Як податкова буде контролювати дохід з цифрових платформ: пояснення Гетманцева

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Оподаткування цифрових платформ

9 червня Верховна Рада ухвалила закон про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Він запроваджує міжнародні стандарти автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через маркетплейси, сервіси таксі, доставки, оренди житла тощо, та створює умови для прозорого оподаткування таких доходів.

Відтепер при перевищенні річних продажів чи надання послуг у 2 тисячі євро (близько 105 тис. грн) доведеться платити 10% податок на отриманий дохід.

Читайте також: Рада ухвалила закон про «податок на OLX»

Коли почне повноцінно працювати

За словами Гетманцева, це насправді дуже великий закон, який складається з кількох блоків: міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, зручність та прозорість виконання операторами платформ своїх податкових обов’язків в Україні, а також власне оподаткування доходів, отриманих фізичними особами-резидентами України через цифрові платформи.

Окремі положення закону вступають у силу з 1 листопада, зокрема щодо обов’язку операторів платформ зареєструватися в ДПС. Однак більшість положень законопроекту набуває чинності з 1 січня 2027 року.

Важливі аргументи на користь закону для українців

Гетманцев зазанчив, що цей закон про три речі.

По-перше, Україна впроваджує доступний механізм адміністрування: цифрова платформа сама утримує з людини податок і перераховує до державного бюджету.

По-друге, також йдеться про впровадження пільги на реалізацію товарів: можете продавати речі через платформи на суму до 2 тисяч євро без оподаткування.

По-третє, встановлення зниженої ставки на доходи, отримані через цифрові платформи. Сьогодні ставка дорівнює 23% (ПДФО та військовий збір). А зі вступом закону в силу буде діяти 10% ПДФО зі звільненням від оподаткування військовим збором.

Чи коригуватиметься ставка

«Так. Вона прив’язана до військового збору. У нас військовий збір діє за ставкою 5% впродовж воєнного стану і наступних трьох років. На четвертий рік після скасування воєнного стану збір стане 1,5%. Відповідним чином також відкоригується розмір податкової ставки, який утримується з продавців цифровими платформами.

Це означає, що [через три роки після закінчення війни в Україні — ред.], замість 10% — буде 6,5%, а в подальшому після скасування військового збору — 5%", — уточнив голова Комітету.

Кого стосується

Законопроєкт стосується українських та іноземних компаній, що надають цифрові послуги, які активно працюють на нашому ринку, таких як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту тощо.

Як будуть отримувати дані про громадян

Дані про доходи кожного громадянина податкові органи будуть отримувати самостійно:

• оператори платформ раз на рік подають звітність в електронній формі. Українські платформи й ті, що працюють у країнах без обміну даними (DPI), звітують безпосередньо в Україну. Оператори-нерезиденти також можуть подавати дані через спеціальний портал ДПС.
• платформи з країн, які беруть участь в автоматичному обміні даними, передають інформацію своїм податковим органам, а ті вже діляться нею з Україною.

Податкова служба після отримання даних від усіх платформ буде їх підсумовувати і перевіряти перевищення ліміту.

Тобто якщо людина продає на 10 платформах, а на кожній отримує з продажу 1000 євро доходу на рік, Податкова порахує і скаже, що з доходу у 8 000 євро потрібно заплатити 10%.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології