Мирні переговори щодо України та нові можливості ШІ: прогнози на 2025 рік

Рабах Арезкі, директор із досліджень Французького національного центру наукових досліджень (CNRS)

Зрушення у бік економічного суверенітету прискорюватиметься

Після переобрання Дональда Трампа на пост президента США «економічний суверенітет» може посісти міцне місце у політичному мейнстрімі. Ця концепція, яка визначається в широкому сенсі, як здатність країни приймати незалежні економічні рішення, набула поширення останніми роками на тлі глобальної реакції проти вільних та відкритих ринків, яка часто супроводжується звинуваченням мігрантів та меншин.

Я передбачаю, що в міру посилення цієї реакції зсув у бік економічного суверенітету прискорюватиметься, що матиме глибокі наслідки для міжнародної торгівлі, потоків капіталу та міграційних процесів.

Читайте також: Рік «матраса» позаду, чекаємо на рік «бика»

Шломо Бен-Амі, ексміністр закордонних справ Ізраїлю

Втома Європи від війни та обрання Трампа можуть прокласти шлях до врегулювання ситуації в Україні

Дві найзначущі світові кризи — війна в Україні та ізраїльсько-палестинський конфлікт — найімовірніше, збережуться й у 2025 році. Ізраїль та «Хезболла» досягли хиткого перемир'я на півдні Лівану, палестинське питання вирішити набагато складніше. Але військові подвиги Ізраїлю подарують Трампу подарунок у вигляді перетвореного Близького Сходу, де вся іранська вісь, включаючи сирійську базу, розвалилася.

Проте крайня права коаліція прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху залишається перешкодою для будь-якого довгострокового рішення для Палестини. У перший рік свого правління Трамп може зосередитися на нормалізації відносин між Ізраїлем і Саудівською Аравією та запобіганні тотальній війні між Ізраїлем та Іраном. Існує очевидний ризик, що ослаблений Іран активізується у напрямку створення ядерної бомби.

Водночас втома Європи від війни та зміна геополітичного ландшафту після переобрання Трампа можуть прокласти шлях до врегулювання ситуації в Україні. Така угода може містити визнання територіальних завоювань росії в обмін на вступ України до Європейського союзу та гарантії безпеки з боку НАТО.

В Азії голова КНР Сі Цзіньпін навряд чи вторгнеться на Тайвань, перш ніж оцінить готовність Трампа до перезавантаження американсько-китайських відносин. Із огляду на нинішні внутрішні проблеми Китаю, Сі, можливо, доведеться відкласти свої ширші експансіоністські амбіції.

Читайте також: Українська економіка-2025: долар за 47,5 грн на кінець року та інфляція менше 10%

Лаура Карвальо, директор відділу економічного та кліматичного процвітання Фонду «Відкрите суспільство»

Посилиться недовіра до багатосторонніх домовленостей

Очікуваний вихід Америки з кліматичних переговорів у поєднанні з відродженням протекціонізму на Заході посилить недовіру до багатосторонності та її здатності вирішувати проблеми сталого розвитку.

У той час як Бразилія готується до проведення наступного року Конференції Організації Об'єднаних Націй зі зміни клімату (COP30), Південна Африка стане першою африканською країною, яка приймає саміт G20, що ознаменує перехід до нової ери економічного співробітництва на чолі з Глобальним Півднем.

Розширюючи доступ до технологій та інтегруючись у глобальні ланцюжки поставок, уряди країн, що розвиваються, могли б скористатися економічними можливостями, що відкриваються у зв'язку зі зміною клімату, та просувати багатосторонню торговельну систему, яка виходить за рамки динаміки з нульовою сумою.

Антара Халдар, доцент кафедри емпіричних юридичних досліджень Кембриджського університету

Нинішній світовий порядок перебуває на межі краху

Світовий порядок, що виник після закінчення Другої світової війни і побудований на двох стовпах — ліберальній демократії та неокласичній економіці, обіцяв забезпечити мир та загальне процвітання. Але майже через 80 років ця система, схоже, перебуває на межі краху.

Нова адміністрація Трампа може підірвати багато основних цілей багатостороннього порядку, такі як підтримка вільної торгівлі та сприяння колективним діям проти загальних загроз, на кшталт зміни клімату. Другий президентський термін Трампа майже напевно створить вакуум глобального лідерства, що посилить геополітичний безлад.

На тлі згасання Вашингтонського консенсусу і відходу від позитивістського повоєнного режиму як у розвинених, так і в економіках, що розвиваються, виникає питання, чи зможе міжнародне співтовариство реформувати свої економічні та політичні інститути, щоб вони служили інтересам простих людей, і дати раду широко поширеним невдоволенням, що підживлюють зростання популізму у всьому світі.

Карлос Лопес, професор Школи державного управління імені Нельсона Мандели при Кейптаунському університеті

З'являться нові засоби створення вартості

У 2025 році досягнення в галузі штучного інтелекту, засновані на генеративному ШІ та інтеграції великих мовних моделей у такі галузі, як квантові обчислення та синтетична біологія, призведуть до появи абсолютно нових способів створення вартості.

Ці технології вийдуть за межі традиційних рамок інтелектуальної власності, забезпечуючи безпрецедентний рівень спільних інновацій та вирішення проблем. Для африканських країн такі прориви відкривають можливість розробляти індивідуальні рішення у галузі освіти, охорони здоров'я та сталого розвитку, долаючи традиційні бар'єри на шляху інституційних та економічних реформ. В результаті перетворень підвищиться креативність, з'явиться нове розуміння відповідальності та відбудеться революція у глобальному обміні знаннями.

Стівен С. Роуч, викладач Єльського університету, ексголова Morgan Stanley Asia

Трамп може пом'якшити тарифні загрози Китаю та приєднатися до нових зусиль щодо тиску на росію

Сі Цзіньпін, якого Трамп, як повідомляється, запросив на свою інавгурацію, може стати його наступною метою на дипломатичній ниві. А це змусить нового американського президента пом'якшити свої тарифні погрози на адресу Китаю та приєднатися до нових зусиль щодо тиску на росію.

Але загнаний у кут путін може дестабілізувати Східну Європу, що може мати потенційно серйозні наслідки для і так крихкої економіки Західної Європи. Цей сценарій створює серйозні ризики для слабкого оптимізму, що лежить в основі консенсус-прогнозів щодо м'якої посадки світової економіки.

Віра Сонгве, засновник та голова Фонду ліквідності та сталого розвитку

Головним пріоритетом усіх центробанків залишається запобігання рецесії

У 2025 році центральні банки матимуть складний рік, оскільки вони працюють над стримуванням інфляції та виведенням економіки на траєкторію сталого зростання. Після багатьох років зниження курсу національної валюти та соціальних заворушень запобігання рецесії залишається головним світовим пріоритетом.

Криптовалютний бум привносить новий вимір в оцінку активів, оскільки на ринок виходять великі управляючі компанії. Африканські країни також стають дедалі активнішими у сфері криптовалют.

Чи ознаменує 2025 рік початок скоординованих на глобальному рівні зусиль щодо регулювання цих ринків? Оскільки директивні та регулюючі органи орієнтуються в цьому мінливому ландшафті, вони також повинні зосередитися на розробці перспективних моделей кліматичних ризиків, забезпечуючи баланс між поточними економічними викликами та довгостроковими цілями сталого розвитку.

Ізабелла М. Вебер, доцент кафедри економіки Массачусетського університету в Амхерсті

2025 рік стане переломним для відродження ультраправих

У багатьох відношеннях 2025 рік стане переломним для відродження ультраправих. Адміністрація Трампа додасть сміливості крайнім правим партіям у всьому світі, тоді як його «торговельна війна 2.0» загрожує спровокувати глобальний шок від деглобалізації.

Розробка антифашистської стратегії економічної політики, яка зможе повернути виборців та стане реальною альтернативою націоналізму, ксенофобії та скептицизму щодо зміни клімату, стане невідкладним завданням для всіх демократів.

Вучонг Ум, генеральний директор Глобального енергетичного альянсу на користь людей і планети

Найгострішою проблемою у світі стане фінансування відновлюваних джерел енергії в Африці, Азії, Латинській Америці та Карибському басейні

У 2025 році розвинені країни зіткнуться зі зростаючим тиском щодо виконання своїх зобов'язань щодо кліматичного фінансування в рамках Паризької угоди 2015 року, навіть попри те, що нові торговельні обмеження та тарифи впливають на доступність технологій використання відновлюваних джерел енергії.

Хоча багато хто був розчарований результатами кліматичного саміту в Баку, обіцянка щорічно виділяти країнам, що розвиваються, 300 мільярдів доларів на боротьбу зі зміною клімату до 2035 року є важливим кроком уперед. Він наголошує на необхідності сприяння справедливому переходу до «зеленої» економіки та викоріненню енергетичної бідності.

Найгострішою проблемою у світі стане фінансування відновлюваних джерел енергії там, де вони необхідні найбільше: у країнах та спільнотах, вразливих до зміни клімату, в Африці, Азії, Латинській Америці та Карибському басейні. Це вимагатиме скоординованих інвестицій з боку урядів, приватного сектору та багатосторонніх банків розвитку.

Окрім створення нових економічних можливостей для країн із ринковою економікою, що формується, такі узгоджені зусилля дозволили б усім країнам захистити себе від руйнівних наслідків зміни клімату.