5 серпня 2024, 12:19

Частка непрацюючих кредитів продовжує скорочуватись, але повільно — Гетманцев

За підсумками першої половини року частка непрацюючих кредитів (NPL) як відсоток від загального кредитного портфелю зменшилась до 34,6% (з 37,4% на початку року). Про це в телеграм-каналі написав голова Податкового комітету В Р Данило Гетманцев з посиланням на дані НБУ.

► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси

Скорочення частки NPL

Скорочення відображає насамперед нарощування загальних обсягів кредитування (+78,8 млрд грн з початку року) і відповідно збільшення частки здорового кредитного портфелю, але й також мало місце помірне списання самих NPL банками, насамперед у роздрібному сегменті (споживчі кредити населенню).

Загалом за пів року портфель NPL скоротився на 4,2 млрд грн (до 418,2 млрд грн).

За оцінками НБУ, банки в цілому проактивно підходять до врегулювання NPL, застосовуючи як основний інструмент позасудові реструктуризації (як правило, пролонгацію кредиту з/без надання пільгового періоду обслуговування).

Зокрема, банки реструктуризували близько половини всіх корпоративних NPL, що сьогодні залишаються на їхніх балансах, а без врахування Привату — 90%. Водночас як зазначає регулятор: «попри всі зусилля відновлення платоспроможності боржників залишається рідкістю». Це обумовлює час від часу потребу банків у зверненні на предмет застави та її продаж, аби покрити частину збитків.

Читайте:Частка непрацюючих кредитів у банках скоротилася за перше півріччя року до 34,6%

«В цьому контексті вкотре хотів би звернути увагу, що попри позитивні тенденції, проблема NPL залишається суттєвим гальмом на шляху відновлення кредитування За час війни портфель „поганих кредитів“ збільшився на 37% (+ 113,1 млрд грн). 90% цього приросту складають кредити бізнесу, що є насамперед наслідком погіршення фінансового стану позичальників, а також пошкодження і втрати ними активів через війну. Ці непрацюючі кредити, левова частка з яких зарезервована, продовжують чинити негативний тиск на баланси банків і стримують кредитування», — зазначив Гетманцев.

За його словами, одним із можливих варіантів розв’язання проблеми є створення банку «поганих активів» (bad bank) для врегулювання поточної і майбутньої проблемної заборгованості, накопиченої під час повномасштабної війни.

«Попри усі застереження, за останні 30 років у світі накоплений значний позитивний досвід функціонування таких установ (як реакція на банківські кризи на початку 90-х, азійську фінансову кризу наприкінці 90-х, світову фінансову кризу 2008 р.)», — зазначає голова Податкового комітету.

Гетманцев нагадав, що така спеціалізована установа може бути створена на базі одного із невеликих банків, який через санкції нещодавно перейшов у власність держави, можливо за додаткової участі донорів.

Її основна місія — взяти на свій баланс із певним дисконтом всю або більшу частину поточних та майбутніх воєнних NPL з метою подальшого пасивного або активного управління такими стресовими активами, в тому числі забезпечувати їх продаж, сек'юритизацію, відновлення їх вартості, добиватись компенсацій за зруйновані активи внаслідок централізованих позовів проти росії тощо.

«Це б розгрузило звичайні комерційні банки, дозволивши їм сконцентруватись на нарощуванні здорового кредитного портфеля, і пришвидшило відновлення кредитування», — підсумував він.

Нагадаємо

Як писав раніше «Мінфін», частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі на 1 липня 2024 року становила 34,6%, що на 2,8 відсоткових пункта нижче показника станом на початок року. Обсяг NPL скоротився за перше півріччя 2024 року на 4,2 млрд грн до 418,2 млрд грн.