Замороження мінімальної зарплати і чверть ВВП на війну: яким буде бюджет-2025

Що зміниться у новому бюджеті

Між цим бюджетом і попередніми є багато спільного:

1. більша частка видатків — на сектор безпеки і оборони, що перевищує 50% видатків державного бюджету;
2. бюджет приймається в умовах значної невизначеності, що ускладнює планування;
3. залишаємось дуже залежними від надходження військової допомоги і зовнішнього фінансування, з яких значна частина є не гарантованою.

Минулого року уряд припускав, що «безпекові ризики» скоротяться у другій половині 2024 року. Ці очікування не справдились. Відповідно, зараз ми отримали розрив у фінансуванні військових видатків щонайменше на 500 млрд грн.

Цього разу маємо стриманішу оцінку перспектив розвитку економіки, прогнозні темпи відновлення якої сповільнюються. До того ж має бути посилена на наступний рік і мобілізація додаткового внутрішнього ресурсу (за рахунок податків та ОВДП).

Раніше ми утримувались від серйозного перегляду податків, або обмежувались пропорціями їх перерозподілу (виняток — додаткове оподаткування надприбутку банків). Цього разу буде збільшення податків, рішення з цього приводу не буде простим.

Такі ж непрості рішення будуть і щодо фінансування невійськових видатків, насамперед соціальної сфери. Тут урядом запропоноване жорстке рішення, що, нагадаю, вже застосовувалось у 2014−2015 рр., щодо заморожування базових соціальних стандартів (прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати) на рівні кінця поточного року.

Основні параметри проєкту державного бюджету-2025:

• Доходи — 2 336,3 млрд грн (в т.ч. загальний фонд — 2 095,2 млрд грн),
• Видатки — 3 938,2 млрд грн (3 643,6 млрд грн),
• Дефіцит бюджету — 1 640,6 млрд грн (1 549,5 млрд грн), або 19,4% ВВП.

Порівнюючи з планом на 2024 рік (із очікуваними змінами, відповідно до законопроєкту № 11417), в абсолютних показниках бюджет суттєво збільшується за доходами (на 425,3 млрд грн, або на 22,3%, — остаточно порівняти можна буде після ухвалення ресурсного законопроєкту № 11416-д), помітно менше збільшується за видатками (на 5,4%, або на 202 млрд грн).

У результаті плановий бюджетний дефіцит скорочується в абсолютних показниках на 205,5 млрд грн (-11,1%), щодо ВВП — скорочується з 24,1% ВВП у 2024 році до 19,4% ВВП.

Основні показники урядового макропрогнозу на 2024−2025 рік

Що буде з податками

У бюджеті-2025 представлено дуже амбітний план щодо доходів і податків.

Планові податкові надходження збільшуються на 18,2% (на 15,2% до загального фонду, та на 73,0% — до спеціального), що значно перевищує прогнозну інфляцію і дефлятор ВВП.

Порівнюючи з 2024 роком, у розрізі основних статей доходів заплановано збільшення надходжень до загального фонду від:

• ПДФО: +45,0%;
• акцизу з вироблених в Україні товарів: +39,5%;
• акцизу з ввезених до України товарів: +51,5%;
• ПДВ внутрішнього (з урахуванням відшкодування): +9,9%;
• ПДВ зовнішнього: +17,3%;
• ввізного мита: +14,7%;

Значно повинні зрости обсяги коштів, які має перерахувати до бюджету НБУ (у 1,7 раза), склавши 63,9 млрд грн, і перевищивши 3% від загальних обсягів доходів бюджету за загальним фондом.

Передбачається помітне скорочення надходжень до бюджету податку на прибуток підприємств — на 14,5%, порівнюючи зі скоригованою версією бюджету-2024, і на 4,8% — частини чистого прибутку та дивідендів від підконтрольних державі суб'єктів господарювання.

Які є застереження:

• Закладені темпи зростання надходжень ПДФО можливі, якщо будуть вжиті серйозні кроки з поліпшення ситуації на ринку праці, а також детінізації зарплат у разі запуску економічного бронювання.
• Щоб забезпечити закладене зростання надходжень акцизу, маємо суттєво прискоритись у напряму реформи правоохоронних органів (насамперед БЕБ) для детінізації відповідних ринків, із огляду на те, що підвищення акцизу, окрім наповнення бюджету, має ще й негативний побічний ефект — стимулює перехід частини бізнесів у тінь.

Скільки заклали на оборону та соціалку

Воєнний бюджет перевищує чверть ВВП. У 2025 році на нього пропонується виділити 2 223 млрд грн, або 26,3% ВВП (у скоригованому бюджеті цього року — 2 157,9 млрд грн, або 28,8% ВВП).

Як вже відзначалося, головне завдання, яке стоїть під час бюджетного процесу-2025, — не припуститись серйозних помилок стратегічного характеру у плануванні, коли у попередньому та нинішньому році за його основу бралась хибна теза про завершення активних бойових дій до 30 червня.

Цього року маємо закласти повноцінне річне фінансування військових потреб, яке, у разі настання найбажанішого для усіх українців сценарію розвитку подій, можна буде згодом перерозподілити на «мирні» цілі.

Другий важливий пріоритет, після військового, — видатки соціального характеру.

Є урядове рішення не проводити у 2025 році індексацію базових соціальних стандартів (прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати). Загалом на соціальний захист буде скеровано 419,2 млрд грн, що майже на 50 млрд грн менше, ніж у 2024 році. З важливого: попри скорочення соціальних видатків, щорічна індексація пенсій все ж передбачена.

