Кирило Шевченко. Які проблеми доведеться вирішувати новому голові НБУ

«Мінфін» розбирався, які проблеми доведеться вирішувати новому голові НБУ.

Очікування ринку

Опитані «Мінфіном» експерти виділили п'ять основних напрямів, якими доведеться зайнятися новому керівнику Нацбанку.

Читайте також: Як новий глава НБУ поміняє кадровий склад центробанку

1. Активізація кредитування

Про це неодноразово говорили у Раді Нацбанку, Офісі Президента, у Кабміні. З цим також згодні українські макроекономісти та їх західні колеги. Відродження української економіки неможливе без відновлення кредитування. Насичення її грошима, тобто монетизація (відношення кредитного портфеля до ВВП), активно падало останнім часом. З 58,8% до 34,2% у 2014-2019 році і до 25% — у 2020-му.

Це робили цілеспрямовано, щоб зупинити зростання цін в Україні. Утримання інфляції було записано у завданні, і навіть у прямі обов'язки Нацбанку. І регулятор з ними успішно справлявся. Але у відомстві забули про зростання промислового виробництва і ВВП, тому довелося терміново змінювати пріоритети. Кажуть, саме з цієї причини і обрали на роль нового голови НБУ Кирила Шевченка.

«Призначення Кирила Шевченка виглядає логічним, враховуючи бажання президента прискорити темпи кредитування в Україні. Під його керівництвом Укргазбанк більш ніж удвічі збільшив обсяг кредитного портфеля на тлі більш ніж скромних результатів банківської системи загалом. Очевидно, що нас чекає більш м'яка монетарна політика та послаблення вимог до кредитування», — сказав «Мінфіну» фінансовий аналітик група ICU Михайло Демків.

Від нового керівника НБУ чекають перезапуску не тільки класичного кредитування бізнесу і населення (в першу чергу, іпотеки), але і впровадження нових механізмів.

«Важливими пріоритетами розвитку фінансових ринків в Україні має стати поступове відновлення ринків міжбанківського кредитування, корпоративних облігацій, валютних і відсоткових деривативів. Це дозволить знизити роль НБУ в управлінні банківською ліквідністю, диверсифікувати джерела фінансування корпоративного сектора економіки, а також поліпшити управління валютним та відсотковим ризиком компаній і банків», — прокоментував «Мінфіну» перспективу голова правління Райффайзен Банку Аваль Олександр Писарук.

2. Зміна валютної політики

Зеленський не одноразово заявляв, що поточний курс гривні повинен відповідати тому, що передбачений держбюджетом — 29,5 грн/$. А часом відкрито говорив, що гривня має коштувати 30 грн/$. Так експортери зможуть заробляти більше і більше платити податків до держбюджету, який хронічно не виконується. Але старе правління Нацбанку запевняло, що це не ринкові курси і девальвація неможлива в поточних економічних умовах.

Це аргументували наступним чином:

• через скорочення витрат у період карантину і слабкого попиту на імпортні товари з-за кордону стало надходити менше товарів і послуг. Відповідно, попит на валюту впав до мінімуму і більше не тисне на курс гривні;
• стабільний попит на долар створюють лише іноземні власники облігацій внутрішньої держпозики, які виводять свої капітали з гривневих ОВДП: з початку літа портфель іноземців скоротився на 9,2 млрд грн, а з початку року — на 21 млрд грн (з 114,2 млрд грн до 93,2 млрд грн).

Президент очікує, що новий голова Нацбанку змінить цю ситуацію і трохи просадить курс гривні навіть у таких умовах. А, відповідно, ринок чекає цього від Кирила Шевченка.

Перші наміри вже є. За пару днів цього тижня валютний курс міжбанку вже зріс на півгривні (досягав 27,4 грн/$). Але цей курсовий рух пов'язаний лише з психологічною реакцією на новини щодо призначення нової людини в НБУ. Всі розуміють, що Шевченко обіцяв в Офісі президента девальвацію гривні, тому купують долар наперед і підвищують його курс.

Але далі від нового керівника Нацбанку чекають структурних дій для посилення тиску на курс гривні:

1. більш агресивного викупу доларового надлишку на міжбанку — на високих рівнях (без збивання курсу вниз);
2. грошових вливань в економіку через активізацію кредитування;
3. збільшення обсягу емісії гривні через рефінансування банків.

