Тарифи на воду вже зросли: що буде з цінами на світло, газ та опалення

Як каже голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, це означає, що середньостатистична київська родина платитиме за воду на 200−300 гривень на місяць більше, ніж раніше.

Зазначимо, що водоканали вимагали перегляду тарифів ще до війни, але регулятор цю ініціативу «зарубав». Той факт, що зараз цінники «розморозили» і почали активно підвищувати, безпосередньо пов'язаний із передачею повноважень щодо формування тарифів на воду від НКРЕ місцевій владі.

Але дорожчає не лише вода. «Практично всі тарифи, які регулює місцева влада, зростають — від обслуговування прибудинкової території до вивезення сміття», — говорить Попенко.

Головна інтрига — що буде з цінами на світло, газ та опалення. Нагадаємо: тариф на електроенергію для населення в Україні підвищили у 2024 році. Але ходять чутки, що до осені 2026 року може бути чергове зростання цінників.

Щодо газу та опалення, як зазначив аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук, — «розрахунок нових тарифів вже теж є». Втім, чи наважиться влада дати їм зелене світло — питання поки що відкрите.

«Мінфін» розбирався, що відбувається на ринку комунальних послуг, і як у результаті можуть змінитися платіжки для людей.

Чому злетіли цінники на воду і чому вони різко відрізняються серед міст

У низці міст України з 1 липня зросли ціни на холодну воду та водовідведення. Причому процес перегляду тарифів ще не закінчено — поступово список населених пунктів, які запроваджують «підвищений цінник», зростає.

Наразі за динамікою подорожчання лідирує Вінниця. Тариф на воду та водовідведення там зріс на понад 216% — до 91,01 гривень за куб. Понад 160% до цінника на воду додали у Дніпрі — мешканцям доведеться платити по 81,92 гривні за куб. У Запоріжжі вода та водовідведення подорожчали на 144,5% — до 69,27 гривень за куб, у Луцьку — на 140% (до 67,42 гривень), в Івано-Франківську — на понад 130% (до 65,51 гривень).

Найдорожча вода серед обласних центрів зараз в Ужгороді — 91,24 гривня за куб. Для порівняння: скажімо, у Черкасах жителі платять по 56,71 гривень, і це вже після підвищення тарифу.

Але у деяких райцентрах цінники взагалі побили усі рекорди. Скажімо, в Умані після підвищення тарифів люди платитимуть за холодну воду та водовідведення по 159,33 гривень за куб, тобто майже втричі дорожче, ніж у Черкасах. У Павлограді цінник підвищили до 113 гривень за куб, у Бородянці на Київщині — до 139,34 гривень.

У Києві тривалий час тягли із підвищенням цінників на воду. При цьому мешканці столиці платять за одним із найнижчих у країні тарифів — близько 30,4 гривень за куб.

Але найближчі два місяці цінник може зрости. «Київводоканал» подав розрахунки, аргументуючи новий тариф на рівні 88,9 гривень за куб (тобто майже втричі). Таке різке підвищення цін у компанії обґрунтовують зростанням вартості електроенергії, реагентів для очищення, необхідністю ремонтувати зношені мережі тощо.

Але, як повідомили у КМДА, тариф зросте не так сильно — до 63,79 гривень (тобто вдвічі від існуючого рівня). Це, нібито, той економічно обґрунтований цінник, який був схвалений НКРЕ у 2024 році.

«Тариф майже 90 гривень за кубометр для киян не впроваджується. Місто не погодило цей тариф. Для киян вартість послуги централізованого водопостачання та водовідведення становитиме 63,79 гривень за кубометр. Таким чином, з огляду на середньостатистичне споживання холодної води у Києві, для сім'ї із трьох осіб плата за воду збільшиться на 200−300 гривень», — повідомила КМДА у своєму Телеграм.

У Полтаві вже з серпня тарифи зростуть майже у 2,5 раза — до 84,71 гривень за куб, у Львові — у понад удвічі (до 56,38 гривень).

При цьому, наприклад, у Харкові заявили, що поки що не планують переглядати тарифи на воду — жителі й надалі платитимуть по 24,51 гривень за куб. Місцевий водоканал заявив, що фактична вартість послуги є набагато вищою, але міська влада враховує фінансові труднощі містян через війну.