Водночас, згідно з прогнозом КМУ, у 2024−2025 роках інфляція очікується у розмірі 18,3% (грудень 2025/грудень 2023), національна валюта послабиться на 18,7% (з 36,6 грн/дол. у середньому у 2023 році до 45,0 грн/дол. у середньому у 2025 році).

Це означає суттєві втрати у реальних доходах соціально вразливих категорій громадян, що отримують трансферти з державного бюджету.

Які інвестиційні можливості бачить влада

Реформа інвестиційних проєктів — головна «фішка» за напрямом підтримки відновлення економіки.

У 2025 році буде посилено увагу до реалізації інвестиційних проєктів у різних сферах. Протягом багатьох років часто лунала критика (здебільшого справедлива) щодо сумнівності обраних пріоритетів в реалізації тих чи інших проєктів, відсутності єдиної системи контролю за виділеними на них коштами, переважання вузьковідомчих інтересів над загальнодержавними тощо.

На необхідність реформування цієї усталеної практики неодноразово звертали увагу й наші міжнародні партнери.

Наступного року запускається нова система «публічних інвестиційних проєктів». Загалом ресурс на їх реалізацію — майже 256 млрд грн. Із них:

• 115 млрд грн — фінансування під державні гарантії на підставі міжнародних договорів у рамках ліміту надання державних гарантій на 2025 рік,
• 71,9 млрд грн — надходження коштів від іноземних держав, міжнародних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій в рамках чинних проєктів,
• 44,2 млрд грн — кошти спеціального фонду державного бюджету (утім, за рахунок них потрібно буде гасити борги попередніх років),
• 25 млрд грн — кошти загального фонду державного бюджету на фінансове забезпечення підготовки та реалізації публічних інвестиційних проєктів.

Які є застереження

Утім, у нинішніх умовах, ще на етапі розгляду пропозицій щодо виділення бюджетних коштів на публічні інвестиційні проєкти, хотілося б детально побачити конкретику щодо них:

• які з них можуть бути втілені швидко і почнуть «працювати на ВВП», а не створюватимуть нові борги та зобов’язання (як це мало місце з проєктами колишнього Укравтодору чи Нацагентства з Євро-2012),
• як вони допоможуть скорочувати безробіття,
• який синергетичний ефект справлять на національну економіку чи безпеку держави,
• чи не варто на першому, «експериментальному етапі», почати з менших сум фінансування, перерозподіливши частину коштів із них на важливіші цілі.

Читайте також: Бізнес заклав у бюджет долар по 44 грн на наступний рік

Дефіцит і фінансування

На 2025 рік дефіцит державного бюджету заплановано на рівні 19,4% ВВП, який, як і раніше, майже повністю буде профінансовано за рахунок запозичень.

При цьому 98,9% чистого боргового фінансування (за мінусом погашення) припадає на зовнішні джерела. Зокрема, Мінфін планує позичити ззовні 1 746,5 млрд грн (38,8 млрд дол. за середнім курсом 45 грн/дол.) і погасити зовнішніх боргів на 129,4 млрд грн (2,9 млрд дол.). Основні джерела: ЄС (Ukraine Facility), МВФ, СБ та інші офіційні кредитори.

Які є застереження

Головним ризиком є те, що з цієї суми наразі є відносно гарантованою приблизно половина необхідного фінансування. Відповідно, виділення 50 млрд дол. (принаймні більшої частини) фінансування за рахунок прибутків від заблокованих російських суверенних активів залишається критично важливим для фінансування пріоритетних видатків і збалансування бюджету.

Оцінка потенціалу запозичень на внутрішньому борговому ринку є дуже скромною. Зокрема, через інструмент ОВДП планується залучити 579,2 млрд грн і погасити 562 млрд грн, тобто чисте фінансування за рахунок внутрішніх запозичень складе лише 17,2 млрд грн (роловер за ОВДП складе 103%). По-перше, це помітно менше, ніж скоригований план на цей рік, який передбачає внутрішні запозичення на рівні 742 млрд грн, а чисте фінансування (за мінусом погашення) — 356 млрд грн.

Навіть без коригування, роловер за ОВДП у всіх валютах за 8 місяців 2024 року, за даними НБУ, складав 135%. По-друге, як на мене, такі прогнозні обсяги не дуже підкріплюють аргументи противників запровадження податку на надприбутки банків за 2024 рік за ставкою 50%, що в т. ч. стосувались активнішого залучення банків до купівлі ОВДП на аукціонах. Чи передбачається, що банки «включаться» у купівлю ОВДП тільки на три місяці, що залишаються до кінця поточного року?

Стимулювання поглиблення ринку ОВДП і збільшення ліквідності на ньому, головним гравцем на якому були і залишаються банки, є більш ніж актуальним питанням наступного року. Розраховуємо не на домовленості між регулятором, Мінфіном і банками, а на нормативно-правові рішення, які стимулюватимуть цей процес.

І нарешті останнє у частині фінансування держбюджету — також є питання до Уряду щодо такого джерела, як приватизація державного майна. Уряд пропонує закласти до бюджету надходження від приватизації у розмірі лише 3,2 млрд грн проти очікуваних 4 млрд грн у 2024 році. Складається парадоксальна ситуація — давно анонсоване відновлення «великої приватизації» має принести на 20% менше, ніж нині повинна дати переважно «мала приватизація». Маємо почути, що, власне, планується запропонувати на продаж, і чому очікування є настільки песимістичними.