«Не виключено, що Нацбанк буде активніше викуповувати валюту на ринку, не допускаючи зміцнення курсу гривні, подібне до того, що ми бачили в минулому», — визнав Михайло Демків.

Читайте також: «Я не допущу неконтрольованої емісії»: новий голова НБУ про курс долара та економіку

3. Емісійна активність

Насичення економіки гривнею очікують не тільки через нарощування банківського кредитування або викуп долара на міжбанку. Можуть бути й інші способи:

• формування Нацбанком вторинного ринку ОВДП. Регулятор міг би стати на ньому маркетмейкером і час від часу викуповувати боргові папери Мінфіну. Це навідріз відмовлявся робити Яків Смолій, який наполягав на консервації поточного нацбанківського портфеля держоблігацій (на рівні 324,6 млрд грн);
• розробка програми викупу проблемних боргів за типом Європейського Центробанку або американського Федрезерву.

І те, і інше — емісія. На такий підхід до вливання гривні не наважувався Смолій, але його чекають від Кирила Шевченка. Звичайно, не в таких масштабах, як у ЄЦБ і ФРС, які відкрито друкують євро і долар трильйонами, але хоча б у рамках точкових вливань за окремими державними підприємствами, банками або стратегічними галузями.

Читайте також: Чи накриє світ восени хвиля дефолтів

4. Скорочення проблемних кредитів

Це дуже важливий момент і умова для відродження банківського кредитування. Фінустанови не ризикнуть скільки-небудь активно нарощувати нове кредитування, доки не придумають, що робити зі старою «проблемкою» — кредитними боргами живих підприємств, які стоять на простроченні або проходять складну реструктуризацію. Вирішення цієї проблеми має бути в пріоритеті нового керівника НБУ.

«Зниження обсягу непрацюючих кредитів, посилення прав кредитора і рекапіталізація ряду банків є основними проблемами банківської системи. Їх рішення багато в чому буде сприяти розширенню кредитування реального сектора економіки», — підтвердив Олександр Писарук.

Регулятор постійно вимагає від банків розчищати портфелі проблемних кредитів, і вони дійсно скорочуються. Проте справа йде вкрай повільно через кризу судової системи, слабкі правоохоронні органи і високу корупційну складову. За два з половиною роки частка непрацюючих кредитів в банківській системі скоротилася не менш ніж на 5%:

• початок 2018 року — 54,5% усього кредитного портфеля;
• початок 2019 року — 53,9%;
• початок 2020 року — 49,1%;
• 1 червня 2020 року — 49,6%.

Динаміка чітко ілюструє проблему: не встигли банкіри розгребти старі неповернення за кредитами, як через карантин стали нарощуватися нові. Причому під ці нові ще не формувалися резерви — на час карантину НБУ ввів мораторій і дав банкам невеликий перепочинок. Однак, більшість банків так і не придумали, що з цим робити.

«Потрібно вирішувати проблему із реструктуризованими кредитами фізосіб, малого та середнього бізнесу та корпорацій. Адже якщо не буде платежів, то потрібно буде формувати резерви, а це вдарить по капіталах банків», — зазначив «Мінфіну» голова правління Forward Bank Андрій Кисельов.

Цілком очевидно, що в умовах епідемії коронавірусу, складної ситуації у всій економіці, акціонери зовсім небагатьох банків зможуть знайти кошти на капіталізацію своїх структур. Тож якщо Нацбанк не включиться в рішення цієї проблеми, то може початися нова хвиля закриття банків.

Тому від Кирила Шевченка чекають розробки і запуску механізмів з викупу проблемних активів. Абсолютно очевидно, що він не може бути масовим, як у Європі чи США, але повинен стимулювати розвантаження банківських балансів і підтримку пріоритетних галузей економіки.

5. Вихід з карантину та прибутковість банків

Нацбанк уже почав готувати фінансовий ринок до плавного виходу з карантинних обмежень. Повертаються комісії за відвантаження готівки, за послуги системи електронних платежів НБУ тощо. Але поки ще діє заборона на стягнення пені та штрафів за неповернення позик, і без цього важеля тиску на позичальників банки не можуть налагодити погашення за своїми кредитними портфелями. При цьому всі смакують відновлення вимог з резервування, які спровокують зростання збитків банківської системи.

Фінансисти відкрито говорять, що опинилися в пастці: з одного боку, їх клієнтам на законодавчому рівні дозволили не платити, а з іншого — від самих банків вимагають не тільки підтримувати прибуткову діяльність, але і видавати нові кредити для стимулювання економічного зростання.

Без втручання Нацбанку проблему буде дуже складно вирішити. Не тому, що НБУ повинен бути нянькою для банків і зобов'язаний допомагати їм заробляти. Ні, не зобов'язаний. Але завдання і навіть обов'язок регулятора — створювати здорові умови для розвитку фінансового ринку.

Тобто, банківській системі потрібен досвідчений і функціональний регулятор, а регулятору потрібна робоча банківська система. Як би пафосно це не звучало. Тому від Кирила Шевченка чекають повної перебудови взаємовідносин НБУ і ринку.

«Перед банківською системою постає проблема прибутковості. За реструктуризації кредитів хтось повинен заплатити. Поки що за це платять або банки — своїм прибутком, або їх акціонери капіталом», — зазначив Кисельов.

Ризики для фінансів та економіки

Поки що всі обговорюють лише один ризик — емісійний. Громадськість боїться, що активізація кредитування економіки, в тому числі за допомогою емісійних заходів, виллється у збільшення гривневої маси, яка вдарить по курсу гривні та інфляції.

Правда, експерти впевнені, що масового кредитування відразу не розпочнеться.

«Нацбанк може піти на пом'якшення вимог до кредитування в частині фінансових показників позичальників. Адже значна частина бізнесу традиційно знаходиться в тіні, і її не покажеш кредитним працівникам банку. Це дасть додатковий приріст кредитування, але навряд чи буде відповідати очікуванням. В Україні просто немає достатнього попиту на кредити від платоспроможних позичальників, які не можуть отримати кредит тільки через регуляції Нацбанку. В такому випадку б виник тіньовий банкінг (shadow banking) — спроби кредитувати позичальників в обхід регулювання, через інші інструменти, щоб на цьому заробити. Але таке явище практично відсутнє», — пояснив ситуацію Михайло Демків.

Якщо узагальнити основні ризики, з якими зіткнеться Кирило Шевченко у міру впровадження нових заходів, то їх буде декілька:

• Емісійні, які будуть залишатися ключовими. Обсяги вливань через валютний і кредитний ринки треба розрахувати так, щоб курс нацвалюти не виходив за рамки 30 грн/$, а інфляція — за 10-12%. Дуже важливі правильні розрахунки НБУ і вивіреність всіх заходів у рамках нової грошово-кредитної політики. Інакше Україна може скотитися в нову економічну кризу.
• Стабільність банківської системи, якою буде складно виходити з карантину. «У міру виходу з кризи, Нацбанку необхідно буде провести стрес-тестування банківської системи з подальшою докапіталізацією тих банків, яким буде потрібно збільшення капіталу за рахунок коштів акціонерів», — вважає Олександр Писарук.
• Відносини з міжнародними кредиторами. МВФ, Світовий банк, ЄБРР та інші глобальні кредитори напевно будуть стежити за зміною керівництва Нацбанку, грошово-кредитною політикою та іншими новими кроками регулятора. Стежити і видавати свої побажання/вимоги. До речі, тому більшість фінансистів з іронією говорить про незалежність НБУ (не тільки через зміну влади). Зрозуміло, що Кирилу Шевченку доведеться узгоджувати ключові моменти із західними кредиторами. Інакше країна може втратити зовнішнє підживлення і втратити імідж надійного партнера, під який уряд розраховує залучати кошти зі світового боргового ринку (єврооблігації, ОВДП) та інвестиції.
• Бюджетні, податкові зміни і макроекономічна стабільність. Серйозні проблеми з промисловим виробництвом і зростанням ВВП в Україні почалися ще у 2019 році. Після карантинних заходів уряду вони лише посилилися. Тому банки і фінансові ринки зіткнуться з ключовими економічними ризиками. «Зростання безробіття, закриття підприємств МСБ, скорочення експорту продукції», — перерахував «Мінфіну» голова правління Піреус Банку Сергій Наумов.

Олена Лисенко для «Мінфіну»