Тобто, як бачимо, цінники на воду, залежно від міста, помітно відрізнятимуться. Як каже Корольчук, це частково пов'язано з об'єктивними чинниками.

«На тариф впливає протяжність та стан мережі, глибина свердловин та кількість абонентів — чим їх менше, тим дорожче доводиться платити кожному споживачеві. Різке подорожчання у невеликих містах пов'язане, зокрема, з розвитком приватної забудови та переходом людей на власні свердловини», — пояснив експерт.

Зазначимо, що ще у 2021 році водоканали подавали до НКРЕ розрахунки за новими цінниками, але тоді їх не ухвалили. У 2023 році регулятор схвалив підвищення тарифів для деяких міст, але це рішення так і не набуло чинності — проти зростання цін висловився Президент Володимир Зеленський.

Цього року парламент ухвалив законопроєкт № 13210, яким передав повноваження щодо ціноутворення на воду та водовідведення у великих містах від НКРЕ місцевій владі (для водоканалів, які обслуговують менше 100 тисяч абонентів, місцева влада встановлювала тарифи і раніше). І щойно уряд затвердив відповідну нормативну базу, обласні центри ринулися підвищувати тарифи.

Наскільки обґрунтованими є нові цінники? Корольчук каже, що в Україні досі діє застаріла методика тарифоутворення, яка дозволяє закладати до цінника усі витрати комунального підприємства, включаючи оновлення автопарку та купівлю техніки. За його словами, раніше НКРЕ «фільтрував» аргументацію водоканалів, але на місцях «переконати чиновників, очевидно, простіше», — додав експерт. Водночас, за його словами, собівартість послуг централізованого водопостачання та водовідведення останніми роками справді суттєво зросла, оскільки різко подорожчала електроенергія, а також імпортні витратні матеріали (труби, реагенти тощо).

Ще декілька років тому в Києві прораховували реальну собівартість холодної води на рівні 60−70 гривень за куб. Але з того часу складові собівартості ще більше подорожчали", — каже експерт.

При цьому, як зазначив Попенко, подорожчання води навряд чи вплине на її якість, оскільки не передбачає додаткових вкладень в очищення або модернізацію мереж. «Ми платитимемо дорожче за ту ж воду, що і зараз», — додав експерт.

За словами Попенка, нові платіжки на воду залежатимуть від конкретного населеного пункту. Середня витрата на сім'ю із трьох осіб — близько 12 кубів на місяць. Скажімо, в Ужгороді за такий обсяг води доведеться платити 1 100 гривень на місяць, що у понад удвічі вище, ніж раніше. В Умані за такий самий обсяг води потрібно буде віддати 1 911 гривень, у Вінниці — 970 гривень. У Києві, якщо влада схвалить тариф у 63,79 гривень, — 765,48 гривень (хоча зараз люди платять близько 365 гривень).

Які ще тарифи підвищують на місцях

Як зазначив Попенко, дорожчає не лише вода, а й практично всі комунальні послуги, тарифи на які встановлює місцева влада. «Мораторій на підвищення комунальних тарифів, оголошений на початку війни, поширюється лише на ціни, які регулюються на центральному рівні. На місцях рішення ухвалюються індивідуально», — пояснив експерт.

За його словами, практично у всіх містах щороку зростають тарифи на обслуговування прибудинкової території. Цього року вони збільшаться у середньому на 20%, але можуть бути відмінності у динаміці, залежно від населеного пункту. «Скажімо, у Києві буде менше, оскільки минулого року столичні керуючі компанії вже підвищили цінники майже вдвічі», — говорить Попенко.

При цьому серед міст цінник на послуги обслуговуючих компаній, як і за водою, сильно відрізняється. Скажімо, у Києві він сягає 10−30 гривень за квадратний метр житла (залежно від району та будинку), а в багатьох регіональних населених пунктах становить лише 4−5 гривень за квадрат.

Також практично щороку на 5−10% збільшуються тарифи на вивезення сміття. Цього року, за словами Попенка, очікується зростання за верхньою планкою — на 10%. Комунальники аргументують таке збільшення подорожчанням пального та зростанням зарплат.

Скільки платитимемо за світло?

Поки що незрозуміло, що буде з цінами на електроенергію для населення.

Нагадаємо: у 2024 році тариф підвищили з 3,64 до 4,32 гривень за кіловат. Але ще тоді енергетики заявляли, що, з огляду на складну ситуацію з енергетичною інфраструктурою, це «проміжний цінник», який незабаром знову доведеться переглядати.

У 2025 році, попри атаки ворога по українській енергетиці та періоди жорстких відключень світла, тарифи не підвищували.

Але ще взимку 2026 року експерти прогнозували чергове зростання цінника на осінь цього року. Нещодавно в Міненерго заявили, що тарифи на електрику для населення не переглядатимуть до кінця війни.

При цьому, за словами Корольчука, як і раніше, обговорюється декілька моделей нової тарифної сітки для населення. Перша — збереження існуючого тарифу чи навіть його зниження до 4 гривень за кіловат для споживачів, які витрачають до 100−150 кіловат на місяць (так званий соціальний тариф). Для тих, хто споживає до 800 кіловат на місяць, вартість електроенергії може зрости до 5 гривень за кіловат, а понад цей обсяг — до 6 гривень.

Другий варіант — підвищення тарифу для всіх споживачів до 5−5,5 гривень за кіловат, незалежно від обсягів споживання.

Третій варіант — запровадити широку градацію тарифів. Скажімо, повернути низькі ціни (близько 3 гривень за кіловат) для власників електроплит, будинків з електроопаленням тощо. Голова профільного комітету BP Андрій Герус озвучив ідею запровадити «плаваючі» тарифи, залежно від часу доби: наприклад, у години пікових навантажень (ранок і вечір) цінник буде найвищим, а вдень та вночі — нижчим.

Але який варіант зрештою запустять — поки що незрозуміло. Попенко не виключає, що питання підвищення цін на електроенергію для людей взагалі можуть відкласти до наступного опалювального сезону (тобто до осені 2027 року). «З огляду на передвиборну риторику влади, це дуже ймовірно», — каже експерт.

Що буде з цінами на газ та опалення

Окремо стоять тарифи на газ та опалення. З початку війни їх не підвищували, і вони стали практично єдиними, на які досі діє мораторій.

При цьому, за словами Корольчука, вже є обґрунтування нових цінників на газ. Із нинішніх 8 гривень за куб їх пропонують підвищити до 9−11 гривень. При цьому, за словами Корольчука, об'єктивних причин такого зростання вартості немає, оскільки Україна, хоча й скоротила видобуток газу за час війни, однаково качає його достатньо для забезпечення потреб населення. При цьому собівартість вітчизняного газу не перевищує 5 гривень за куб.

Зазначимо, що питання ціни на газ є вкрай чутливим для мешканців приватних будинків, які опалюються газовими котлами. У зимові місяці на обігрів будинку площею до 150 квадратів йде до 400−500 кубів газу. І, якщо за тарифом 8 гривень за куб, за тепло потрібно платити до 4 тисяч гривень на місяць, то за цінника в 10 гривень платіжка складе вже 5 тисяч. Тобто переплата вже не якихось пару сотень гривень, як у випадку з водою, а тисяча, а якщо будинок великий, то й більше.

Те ж саме з тарифами на опалення. Вони є «гострою темою» для мешканців багатоповерхівок, оскільки в зимові місяці платіжка навіть за діючих цінників становить декілька тисяч гривень на місяць.

При цьому тепловики давно кажуть, що вартість гігакалорії не відповідає ринковим реаліям, а тариф для населення має бути вищим щонайменше у 1,5 раза, а то й більше. Але чи зможуть українці платити за опалення по 4−5 тисяч на місяць — питання відкрите. Експерти кажуть, що в цьому випадку може розпочатись неконтрольоване накопичення боргів.

Голова КП «Тепловик» Олександр Душенко на запитання «Мінфіну», чи можуть підвищити тарифи на опалення і до якого рівня, відповів, що все залежатиме від ціни на газ для комунальних підприємств. Поки що на наступний сезон вона не сформована, а це означає, що незрозуміло, якою буде реальна собівартість послуги.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки