Український ринок праці стоїть на порозі важливих змін. Із одного боку, роботодавці масово скаржаться на зростаючий дефіцит кадрів.
В Україні розпочалися звільнення. Що буде з роботою та зарплатами
«З персоналом ситуація дуже складна, особливо у східних регіонах. Дефіцит спостерігається на всіх ланках виробництва — не вистачає пекарів, технічних працівників, водіїв, керівників середньої ланки та навіть директорів», — розповів «Мінфіну» віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко.
З іншого — деякі компанії через масовані ворожі атаки та руйнування активів уже почали скорочувати людей. Про скорочення заявила, зокрема, торговельна мережа Fozzy. «Зупиняють виробництво та відправляють працівників у прості також металургійні підприємства», — каже Родіон Колишко, радник Конфедерації роботодавців України та директор Інституту професійних кваліфікацій.
За його словами, у вересні великих скорочень у країні поки що не було, але запас міцності у бізнесу не безмежний, тому не виключено, що масові звільнення стартують уже найближчим часом. Якщо це станеться, знайти роботу з гідною зарплатою українцям буде складніше, та й саме зростання окладів, яке останнім часом на тлі кадрового дефіциту йшло за наростаючою, може пригальмуватися.
«Мінфін» розбирався, що зараз відбувається на ринку праці, та які перспективи в українців щодо роботи та зарплати.
Робочі місця «згоряють». Чому бізнес почав скорочувати персонал
Через посилення ворожих атак український бізнес зазнає величезних збитків. Лише за останні два місяці в країні пошкоджено або повністю знищено десятки великих логістичних хабів, супермаркети, АЗС, склади, виробничі потужності.
Робочі місця просто «згоряють», що змушує бізнес скорочувати людей.
Зменшують штат персоналу, зокрема, «Укрзалізниця», «Епіцентр», Fozzy. Тільки «Епіцентр» через ворожі атаки вже скоротив близько 7 тисяч робочих місць. А Fozzy заявила про звільнення частини команди, яка працює в офісах, зокрема, IT-підрозділи. «Це вимушене рішення, пов'язане з тим, що війна дедалі більше впливає на нашу роботу», — пояснили в компанії.
Про повну зупинку виробництва нещодавно заявив металургійний гігант «Арселор Міттал Кривий Ріг». «Людей поки що не скорочують, відправили у простої, але ж ми розуміємо, що зарплати при цьому зменшуються», — каже Колишко.
За даними кадрового порталу work.ua, у вересні цього року відкритих вакансій було на 15% менше, ніж на аналогічний період 2025 року: 82 533, проти 96 873.
Rabota.ua порівняла кількість вакансій за останній місяць і констатувала — у Києві та Чернігові вона зменшилася на 10%, у Кропивницькому — на 13%, у Чернігові — на 12%, у Вінниці — на 8%, у Рівному — на 9%, в Одесі — на 7%.
Тобто основне скорочення пропозицій щодо роботи відбулося саме у серпні-вересні, і це безпосередньо пов'язано з посиленням атак ворога на Україну та величезними збитками бізнесу.
Причому в жовтні ситуація залишається складною, тому не виключено, що вже за підсумками цього місяця кількість вакансій ще більше зменшиться, а армія фахівців, які втратили роботу, зросте.
«Звичайно, ми не можемо виключати масових скорочень персоналу», — каже Колишко.
Під скорочення ризикують потрапити насамперед «білі комірці» — офісний персонал, менеджери середньої ланки, PR-фахівці, маркетологи. Звільнення можуть торкнутися також торговельного персоналу, робітників, виробничих майстрів.
Зрозуміло, що українці, які залишилися без роботи, можуть вийти на ринок праці та шукати інших вакансій. Поки що кількість пропозицій щодо роботи, хоча й зменшилася, все ж таки залишається досить великою, а багато роботодавців, як і раніше, скаржаться на дефіцит кадрів. Але в міру зростання скорочень кількість вигідних пропозицій щодо роботи може скорочуватися, як і зарплати, які останніми роками, попри війну, тільки зростали.
Хто потрібний роботодавцям і чи легко зараз знайти роботу
Родіон Колишко каже, що тенденція щодо зменшення робочих місць для українського ринку праці нова, поки що незрозуміло, як вона розвиватиметься далі.
Можна сказати, що зараз ринок праці опинився на роздоріжжі. З одного боку, роботодавці скаржаться на нестачу спеціалістів, з іншого — скорочують зайвих працівників.
«Йде структурний дисбаланс. Є робоча сила, яка не задіяна в економічному житті країни і водночас спостерігається гострий дефіцит працівників в окремих сферах», — зазначив голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
За словами Колишко, оскільки у вересні в Україні ще не було масових звільнень, поки що ринок праці залишається дефіцитним.
«Безробіття за останній рік знизилося з 17% до 10%. Зрозуміло, що у цих цифрах є похибка, оскільки багато українців, особливо військовозобов'язаних чоловіків, не реєструються в центрах зайнятості офіційно, але зниження кількості незайнятих українців сумніву не підлягає», — каже експерт.
За його словами, гостра нестача працівників є у сільському господарстві. «З огляду на сезонні роботи господарствам потрібні додаткові люди, знайти яких складно. Беруть усіх, включаючи учнів ПТУ. За практикантами бізнес взагалі вишиковується у черги, хоча раніше багато хто не хотів із ними „морочитися“. У компаніях масово скаржаться, що триває виїзд із країни молодих чоловіків віком до 22 років. Тобто тільки навчать молодого фахівця, і він почне повноцінно працювати, вже звільняється», — розповідає Колишко.
Він зазначив, що список найдефіцитніших фахівців за останній рік мало змінився. «Це водії, швачки, електромонтери, газозварювальники, слюсарі, медсестри, фармацевти, лікарі, особливо психологи», — перераховує Колишко.
Забловський каже, що найскладніше закривати кадрові потреби компаніям, які працюють у сфері виробництва, сільського господарства, будівництва, фармації та логістики.
Зазначимо, що багато українців, навіть перед ризиком втрати роботи, відмовляються працювати на «небезпечних» локаціях. Так, деякі роботодавці скаржаться, що через масові прильоти по офісних центрах зросла кількість фахівців, готових працювати тільки віддаленно. А щодо спеціальностей, де такої можливості немає (скажімо, адміністратори, офіс-менеджери), — вже є випадки звільнень за власним бажанням.
«Із персоналом ситуація дуже складна, особливо у східних регіонах. Дефіцит спостерігається на всіх ланках виробництва — не вистачає пекарів, технічних працівників, водіїв, керівників середньої ланки та навіть директорів», — розповів «Мінфіну» віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко.
При цьому претенденти продовжують перебирати вакансіями та роботодавцями, звертаючи увагу як на обсяг роботи та зарплату, так і на наявність бронювання, корпоративних програм лояльності тощо.
Голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук каже, що чимало фахівців, посилаючись на нові ризики з безпеки, «торгуються і хочуть отримати надбавку».
«Поки що жодних змін у плані зниження кадрового дефіциту я не помітив. Із водіями, навпаки, стало ще гірше, навіть попри підвищення їм зарплат», — каже Барсук.
Державна служба зайнятості дає такі цифри щодо потреб різних галузей економіки в робочій силі: у сільському господарстві потрібно 1,77 млн працівників (у 2025 році — 1,8 млн), у добувній промисловості — 2,07 млн (проти 2,05 минулого року), у переробній промисловості — 1,33 млн (проти 1,32 млн у 2025 році), у сфері постачання електроенергії та газу — 260,5 тисяч (проти 259 тисяч роком раніше), у будівництві — 540 тисяч (проти 520 тисяч), у торгівлі — 2,7 млн (проти 2,72 млн) тощо.
Тобто, як бачимо, у деяких галузях потреби у працівниках скоротилися, а в деяких — навпаки, зросли. Але цей прогноз було зроблено ще влітку і навряд чи враховує чинник масових скорочень.
За оперативнішою інформацією, на 1 вересня цього року на єдиному порталі вакансій Державної служби зайнятості налічувалося 236 тисяч пропозицій щодо роботи, що на 3% менше, ніж на аналогічну дату минулого року.
«Сьогодні за багатьма професіями спостерігається дефіцит кадрів, водночас не всі претенденти мають необхідні вміння та навички. Ситуація ускладнюється у регіональному розрізі. Найбільший дефіцит кадрів спостерігається серед кваліфікованих працівників, зокрема, за такими професіями як швачка, водій, електромонтер, слюсар-сантехнік, слюсар-електрик, оператор верстатів із програмним управлінням, токар, столяр, кухар, пекар тощо», — зазначають у Державній службі зайнятості.
Загалом, за даними на вересень, на 10 потенційних претендентів припадає 14 вакансій. Але це не означає, що роботу всюди знайти легко, оскільки в регіонах ситуація дуже відрізняється. Наприклад, у Києві на 10 претендентів — 17 вакансій, але у Львівській, Дніпропетровській та Київській областях — лише по 2 вакансії (тобто конкурс на одне робоче місце — 5 претендентів). При цьому у Миколаївській, Сумській та Херсонській областях чисельність претендентів удвічі перевищує кількість вакансій, а на Донеччині — ушестеро.
Але це лише статистичний зріз ринку праці. Він враховує загальну кількість вакансій та претендентів, але не бере до уваги важливе для фахівців питання «якості роботи» — тобто умов та зарплати. Але ті, хто останнім часом зіткнувся з пошуком нового робочого місця, кажуть, що навіть при тому, що пропозиції є, знайти справді гарну вакансію із високою зарплатою стає дедалі складніше.
«Є пропозиції, але зарплата — близько 30−35 тисяч, а працювати потрібно повною мірою. За такі гроші виконувати перерахований обсяг завдань я не готова. Шукаю вакансію хоча б на 40−45 тисяч, але поки що безуспішно», — розповіла «Мінфіну» київська маркетологиня Оксана.
Що відбувається із зарплатами
За даними Державної служби зайнятості, у січні-липні цього року середній розмір заробітної плати штатних працівників становив понад 30 тисяч гривень, що майже на 6 тисяч гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найвищі оклади — у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій (79 тисяч гривень), фінансової та страхової діяльності (63 тисячі), а найнижчі — традиційно у сфері освіти (20 тисяч), сфері розваг та дозвілля (20 тисяч), охороні здоров'я (21 тисяча).
«Цього року зарплати зростали дуже динамічно, почасти на це вплинули нові зарплатні вимоги під бронювання працівників. Загалом оклади збільшилися на 10−15%, особливо високу динаміку влітку демонстрували металургійні, аграрні та IT-компанії. Але з огляду на нові виклики для бізнесу, не факт, що підприємства зможуть також активно підвищувати зарплати надалі», — зазначив Колишко.
Юрій Дученко каже, що на пекарських підприємствах за 8 місяців цього року зарплати зросли на 12% (до 25,5 тисяч гривень), але це не допомогло вирішити проблему кадрового дефіциту. Підвищувати ж оклади ще більше багато підприємств уже просто не можуть.
«Очікується, що через поточні макроекономічні проблеми, скорочення персоналу в ритейлі, логістиці, ГМК тощо, середня зарплата в країні демонструватиме тенденцію до скорочення вже протягом найближчих місяців. Власне, цей процес уже розпочався. У серпні показник середньої зарплати в Україні скоротився на 1,1%, порівнюючи із попереднім місяцем. Причини лежить на поверхні. Наприклад, у ГМК одне робоче місце створює 7−8 вакансій у суміжних галузях. Тому зупинка металургійних підприємств може негативно вплинути не лише на металургію, а й на транспорт, енергетику, машинобудування, ремонтні та сервісні компанії, логістику та інші галузі, пов'язані із виробництвом. І так — у більшості великих галузей економіки», — підсумував Забловський.
Коментарі