшкодування може враховувати втрати тіла кредиту через інфляцію.
Ціна питання
Тільки через додаток «Дія» заяви про пошкодження чи знищення житла окупантами подали 170 тисяч українців. Станом на 8 червня, за даними проєкту KSE Institute «Росія заплатить», було пошкоджено або зруйновано 44,800 тис м2 житла на загальну суму $39,379 млн.
Навіть якщо рахувати середню площу квартири в 100 кв м, то на даний момент житла втратили приблизно 390 тис. власників. Отже, потенційно вже зараз заявок на компенсацію зруйнованого війною будинку чи квартири має бути удвічі більше, ніж подано.
Втім, в іпотеку в Україні купувалося небагато житла — загалом, за даними Мін'юсту, за минулий рік ця частка становила лише 3,4% від усіх укладених угод. Набагато більша частка в кредит купувалося автомобілів — близько 20% від усієї кількості проданих машин.
Станом на початок року ми мали 10,1 млн авто для власного користування. Скільки з них втрачено через війну, достеменно невідомо. Різні джерела дають надто різні оцінки:
- 104,9 тис. авто (KSE на 8 червня)
- 200 тис. авто (Мінекономіки на 28 березня)
- 500 тис. авто (Інститут дослідження авторинку на 1 квітня). Саме ця цифра поки що найбільша і фігурувала в деяких ЗМІ та постах депутатів.
Хоча остаточну оцінку ще не оприлюднено, в ЗМІ також вже фігурує цифра ймовірного списання за кредитами на знищене житло і автомобілі — щонайменше $1,3 млрд.
Чому банки проти списання
Більшість банків, до яких «Мінфін» звернувся за коментарем, відмовилися висловлювати своє ставлення до ідеї списання кредитів до оприлюднення тексту відповідного законопроєкту.
«Ми не вважаємо списання (прощення) кредиту без будь-яких компенсаційних механізмів найкращим варіантом для банків, оскільки це призведе до додаткових втрат (негативного фінансового навантаження) у банківській системі», — говорить Костянтин Барила, директор департаменту врегулювання боргових зобов’язань Укргазбанку.
Держава, безумовно, обіцяє не залишити банківський сектор без підтримки. Але хоче розбиратися із цим питанням після війни, коли дійсно на це буде фінансовий ресурс.
«Якщо рухоме або нерухоме майно, будинок, квартира, або автівка були знищенні внаслідок військової агресії і вони не покриваються страховим захистом, який є обов’язковим при іпотечному кредитуванні або автокредитуванні, то списання не буде болісним для банків. Думаю, такі збитки мають відшкодовувати за рахунок заморожених активів країни агресора», — пояснює Віталій Шапран, консультант Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Але для банків може стати проблемою, якщо їх змусять списати борги набагато раніше, ніж Україна отримає доступ до заморожених російських активів.
«Якщо банки спишуть (простять) клієнтам борги, то як банки розрахуються з вкладниками? Тобто, проблеми військової агресії Росії перекладаються на банки, і це може закінчитися лавинним банкрутством банків, в кінцевому варіанті за все заплатить бюджет і ФГВФО.
А це емісійні кошти, які розганяють інфляцію. Іноземні банки можуть просто піти з ринку як що їх інтереси будуть порушені", — попереджає Анатолій Дроб’язко, член Українського товариства фінансових аналітиків, завідувач відділу фінансових ринків ДННУ «Академія фінансового управління».
Читайте також: Компенсаціяза зруйноване житло: як отримати та коли заплатять
Проблеми банків відчують і споживачі фінансових послуг.
«З таким підходом найактивніші на ринку іпотеки банки матимуть серйозні системні проблеми, і це надовго може відбити у решти банків гіпотетичне бажання йти в ринок кредитування житла. Як наслідок — про доступні кредити на житло ми знову забудемо на роки», — пояснює голова Ради НАБУ Олена Коробкова.
Читайте також: В Україні почали обстежувати будинки, зруйновані під час війни
3 компромісні варіанти списання
В експертних колах обговорюють варіанти, які можуть влаштувати всі сторони.
1. Банк «поганих» активів
Серед ідей — створити окрему установу, банк чи фінансову компанію, і передати їй управління втраченими у період війни активами. Така компанія, має за державні кошти викупити у банків ці «погані» активи.
«Викуп втрачених активів (кредитів) повинен бути нотаріально оформлений у відповідності з діючим законодавством. І ця компанія свої претензії повинна виставити на компенсацію витрат із репарацій, яку повинна заплатити країна агресорів після рішень міжнародних судів. Таким чином втрачені активи можуть бути повернуті у майбутньому із заморожених ресурсів Російської Федерації», — пояснює Анатолій Дроб’язко.
За його словами, при такому підході, уряд буде виступати як кредитор останньої інстанції. Це дасть йому змогу підтримати і банки, і внутрішній попит за рахунок ресурсу, який може з'явитися в майбутньому у вигляді репарацій.
2. Спеціальний механізм відшкодування
Банківська спільнота пропонує впровадити спеціальний механізм відшкодування втраченого житла.
«Людина отримуватиме на свій банківський рахунок до 10% суми відшкодування, а решту — за рахунок державних облігацій різної строковості. Ідентичний механізм застосовуватиметься й для погашення кредитів у банку, просто ці облігації надходитимуть на рахунок людини в банку-кредиторі й фактично автоматично списуватимуться», — пояснює Олена Коробкова.
Такий підхід, на думку голови Ради НАБУ, оптимальний для всіх сторін. З одного боку, він дасть змогу уникнути критичних навантажень на бюджет держави. З іншого, — допоможе вистояти банкам, які активно видавали іпотеку. І, що найважливіше, підтримає людей, які втратили житло.
3. Випуск облігацій
Альтернативним варіантом врегулювання ситуації із заборгованістю за кредитами на майно, яке знищене через війну, може стати випуск державою боргових цінних паперів (облігацій). Такі облігації директор департаменту врегулювання боргових зобов’язань Укргазбанку Костянтин Барило пропонує видавати власникам зруйнованого майна на суму в межах вартості такого майна.
«Такі облігації зможуть стати новим предметом забезпечення за кредитом і бути джерелом погашення кредитної заборгованості», — пояснює банкір.
Поки ідея із списанням заборгованості за кредитами на зруйноване майно не містить жодної конкретики — ні чітких розрахунків, ні зрозумілих механізмів, а тому робити предметні висновки неможливо. Незаперечний лише той факт, що попри корисність цієї ініціативи, з її реалізацією потрібно бути вкрай обережними. Інакше замість того, щоб вирішити одну проблему, законотворці ризикують створити низку нових.
Читайте також: Якщо воєнний стан буде продовжено, будуть продовжені і кредитні канікули — Коробкова
Автор:
Коментарі - 6