Ейфорія на ринку ОВДП завершилася: що далі

Бюджет у профіциті: звідки взялися «зайві» гроші

За оперативними даними Мінфіну, виконання загального фонду державного бюджету за доходами у січні 2022 року становило 78 млрд грн (113,1% до плану), що стало результатом понадпланових надходжень від податкових та митних органів (на 11,4% та 20,1% відповідно) та дозволило збільшити надходження до державного бюджету на 9,8 млрд грн, порівнюючи із плановими показниками.

Ключовим фактором збільшення податкових та митних надходжень стало збільшення надходжень з податку на додану вартість (як імпортного, так і «вітчизняного»), що було пов’язано зі збільшенням фізичних обсягів та митної вартості енергоносіїв (нафтопродукти, вугілля).

Водночас видатки за загальним фондом державного бюджету у січні 2022 року були майже на чверть нижчими від планових та становили 66,2 млрд грн. Із урахуванням вищих від запланованих доходів бюджетів та нижчих витрат профіцит загального фонду державного бюджету у січні 2022 року склав 9,6 млрд грн, тоді як плановий дефіцит за цей період становив 22 млрд грн.

Читайте також: Як купити євробонди з дохідністю 20%

Грошей у борг Україні більше не дають

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень 2022 року становили 10,9 млрд грн, або 23,8 % від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 10,8 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті 4,1 млрд грн ($143,1 млн), що є найнижчим обсягом нових розміщень з серпня 2021 року та покриває менше 50% від виплат із погашення та обслуговування внутрішнього державного боргу за відповідний місяць.

У лютому обсяги запозичень Мінфіну на первинних аукціонах із розміщення ОВДП залишаються незначними. За результатами першого лютневого аукціону обсяг залученого Мінфіном фінансування становив лише 83 млн грн та $4,6 млн, що становить 0,004% від обсягу запланованих виплат із погашення та обслуговування внутрішнього державного боргу у лютому.

При цьому запланованих на 1 лютого розміщень гривневих ОВДП на 1 та 1,5 роки не відбулося, оскільки очікуваний інвесторами рівень доходності за цими паперами перевищував показник попередніх розміщень, який вочевидь виступає орієнтиром для Міністерства фінансів, на 50 б. п.

Під впливом негативного інформаційного фону, обумовленого посиленням геополітичної напруги навколо України, та очікувань щодо реагування Мінфіном на підвищення ключової ставки НБУ обсяг вкладень нерезидентів у державні цінні папери (з урахуванням планових погашень та їх продажу на вторинному ринку) скоротився до 81,4 млрд грн (-2,5 млрд грн за плинний тиждень), що є найменшим значенням із грудня 2020 року.

Інвестиції майже не зростають

Поточний рахунок платіжного балансу у грудні 2021 року був зведений із дефіцитом $547 млн, що збільшило загальне від'ємне сальдо за результатами 2021 року до -$2,1 млрд, або близько 1,1% ВВП (порівнюючи з +$5,3 млрд за 2020 рік).

Підтримку рахунку поточних операцій забезпечували вищі темпи зростання експорту товарів, порівнюючи з імпортом (+39,8% та +34,2% відповідно, порівнюючи з попереднім роком), та збільшення надходжень з оплати праці, обсяг яких за 2021 рік становив майже $15 млрд (історичний максимум), що понад як на чверть більше, ніж за відповідний період минулого року.

Водночас загалом від'ємне сальдо поточного рахунку у 2021 році обумовлювали швидше зростання обсягів імпорту послуг, порівнюючи з експортом (31,3% та 17,7% відповідно), та, головним чином, збільшення у 2,2 рази, порівнюючи з минулим роком, виплат доходів від інвестицій на користь нерезидентів (до $19,1 млрд за 2021 рік, із яких $4,2 млрд — реінвестовані доходи).

Обсяг реінвестованих доходів у грудні скоротився на $1,5 млрд, які були «заведені» як інвестиції нерезидентів у боргові інструменти українських підприємств або спрямовані на виплати дивідендів іноземним інвесторам.

Сальдо надходжень прямих іноземних інвестицій за 2021 рік становило майже $6 млрд, у тому числі надходження ПІІ в економіку України — $6,8 млрд, інвестиції резидентів України за кордон — $0,8 млрд. Майже дві третини вхідних ПІІ в Україну ($4,2 млрд) формували реінвестовані доходи іноземних інвесторів. Інвестиції прямих інвесторів в капітал українських підприємств за 2021 рік становили $1,2 млрд, що лише на $0,5 млрд більше, ніж у 2020 році.

Посилення геополітичної напруги навколо України обумовило посилення тиску на обмінний курс гривні у другій половині січня 2022 року, який послабився на початку лютого.

Загалом за плинний тиждень обмінний курс гривні до долару США на міжбанківському ринку послабився на 1,2% (до 28,3 грн за $1) в умовах стійкого переважання попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків над її пропозицією як на сегменті СПОТ, так і за строковими угодами. Інтервенції НБУ зі згладжування надмірних коливань курсу національної валюти з початку року становили майже $1,5 млрд, із яких 50% було продано за тиждень 24−28.01.2022.

Читайте також: Гривня за тиждень впала на 2,2%: чому зростає курс долара

Ліквідність банків скоротилася, але все ще надлишкова

Ліквідність банків (розміщена на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) скоротилася до рівня менше 200 млрд грн в результаті вилучення Нацбанком ліквідності через інтервенції з продажу іноземної валюти та збільшення залишку коштів на казначейському рахунку уряду.

Надлишок ліквідності обумовлює утримання відсоткових ставок на міжбанківському кредитному ринку на рівні близькому до нижньої межі ставок за операціями НБУ (9%) та сприяє збільшенню попиту банків на кредити рефінансування. Зокрема, за минулий тиждень банкам було надано 881 млн грн рефінансування на термін 28 днів за ставкою 11% річних.

Зменшенню вкладень банків у депозитні сертифікати НБУ та їх перерозподілу на користь залишків на кореспондентських рахунках сприятиме рішення Нацбанку про підвищення на 2 в. п. нормативів формування банками обов’язкових резервів за поточними рахунками в гривні та за коштами в іноземній валюті.

Підтримку кредитуванню реального сектору у сегменті МСП продовжує забезпечувати реалізація державної програми «Доступні кредити 5−7−9%», обсяг якої за минулий тиждень зріс на 1,7 млрд грн — до понад 85 млрд грн.

Переважна більшість нових кредитів (1,1 млрд гривень за тиждень) спрямовувалася на поповнення оборотних коштів підприємств. Частка кредитів на інвестиційні цілі у структурі наданих кредитів за програмою залишається незначною (близько 11,5%).

Читайте також: Що відбувається з банками в Україні та на чому вони заробляють

Автор:

Завідувач кафедри у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана Данилишин Богдан