У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про оподаткування посилок із-за кордону будь-якої вартості. Для кого це створить проблему, а хто, навпаки, виграє, і що варто зробити, аби вирішити проблему імпорту, «Мінфіну» розповів віцепрезидент ICC Ukraine Дмитро Олексієнко.
Хто виграє від податку на закордонні посилки, і чим його замінити

Запропоновані зміни найбільше вдарять по тих, хто змушений заощаджувати на найнеобхіднішому, адже міжнародні маркетплейси стали для багатьох українців чи не єдиною можливістю придбати необхідні товари за доступними цінами.
В умовах, коли більшість споживчих товарів в Україні або не виробляються взагалі, або суттєво поступаються імпортним аналогам за співвідношенням ціна/якість, додаткове оподаткування посилок фактично стане «податком на бідність».
Для середньостатистичної української родини це означатиме можливість придбати на одну-дві дитячі іграшки менше, відмовитись від придбання необхідного одягу чи взуття, або шукати дешевші, але менш якісні альтернативи.
Чому податок підтримують великі ритейлери
Найцікавішим є той факт, що великі ритейлери, які лобіюють запровадження цього податку, пропонують споживачу переважно той самий китайський імпорт. Різниця лише в тому, що вони завозять товари великими партіями, користуючись гуртовими цінами та оптимізованою логістикою.
Натомість їх націнка значно перевищує суму ПДВ та витрати на працю. В результаті кінцева вартість товарів у великих мережах може в декілька разів перевищувати ціни на міжнародних маркетплейсах, хоча йдеться про абсолютно ідентичні товари. Споживач змушений переплачувати не за додану вартість чи кращий сервіс, а за монопольне становище продавців на ринку.
Як це вплине на нашу обороноздатність
В умовах повномасштабної збройної агресії рф особливу стурбованість викликає можливий вплив нових правил на волонтерський сектор, який забезпечує Сили оборони критично важливими компонентами для виробництва дронів та іншого технічного обладнання.
Значна частина цих компонентів замовляється саме через міжнародні маркетплейси, оскільки це найдешевший спосіб їх отримання, особливо для тих, хто купує їх на донати.
Додаткове оподаткування таких закупівель означатиме, що на ті самі пожертви можна буде придбати менше необхідного обладнання.
Коли доречно запровадити новий податок
Спроби виправдати нові обмеження посиланням на досвід Європейського Союзу виглядають особливо непереконливими.
По-перше, ЄС має потужний та диверсифікований внутрішній ринок із широким асортиментом товарів власного виробництва. В цих умовах оподаткування імпорту є зрозумілою частиною політики захисту внутрішнього виробника, а не просто способом наповнення бюджету.
По-друге, впровадженню нової системи оподаткування в ЄС передувала тривала підготовка інфраструктури. З 2015 по 2021 роки європейські країни створювали систему Import One Stop Shop (IOSS) для спрощеного декларування та сплати ПДВ, розробляли автоматизовані IT-системи для швидкої обробки посилок. Це дозволило мінімізувати негативний вплив нових правил на споживачів та бізнес.
Тому логічним було б повернутися до питання гармонізації податкової системи з європейською вже перед наближенням набуття Україною повноправного членства в ЄС.
Натомість зараз, копіюючи окремі елементи європейського регулювання без відповідної інфраструктури та економічних передумов, ми ризикуємо втратити конкурентні переваги — як це вже відбувається просто зараз із передчасним підвищенням акцизів на пальне до європейського рівня.
Що змінить оподаткування посилок зараз
Запропоновані Гетманцевим (голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики — «Мінфін») зміни демонструють типовий «бухгалтерський» підхід до розв'язання економічних проблем, коли, замість стратегічного планування та стимулювання розвитку, обирається найпростіший шлях — збільшення податкового навантаження.
Такий підхід свідчить про відсутність розуміння базових економічних принципів та нехтування довгостроковими наслідками прийнятих рішень. Збільшення податкового тиску неминуче призведе до зростання інфляції через подорожчання імпортних товарів, подальшого зниження купівельної спроможності населення та гальмування розвитку малого та середнього бізнесу.
Найпроблематичнішим аспектом нових ініціатив є те, що вони не супроводжуються жодними заходами щодо стимулювання розвитку внутрішнього виробництва. Замість створення умов для появи конкурентоспроможних українських товарів, які могли б замінити дешевий та часто неякісний китайський імпорт, влада обирає шлях простого обмеження доступу до альтернативних джерел постачання в інтересах навіть не виробників, а саме ритейл-компаній. В результаті це призведе до зростання цін, але не стимулюватиме розвиток місцевого виробництва.
Український досвід, навпаки, доводить, що надмірне податкове навантаження призводить до пошуку нових схем ухилення від оподаткування. Вже зараз можна спрогнозувати появу численних посередницьких схем, коли замість прямих поставок товари завозитимуться через «сірі» схеми. Це лише збільшить корупційні ризики на митниці та створить нові можливості для недобросовісних учасників ринку.
Державний апарат також зіткнеться з серйозними викликами. Збільшення навантаження на митницю та поштові служби, як податкових агентів, потребуватиме додаткових ресурсів для обробки та контролю посилок. Ці логістичні витрати можуть звести нанівець очікувані додаткові надходження до бюджету.
Читайте також: Гетманцев: Ми не зможемо за рік вийти на повністю «білі» зарплати. Головне — позитивний тренд
Що робити
Для реального вирішення проблеми імпорту необхідно розробити комплексну програму розвитку внутрішнього виробництва. Така програма має базуватися не просто на обмеженні доступу громадян до товарів через податкові бар'єри, а на створенні сприятливих умов для розвитку місцевого виробництва.
Першим кроком має стати впровадження системи податкових пільг для підприємств, що інвестують у розвиток виробництва. Це можуть бути як прямі податкові канікули для нових виробництв, так і зменшення податкового навантаження на реінвестований прибуток. Особливу увагу варто приділити підприємствам, які створюють продукцію з високою доданою вартістю та орієнтовані на імпортозаміщення.
Другим важливим елементом має стати створення ефективного механізму пільгового кредитування для модернізації та створення нових виробничих потужностей. Держава могла б виступити гарантом за кредитами для підприємств, які беруть на себе зобов'язання щодо створення конкурентоспроможної продукції.
Паралельно з підтримкою виробництва необхідно посилити боротьбу з реальними схемами ухилення від оподаткування. Особливу увагу слід приділити боротьбі з контрабандою великих партій товарів, яка завдає значно більших збитків державному бюджету, ніж дрібні посилки фізичних осіб.
Важливим елементом програми має стати створення системи технічної підтримки для виробників, які хочуть вийти на міжнародні ринки. Це включає допомогу в отриманні необхідних сертифікатів, консультації щодо виходу на зовнішні ринки, підтримку участі у міжнародних виставках та торгових місіях.
Окремої уваги потребує розвиток інноваційної інфраструктури — технопарків, бізнес-інкубаторів, центрів трансферу технологій. Такі структури мають стати майданчиками для співпраці науки та бізнесу, розробки та впровадження нових технологій, підготовки кваліфікованих кадрів.
У середньостроковій перспективі така політика дозволить:
- Створити нові робочі місця з високою доданою вартістю.
- Збільшити податкові надходження за рахунок розширення бази оподаткування.
- Зменшити залежність від імпорту.
- Покращити торговельний баланс.
- Стимулювати інновації та технологічний розвиток.
Лише комплексний підхід, орієнтований на розвиток виробництва та створення доданої вартості в Україні, може вирішити питання засилля імпорту, забезпечити довгострокове економічне зростання та підвищення рівня життя громадян.
Спроби ж вирішити економічні проблеми через посилення фіскального тиску на населення призведуть лише до подальшого погіршення економічної ситуації та зниження рівня життя.
Коментарі - 19
Головне, щоб багаті ретейли багатіли, а бідні прості люди бідніли.
Держава нічого не виграє з цього. І з такими схематозами в мінус ще може піти, так як керують нею вороги!
Плюс це тільки проблем наробить, щоб ті люди які залишилися і при здоровому глузді виїхали з України.
А можливо в цьому і суть, щоб жити нормальній людині в Україні не те що не хотілося, а самі звідси поїхали назавжди!
Це звичайна прихована монополія/монархія в Україні.
Буде вам сервіс з податками, коли ваш пакунок застрягне на митниці, і в кращому випадку вам надійде повідомлення за день чи два після прибуття в Україну про те що потрібно рахунок за товар. І ви замовили наприклад на Алі чи Тему і там чеків не видають автоматично. І ви такі до продавця — дайте чек. А продавець, а я не маю чи затримає на кілька днів з надсиланням.
Пізніше ви надсилаєте чек кудись там, вам за кілька днів рахунок в кращому випадку. Ще за день чи два проводите оплату, якщо система не автоматизована ваш пакунок десь може застрягнути, а може вже загубився, а ви чекаєте…
Плюс один тиждень точно будете чекати, а вірогідніше з наваттаженням оподаткування буде довше…
Вартість пакунків для України може зрости, так як продавці можуть закладати ризик, що пакунок буде не доставлений чи втрачений. От вам швидкість, зручність і сервіс
Був у мене випадок: замовив в Польщі товар у 2022 році, так як в нас фізично його не привозять. Товар коштував на той час 900 грн в Польщі і важив 5 кг., ширина 20см, висота 45см. А ціна доставки суто Нової Пошти склала 1200грн, а зараз буде набагато дорожче…
Тоді зарікся через НП нічого не замовляти, це дуже дорога кантора, не дивно, що літаки купляють.
От вам Нова Пошта. З такими тарифами і ще плюс податками ви не захочете нічого
…про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку сплати митних платежів до вимог Директиви Ради ЄС № 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість та до Закону України «Про поштовий зв’язок» щодо окремих питань здійснення міжнародного поштового обміну…
Так вам что не нравится европейский выбор Украины???
Думай что пишешь!
Непідписання президентом закону про акцизи вже завдало українському бюджету збитків більше ніж Україна могла би витратити на ремонт музею Голодомору — та витрата Зеленському не сподобалась і він ветував той закон. Але сам своїми діями завдав більшої шкоди ніж той ремонт музею.
https://t.me/yzheleznyak/11444
Может Президент прислушался к мнению депутатаов от «Европейской солидарности» и «Голоса»? Все знают какую «проукраинскую позицию» занимают эти лучшие представители народа Украины!!!
Или ты не согласен с мнением этих депутатов?
04.12.2024 12:29:24
Поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби (№ 11090) — у другому читанні та в цілому За-237 Проти-1 Утрималось-29 Не голосувало-44
Фракція політичної партії «Європейська солідарність»
Кількість депутатів: 27
За:0 Проти:1 Утрималися:7 Не голосували:7 Відсутні:12
Фракція політичної партії «ГОЛОС»
Кількість депутатів: 19
За:0 Проти:0 Утрималися:4 Не голосували:5 Відсутні:10
Так в чем проблема?
А если подпишет, то ты первый будешь горлопанить, о том как президент не прислушался к мнению «демократической» оппозиции!!!
Китайці платять податки в Китаї, які ще податки вони вам мають платити? Ритейл, до слова, в більшості продає як раз китайське.
Поштовим операторам з цього податку ні гаряче, ні холодно. Від цього податку страждают ті хто незадоволений українським рітейлом і йде купувати щось закордон.
Треба в середині країни давати можливості відчизняному виробництву в т. ч. легкій промисловості розвиватись.
Хто вам заважає робити те саме що роблять китайці?
Ми вже підтримували десятки років відчізняного автовиробника, про ту підтримку вже всі забули, та й автовиробник збанкротував. А податок існує досі.