Президент США Дональд Трамп заявив, що буде вводити 25% мита для будь-якої країни, яка купує нафту і газ з Венесуели, посилаючись на міграцію і членів злочинних угруповань в США. Про це він написав у своєму пості на Truth social, передає Bloomberg.
24 березня 2025, 19:13
Трамп погрожує 25%-ми митами тим, хто буде купувати нафту у Венесуели

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
«Будь-яка країна, яка купує нафту або газ у Венесуели, буде змушена платити Сполученим Штатам 25% мита на будь-яку торгівлю з нашою країною. Вся документація буде підписана і зареєстрована, а тариф набуде чинності 2 квітня 2025 року», — написав Трамп на своїй сторінці.
Цей крок може вплинути на Китай, який є основним покупцем нафти з Венесуели.
Експорт венесуельської нафти зріс до п'ятирічного максимуму в лютому, перш ніж адміністрація Трампа змусила американську Chevron Corp. згорнути свою діяльність в країні до 3 квітня.
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 13
Не розкрито питання, чи ставки мит будуть плюсуватися, чи застосовуватиметься найбільше. :)
США за Трампа стали амбасадором права сили. Усім чхати на твої інтереси, права та закони. Значення має лише сила.
тому дід з сша буде намагатися вдавати «дружбу» з дідом з крємля
Про це пише Reuters, яке отримало доступ до відповідного документа.
Центробанк Росії озвучив своє попередження про можливий обвал цін на нафту у презентації, підготовленій для обговорення під головуванням прем'єр-міністра Михайла Мішустіна у лютому. Це попередження з’явилося за кілька тижнів до того, як президент Росії Володимир Путін та президент США Дональд Трамп почали переговори щодо припинення війни в Україні.
Очільник Білого дому вже заявив, що може запровадити нові санкції проти Москви, якщо не буде досягнуто мирної угоди. А ще Трамп пообіцяв збільшити видобуток американської нафти і закликав Саудівську Аравію — лідера ОПЕК — наростити виробництво для підтримання глобальної економіки.
Російський Центробанк у своїй презентації не уточнив, за яких умов ОПЕК та США можуть наситити ринок нафтою та наскільки ймовірними є ці ризики.
У попередніх звітах, які також бачили журналісти Reuters, вже згадувалися ціни на нафту як один із ризиків для економіки. Однак раніше Центробанк не пояснював, як може виникнути тривалий період низьких цін.
Своєю чергою і російське Міністерство економіки підготувало презентацію для цього обговорення, вказавши на інші загрози для економіки, як-от слабка інвестиційна активність, зростання витрат і «проблемні борги».
Хоча США можуть наростити видобуток нафти, основна частина зростання, ймовірно, припадатиме на інші країни, які не входять до ОПЕК. Зокрема, йдеться про Гаяну, Бразилію та Казахстан, де світові нафтові гіганти збільшують видобуток.
«Значним ризиком є ціна на нафту», — вказано в одному зі слайдів, який переглянули журналісти.
Серед основних загроз також згадується «істотне збільшення видобутку у США та за межами ОПЕК».
Зазначалося, що резервні потужності ОПЕК перебувають на історично високому рівні та дорівнюють обсягу російського експорту нафти.
«Історичний прецедент — після періоду високих цін на нафту у 1974−1985 роках настав 18-річний (!) період низьких цін», — наголошувалося у презентації, де ця теза була підкреслена трьома знаками оклику.
Для Росії енергетичний сектор завжди був як силою, так і слабкістю. Так, коли ціни на нафту падали, економіка зазнавала серйозних ударів. Це мало суттєві геополітичні наслідки, як 1991 року, коли розпався Радянський Союз.
Обвал цін на нафту 1980-х років зробив неможливим для СРСР продовження гонки озброєнь зі США. Фінансові труднощі загострилися і зрештою призвели до краху Радянського Союзу.
Нині ціни на нафту тримаються на рівні близько 70 дол. за барель. Це комфортний рівень для Росії, адже її бюджет розрахований на ціну у 69,7 дол. за барель нафти.
для нас головне, щоб з них критичні санкції не знімали і не знімали забагато санкцій — інакше це автоматично дорівнює продовження війни за 3−5-10 років
«Ймовірно, бюджет не виконується, оскільки вже кінець березня, а ми не досягаємо тих параметрів, які планували на 2025 рік», — сказав Юшков.
Від 1991 року Росія пережила кілька фінансових криз, спричинених низькими цінами на нафту. Так, 1998 року Москва оголосила дефолт за зовнішнім боргом після падіння цін на нафту до 10 дол. за барель.
2008 року російська влада була змушена використовувати резерви для стабілізації економіки та запобігання зростанню безробіття після падіння цін через кризу іпотечного кредитування у США.
Протягом останніх 15 років ціни на нафту також різко знижувалися, зокрема під час пандемії коронавірусу. Але ці короткострокові коливання не створили серйозних загроз для фінансової стійкості Кремля.
Автори статті зауважили, що у березні Путін провів переговори зі спадковим принцом Саудівської Аравії Мохаммедом бін Салманом, наголосивши на «важливості» угоди ОПЕК+ для стабільності світового ринку нафти.
«Було наголошено на прихильності Росії та Саудівської Аравії виконувати взяті на себе зобов’язання в межах ОПЕК+», — було вказано у заяві Кремля за підсумками телефонної розмови.
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, загальний обсяг резервних потужностей ОПЕК — 5,3 млн барелів на добу. Це приблизно відповідає російському експорту нафти та нафтопродуктів.
Нагадаємо, у грудні 2024 року у статті The Telegraph йшлося, що через проблеми в російській економіці голова «Роснефти» Ігор Сєчін сказав Путіну підготуватися до 45−50 дол. за барель нафти. З поправкою на інфляцію це відповідає рівням, які довели до банкрутства СРСР.
Очевидно, що у Венесуели і кацапстану будуть купувати ті, кому на санкції і мита байдуже, Трамп не розуміє, що він не може завищувати ціну на нафту з США, при цьому погрожувати всім, хто купуватиме з дисконтом в кацапстану і Венесуели, бо це так не працюватиме і всі будуть у відповідь вводити мита, як це вже було з Канадою, Китаєм та Мексикою