Не тільки олігархи: хто отримає можливість впливати на економіку країни

На початку 2024 року Україна зробила важливий крок на шляху до реформування політичної системи країни, ухваливши закон про лобіювання.

Це було частиною вимог Єврокомісії, відображених в Угоді про асоціацію між Україною та Євросоюзом і рекомендаціях Європейської Комісії врегулювати лобістську діяльність без перешкоджання діяльності організацій громадянського суспільства, у контексті процесу наближення до стандартів Європейського Союзу.

Впровадження закону є одним з ключових елементів модернізації політичного середовища, бо він спрямований на забезпечення відкритості, відповідальності та прозорості в процесі ухвалення рішень суб'єктами публічної адміністрації.

Що змінює закон про лобіювання:

• Лобісти будуть повинні реєструватися
• Громадяни зможуть бачити, хто і як впливає на політичні рішення.
• Нові правила ускладнять корупційні схеми.
• Бізнеси матимуть однакові можливості для комунікації з владою.

Як працює та регулюється легальний ринок лобіювання

Лобіст — це людина або організація, які представляють інтереси клієнта перед владою. Клієнт — це компанія, організація або група людей, які наймають лобіста. Об'єкт лобіювання — це держоргани або чиновники, на яких впливає лобіст.

Лобістом може стати будь-яка фізична або юридична особа, яка отримала відповідний статус шляхом реєстрації в Реєстрі прозорості. Це можуть бути громадяни, компанії, ГО. Головна умова — бажання впливати на ухвалення рішень на державному рівні й готовність дотримуватися встановлених законом правил.

Закон «Про лобіювання» встановлює чіткі правила для всіх охочих займатися лобіюванням. Для отримання статусу лобіста необхідно пройти реєстрацію в Реєстрі прозорості. Цей реєстр містить інформацію про лобістів, їхніх клієнтів, проблеми, якими вони займаються, і фінансування їхньої діяльності.

Подібні реєстри прозорості успішно функціонують у багатьох країнах світу, зокрема в Євросоюзі. Європейський реєстр прозорості містить інформацію про тисячі організацій, які впливають на формування політики ЄС. Український реєстр створений за аналогічним принципом.

Сам процес будуватиметься приблизно таким чином: спочатку укладається договір, компанія або організація наймають лобіста для представлення своїх інтересів. Далі лобіст реєструється в спеціальному реєстрі і починає впливати на рішення: взаємодіє з органами влади, надає їм інформацію та аргументи. При цьому лобіст регулярно звітує про свою діяльність.

Які методи лобіювання дозволені

Закон дозволяє лобістам використовувати широкий спектр методів роботи:

• пряма комунікація (особисті зустрічі, телефонні розмови, листування з чиновниками),
• публікації (підготовка й поширення аналітичних матеріалів, статей, доповідей),
• участь у громадських обговореннях (виступи на слуханнях, конференціях, семінарах),
• лобіювання в медіа,
• інші дозволені законодавством методи.

Щоб інститут доброчесного лобізму в Україні став ефективним, потрібні зміни. Необхідно вирішити проблему корупції, що гальмує розвиток позитивних ініціатив. Відсутність прозорості в державних справах і недовіра до правоохоронних органів створюють середовище, у якому нелегальні практики можуть процвітати.

Читайте також: В Україні легалізували лобізм

Чим лобізм відрізняється від корупції

Часто лобізм плутають з корупцією, але це різні поняття. Хоча обидва стосуються впливу на ухвалення рішень, їхні методи, цілі й наслідки суттєво відрізняються.

Корупція — це незаконне використання владних повноважень для особистого зиску. Лобізм — це легальний процес впливу на політичні рішення.

Доброчесне лобіювання відбувається відкрито і за чіткими правилами, а лобісти повинні реєструватися та звітувати про свою діяльність.

Лобізм можуть використати для недоброчесних цілей, якщо не дотримуватися правил. Тому важливо мати ефективні механізми контролю. Щоб розрізнити лобізм і корупцію, варто звернути увагу на такі фактори: чи діяльність законна, яка її мета, якими методами вона провадиться та як впливає на суспільство.

​Ключовим інструментом контролю діяльності лобістів в Україні є Реєстр прозорості, який адмініструє Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Реєстр містить детальну інформацію про зареєстрованих лобістів та їх діяльність. Така прозорість дає змогу громадськості та ЗМІ відстежувати, хто та як впливає на ухвалення рішень на державному рівні.

Доброчесний лобізм не матиме шансів, якщо в державі толерується корупція і домінують неформальні методи просування приватних інтересів.