Як інтеграція українців за кордоном змінює стратегію їх повернення до України

Тренд 1. Гостинність Європи — не лише гуманізм, а й інвестиція

Європейські суспільства продемонстрували неабияку солідарність, прихистивши мільйони українців. Більшість із 5,6 млн українців, що наразі залишаються в країнах Європи, отримали тимчасовий захист і вже інтегрувалися з новими громадами.

Однак поряд із гуманізмом працює й економічний стимул. Зокрема, у Польщі, Чехії та Словаччині українці сплачують більше податків та соціальних внесків, ніж отримують у формі допомоги.

За оцінками Deloitte, українці сприяли зростанню продуктивності в Польщі: у 2024 році внесок створеної українцями доданої вартості до польського ВВП становив 2,7%. Це компенсувало негативні наслідки посилення конкуренції на ринку праці.

Завдяки великій участі мігрантів на внутрішньому ринку праці Чехії загальний баланс доходів і витрат для чеської економіки є позитивним. Оцінки чеських експертів свідчать, що в найближчому майбутньому надходження від українців надалі зростатимуть, водночас видатки на їх підтримку знижуватимуться.

За оцінками Інституту фінансової політики Словаччини, українські вимушені мігранти у 2022−2024 роках сплатили більше податків та внесків, ніж Словаччина витратила на допомогу. Мігранти з України щороку збільшують податкові надходження до бюджету Словаччини на 0,1−0,2% ВВП, свідчать оцінки інституту.

Тренд 2. Більше доходів на місці — менше витрат із карток українських банків

Витрати з українських банківських карток за кордоном продовжують зменшуватися. Про це свідчать результати чергової хвилі опитування банків, проведеного НБУ. Середньомісячні обсяги операцій у торговельних мережах у першому кварталі 2025 року становили $485 млн ($550 млн у 2024 році), а середньомісячні обсяги зняття готівки — близько $130 млн ($155 млн у 2024 році).

Це свідчить про локалізацію доходів, адаптацію і зростання самодостатності наших громадян. За даними опитувань SEIS, у 2024 році, порівнюючи з 2023 роком, рівень зайнятості українських мігрантів у більшості країн зріс — загалом на 9 в.п. — на регіональному рівні до 64%. Цей показник лише на 7 в.п. нижчий від еквівалентно зваженого середнього значення для населення приймаючих країн (71%).

Географічна структура операцій майже не змінилася: українські картки найбільше використовуються в Польщі, Німеччині та Іспанії. Витрати розподіляються так: перше місце посідає Польща (20% від загального обсягу операцій у торговельних мережах та 14% від операції із зняття готівки); друге місце — Німеччина (10% та 13% відповідно); третє місце — Іспанія (8% та 10% відповідно).

Тренд 3. Висока освіта, але низькокваліфікована зайнятість

70% українських мігрантів мають вищу освіту, але більшість з них працевлаштовані на посадах, що не відповідають їхній кваліфікації. Основні бар'єри — перешкоди для визнання країною перебування іноземних кваліфікацій (зокрема, українських), мовний бар'єр, невідповідність між кваліфікацією та місцевим попитом.

У результаті середній рівень оплати праці на 30% нижчий, ніж у місцевих, попри підвищення середньозваженої регіональної зарплати мігрантів у 2024 році.

Тренд 4. Дилема соціальної підтримки: більше допомоги — менше мотивації до праці

У країнах із високими соціальними стандартами рівень зайнятості українців значно нижчий. Там, де підтримка менша, зайнятість вища. Яскравий приклад — Німеччина, де спостерігається один із найнижчих показників зайнятості українців (близько 25%). Це пояснюється німецькою системою соціального страхування, яка є однією з найкращих серед країн, що прийняли українських вимушених мігрантів.

Цей баланс має бути врахований під час визначення майбутньої політики реінтеграції та залучення трудових ресурсів.

З огляду на тренди: на чому варто сконцентруватися

По-перше, час створити стратегічний міст між Україною та її діаспорою. З огляду на те, що значна частина українців отримали тимчасовий захист, влаштувалися на роботу та інтегрувалися з новими громадами, дедалі менше наших громадян мають намір повертатися додому відразу після завершення боїв.

Проте вони можуть бути рушієм модернізації економіки України. Умова — правильна державна політика. Пропозиція економіста Юрія Городніченка є влучною: залучення західних інвесторів до навчання українців за кордоном для праці на підприємствах із європейським капіталом в Україні — це win-win-стратегія.

По-друге, однією з умов повернення українських мігрантів додому є подальша євроінтеграція України.

Наше спільне завдання з Європою — створити умови для циркуляційної мобільності та повернення українців додому. Досвід країн Балтії та Польщі продемонстрував: 25−30% мігрантів повертаються впродовж п’яти-семи років після стабілізації. Отже, вступ України до Євросоюзу може стати одним із інструментів балансування міграційних процесів.

Читайте також: Пенсія для тих, хто за кордоном: що робити, аби не втратити її у 2026 році

По-третє, варто визнати, що нестача робочої сили та невизначеність щодо повернення частини населення є одними з головних «вузьких місць» для економічної витривалості разом із нестачею інвестицій. На основі цього розуміння маємо сформувати комплексне бачення державної політики.

Автор:

Голова Національного банку України Пишний Андрій