Декларація про доходи у 2025 р.: як не потрапити під штраф за помилку та неподання

Кому не потрібно подавати декларацію

Податкове законодавство далеко не всіх зобов’язує подавати декларацію. Зокрема, звільняються від обов’язку подавати декларацію особи, які отримували:

• неоподатковувані доходи, які визначені у ст. 165 Податкового кодексу України (наприклад, соціальна матеріальна допомога, державні премії та стипендії, кошти, отримані як дарунок тощо);
• доходи, виключно від податкових агентів, тобто від юридичної особи чи її відокремленого підрозділу, самозайнятої особи (ФОПа або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) та представництва нерезидента — юридичної особи;
• доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких, відповідно до Податкового кодексу, не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою, та/або за якими при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок;
• доходи у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок, відповідно до вимог пункту 174.3 статті 174 ПК.

Вказані доходи потрібно відобразити в декларації, якщо особа зобов’язана її подавати щодо інших видів доходів.

Коли подавати декларацію обов'язково

Ось основні випадки, коли потрібно самостійно декларувати отримані доходи:

Здача в оренду нерухомого чи рухомого майна. При цьому немає обов’язку подавати декларацію у разі, якщо орендарем майна виступав податковий агент (юридична особа або ФОП).

Продаж або обмін рухомого майна. Виняток — якщо покупцем майна є податковий агент (юридична особа або ФОП) або продаж/обмін здійснено за посередництвом юридичної особи чи ФОП, та ПДФО і ВЗ було сплачено при оформленні угоди. Також не потрібно звітувати, якщо дохід отримано від першого продажу легкового автомобіля, мотоцикла чи мопеда.

Продаж або обмін нерухомості. Однак не потрібно подавати декларацію, якщо покупцем майна є податковий агент (юридична особа або ФОП) або дохід отримано від першого за рік продажу або обміну нерухомості, який перед тим був у власності не менше трьох років або отриманий у спадщину. Також не треба звітувати, якщо ПДФО та ВЗ було сплачено при нотаріальному посвідченні відповідного договору.

Отримання спадщини або подарунків. Винятком є отримання спадщини та подарунків від члена сім'ї першого або другого ступеня споріднення (від батьків, чоловіка або дружини, дітей, у т.ч. усиновлених, рідних братів та сестер, баби та діда, онуків).

Також немає обов’язку звітувати, якщо вартість подарунка (окрім грошових виплат) не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати у розрахунку на місяць (для 2024 року — це 1 775 грн). Крім цього, не повинні звітувати інваліди I групи, особи, що мають статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі отримання у спадок нерухомого та/або рухомого майна, та/або грошових коштів.

Отримання інвестиційного прибутку (або збитку) від операцій із продажу/обміну цінних паперів, корпоративних прав. Здійснення операцій з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє особу від подання декларації.

Водночас особа не повинна подавати декларацію, якщо отриманий інвестиційний прибуток за 2024 рік не перевищував 4 240 грн, або інвестиційний прибуток отримано від продажу акцій (інших корпоративних прав), одержаних у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані, як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, або від операцій з борговими зобов’язаннями НБУ та з державними цінними паперами, емітованими Мінфіном, із огляду на курсові різниці.

Отримання іноземних доходів, тобто доходів, отриманих за межами України, до яких, зокрема, включаються:

• відсотки, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів,
• спадщина, подарунки, виграші, призи;
• доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами;
• доходи від надання в оренду (користування) майна, розташованого за межами України;
• доходи від продажу майна, розташованого за межами України;
• доходи від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо;
• інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Доходи, отримані в іноземній валюті, перераховуються в гривні за курсом НБУ, який діє на момент їх нарахування (отримання).

Якщо, відповідно до міжнародних договорів, особа має право зменшити річне податкове зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, таке зменшення зазначається в річній податковій декларації.

Що каже податкова про декларування закордонних доходів

Відповідно до роз’яснень Державної податкової служби, розміщених у ЗІР, якщо податки сплачувались за межами України, то фізична особа для підтвердження даного факту повинна надати в контролюючий орган довідку про суму сплаченого податку, збору, а також про базу/об'єкт оподаткування від державного органу країни, де був отриманий дохід (прибуток).

Ця довідка має бути легалізована в цій країні або в українській дипломатичній установі за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Довідка про суму сплаченого податку, збору, а також про базу/об'єкт оподаткування повинна супроводжуватись нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Важливо, що зараховується сума сплаченого податку за межами України у сумі, що не перевищує суму податку, яку потрібно було б сплатити в Україні.

Тобто якщо за кордоном ви сплатили податок у розмірі 50 тис. грн, а в Україні визначено до сплати 30 тис. грн, то податок в Україні не сплачується. Якщо ж за кордоном сплачено 30 тис. грн, а в Україні підлягає сплаті 50 тис. грн податку, то потрібно буде доплатити різницю — 20 тис. грн.

Якщо документів про сплату податків за кордоном немає, тоді особі потрібно подати заяву до податкового органу за її місцем реєстрації та перенести термін подачі декларації до 31 грудня.

При цьому ті українці, які були вимушені покинути Батьківщину через війну і отримують в іноземних юрисдикціях фінансову допомогу, наприклад, у рамках національних програм допомоги біженцям, не мають сплачувати за це податок в Україні.

Дія цієї норми поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі від іноземних благодійних організацій. Для платника податку, який отримував вищеперераховані доходи, декларація не подається.

Обов’язок подавати декларацію покладено також на фізичних осіб, які повинні подавати звіт про контрольовані іноземні компанії (КІК).

Нагадаємо, що з 2024 року контролером КІК є фізична особа — резидент України, яка:

• володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі понад 50 %, або
• володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі понад 10%, якщо декілька фізичних або юридичних осіб — резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких сукупно становить 50% і більше, або
• окремо або разом із іншими резидентами України — пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Контролери КІК зобов’язані подавати звіт про КІК одночасно з поданням річної декларації. При цьому, у таких випадках, вони подаються виключно в електронній формі.

З нині діючими правилами (Закон від 04.12.2024 № 4113-IX), до контролюючих осіб не застосовуватимуться штрафні санкції за неподання звітів КІК у період із 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану, якщо такі звіти будуть подані протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Подати річну декларацію мають особи, яким протягом 2024 року були списані борги, не пов’язані з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо сума списаного боргу перевищує 25% мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік) на 1 січня звітного податкового року (для 2024 року — це 1 775 грн).

Списаний борг вважається додатковим благом особи і повинен бути відображений у декларації, якщо кредитор повідомив особу про таке списання рекомендованим листом або шляхом укладення відповідного договору, або наданням повідомлення під підпис особисто.

В іншому випадку, кредитор зобов’язаний самостійно виконати всі обов’язки податкового агента щодо таких доходів.

Особа повинна задекларувати та сплатити податки із суми заборгованості за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності (тобто 3 роки) та яка перевищує 50% місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2024 році — це 1 514 грн).

Читайте також: За донат: як зміниться сплата податків для благодійників та одержувачів допомоги

Куди та як подається декларація

Фізична особа подає декларацію до контролюючого органу за своєю податковою адресою (за місцем реєстрації, за яким вона взята на облік, як платник податку в контролюючому органі).

Якщо особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати декларацію до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Внутрішньо переміщена особа подає декларацію до того ж контролюючого органу, до якого подала заяву за формою № 5ДР із довідкою про взяття на облік. Однак якщо такі дії не здійснено, то декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

Подати Декларацію можна такими способами:

• особисто або уповноваженою особою;
• поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання, тобто не пізніше 25.04.2025;
• в електронній формі через електронний кабінет платника (детальне відео, як це зробити, можна подивитись тут) або через мобільний застосунок «Моя податкова».

Подання декларації в електронній формі є досить зручним способом, так як сервіси ДПС дозволяють частково автоматично заповнювати декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, які є у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податку, та відомостей про об'єкти нерухомого чи рухомого майна.

Строки сплати податків, визначених у декларації

Самостійно задекларовані особою ПДФО та військовий збір сплачуються до 1 серпня до бюджету за своєю податковою адресою. Фізична особа, яка після подачі декларації змінила місце проживання та подала до контролюючого органу відповідну заяву (форма № 5ДР), задекларовану суму податкового зобов’язання, сплачує за новою податковою адресою.

Штрафи за неподання декларації

Штрафи за неподання або несвоєчасне подання декларації становить 340 грн — якщо це перше таке порушення, та 1 020 грн — за кожне повторне порушення впродовж року.

У разі донарахування податковим органом сум податкових зобов’язань, які особа повинна була визначити самостійно, застосовується штраф у розмірі 10% суми донарахованого податку, а якщо податкова вважатиме, що применшення суми податку вчинено умисно, — штраф складатиме 25%.

Якщо протягом 1 095 днів орган ДПС повторного визначить суму податкового зобов’язання, що було здійснено вдруге умисно, розмір штрафу дорівнюватиме 50% цієї суми.

Читайте також: Депозит у спадок: як передати, отримати та сплатити податки

У разі несвоєчасної сплати сум податків, визначених у декларації, штраф складатиме 5% погашеної суми податку при затримці сплати до 30 календарних днів, а при затримці понад 30 календарних днів — 10%. У разі несплати (несвоєчасної сплати) податків умисно застосовується штраф у розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) зобов’язання.

Автор:

Адвокатка Ario Law Firm Олексів Наталія