100 тисяч гривень на місяць: чому валютні ліміти НБУ стали проблемою для українців

► Читайте сторінку «Мінфіну» у Фейсбуці: головні фінансові новини

Валютні правила та обмеження, запроваджені після початку повномасштабної війни для захисту резервів і стабільності гривні, у 2026 році дедалі частіше стикаються з іншою реальністю.

Мільйони українців продовжують жити за кордоном, працювати на українські компанії, вести бізнес та сплачувати податки в Україні. Водночас користування власними коштами для них залишається обмеженим.

В чому полягає проблема ліміту

Наразі для операцій за кордоном із гривневих карток діє місячний ліміт 100 тис. грн, а зняття готівки обмежене 12,5 тис. грн на тиждень, що є принципово недостатнім для життя в європейських странах.

Водночас правила передбачають винятки:

• оплата лікування та пов’язаних із ним послуг може проводитися без загального ліміту;
• розрахунки за оренду через операції з відповідним кодом категорії торговця можуть сягати 500 тис. грн на місяць, але лише з валютних рахунків.

Саме різниця між формальними можливостями та реальним доступом до них стає однією з причин невдоволення громадян.

Для українців, які постійно живуть за кордоном, ліміту не вистачає на оренду житла, комунальні платежі, навчання дітей та інші регулярні витрати, особливо в країнах із високою вартістю життя.

При цьому збільшений ліміт до 500 тис. грн для орендних платежів доступний лише за умови використання валютного рахунку, тоді як для гривневих карток залишається загальне обмеження.

У результаті людина може мати достатньо власних коштів, але не мати технічної можливості оплатити ними всі необхідні витрати.

Що показують судові спори

Судова практика поки не свідчить про готовність судів скасувати валютні обмеження як такі. Загальний підхід полягає в тому, що банк має право відмовити в операції, якщо діє відповідно до законодавства, нормативних актів НБУ та правил фінансового моніторингу.

У таких спорах суди фактично перевіряють не саме існування обмежень, а те, чи мав банк законні підстави застосувати їх до конкретної операції.

Підхід можна звести до двох принципів:

1. Право власності на кошти не означає необмеженого права проводити будь-які операції з ними.
2. Втручання держави має бути законним, переслідувати суспільну мету та залишатися пропорційним.

Саме третій критерій, принцип пропорційності, із часом набуває дедалі більшого значення. Якщо обмеження, запроваджене як антикризовий захід, діє роками, постає питання, чи відповідає його масштаб економічній ситуації та потребам громадян.

Читайте також: Переказ валюти за кордон: що змінилось цього року

Коли ліміти можуть змінитися

НБУ пов’язує подальшу валютну лібералізацію не з конкретною датою, а з виключно макроекономічними показниками: інфляцією, рівнем міжнародних резервів і стабільністю валютного ринку. Регулятор також обговорює пакет заходів на 2026 рік із представниками МВФ.

Поки що Нацбанк пропонує громадянам користуватися вже доступними механізмами. Наприклад, безготівкову валюту можна дистанційно купувати на суму до 50 тис. грн на місяць без підтвердних документів. Ще до 200 тис. грн на місяць дозволено купувати для розміщення на депозиті щонайменше на три місяці.

Для судів це означає появу нового питання. Раніше головним було те, чи має держава право обмежувати валютні операції під час війни. Тепер дедалі частіше виникатиме інше: наскільки довго такі обмеження можуть діяти без перегляду їхньої пропорційності.

Саме тут перетинаються інтереси держави та право людини розпоряджатися власним майном. Якщо НБУ поступово не адаптуватиме правила до економічних умов, кількість спорів із банками може зростати.

Нагадаємо

Як повідомляв Мінфін, НБУ готує масштабний пакет валютної лібералізації для бізнесу та громадян. Регулятор завершив перший етап перемовин із Міжнародним валютним фондом та незабаром оголосить про нове суттєве послаблення валютних обмежень.

В рамках лібералізації Нацбанк планує оновити ліміт на безготівкові розрахунки гривневими картками за межами України. Але сума наразі ільки обговорюється.

У квітні 2026 року НБУ пом’якшив низку валютних обмежень. Але вони стосувалися виключно оборонних підприємств та залучення висококваліфікованих фахівців до управління українськими компаніями та банками.

Автор:

Ярослава Крамаренко

Пише на теми: цифрові технології, блокчейн, AI, криптовалюти та регулювання на фінансових ринках.