Рівень безробіття в Україні на історичному мінімумі: скільки насправді людей не працюють

Якось зовсім непоміченою пройшла новина, що кількість зареєстрованих безробітних на кінець грудня 2024 року досягла чергового історичного мінімуму — 94,2 тис. осіб.

Із них 80% (75,8 тис. осіб) — жінки.

Нагадаю, зареєстровані безробітні — це особи, які шукають роботу та встали на облік у центрах зайнятості, щоб отримувати виплати з безробіття.

Цей показник і до війни відображав лише приблизно 1/5 реального або фактичного безробіття, вимірюваного держстатом, за методологією Міжнародної організації праці, шляхом опитування домогосподарств.

Насамперед у силу низьких стимулів для реєстрації «на біржі праці» (невеликих виплат, невідповідності запропонованої роботи кваліфікації безробітного, бюрократичної тяганини тощо).

З початком війни, виїзду частини громадян за кордон і посилення військового обліку — кількість зареєстрованих безробітних, здебільшого чоловіків, почала різко скорочуватись, обумовлюючи «жіноче обличчя» зареєстрованого безробіття.

Звісно, всі ці тенденції є далекими від реального життя, де, за різними оцінками, (НБУ/уряд) фактичний рівень безробіття складає 14−18% (як відсоток від економічно активного населення).

А реальна кількість безробітних сягає 1,8−2,2 млн осіб. Тобто у 20 разів є більшою за зареєстроване безробіття.

Читайте також: Половина працюючих українців планують змінити роботу у 2025 році: що на них чекає на ринку праці

Парадокс в тому, що високе безробіття співіснує зі значним дефіцитом професійних кадрів, як випливає із опитувань бізнесу та темпів зростання офіційних зарплат.

Це свідчить про глибокі диспропорції на ринку праці та високе структурне безробіття, обумовлене змінами у структурі економіки та потоками міграції через війну.

Автор:

голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцев Данило

Верховна Рада