Мільярдери на ШІ-бумі: як тайванський виробник меблевих рейок заробив на дата-центрах

► Читайте сторінку «Мінфіна» у Facebook: головні фінансові новини

Особливо показовою є історія тайванського підприємця Ліня Цунг-Чі. Його компанія King Slide Works отримала новий ринок завдяки стрімкому будівництву дата-центрів.

ШІ зробив мільярдера з виробника меблевих деталей

King Slide починала як виробник меблевих напрямних для висувних ящиків. Сьогодні ці самі механізми використовують у серверних стійках по всьому світу: вони дають змогу висувати окремий сегмент серверного обладнання за принципом шухляди.

Тож одним із несподіваних бенефіціарів ШІ-буму став саме тайванський «меблевий» магнат Лінь Цунг-Чі. Його статки Forbes оцінює у $5,1 млрд, а King Slide торік відкрила завод у Х'юстоні для роботи на американському ринку.

Окрім нього, до п’ятірки Forbes увійшли:

1. Ма Хуатэн — $53,8 млрд. Голова Tencent планує щонайменше вдвічі збільшити цьогорічні інвестиції компанії в ШІ — до $5,2 млрд. Tencent розробляє ШІ-агента для WeChat, який зможе виконувати завдання через мініпрограми месенджера.
2. Баррі Лам — $14,2 млрд. Засновник тайванської Quanta Computer виграє від зростання попиту на сервери для дата-центрів, які компанія постачає, зокрема, Meta та Alphabet. За останній рік акції Quanta зросли приблизно на 40%.
3. Янь Цзюньцзе — $7,2 млрд. Засновник китайської MiniMax Group збільшив статки на тлі стрімкого подорожчання акцій компанії після IPO в Гонконзі. MiniMax розробляє мультимодальні ШІ-моделі та конкурує за ринок ШІ-агентів.
4. Кім Сан-бом — $1,8 млрд. Голова південнокорейської ISU Group збільшив статки завдяки зростанню попиту на друковані плати ISU Petasys. Компанія виробляє компоненти для високошвидкісної передачі даних, необхідної для ШІ-систем.

Нагадаємо

Як розповідав Мінфін, Банк міжнародних розрахунків (BIS), який виконує роль «центробанку для центробанків», оприлюднив тривожний річний звіт. Експерти попереджають: стрімке зростання інвестицій у штучний інтелект створює системні вразливості, здатні спровокувати фінансову кризу, співмірну з подіями 2008 року.

Крім того, нещодавно бізнес бачив у ШІ спосіб скоротити витрати, звільнити частину штату й отримати «продуктивність без зарплат». Ця ідея чудово продавалася інвесторам.

Але за гучними гаслами про ефективність, продуктивність і швидкість ховається й менш зручна частина історії. Читайте про це в нашій статті «Неприємна правда про ШІ: чому за економію на людях компанії переплачують тисячі».

Автор:

Ярослава Крамаренко

Пише на теми: цифрові технології, блокчейн, AI, криптовалюти та регулювання на фінансових ринках.