Бронь від війни за гроші: кому пропонують дати відстрочку і скільки доведеться платити

Два варіанти бронювання вже у парламенті: в чому різниця

11 червня до парламенту внесли законопроєкт № 11331 «Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки». В ініціаторах значаться близько 30 депутатів, у тому числі Дмитро Наталуха, Сергій Тарута, Олександр Маріковський, Галина Третьякова, Богдан Кіцак та ін.

У проєкті прописано концепцію економічного бронювання. Але вона «вбудована» до загального плану заходів щодо розвитку промисловості в Україні.

Це кардинально відрізняє документ від раніше зареєстрованого проєкту № 11308, що був присвячений суто економічному бронюванню. Його наприкінці травня подав до парламенту депутат Георгій Мазурашу.

У пояснювальній записці він зазначав, що через «совкову» специфіку мобілізації багато українців уже звільнилися і перейшли на тіньову зайнятість, без оформлення. Це негативно впливає на соціально-економічну ситуацію в країні та знижує її здатність протистояти агресору. Мазурашу пропонував автоматично бронювати всіх офіційно працевлаштованих українців та приватних підприємців, які сплачують не менше ніж 8 тис. грн податків на місяць.

Але цьому проєкту у Раді не дали ходу. Він був поданий до профільного комітету, після чого про його подальшу долю більше нічого невідомо.

У новому проєкті № 11331 про економічне бронювання йдеться нібито між іншим. У пояснювальній записці зазначається, що воно потрібне «для забезпечення стабільного розвитку промисловості та прогнозованості кадрової політики», а зовсім не через «совкову мобілізацію», на чому наголосив депутат Мазурашу.

Окрім того, наразі обговорюється інша ціна питання: йдеться про щомісячний «внесок» бізнесу у розмірі, встановленому у Податковому кодексі. Обговорюється сума 20 тис. грн за кожного заброньованого співробітника.

У таких формулюваннях законопроєкт про економічне бронювання має точно більше шансів пройти процедуру голосування в Раді.​

Як бронюватимуть найманих працівників та ФОПів

Що у свіжому законопроєкті написано щодо бронювання за гроші?

Пропонується внести зміни до закону про мобілізацію щодо бронювання військовозобов'язаних. До списку тих, хто має право на відстрочку, внесли суб'єктів господарювання, які за кожного заброньованого працівника сплачують до держбюджету встановлений Податковим кодексом спеціальний платіж. Крім того, такі підприємства мають відповідати ще декільком критеріям:

• не мати заборгованості за зарплатами,
• не мати заборгованості за податками, зборами та іншими обов'язковими платежами.

Приватні підприємці та їх наймані працівники зможуть отримати броню, якщо розмір доходу ФОП протягом календарного місяця становить не менше триразового розміру збору за бронювання військовозобов'язаних, визначеного у Податковому кодексі.

Тобто якщо за бронювання найманих працівників компанії мають платити 20 тисяч гривень на місяць, то ФОПу потрібно підтвердити дохід не менше 60 тисяч.

Крім того, фізособа-підприємець має підтвердити ведення господарської діяльності за попередній рік. Виходить, що для нових ФОП економічне бронювання буде недоступним: спішно реєструвати бізнес після ухвалення нового законопроєкту, сподіваючись таким чином перестрахуватися від вручення повістки, немає сенсу.

До Ради найближчим часом можуть подати ще декілька альтернативних законопроєктів щодо економічного бронювання. В них збираються прописати суми внесків за співробітників, які отримали відстрочку від мобілізації. Обговорюються різні суми — від 20 до 35 тисяч. Але «базовим» поки що є платіж у 20 тисяч гривень на місяць. Хоча не виключено, що, побачивши велику зацікавленість у бронюванні з боку бізнесу, влада вирішить підвищити ставки.

При цьому ані в новому законопроєкті, ані в проєкті Мазурашу немає розрахунків, скільки грошей від економічної броні в результаті отримає бюджет.

За кого роботодавці готові платити по 20 тисяч

Багато компаній готові бронювати своїх співробітників за гроші.

«Це не питання грошей, це питання виживання. Наші підприємства визнані стратегічними, тобто й так мають право бронювати персонал. Але це стосується лише молокозаводів. Центральний офіс такого статусу не має, і, відповідно, ми не можемо забронювати фахівців, які там працюють. Але як компанія може обходитися, скажімо, без фінансового директора чи директора з продажів», — каже голова компанії «Молочний альянс» Сергій Вовченко.

За його словами, вони готові платити за бронювання ключових спеціалістів до 25 тис. грн на місяць. Тобто навіть більше, ніж «базовий внесок» у 20 тисяч.

Про те, що буде готовий платити за деяких співробітників, «Мінфіну» розповів керівник фінансової компанії «Атом Фінанс» Олександр Ярецький. Йдеться не про масову «купівлю броні», а лише про відстрочки для справді незамінних фахівців.

Керівник фармацевтичної компанії «Алкалоїд Київ» Артем Матвєєв також говорить про бронювання за гроші людей на ключових посадах. «У нас усі співробітники за освітою провізори чи лікарі, це дефіцитні спеціальності для армії. Тому забронювати всіх, навіть якщо ми й будемо готові платити, гадаю, просто не дадуть», — вважає він.

Як показало опитування «Мінфіну», бронювати за 20 тисяч на місяць підприємці готові далеко не всіх співробітників. Здебільшого йдеться про ключових топменеджерів, висококласних IT-фахівців, а також «незамінних» робітників, наприклад, налагоджувачів обладнання, водіїв-міжнародників тощо.

За менш цінних фахівців не триматимуться.

«На ринку хоча й дефіцит, претенденти все ж таки поки що є. Мені простіше дати людині зарплату на 5 тисяч вище за ринок, ніж платити за її бронювання по 20 тисяч на місяць», — сказав «Мінфіну» керівник однієї зі столичних компаній. Його колега припустив, що, якщо закон ухвалять, компанії можуть шукати «свої рішення» щодо бронювання. Скажімо, платити за відстрочку у складчину — 10 тисяч вносить фірма, ще 10 тисяч сам співробітник. Це дозволить розширити коло заброньованих.

Читайте також: Чоловіки не хочуть працювати в «білу» через страх мобілізації: як вижити бізнесу

Чому ідею підтримують не всі

Водночас є чимало побоювань щодо економічного бронювання.

Голова профільного парламентського комітету з питань фінансів та податкової політики Данило Гетманцев називає економічне бронювання одним із найспірніших питань. «З одного боку це дозволяє детенізувати зарплати та профінансувати армію, з іншого — створює цілу низку дискримінацій», — вважає він.

Відомий рекрутер, ексдиректор із розвитку Work.ua Сергій Марченко вважає, що економіка, безумовно, є дуже важливою, але зводити все лише до неї — помилка.

«Закон про економічне бронювання підриває єдність суспільства і розділяє його по лінії «багаті — бідні». З огляду на те, що бідних значно більше, ніж багатих, це значно знижує можливість опору (у війні — ред.).

Можна багато говорити про економічну вигоду від того, що айтівець працює за комп'ютером і приносить гроші, а не ризикує життям на фронті, але в сухому залишку маємо наступне: якщо в тебе є гроші, ти можеш не воювати, а немає грошей — тебе пакують у бус", — написав він на своїй сторінці у фейсбук.

Скептично ставляться до теми бронювання за гроші й деякі бізнесмени.

«Це підійде, щоб заплатити за двох-трьох людей на фірмі. Наприклад, сина чи зятя. Це вже не бізнес. Ми взагалі не готові платити за бронювання», — каже голова концерну «Ярослав» Олександр Барсук.

Його компанія, як і тисячі інших, зіткнулася з жорстким браком кадрів. «Але „платне“ бронювання цю проблему не вирішить, потрібні просто чіткі та зрозумілі правила „звичайного“ бронювання, яке зараз масово дає збій», — впевнений голова концерну «Ярослав».

Настрої щодо «броні за гроші» як серед самого бізнесу, так і серед політиків та представників профільної спільноти відрізняються. Це означає, що шлях нового проєкту до прийняття легким точно не буде. І що зрештою приймуть на виході — поки що незрозуміло.

Автор:

Кореспондент Людмила Каплун

Пише на теми: Компанії та ринки