Зачем этот Евромайдан - взгляд цинника (поговорим о деньгах)

Дуже багато сказано про те, що відбувається зараз в Україні. А ще більше про те — чому так відбувається. Говорять про «свободу слова», про «вільну пресу», про «громадянські права», про «європейські цінності», про «незалежність» — про все, тільки не про гроші. А нє. Про гроші говорить Азаров. Каже, шо їх нема. І каже, шо їх дала Росія. А ЄС — жадіна-гавядіна. Тому ну їх нахєр, цей ЄС (принаймні, поки що), а Росія — молодець.

Тобто давайте таки про бабло. Бо ні «європейські цінності», ні «свободу слова» на хліб не намастиш. І навіть в кишеню не покладеш. А тим більше життя/вибиті_зуби/відломану_ногу не повернеш. То якого хрєна стоїть цей Євромайдан ?

Тим більше, якщо Вас не переконують аргументи типу «я не хочу жити в країні, в якій не можна вивезти шини з гаража щоб не зловили і не впаяли 15 років тюрми» і Ви вважаєте, що нєхєр шини з гаража вивозити ( «хай там хоч зігниють») — давайте подивимося кому це все шо зараз відбувається вигідно

Як би це цинічно не звучало, спробуємо знайти де тут йдеться про гроші. Про чиї і про скільки.

Отже, беремо калькулятор і рахуємо.

Цифра перша: UAH 500 000 000 000 (п’ятсот мільярдів гривень) — приблизно такий об’єм державних закупівель держави Україна на рік.

Цифра друга: 30%. Це найменше, скільки було спижджено (вкрадено тобто) — за оцінками експертів з тих 500 мільярдів гривень.

Цифра третя: 45 000 000. Це кількість населення України.

Цифра четверта: 14 000 000. Це кількість населення України пенсійного віку. Пенсіонери карочє.

Цифра п’ята: 8грн = 1 долл США

А далі робимо прості арифметичні маніпуляції, відомі нам з курсу математики за 4 клас загальноосвітньої школи. 30% з 500 мільярдів гривень це 150 ярдів. Тобто сума, яка щороку пиздиться на держзакупівлях — 150 мільярдів гривень. Ну це типу коли машину яка коштує 20тис. долл. для якогось міністерства купили за 30. І так хрєнста тисяч раз.

Ідемо далі. Ділимо ці 150 ярдів на 45 мільйонів населення України. Отримуємо цифру 3333 грн. Що ця сума означає? Вона означає, що саме стільки грошей було спижджено (тільки через один-єдиний механізм державних закупівель) у к-о-ж-н-о-г-огромадянина України. І що так відбувається практично щороку. І тільки по механізму держзакупівель.

У мене питання — хто з нас, громадян України, не знайшов би як витратити з користю для себе ці 417 доларів США? А сім’ю з чотирьох осіб на скільки «кинули» ?

$417 акуратно множимо на 4 = $1668. Ага. Щороку. У кожної сім’ї з 4-ьох чоловік. Зпижджено.

От Вам і корупція. В особистому вимірі. Не високі чи малозрозумілі терміни, які лунають з уст політиків і інших діячів культури та мистецтв піздабольства в студії якого-небудь Славіка Чмостера. Ні. Це у Вас у кожного, шановні мої читачі (за умови, що Ви — громадяни України, звичайно ж) виймають з кишені 417 доларів. І купляють собі машини, годинники, діаманти, будинки. А потім фоткаються і виставляють в інстаґрами. Мовляв, дивіться, лошари, як треба жити.

І не залежно від того де Ви живете, якою мовою Ви розмовляєте, які передачі по тєлєку дивитеся, львів’янин Ви, чи луганчанин. Плєвать їм. Вони пиздять гроші в усіх. І, канєшно ж, розказують, що луганчанин — лучче чим львів’янин. Ну ше би: поки луганчанин свариться з львів’янином — гроші у них обох красти значно легше. Розділяй і владарюй — принцип старий як світ.

Але дальше більше. Ладно ми з Вами. У нас он навіть доступ до інтернету є. А значить і компутер чи смартфон. Але у цій країні є уйма людей, які такими благами цивілізації обділені. Вони живуть на ліках, куплених на пенсію. І їх у цій країні біля 14 мільйонів. А давайте ці 150 ярдів спижджених поділимо на ці 14 мільйонів пенсіонерів, багато кому з яких дійсно потрібні гроші на підтримання життєдіяльності.

І ми отримуємо шокуючу цифру — 10714 грн. Майже 11 кусків гривень. Біля тисячі гривень на місяць. Це Ви собі уявіть стару бабцю пенсіонерку, яка ледве пересувається, і уявіть собі амбала в цепурах і на Порші, який щомісяця приїжджає до цієї старенької і забирає в неї по тисячі гривень. Уявили? Отак НАСПРАВДІ виглядають «політики», які пиздять гроші з бюджету. А зовсім не так інтелігентно, як у Славіка Чмостера в студії.

Майже по 1000 гривень у кожного пенсіонера. Щомісяця. Цих істот можна назвати людьми ?

Так от, ми підійшли до суті. Євромайдан стоїть для того, щоби такого не було. Це якщо коротко.

А при чому тут Європа, запитаєте Ви? А при тому, що у Європі такого немає. І у США немає. В Америці взагалі ніщєта — 10 найбагатших сенаторів разом «коштують»шось 2,9 ярдів доларів, ага. Ніщєброди. Наші 10 найбагатших народних депутатів скільки «коштують»? У 20 раз більше? Чи у 30 ?

Але ми відволіклись. Так от, Угода про Асоціацію, НЕ підписана у Вільнюсі, однією з обов’язкових умов ставить прозорість тендерних процедур, які унеможливлюють такі крадіжки грошей з бюджету (тобто відбирання бабла у старенької бабці, якій тільки на ліки ці гроші і потрібні).

Кажете шо Яценюк/Кличко/Тягнибок теж не святі? Переконаний, що Ви праві. От тільки методи заробляння грошей Кличком — це ми бачили по тєлєку не раз і не два. Які там у нього заробітки ще крім того — не знаю, свічку не тримав. Але суть навіть не в тому. Суть у тому, що після підписаної УА з ЄС плєвать чи то Яценюк буде, чи Кличко, чи Янукович. Є процедури. Алгоритми. Як у комп’ютерній програмі. Дотримано процедур — добре. Не дотримано — санкція. Access denied.

А крім того, Ви бачили якими розгубленими виглядали ці «три богатиря» на декількох Віче після приходу з Банкової? Як запопадливо вони підбирали слова. Якими схвильованими вони були? Як боялися сказати шось не те? Бачили? Ви думаєте, що Майдан їм дозволить красти? Щяз.

Балада про рибу і про рибалку.

Да, ЄС і США переслідують свої шкурні інтереси. Як і РФ, зрозуміло. «Так чому ми насправді повинні вибирати ЄС, а не звичну РФ» — думає собі звичайний українець. Рускіх ми уже, як мінімум, знаємо і призвичаїлися до їхніх зайобів. А з цими європейцями — хрєн зна шо воно таке. Геї там у них правлять бал, кажуть. От нахєра воно нам… Кажете, що вони нас намагаються навчити ловити рибу? А чого це вони такі добрі ?

Отже, чого хоче Захід (ЄС і США)? Зрозуміло чого — бабла. Яким чином? Хоче нам продавати свої товари і послуги. Це те, що по умному називаєцця «розширення ринку збуту своєї продукції». ОК, а шо ж виробляє Захід? Ну тут уже хто на шо горазд. Німеччина — BMW i Marcedes’и, Франція — вино і сири, Америка — айфони. Іспанія і Італія — курорти. А как же, гамна-с нє дєржим-с.

І да, усе це вони хочуть нам продавати. Неправда, скажете? Правда. Уявіть собі 45 мільйонів проданих нових машин, або 45 мільйонів нових туристів, які по два рази на рік їздять на курорти іспанські і швейцарські. Знову ж таки — 45 мільйонів нових айфонів. Це мало? Ніфіґа це не мало. Це серйозний кусок ринку і Захід хоче цей ринок. У них там на Заході зростання економіки на 0,5% — зростання величезне. А тут 45-ти мільйонний ринок простоює безхозний. Нєпарядак.

Тільки от загвоздочка невеличка. Для того, щоби цей ринок заімєть, треба щоби українці… могли собі це все дозволити. Тобто Захід шкурно зацікавлений у тому, щоби 45 мільйонів українців раптом розбагатіли. Або не раптом. Але щоб розбагатіли обов’язково ☺ Нєжданчєґ? Ні ЄС ні США не влаштовує такий малий дохід з такої величезної країни — пара тисяч супер-багатих покупців машин, айфонів і всього решта, а решта — ніщіє. З яких доходу — ноль. Лучче 45 мільйонів помірно багатих споживачів, ніж пара тисяч супер-багатих. Ну логічно ж? логічно.

Да, да, Захід зацікавлений ШКУРНО у багатих українцях. Я вже мовчу про те, що багаті українці не будуть створювати проблем на східних кордонах ЄС. Що є додатковим бонусом до появи такого великого ринку збуту.

І отут проблема. Як? Звідки ці українці мають раптом отримати змогу стати ринком збуту для дорогущих (або просто недешевих) товарів і послуг країн Заходу? Зрозуміло, що про 45 мільйонів заробітчан у ЄС мова не йде. Ніякий ЄС цього не переживе і витримає. Тому треба щоби УКРАЇНЦІ в УКРАЇНІ стали багатими. Ну, по-перше, треба зробити так, щоби, як мінімум на 417 баксів на рік їх не обкрадали на держзакупівлях. Для початку. Як це зробити? Ну треба шось таке підписати з Україною, що би ґарантувало поступове збагачення 45 мільйонного населення.

Тепер РФ. Тут все ще простіше. Росії, на відміну від Заходу, просто нема що запропонувати 45 мільйонам багатих українців. Просто нема що. Відпочинок в Гаграх? Сафарі в Сибіру? рашен айфон? рашен мерседес? АГА, щяз. Як тільки українці стають багатими — вони їдуть витрачати ці багатства явно не в Росію. Тому РФ і НЕ зацікавлена у збагаченні 45 мільйонів українців. Їй значно комфортніше розмовляти з декількома десятками багатих українських громадян. І ці 20-30 громадян України — і є їхнім ринком збуту. Що може їм запропонувати РФ? Відкати. Відкати за що? За цілком вагомі активи всередині України.

Отже, глобальна різниця між РФ і Заходом (причому, нічого особистого, тільки бізнес) в об’ємі ринку збуту. Для Росії це — пару десятків осіб (в народі їх називають олігархами). Для Заходу це — 45 мільйонів споживачів.

І ця глобальна різниця диктує і стратегію і тактику поведінки сторін. У випадку з РФ це виглядає приблизно так: ось Вам, хохли-ніщєброди 15 ярдів «с барскава плєча» — ми це распіарім по страшній силі які ми класні пацани, а Ваше ЄС — жадіни-гавадяни (а то шо ми їх, ці 15 ярдів, потім витягнемо з Вашого бюджету через механізм держзакупівель/шечогось/абошечогось — Ви ж про це нічого не дізнаєтеся, лохи). Не знаю, напевно, якби я спиздив 50% бюджету, виділеного на «весілля/Євро2012/Олімпіаду_в_Сочі», я би також намагався знайти крайнього. Ну там, знаєте якусь “тещу/папірєдніків/американців. Да, це все американці, сволочі. Це все їхнє глобальне панування. Я то тут при чому? Кручусь як можу, як раб на галєрах.

У випадку з ЄС і Угодою про Асоціацію це виглядає по-іншому. «Ми Вам даємо правила гри, які ведуть до процвітання (ну і, ясєн-красєн — до збільшення споживання наших продуктів і послуг), а Ви самі вирішуйте». І ніби натякають «Нам Ваші 45 мільйонів споживачів — цікаві, звичайно, але не настільки, щоби голови за це розбивати». Ну і, в принципі, глобально вони праві. Бо ж як тільки ми розбагатіємо (з їх допомогою чи без) — все одно ми до них поїдемо і їх товари і послуги будемо споживати. А не російські.

Я далекий від думки, що ЄС чи США — добрі і великодушні, а РФ — хєрова і погана. Нєа. Але я думаю, що, образно кажучи, Росія пропонує нам рибу, а ЄС хоче навчити ловити рибу. І стратегічно значно важливіше те, що пропонує ЄС.

Це так само як значно важливіше дати дитині добру освіту, яка буде її годувати в майбутньому, ніж просто підтримувати фінансово. Чи я не правий ?

Не за рибу гроші — замість епілогу

НІЩО і НІХТО не може виправдати людських смертей. Але якщо корито настільки вигідне, що люди його охороняють навіть ціною людських життів, то можна собі лише уявити, про які великі гроші (вкрадені у бабусь) йде мова. Напевно, що далеко не про 30% від держзакупівель. З усіма наслідками для кожного з нас. Особисто.

І тепер робіть висновки кожен для себе окремо. Можна в такі країні народжувати дітей? Чи спочатку треба змінити країну? Можна виїхати там де краще — а можна «краще» створити тут.

Ось за що стоїть Майдан. За майбутнє. За дітей.

https://medium.com/about-ukraine/717e9951ab47