В пресі уже з’явилась інформація, що МВФ вимагає «керовано девальвувати» гривню, а НБУ виступає проти цього, остерігаючись за макростабільність. В чому полягає реальна проблема, на своїй сторінці в Фейсбук розмірковує Богдан Данилишин, завідувач кафедри Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.
24 жовтня 2025, 9:51
Чому «керовано девальвувати» гривню не вийде за режиму «гнучкого курсу»
Про першопричину проблеми
Варто було б нагадати суспільству першопричину цієї проблеми. У 2023 р. НБУ скасував режим фіксованого валютного курсу і запровадив валютний режим «гнучкого курсу».
В рамках «гнучкого» валютного режиму не може бути мови про яку небудь «керовану девальвацію», це суперечить самій філософії цього режиму.
Коли на валютному ринку немає якоря, тобто ні фіксації, ні навіть валютного коридору (як в Аргентині), то зрозуміло, що така «керована девальвація» спричинить сплеск валютного попиту, оскільки розбалансує валютні очікування учасників ринку. Які не будуть розуміти, де зупиниться НБУ у своїй «керованій девальвації» в умовах структурного валютного дефіциту обсягом 45 млрд. дол. США на рік.
Тепер ця «валютна гнучкість» стає, як дехто вважає, проблемою у питанні параметрів нової програми МВФ.
Читайте також: МВФ вимагає девальвації гривні, чи зможе опиратись Нацбанк
Про альтернативне рішення
Натомість в рамках режиму фіксованого курсу — фіксовані девальвації є нормальним інструментом. Оскільки фіксація на новому рівні — означає появу нового якоря.
Більше того. Той факт, що у НБУ побоюються «керованої девальвації» говорить про безпорадність їх політики «приваблення гривневих активів» та «інфляційного таргетування». І тут криється ще одна неадекватна позиція НБУ. А саме — неадекватний інфляційний таргет! Я про це писав і говорив ще в 2017 році.
Незважаючи на колосальні структурні шоки, НБУ так і не переглянув свій інфляційний таргет, який залишається на довоєнному рівні 5% на рік! За всі роки ніхто не пояснив чому 5, а не 4 чи 7?
Якби НБУ адекватно переглянув свій інфляційний таргет під структурні шоки, наприклад, встановив 10−15% інфляції на рік, то девальвація гривні на 10−15% не несла б загрози інфляційним цілям НБУ. Тоді можна було б встановлювати адекватні процентні ставки, які б не пригнічували економічну активність. Але НБУ зробив по-своєму, по своїй незалежній логіці.
Нашому Нацбанку завжди хтось заважав досягати інфляційних цілей — трудові мігранти, погода, уряд. Цього разу до тих хто заважає — схоже додається МВФ, який вимагає «керовано девальвувати» гривню.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 28