Захист енергетики Київщини подорожчав на 600 млн грн: чи вистачить грошей до зими

Чому захист підстанцій подорожчав

На початку року вартість проєктів захисту всіх пріоритетних підстанцій 110 кВ у Київській області оцінювали у 1,7−1,8 млрд грн. Після перегляду проєктів сума зросла до 2,3 млрд грн. Це на 500−600 млн грн більше від початкової оцінки.

Як пояснив Руслан Олійник, кошторис довелося переглянути після отримання нових рекомендацій Генерального штабу. Зміни до проєктів передбачали, зокрема, збільшення обсягів металоконструкцій для захисних споруд.

«Після врахування рекомендацій Генерального штабу та коригування проєктів загальна вартість зросла до 2,3 млрд грн», — розповів заступник міністра.

Тепер середня вартість захисту однієї підстанції 110 кВ на Київщині становить близько 90 млн грн. В окремих регіонах України ця сума сягає 120 млн грн.

Для підстанцій передбачили другий рівень захисту. Його основою стануть бетонні укриття, так звані шелтери. Вони мають зменшити ризик пошкодження обладнання під час російських атак. Наступний етап передбачає будівництво переддетонаційних екранів, які повинні перехоплювати повітряні цілі до їхнього влучання в укриття.

Читайте також: Українцям обіцяють винагороду за перенесення споживання електроенергії на непікові години

На захист підстанцій виділили 1,1 млрд грн

Держава спрямувала на будівництво другого рівня захисту близько 1,1 млрд грн. Із цієї суми підрядникам уже перерахували приблизно 700 млн грн авансових платежів.

Окреме фінансування передбачене з обласного бюджету. Ці кошти мають піти на перший рівень захисту енергетичних об'єктів та інфраструктури життєзабезпечення. Для цього використовують біг-беги з наповнювачем, які допомагають уберегти обладнання від уламків та непрямих уражень.

За попередніми розрахунками, матеріали й роботи, які вже реалізували, коштують близько 1,2 млрд грн. Будівельні майданчики також забезпечені металом для облаштування шелтерів і переддетонаційних екранів.

Проте наявного державного фінансування недостатньо, щоб покрити оновлену вартість усіх проєктів захисту підстанцій. У міністерстві планують звернутися до уряду по додаткові кошти.

«Це питання, яке потребує вирішення на державному рівні. Міністерство опрацьовуватиме можливості додаткового фінансування та клопотатиме перед урядом про виділення необхідних коштів», — зазначив Олійник.

Ще один спосіб прискорити будівництво — збільшити авансування підрядників. За словами заступника міністра, це питання зараз опрацьовує начальник Київської ОВА Тимур Ткаченко.

Чи встигнуть захистити енергетику до зими

Влада розраховує завершити основні роботи до настання холодів. Але для цього потрібні стабільне фінансування, своєчасне постачання матеріалів і сприятливі умови для будівництва.

Останнє залишається серйозною проблемою. Об'єкти критичної інфраструктури є одними з пріоритетних цілей російських атак. Через повітряні тривоги підрядники змушені зупиняти роботи й евакуювати працівників.

«Кожна вимушена зупинка означає не лише втрачений робочий час. Після завершення загрози необхідно повернути персонал, відновити роботу техніки та продовжити технологічні процеси», — пояснив Олійник.

За його словами, якщо повітряні тривоги повторюються кілька разів на день, це суттєво скорочує час, який будівельники можуть використати для роботи. Особливо складно на об'єктах, які вже зазнавали російських ударів і залишаються під загрозою повторних атак.

Назвати точний відсоток готовності захисних споруд заступник міністра відмовився з міркувань безпеки. Він також наголосив, що після налагодження взаємодії з Київською ОВА темпи будівництва зросли втричі.

«За умови стабільного фінансування, належного постачання матеріалів і відсутності критичних перешкод підрядники зможуть облаштувати захист ключових об'єктів у заплановані терміни, зокрема до настання зими», — заявив Олійник.

Читайте також: Чи буде тепло взимку в Києві: експерт назвав головну проблему

Чи вдасться уникнути тривалих відключень

Навіть завершення будівництва захисних споруд не гарантує, що енергетична інфраструктура витримає всі російські атаки. Багато залежатиме від їхнього масштабу та кількості засобів ураження.

«Жоден інженерний захист не може гарантувати абсолютної безпеки, тому важливо готуватися комплексно», — сказав заступник міністра.

Окрім укріплення підстанцій, план підготовки Київщини до зими передбачає розвиток розподіленої генерації та забезпечення резервного живлення. Це має допомогти зменшити наслідки можливих пошкоджень і підтримати роботу критичної інфраструктури під час знеструмлень.

Чи будуть цієї зими тривалі відключення електроенергії, Олійник прогнозувати не став.

«Відповідально прогнозувати повну відсутність тривалих відключень неможливо, адже багато залежить від характеру та масштабів ворожих атак», — зазначив він.

За словами посадовця, під час підготовки до нового опалювального сезону врахували досвід попередньої зими. Міністерство, ДТЕК та інші профільні служби визначили заходи, які мають допомогти регіону пройти холодний період стабільніше.