Рада розблокувала 1,56 трлн грн додаткових видатків на оборону

► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

Жодна з ініціатив про скасування результатів голосування не набрала необхідних 226 голосів. Одразу після цього спікер Ради Руслан Стефанчук підписав закон і направив його на підпис президенту Володимиру Зеленському.

Чому голосування намагалися заблокувати

Авторами блокуючих постанов виступили представники фракцій «Європейська солідарність» (зокрема Ірина Геращенко, Артур Герасимов, Ніна Южаніна) та «За майбутнє» (Анна Скороход).

Опозиційні депутати висловили занепокоєння щодо того, як саме розподілятимуться кошти. На їхню думку, фінансування, яке спрямують до резервного фонду, Кабмін може витратити без чіткого цільового призначення.

Депутати наголосили на проблемі грошового забезпечення військовослужбовців, на яке, за їхніми словами, наразі бракує ресурсів.

Ніна Южаніна послалася на звіт Рахункової палати за перший квартал 2026 року, де вказувалося на необхідність упорядкування видатків та недопустимість використання резервного фонду у запланований урядом спосіб.

Крім того, народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос») розкритикував уряд за продовження фінансування програми «Національний кешбек» на тлі невирішених питань із підвищенням зарплат військовим та забезпеченням реформи армії.

Чому затримка закону була критичною

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підкреслив, що скасування або тривале затягування підписання цього закону мало б негативні наслідки для обороноздатності країни.

За словами спікера, блокування призвело б до того, що Україна могла вчасно не отримати кошти від Європейського Союзу, за рахунок яких переважно й покриваються ці додаткові витрати (йдеться про позику Ukraine Support Loan — USL).

Міністр оборони Михайло Федоров на своїй сторінці у Facebook зазначив, що це рішення дасть змогу своєчасно залучити фінансову допомогу Європейського Союзу та спрямувати додаткові кошти на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, а також на закупівлю, модернізацію і ремонт озброєння, військової техніки та боєприпасів для потреб Сил оборони.

Нагадаємо

«Мінфін» писав, що Верховна Рада схвалила цей законопроєкт у другому читанні та в цілому ще 10 червня 2026 року — тоді документ підтримали 242 народні обранці.

Що змінюється у видатках

• Оборона та безпека

Ключова зміна — суттєве збільшення фінансування сектору безпеки та оборони. Зростання складатиме 1,56 трлн гривень (загальний ресурс на оборону та безпеку з урахуванням проєкту змін складатиме 4,367 трлн грн):

• +1,397 трлн грн на підвищення обороноздатності і безпеки держави (це гроші, які Україна отримає за позикою ЄС в цьому році на оборонні потреби. Відображаються в новій окремій програмі по спеціальному фонду),
• +152,26 млрд грн для забезпечення ЗСУ (це переважно грошове забезпечення),
• +14,58 млрд грн — на поповнення резерву коштів для сектору безпеки і оборони (програма Мінфіну, з якої вони закривають першочергові потреби),
• +3,15 млрд грн на розвиток ОПК (кошти спеціального фонду за рахунок збільшення надходжень від «військового ПДФО»),
• +2,13 млрд грн для Держспецтранспорту (під Міноборони),
• +9,91 млрд грн для Нацгвардії (тут грошове забезпечення і зброя разом),
• +6,79 млрд грн для Державної прикордонної служби (так само),
• +4,8 млрд грн для Держспецзв’язку (дрони),
• +2,47 млрд грн для СБУ (переважно грошове забезпечення),
• +1,83 млрд грн для ГУР МО (грошове забезпечення та зброя),
• + 7,8 млн грн для СЗР.

У законопроєкті також відображено дві важливі новації:

Передбачається зарахування військового збору з 01.07.2026 до спеціального фонду держбюджету і спрямування його на грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України.

За пропозицією Міноборони, надходження від вивізного мита на товари військового призначення та подвійного використання, після його запровадження, спрямовуватимуться на закупівлю та модернізацію озброєння, розвиток оборонно-промислового комплексу, впровадження нових технологій та грошове забезпечення військових.

• Стійкість регіонів на зиму 2026/27

Окремою новою бюджетною програмою передбачатиметься 40 млрд грн на реалізацію Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст.

Головна мета — захистити людей від наслідків можливих атак на енергетичну інфраструктуру, забезпечити стале проходження осінньо-зимового сезону 2026/27 року і безперебійне надання комунальних послуг.

Кошти спрямовуватимуться на:

• інженерно-технічний захист об'єктів критичної інфраструктури
• розподілення теплової генерації (блочно-модульні котельні)
• розподілення генерації електричної енергії (когенераційні установки)
• резервні джерела живлення для об'єктів тепло- та водопостачання

Резервний фонд

До Резервного фонду державного бюджету додатково спрямовуватиметься 40 млрд гривень. Ці кошти призначені для фінансування непередбачуваних заходів в умовах воєнного стану — зокрема ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, спричинених збройною агресією рф.

Раніше «Мінфін» писав, що члени профільного комітету детально проаналізували урядові пропозиції та рекомендували парламенту внести низку змін до чинного закону про держбюджет.

Зокрема, пропонувалось:

• розраховувати посадові оклади працівників НАБУ на основі прожиткового мінімуму у 3328 гривень (замість раніше пропонованих 3028 гривень), але в межах загального задекларованого бюджету Агентства;
• зобов'язати Кабмін відновити роботу Державного дорожнього фонду у 2027 році у розмірі 25% від надходжень;
• перерозподілити 10 мільйонів гривень на потреби апарату Держрибагентства (ці кошти спрямують на господарські потреби, а не на заробітні плати) без збільшення загального фінансування установи;
• виділити додатково 559,1 мільйона гривень на апарат Міненерго за рахунок коштів Резервного фонду;
• спрямувати з Резервного фонду 127,5 мільйона гривень на програми з ліквідації непрацюючих шахт;
• додати 46,1 мільйона гривень на забезпечення діяльності Держенергонагляду також за рахунок Резервного фонду;
• виділити Державному агентству з управління зоною відчуження додатково 599,1 мільйона гривень, з яких левова частка (525,1 мільйона гривень) піде на обслуговування об'єкта «Укриття»;
• перерозподілити 95 мільйонів гривень на користь Національного комітету спорту інвалідів, не перевищуючи загальний обсяг видатків Мінмолодьспорту.

Також народні депутати окремо проголосували за виділення додаткових 1,4 мільярда гривень, які підуть на виплати грошового забезпечення для співробітників Служби судової охорони.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології