В Україні знову змінюють правила бронювання працівників. Що буде із зарплатами та відстрочками

Головні нововведення стосуються працівників критичної інфраструктури, зокрема енергетичних компаній та комунальних підприємств. Однак є зміни, що зачіпають бізнес, який працює в інших сферах. Йдеться про так званий перехідний період — термін, протягом якого продовжують діяти «старі» відстрочки.

З кінця червня бізнес почав бити на сполох, оскільки не отримав нових критеріїв для підтвердження статусу критично важливого підприємства, а без цього оформити бронювання співробітників неможливо.

На той час Мінекономіки та деякі обласні військові адміністрації вже оприлюднили нові критерії, які загалом посилюють умови надання бронювання. Однак багато обласних військових адміністрацій поки що взагалі не опублікували свої умови надання підприємствам статусу критично важливих для економіки.

Через війну бронювання могли масово розпочати «злітати». Хоча нова ухвала змінила правила перехідного періоду, головна тенденція — посилення умов отримання відстрочок для працівників — зберігається.

«Мінфін» розбирався, що означають нові умови бронювання для ринку праці, чи роботодавці стануть масово підвищувати зарплати до нової «планки» і кому тепер не зможуть оформити відстрочку.

Чому правила бронювання знову змінили

Із 2 червня в Україні змінилися правила бронювання працівників. Основних нововведень є кілька.

Зросли вимоги до рівня середньої зарплати на підприємстві. «Планку» піднято з 2,5 до 3 мінімальних зарплат (до 25 941 гривня на місяць). Виняток зробили лише для бізнесу, який працює на прифронтових територіях: там зберегли колишню умову — 2,5 мінімальні зарплати, або 21 818 гривень.

Бронювати співробітників тепер дозволено лише за основним місцем роботи. Тобто, сумісникам оформити відстрочку більше не можна. Цей нюанс дуже важливий для бізнесу. Як розповів голова КП «Тепловик» Олександр Душенко, часто підприємства приймали за сумісництвом чоловіків, які не підлягають призову з різних причин (переважно за станом здоров'я). При цьому їх враховували у загальній квоті на бронювання (від 50% до 100% залежно від сфери діяльності компанії).

Таким чином кожен такий «непризовний» сумісник фактично «утримував місце» для військовозобов'язаного співробітника, і кількість працівників, яких реально можна було забронювати, збільшувалася.

«Тепер же цю „лазівку“ прикрили, а це означає, що бізнес автоматично зменшив можливості з бронювання людей, нехай і несуттєво», — пояснив Душенко.

У нові правила також перенесли одну з ключових вимог до бронювання — відсутність у підприємства заборгованості із виплати зарплати та сплати податків .

«Дві умови — рівень середньої зарплати та відсутність боргів є обов'язковими для всіх, хто хоче оформити відстрочки для працівників. Це ключові критерії», — уточнила керівник асоціації «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт.

Однак, крім базових критеріїв, підприємствам необхідно відповідати ще декільком вимогам (від одного до трьох) із переліків, затверджених центральними органами влади (Міноборони, Мінекономіки та ін.) або місцевими військовими адміністраціями.

З 2 червня галузеві та регіональні критерії набуття статусу критично важливих підприємств також почали змінюватися. Компаніям необхідно підтверджувати цей статус вже за новими умовами. При цьому Кабмін передбачив перехідний період, закріпивши в ухвалі, що всі раніше оформлені відстрочки діятимуть до 1 вересня. За цей час роботодавці мають підтвердити критичний статус та оформити бронювання заново.

Проте вже до кінця червня стало зрозуміло, що бізнес може не вкластися у ці терміни. На той момент нові критерії критичності представили лише Мінекономіки та деякі обласні військові адміністрації. Представники бізнесу стверджували, що інакше бронювання почнуть масово «злітати».

У результаті Кабмін ухвалив нову постанову № 862, яка набула чинності 3 липня. Що воно змінює?

Читайте також: У українців стали забирати квартири за борги з комуналки: хто ризикує втратити житло

Які послаблення зробили для бізнесу

У постанові № 862 прописано кілька важливих нововведень.

За середньою зарплатою. Кабмін розширив перелік винятків. Крім підприємств, розташованих на прифронтових територіях, право зберегти планку середньої зарплати на рівні 2,5 мінімальної заробітної плати отримали оператори систем розподілу електроенергії та газу, підприємства вугільної промисловості, а також юридичні особи, які виконують життєво важливі для суспільства функції (насамперед у сфері комунальних послуг).

Це означає, що їм не доведеться підвищувати середню зарплату до нової планки майже 26 тис. грн. Її можна зберегти на рівні 21818 грн на місяць.

За сумісниками. Якщо раніше відстрочку могли оформити лише співробітники, які працюють за основним місцем роботи, то нова постанова передбачає, що працівника може бути заброньовано на підприємстві, де він працює найдовше, навіть якщо там він оформлений як сумісник. Це дозволить оформляти відстрочки компаніям, у яких багато співробітників працюють за сумісництвом, що нерідко зустрічається за невисокого рівня оплати праці.

Обидва нововведення вигідні для підприємств енергетичної галузі, комунального господарства, видобувної промисловості та інших галузей. Тепер такі роботодавці, навіть якщо не можуть виплачувати високі зарплати, стають ще привабливішими для працевлаштування з огляду на отримання бронювання.

З контролю за бронюванням. Постанова № 862 передбачає, що державні органи, які надали компанії статусу критично важливою, зможуть через «Дію» отримувати інформацію про кількість заброньованих працівників, дотримання лімітів бронювання, а також про «зайві» відстрочки (тобто випадки перевищення встановлених лімітів). Роботодавець, який допустив перевищення ліміту, зобов'язаний самостійно скасувати такі відстрочки. При цьому обмеження термінів для цього більше не діють: якщо раніше на анулювання відводилося п'ять календарних днів, то тепер такого обмеження немає.

За перехідним періодом для переоформлення статусу критично важливого підприємства та відстрочок. Підприємства, які мають чинний статус критично важливих, можуть до 10 серпня подати інформацію про розмір середньої заробітної плати та сплату податків за останній календарний місяць, зберігши можливість бронювати працівників. Тобто статус критично важливого підприємства не буде автоматично втрачено до 1 вересня, навіть якщо компанія не встигне пройти процедуру його повторного підтвердження. Аналогічно і з відстрочками, що діють: вони збережуть силу на весь термін дії, тому повторно бронювати працівників не потрібно.

Для підприємств це дуже суттєве послаблення. Як розповів Душенко, у їхньому КП основна частина відстрочок діє до лютого 2027 року. Згідно з червневими змінами, підприємству довелося б наново підтверджувати статус критично важливого та повторно оформлювати бронювання працівників. Тепер робити цього не потрібно.

Читайте також: Україна переходить до системи базової соціальної допомоги: як це працює

Нова планка критичності

При цьому в нових правилах бронювання зберігається важливий нюанс — критерії віднесення підприємств до категорії критично важливих.

Хоча тепер чинний статус не потрібно переоформлювати повторно, багатьом компаніям все ж таки доведеться заново підтверджувати його після закінчення терміну дії раніше отриманого статусу.

На сьогоднішній день оновлені критерії критичності оприлюднили не всі органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації (ОВА). Проте за документами, які вже опубліковані, простежується загальна тенденція до посилення вимог.

Наприклад, в оновлених умовах Мінекономіки виникла вимога до вищого рівня зарплат.

На набуття статусу критично важливого підприємства через міністерство можуть претендувати компанії, що відповідають таким вимогам щодо рівня середньої заробітної плати:

• якщо на підприємстві працює від 50 осіб, середня зарплата має бути як мінімум удвічі вищою за середню по країні (близько 54 тис. грн на місяць);
• якщо чисельність персоналу не перевищує 20 осіб або йдеться про підприємство-нерезидент, — як мінімум утричі вищий за середню країну (близько 81 тис. грн на місяць).

Віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Душенко каже, що для підприємств галузі виконати таку вимогу практично неможливо.

«Щоб відповідати подібним критеріям галузі, яка працює з нульовою рентабельністю, доведеться додатково підвищити ціни на хліб ще на 5−7%», — пояснив він.

Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський вважає, що підвищений зарплатний поріг Мінекономіки найсильніше вдарить по галузях, де рівень офіційних зарплат традиційно залишається невисоким — сільському господарству, енергетиці, будівництву та іншим.

Крім того, Мінекономіки підвищило вимоги до масштабу бізнесу. Наприклад, сільгоспвиробники тепер повинні мати не менше 1 тис. га землі замість колишніх 500 га, а також річний дохід не менше 40 млн. грн. замість 20 млн. дол.

Для лісгоспів мінімальну площу збільшили з 500 до 2,5 тис. гектарів і водночас запровадили новий обов'язковий критерій — річний дохід щонайменше 10 млн. грн.

Це означає, що набути статусу критично важливого підприємства через Мінекономіки тепер зможе значно менше компаній, ніж раніше.

Багатьом із них доведеться шукати інший спосіб оформити такий статус, наприклад, звертатися до місцевих органів влади.

Однак і вони поступово посилюють вимоги. Поки що далеко не всі ОВА оновили свої критерії критичності, але ті регіони, які це вже зробили, також посилюють відбір.

Так, у Волинській області для набуття статусу критично важливого підприємства необхідно виконати дві додаткові умови (крім базових вимог Кабміну щодо рівня середньої зарплати та відсутності податкової заборгованості, обов'язкових для всіх роботодавців): мати річний дохід не менше 2 млн грн замість колишнього 1 млн грн та штат не менше п'яти працівників.

На Хмельниччині посилили вимоги для аграрних підприємств, збільшивши мінімальний земельний банк із 50 до 100 гектарів. Регіональні експерти підрахували, що через це до 30% фермерських господарств не зможуть підтвердити статус критично важливих.

Для підприємств сфери послуг запровадили два обов'язкові критерії одночасно: річний дохід не менше 20 млн грн та штат не менше 10 працівників. Раніше для отримання статусу достатньо було відповідати хоча б одній із цих вимог.

На Рівненщині підвищили зарплатний критерій — до рівня не менше 3,5 мінімальної заробітної плати, або 30 264 грн на місяць, що є досить високим показником для регіону.

На Львівщині також посилили вимоги: середня заробітна плата має становити не менше 34 588 грн на місяць, чисельність персоналу — не менше 30 працівників, а річний дохід — не менше 80 млн грн або частка експорту має становити не менше 40%.

У Закарпатській області підвищили вимогу до обсягу сплачених за минулий рік податків — з 1,2 млн до 1,5 млн грн. Крім того, збільшили обов'язкову частку працевлаштованих учасників бойових дій з 10 до 30%.

Таким чином, регіони також послідовно посилюють вимоги до підприємств, які претендують на набуття статусу критично важливих.

Кому доведеться шукати нову роботу

Як зазначає Забловський, багатьом компаніям буде складно відповідати новим вимогам. Найбільш болючим може виявитися зарплатний критерій.

«Підприємства енергетики та будівельної галузі, де офіційні зарплати залишаються порівняно невисокими, зосереджені переважно у регіонах. Виходить, що в областях, де основний акцент зроблено саме на рівень середньої заробітної плати, отримати статус критично важливого підприємства їм буде непросто. А підвищити зарплати до нових вимог з огляду на нинішню економічну ситуацію зможуть далеко не всі», — зазначив Забловський.

Голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук розповів, що компанія вже підвищує середню зарплату до 24 800 грн і прагне збільшити обсяг податків, що сплачуються. Однак він не виключає, що частина бронювань все ж таки може бути втрачена.

Таким чином, за словами експертів, бізнес опинився в непростій ситуації: з одного боку, підприємствам необхідно зберігати бронювання співробітників, яких і так гостро не вистачає, а з іншого — виконати нові, більш жорсткі вимоги для багатьох компаній практично неможливо.

Що це означає для працівників?

Деякі роботодавці, перш за все, великі компанії, будуть змушені підвищувати заробітну плату, що, безумовно, вигідно співробітникам. Однак невеликі підприємства далеко не завжди зможуть собі це дозволити. Більше того, не факт, що їм вдасться повторно набути статусу критично важливих за оновленими критеріями.

У такому разі їх співробітники можуть залишитися не лише без підвищення заробітної плати, а й без бронювання. Це, своєю чергою, здатне підштовхнути їх до пошуку роботодавців, які пропонують привабливіші умови праці.

Таким чином, в Україні може посилитись міграція військовозобов'язаних фахівців між підприємствами, що ще більше загострить кадровий дефіцит у багатьох галузях. Проте цей процес, найімовірніше, відбуватиметься поступово, а не одномоментно (наприклад, з 1 вересня, як раніше побоювалися роботодавці), оскільки масово підтверджувати статус критично важливого підприємства та переоформляти відстрочення бізнесу тепер уже не потрібно.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки