Вибори, вибори… на курс не вплинули

Курсові коливання, що протягом останніх місяців обговорюється в контексті майбутніх виборів, насправді слід аналізувати з позиції більш виваженого урахування специфіки економіки України, а також вже наявного історичного досвіду. Макроекономічні чинники, що традиційно впливають на номінальний курс гривні, є або доволі прогнозованими (наприклад, зовнішньоторгівельне й платіжне сальдо) або відносно фіксованими. Останнє стосується того, що реальна купівельна спроможність гривні є низькою, і вже тривалий час курс національної валюти, м'яко кажучи, переважно відображає ілюзії стабільності. Зараз ми маємо «бівалютну» економіку, де значна частина обігу ( у першу чергу тіньового) обслуговується доларом. Заощадження поза межами банківського сектору також переважно знаходяться в іноземній валюті. Попри негативні наслідки, цей факт більше утримує гривню, ніж її девальвує. То який вплив мають на курс гривні вибори? 

Звичайно, завжди є психологічна складова, яка змушує населення в очікуванні змін створювати ілюзії власної безпеки, зокрема запасатися валютою. Хоча, відверто кажучи, підстав для цього у вигляді додаткових доходів чи заощаджень у населення особливо й не з'явилося. Відповідно, панічні настрої більше є предметом розмов, аніж серйозним чинником впливу.

Чи існує кореляція в історичному ракурсі між виборами і зміною валютних курсів? Прямої — немає. Всі суттєві політичні трансформації десятиріччя — Помаранчева революція, останні президентські і парламентські вибори — залишали курс валют без змін. Інша справа, що в інтервалах між цими подіями курс все ж таки мінявся  і, на жаль, не завжди це відбувалося коректно з ринкової точки зору.

Небезпідставними виглядають і думки про те, значні обсяги валюти надійдуть в Україну у передвиборчий період з офшорів. Реалії української економіки змушують оцінювати цей факт в макроекономічному плані як позитивний.

За цих умов вплив безпосередньо факту виборів на курс гривні є перебільшеним. Ймовірні валютні коливання базуються на більш специфічних і не таких «прямолінійних» чинниках.