Фінмоніторинг в Україні: нардепка пояснила, які перекази можуть зацікавити банк

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

За словами депутатки, якщо людина зазвичай отримує на рахунок близько 10 тисяч гривень, але раптом їй надходить 100 тисяч, які за кілька хвилин переказують далі, така операція може привернути увагу банку.

«Одразу включається фінансовий моніторинг, тому що людина починає здійснювати нетипову для неї фінансову операцію», — пояснила Василевська-Смаглюк.

Вона зазначила, що банки враховують не лише суми транзакцій, а й характер операцій. Зокрема, підставою для додаткової уваги можуть стати надходження від непов’язаних із клієнтом осіб або перекази, які не відповідають його звичній фінансовій поведінці. Водночас операції, характерні для конкретного клієнта, не обов’язково потребують додаткових перевірок.

Читайте також: Податок на нерухомість у 2026 році: хто має сплатити і коли можуть оштрафувати

Фінансовий моніторинг, за словами депутатки, має допомагати запобігати використанню громадян у схемах відмивання коштів. Наприклад, людина може за винагороду надати стороннім доступ до свого банкінгу, а рахунок фізичної особи-підприємця, яка фактично не веде господарської діяльності, можуть використовувати для проведення сумнівних операцій.

Такі механізми, наголосила Василевська-Смаглюк, створюють ризики не лише для фінансової системи, а й для самих власників рахунків. Участь у схемах відмивання коштів може призвести до кримінальної відповідальності та проблем із подальшим обслуговуванням у банках.

При цьому єдиного підходу до оцінювання всіх операцій недостатньо: фінансові установи самостійно визначають рівень ризику в межах своїх процедур. Одні банки можуть погодитися провести операцію, а інші — відмовитися через ризик санкцій з боку регулятора.

«Банки мають різні ризикопетити», — зазначила депутатка, пояснюючи, чому фінансові установи можуть по-різному реагувати на схожі операції.

Читайте також: Фінмоніторинг по-новому: держава змінює алгоритм виявлення підозрілих трансакцій

Василевська-Смаглюк також звернула увагу на проблеми фінансового моніторингу поза банківським сектором. За її словами, вона не пригадує випадків, коли рієлтори запитували в покупців нерухомості про походження коштів. Серед інших проблемних напрямів вона назвала гральний бізнес і регулювання віртуальних активів.

На думку депутатки, ефективність протидії відмиванню коштів залежить від роботи всіх учасників системи — від банків та інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу до державних органів і правоохоронців. Вона наголосила, що відповідальність за виявлення та розслідування підозрілих операцій не обмежується лише банками.

Автор:

редактор новин Ігор Тележніков

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції