Що не так з законопроектом про мобілізацію ?

В останні дні в зоні посиленої уваги ЗМІ і на слуху у суспільства є новий законопроект щодо змін у мобілізації.Спробую висловити свою думку щодо нього.

Від початку війни і дотепер багато що змінилось.Після відбиття перших атак ворога та здобуття певних успіхів українською армією, якщо не всі ми, то більшість нашого суспільства жила в настрої, що «от-от», ще кілька тижнів, ну може місяць-два і у росіян закінчаться ракети, навпаки, нам поставлять новітню зброю, ми сформуємо нові підрозділи, зберемось з силами і як вдаримо — так, що орки враз відлетять від Дніпра до Ростова, від Чонгара і за Керченську протоку, а ми знову будемо їсти мелітопольську черешню та насолоджуватись краєвидом моря з тераси «Ластівчиного гнізда».ТЦК ледь справлялись з напливом резервістів та добровольців, а бригади ТрО формувались одна за одною.Та час ішов, тижні перетворились у місяці, місяці у роки… Стало зрозуміло, що це війна надовго і що враз вигнати ворога не вдасться.В суспільстві з`явились ознаки розчарування.Велика частина людей всілякими правдами і неправдами виїхала за кордон і не збирається повертатись, як мінімум, до завершення війни, а то й повертатись взагалі.Інша частина до війська не спішить.ТЦК спорожніли і тепер їхні працівники просто виловлюють потенційних вояків.Причому часто працівники ТЦК у своїй роботі вдаються до методів, схожих з методами злочинних угруповувань 90-х — викрадення людей з вулиці, примусове утримання по кілька днів у ТЦК, побиття та відбирання особистих речей давно стали звичним явищем.Про такі «дрібниці», як виписування повісток «на коліні», хамство у спілкуванні та погрози, я навіть не згадую.ВЛК працюють формально — просто штампують відмітки про придатність.Разом з тим, корупція нікуди не поділась — відома не одна історія, як воєнкоми за час війни ставали доларовими мільйонерами.Тому зміни у процесах мобілізації необхідні.Але чи розв`яже поданий законопроект існуючі проблеми мобілізації? Чи навпаки — посилить існуючі і додасть нових? Особисто у мене склалось враження, що він, якщо коротко, направлений на наступне: збільшити кількість людей, які підлягають мобілізації, шляхом додавання нових категорій та скасування прав на відстрочку у деяких існуючих, далі репресивними методами «додавити» тих, хто не спішить до ТЦК, а далі — будь що буде, про наслідки таких «реформ» для економіки та суспільства ніхто не думає.

Пропоную ознайомитись зі статтею політолога Олега Саакяна з цього приводу, з думкою якого я практично повністю погоджуюсь:

«Новий законопроєкт про мобілізацію показує, що система не проаналізувала ключові проблеми й дала на них відповідь, а навпаки — проігнорувала їх і вирішила додавлювати ситуацію не змінюючись. Я чекав тексту законопроекту, брифінгів, перед тим, як щось казати щодо мобілізаційних пропозицій. Оскільки це лише проект, ще має бути обговорення, то це мій внесок у нього без претензії на всеохопність.

Як на мене, запропоноване не вирішує ключових проблем мобілізації, а лише створює додаткові репресивні можливості неефективній, несправедливій та дефолтній в очах суспільства системі, що створює ситуацію близьку до „ідеального шторму“.Система не проаналізувала ключові проблеми й дала на них відповідь, а навпаки — проігнорувала їх і вирішила додавлювати ситуацію не змінюючись.Найочевиднішим, що відлякує населення, дискредитує процес, а отже й саботує мобілізацію є сама система і її вади:

• Медкомісія, яка почасту є профанацією. За декілька хвилин, а інколи й секунд в кабінеті лікаря вирішується придатний, чи ні, чи є хвороби, чи ні. Таким чином на фронт потрапляють астматики, епілептики, інсулінозалежні діабетики й т.д. Певен, що за 2 неповних роки у кожного є така історія з прізвищем.

• Ігнорування реальних здібностей, фаху та фактору ККД при мобілізації. Умовно, танкістами стають ті, хто бульдозер в житті не бачив, не те що танк. В армії опиняються ті, хто в тилу міг приносити в десятки разів більше користі для обороноздатності, але це ігнорується.

• Навчання часто для проформи. Історій про те, що ненавченим потрапляють в бої непоодинокі, що в учебках реально не навчають, а просто тримають — теж.

• Відсутність своєчасного забезпечення необхідного для виконання бойових задач деморалізує й викликає зневіру в оргздатностях тих, кому віддаєш життя в розпорядження. Волонтери з дронами, машинами, медициною й т.д. все це частина нашого буття кожного дня.

• Повістки, „як покарання“ при будь-якій нагоді та/або як зведення рахунків не додають престижності та популярності мобілізації серед молоді й в цілому. Коли розхожим стає: „а тебе чому, (чи ще гірше) за що мобілізували?“, то складно потім казати про чесноти захисту батьківщини.

• Корумпованість ТЦК, системи забезпечення мобілізації та її репресивність. Від хабарів до приниження, побиття та інших форм здійснення (або свідомого нездійснення) діяльності по мобілізації та її підриву.

• Відсутність розуміння „правил гри“ й простору належності собі — відпустки, ротації, демобілізація… Людина втрачає контроль за своїм життям й має розуміти, коли вона може його повернути повністю й де простір „належності собі“ під час.

• Ситуація з пораненими, МСЕком, ветеранами без визначеності майбутнього та сам на сам зі своїми проблемами, тут навіть не буду заглиблюватися.

Це не стільки про страхи, скільки про проблеми організації процесів, наслідком яких є втрата життів одних та деморалізація всіх інших.

Це не вичерпний список й є виключення, але це частина нашої соціальної реальності, а отже. Які з цих проблем вирішують надані пропозиції по змінах у процес мобілізації? Навіть в частині відпусток, демобілізації.., як стало відомо з брифінгу Залужного, на разі не факт, що будуть разючі зміни.Мобілізація торкається широких верств населення, має множинні та комплексні впливи в різних сферах держави: економіка, соціалка, політика — врахування чого не видно від слова зовсім.На вскидку, найбільш очевидні навіть від самої публікації цих пропозиції, ще до їх прийняття:

• відтік грошей з банків, щоб не заблокували, люди ринуться їх знімати. Фінансова система та гривня отримають під дих, питання лише масштабу та критичності цього, але тут до економістів.

• працюючі підуть в тінь, позвільняються офіційно працевлаштовані та закриються ФОПи. Бо пропонують, в кращих радянських традиціях, дотягнутися до тих, до кого найпростіше — законослухняних платників, зареєстрованих власників й т.д. Хто не працює, не платить податки, не реєструється — може спати спокійно, його й не чіпатимуть, бо не шукатимуть. Це менші податкові надходження та ще більша тінізація й недовіра до держави.

• соціальне напруження й відчуття соціальної несправедливості злетить через вище зазначені проблеми й загострить їх.

• згуртованість та солідарність підважиться через посилення конфлікту інтересів між державою та суспільством по вертикалі. Між цивільними, військовими, родинами військових й т.д. по горизонталі. Ці норми ставлять всіх у різні команди конкурувати за обмежений ресурс, який несправедливо розподіляється.

• ще більше ламануться за кордон за будь-які гроші. Кількість таких зросте, а ті хто там вже цілими сім’ями й ще вагалися, то приймуть рішення таки пускати коріння. Соціальні, демографічні, податкові та інші наслідки цього в коротку та довгу — очевидні.

• просто нагадаю, що демократія не можлива, коли значна частина суспільства буде потенційно злочинцями — це основа диктатури „була би людина, стаття знайдеться“, це явно не про Україну привабливу для життя, захисту та підтримку власними громадянами та закордоном.

Розширення механізмів вручення повісток, блокування рахунків, штрафи і т.д. це початок не з того краю рішення реально важливої для виживання країни проблеми, бо оборона це перший пріоритет й для неї необхідні, якщо й не обов'язково мотивовані, то хоча би не демонтовані захисники та захисниці, не озлоблені й в розбраті тили, а стійкі та надійні.В пропозиціях, ні зміни принципів з опорою на ККД, ні зміни системи та кадрів, ні створення трудового резерву чи якихось інших принципових новел, а лише ригідність системи, яка хоче більше репресивних повноважень.

Якщо й існує ідеальний спосіб зараз підірвати ситуацію із середини, то ця ініціатива максимально наблизилася до нього. „

Кінець статті

Тим часом, видання Forbes опублікувало інформацію, що законопроект імовірно відправлять на доопрацювання — нардепи сумніваються у доцільності жорстких норм.По даних видання, навіть у “Слузі народу» бачать ряд спірних моментів, наприклад — обмеження прав військовозобов`язаних, які уникають призову, електронні повістки і мобілізація осіб з інвалідністю 3-ї групи. Прийняття законопроекта тягне економічні ризики для країни.