«Доступні кредити 5-7-9%» урізали: хто випав із програми та які є альтернативи

Чому банки вхопилися за «5−7−9%»

Кредитна програма Кабміну «5−7−9%» почала впроваджуватися у лютому 2020 року, її повна назва «Доступні кредити 5−7−9%». Проєкт адмініструє Фонд розвитку підприємництва, а офіційною метою стало стимулювання інвестиційної діяльності, створення робочих місць, передусім, у секторі мікро- та малого бізнесу, а також допомога стартапам. Вважалося, що такий акцент дозволить підтримати бізнес та населення під час пандемії коронавірусу.

Держава пропонувала кредити за пільговими цінами. Спочатку під 5%, 7% або 9% річних, а потім з'явилися проєкти навіть під 3% і взагалі під 0% річних. Причому пільга оплачувалася не банками, а держбюджетом, тому нею змогли зацікавити фінустанови (за нею працюють майже всі ключові гравці кредитного ринку). Влада не брала і не бере на себе ризики, тобто не віддає кредит замість позичальника, якщо той стає неплатоспроможним, але платить замість нього значну частину відсоткової ставки.

Донедавна максимальною ставкою в кредитному договорі могло бути 30% річних, а бізнес оплачував лише, скажімо, 5−7%. 23−25%, що залишилися, за нього банку платила держава з бюджету.

Це сподобалося нашим банкам ще під час пандемії коронавірусу, оскільки їм було простіше знайти позичальників під 5%, ніж під ринкові 30% річних. До того ж, заманюючи малий бізнес держпільгою, вони могли продавати йому супутні послуги (від розрахунково-касового обслуговування до документарних операцій), водночас непогано заробляючи.

Ще більше інтерес до «5−7−9%» зріс під час великої війни, коли банки мало не повністю згорнули свої власні кредитні проєкти, і до 80−90% усіх корпоративних кредитів видавали саме за урядовою програмою.

Починали з малого бізнесу, а запустили всіх

За чотири роки існування умови «5−7−9%» змінювалися 31 раз. Спочатку посадовці розширювали коло потенційних позичальників, спрощували вимоги до них, робили пільгові кредити доступнішими.

Найреволюційнішим кроком стало використання двох нових типів позик: антикризової для поповнення ліквідності зі ставкою 3% на час карантину коронавірусу і 90 днів після нього взагалі під 0%, а також рефінансування під той же жаданий 0% річних. Що не могло не залучати компанії, особливо дуже закредитовані. Майже кожна намагалася перекредитуватися за держрахунок і скоротити свої витрати на обслуговування позик.

З 2021 року до «5−7−9%» підключили ще й ФОПів (резидентів України) у рамках ліміту річного доходу, що багато хто також назвав важливим кроком.

Після початку повномасштабного вторгнення держпрограму швидко задіяли для підтримки економіки у воєнних умовах. По-перше, були розширені можливості щодо кредитування сільгоспвиробників під посівні роботи, з'явився спеціальний напрямок (підтримка посівної).

По-друге, окремим напрямом фінансування стали кредити на подолання наслідків повномасштабного вторгнення, зокрема, відновлення виробничих потужностей. У класифікації Фонду розвитку підприємництва це кредитування на «антивоєнні цілі».

«Ще у 2022 році урядову програму розширили на торговельні мережі, а у 2023-му — на енергокомпанії. Фактично вона з інструменту підтримки малого бізнесу стала засобом кредитування для кола підприємств», — розповіла «Мінфіну» членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за напрям ММСБ Наталія Буткова-Вітвіцька.

Бюджет накопичує борги перед банками: як фінансисти вирішують проблему

Водночас із розширенням кола потенційних позичальників зростали й обсяги бюджетного фінансування програми — з 2 млрд грн у 2020 році до 16 млрд грн за підсумками 2023 року. На 2024 рік фінансування заплановано у розмірі 18 млрд грн.

Це суми на компенсацію відсотків із боку держави, і їх можна оцінити в динаміці за відкритими джерелами.

Зміна обсягу державного фінансування «5−7−9%»

Дані: OpenBudget, НБУ

Але чим більше коштів розписувалося на «5−7−9%», тим активніше збільшувалися борги за нею. В умовах тотального дефіциту держбюджету, нерегулярної зовнішньої допомоги та зростання видатків на війну цей напрямок не був пріоритетним, що й зрозуміло.

Читайте також: Кредитори чекають на виплати за зовнішнім боргом: чи буде дефолт

За інформацією Фонду розвитку підприємництва, на початок 2024 року борг держбюджету становив 7 млрд грн, а до березня скоротився до 4,7 млрд грн. Детальніші уточнення ФРП відмовився надати за запитом «Мінфіну», тому актуальне значення заборгованості невідоме.

Натомість у низці банках розповіли, як вирішують цю проблему: все частіше її перекладають на плечі самих позичальників. Тобто в кредитних договорах офіційно прописується, що компанія сплачує банку повну вартість кредиту (відсотки з комісіями), а потім чекає на компенсацію відсотків від держави, скільки буде потрібно. Так спритно банки переклали ризики з себе на підприємство, щоб не витрачатися, чекаючи на кошти.

Бізнес продовжує погоджуватися на всі ці вимоги. Адже там вважають, що кредитуватися за «5−7−9%» навіть у такому режимі однаково вигідніше, ніж зовсім без державних пільг.

Чого хоче МВФ

Такий стан справ не влаштував ключового кредитора України — Міжнародний валютний фонд. Кредитор вимагає повернути початкові вимоги програми до позичальників, а саме — знову звузити її до підтримки малого та середнього бізнесу, прибрати з неї великі корпорації та інші нецільові моменти. Це стало офіційною вимогою МВФ ще минулого року, але було виконано із запізненням.

«У липні 2023 року, під час перегляду поточної програми МВФ, одним із структурних маяків стала розробка нової стратегії програми „5−7−9%“ із поверненням фокусу на малий, мікро- та середній бізнес. Виконання цього структурного маяка було заплановано до кінця вересня 2023 року, проте його не було виконано, і, за результатами другого перегляду програми, дедлайн перенесли на 2024 рік», — уточнила Наталія Буткова-Вітвіцька.

Негласно МВФ також рекомендував вживати й інших заходів для загального скорочення витрат на «5−7−9%» або хоча б їхнього незбільшення до вирішення проблем із наповненням держбюджету. Усі розуміють, що вони будуть актуальними до кінця війни чи навіть довше.

Не «5−7−9%», а «7−9−13%»

Стиснення державної кредитної програми почалося ще торік, хоча це робилося непублічно. Посадовці діяли поетапно, окремими документами: банкіри нарахували 5 змін до профільної постанови Кабміну (№ 28) у 2023 році і ще 4 — у 2024-му.

Наприклад, наприкінці минулого року влада прибрала з «5−7−9%» великий бізнес. Як пояснила «Мінфіну» директорка департаменту роботи з бізнес-клієнтами Юнекс Банку Тетяна Коляско, у класифікації Господарського кодексу — це підприємства з річним обігом понад 50 млн євро.

Ще раніше відразу на 4% річних було підвищено максимальну ставку за держпрограмою — до 13%. Це підсумкова ставка для позичальника. Хоча за низкою пріоритетних напрямів зберегли мінімальний 1% річних.

«У вересні 2023 року уряд підвищив ставку для кредитів, виданих на поповнення обігових коштів непріоритетним підприємствам, до 13% річних. При цьому було визначено чіткі пріоритети програми: фінансування енергетики, переробної промисловості. А підприємства на деокупованих територіях, які постраждали від війни, змогли отримувати пільгове фінансування під 1% річних на перші два роки», — пояснила нам Тетяна Коляско.

Фінансисти запевняли, що в банках та ФРП як ніколи ретельно перевіряли кредитні заявки і мінімальні ставки пропонували справді лише представникам пріоритетних галузей, наприклад, енергетикам. Решті, особливо тим, хто не постраждав від війни, давали вищі відсотки.

Багато банків все частіше кредитували саме під 13% річних. Між собою фінансисти почали називати держпрограму вже «7−9−13%», попри збереження старої офіційної назви ФРП — «5−7−9%».

Частину кредитів продовжували видавати під 5% річних і навіть під суперпільговий 1%. Просто кількість таких позик помітно скоротилася. До того ж на новий термін продовжувалися окремі пільги і держпідтримку отримували додаткові напрями — зокрема, тваринництво.

«З початку 2024 року до програми „5−7−9%“ було внесено декілька змін, зокрема, пролонговано два пріоритетні напрямки кредитування: фінансування суб'єктів підприємництва — сільськогосподарських товаровиробників та підтримка підприємств, виробничі потужності яких на 24 лютого 2024 року були на окупованих територіях чи у місцях проведення бойових дій. Розширено підтримку переробної промисловості у сфері тваринництва», — уточнила Наталія Буткова-Вітвіцька з Ощадбанку.

У банках урядовий підхід сприйняли з розумінням.

«5−7−9%» виконала свою важливу місію у 2022−2023 роках. Тепер настав час її переглянути для фокусування бюджетної підтримки на тих, хто справді її потребує: пріоритетні галузі економіки, деокуповані території тощо. Минулого року метою програми було подолання російської агресії та її наслідків. А у 2024-му — підтримка сільськогосподарських товаровиробників, тваринництва та переробки", — сказав «Мінфіну» член правління Приватбанку з питань малого та середнього бізнесу Євген Заіграєв.

Його колеги зауважують, що держпрограма, як і раніше, покриває важливі під час війни цілі.

«На мій погляд, головні зміни спрямовані на охоплення та підтримку уразливіших сегментів, у зоні високого воєнного ризику, постраждалих — відновлення інфраструктури, підтримка, с/г, енергонезалежність України», — наголосила директорка департаменту малого та середнього бізнесу Глобус Банку Оксана Шульга.

Що змінилося з травня 2024 року

З нової урядової Постанови (від 30 квітня 2024 року № 473), яка запрацювала з початку травня, можна виділити дві ключові зміни.

Перша — зниження до 5 млн грн максимального ліміту кредиту для фінансування оборотного капіталу. Дуже суттєве скорочення. Адже раніше загалом тут діяв максимум на рівні 150 млн грн, і в цьому контексті можна говорити про 30-кратне скорочення обсягу.

Офіційно Кабмін не виділяв таку категорію, як «кредити на обіг». Діяла інша шкала з лімітами:

• суб'єкту підприємницької діяльності у сфері переробної промисловості, тваринництва, енергетики та на цілі відновлення після бойових дій, терактів, диверсій та ін. — до 150 млн грн;
• компаніям, які ведуть госпдіяльність у зоні високого військового ризику, — до 150 млн грн;
• с/г виробнику та його контрагентам — до 90 млн грн;
• ФОПам — до 3 млн грн.

Тепер до списку додано пункт про 5-мільйонний ліміт при кредитуванні обігових коштів, який поширюватиметься на бізнес за такого виду фінансування.

Щоб отримати кредити на 90 млн грн або 150 млн грн, підприємство має використовувати кошти тільки з інвестиційною метою — наприклад, запускати нові виробництва або закуповувати нові виробничі потужності.

Як до повномасштабного вторгнення, так і після нього, бізнес не дуже часто запитував у банків інвестиційні кредити, а найчастіше просив саме фінансування оборотного капіталу.

«На сьогоднішній день портфель кредитів за програмою „5−7−9%“ складається з 70% кредитів на обігові кошти і 30% — на інвестиційні цілі», — повідомив «Мінфіну» Євген Заіграєв із Приватбанку.

Навряд чи під час війни українські компанії почнуть брати купу інвесткредитів. Тому дуже багатьом доведеться стримати свої апетити за обсягами 5-ма мільйонами гривень.

«Ліміт, встановлений на рівні 5 млн грн, — це досить скромна сума навіть для малого бізнесу. Фактично реальну користь від такого фінансування отримає лише мікробізнес. І в цьому, власне, й полягає ключова мета змін», — вважає Тетяна Коляско з Юнекс Банку.

Друга зміна програми, яка запрацювала з початку травня, стосується банків. Якщо раніше їм дозволялося встановлювати максимальну загальну кредитну ставку на рівні 30% річних, то тепер — лише 23%.

Це не та ставка, яку отримує клієнт (він фактично отримує «5−7−9%» і ще 13%), а ту, що отримує банк. А згодом відбувається розбивка: частину платить позичальник, а частину — держава. Отже, тепер держава хоче, щоб загальна стеля не перевищувала 23% річних.

При цьому залишилося старе правило, за яким загальний розмір ставки є «плаваючим», тобто змінюється. Оскільки розраховується за формулою з 3-місячним UIRD, наприклад, UIRD + 7% річних. Де UIRD — середня ставка за 3-місячними депозитами фізосіб, яка щодня публікується на сайті Нацбанку. Скажімо, 15 травня її розмір становив 13,81% річних.

«Максимум, який відраховується від тримісячного індексу UIRD, знижений за всіма напрямками та бізнес-сегментами на 3−5%. Причому найбільше зниження відбулося саме щодо кредитів на поповнення обігових коштів. Що також дуже логічно», — зауважила Тетяна Коляско.

Знижуючи максимальну загальну ставку, влада фактично знижує підсумковий заробіток банків, і підвищує їх ризики.

«23% — це максимальна базова ставка за кредитом без урахування комісії. Наприклад, для суб'єкта мікропідприємництва, що отримує кредити на інвестиційні цілі, базова ставка дорівнює UIRD (3 міс.) + 7%. Скажімо, на дату укладання кредитного договору UIRD (3 міс.) = 13,81%. Отже, базова відсоткова ставка це 13,81% + 7% = 20,81% річних, що не перевищує допустимий максимальний рівень 23%. Але якщо UIRD (3 міс.) зросте до рівня 17%, то базова ставка буде 17% + 7% = 24%, у такому разі банк повинен знизити ставку до 23%», — пояснив Євген Заіграєв.

Навряд чи нове правило сподобалося всім банкам, і не виключається, що дехто захоче вийти з «5−7−9%».

«Важливо зазначити, що зміни стосуватимуться лише нових кредитів. Старі договори продовжать виконуватися за раніше підписаними умовами. Крім того, позитивним можна вважати і той факт, що рішення ухвалено після неодноразового зниження облікової ставки. Це зменшує потенційний негативний вплив змін на бізнес», — наголосила Тетяна Коляско.

Вона також уточнила, що коли йдеться про 23% річних, то мають на увазі саме відсоткову ставку, а не додаткові комісії.

«Нарахування комісій порядок регламентує окремо. Їхній максимальний розмір не може перевищувати 0,75%», — конкретизувала Коляско.

У зв'язку з останніми змінами у правилах програми банкіри допускають скорочення загального обсягу фінансування за «5−7−9%», і не мають сумнівів, що Кабмін зможе заощадити бюджетні кошти на компенсації ставок і трохи скоротити державну заборгованість за програмою. Хоча, звісно, це не означає, що пільгове кредитування зупиниться повністю.

Наприкінці квітня Мінекономіки повідомило, що з початку 2024 року кредити за цією держпрограмою отримали 7 713 підприємців на загальну суму 30 млрд грн. Кожну п'яту позику оформили переробні підприємства. При цьому в міністерстві уточнили, що найбільше доступних кредитів було надано під обіг, структура така:

• на поповнення обігових коштів — 12 млрд грн;
• бізнесу з зони високого воєнного ризику — 6 млрд грн;
• переробним підприємствам — 5,9 млрд грн;
• на реалізацію інвестиційних проєктів — 4,9 млрд грн.

Структура кредитів за «5−7−9%» від Фонду розвитку підприємництва на 5 травня 2024 року

За інформацією Мінекономіки, найчастіше банки в рамках урядової програми кредитують сільське господарство (48%), оптову та роздрібну торгівлю (25%) та переробну промисловість (17%).

З початку дії програми за «5−7−9%» було видано 86,7 тис. кредитів на загальну суму 296,5 млрд грн.

Альтернатива «5−7−9%»

Неофіційно банкіри розповідають про те, що компанії дуже незадоволені посиленням вимог щодо пільгової програми уряду. Корпорації намагаються переключити на інші види кредитів, які мають стати альтернативою «5−7−9%».

«Нацбанк із червня 2023 року розпочав планомірне зниження розміру своєї облікової ставки з рівня 25%, наразі вона досягла 13,5% річних. Створюються передумови для зниження кредитних ставок, у тому числі й за корпоративними кредитами, і воно фактично відбувається».

За деякими програмами банків ціни на кредити максимально наблизилися до 5−7−9%, а за деякими — навіть зрівнялися. Фінустановам є що запропонувати бізнесу. Причому за цілою низкою напрямів: внутрішні програми банків, проєкти в рамках кооперації з місцевою владою (де ставки компенсують міські чи обласні адміністрації) завдяки співпраці з Експортно-кредитним агентством (із урахуванням воєнних ризиків) та з міжнародними фінансовими організаціями, а також за допомогою різноманітних документарних інструментів (гарантії, акредитиви тощо)", — розповів «Мінфіну» фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

У держбанках відзначають зростання популярності кредитних проєктів місцевої влади — наприклад, в Ощадбанку їх можна знайти понад сотню, залежно від специфікації та регіону.

Банки також намагаються активніше пропонувати корпоративні кредити за власними програмами. Середньоринкова вартість позик за ними наразі становить 17−20% річних.

Не менш активно пропонуються позики та банківські гарантії у рамках співпраці з міжнародними фінансовими корпораціями. Наприклад, у Приватбанку уточнили ціни на такі запозичення.

Все це поки що дозволяє банкам зберігати прирости портфелів у корпоративному кредитуванні. За даними Нацбанку, у квітні загальний (гривня + інвалюта) кредитний портфель юросіб банків збільшився на 0,7%, а з початку 2024 року — на 1%, і досяг на початок травня 764,8 млрд грн.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена