Уряд готує підвищення податків: як це зробити, не зашкодивши людям

Підвищення військового збору та ПДВ дійсно може суттєво збільшити надходження до бюджету. За деякими оцінками, додаткові 3,5% військового збору принесуть близько 100 млрд грн на рік, а кожен відсоток підвищення ПДВ — ще 40 млрд грн. В умовах гострого дефіциту ресурсів це може стати вагомим внеском у фінансування критичних військових потреб.

Три причини не підвищувати податки

Водночас підвищення податкового навантаження може мати негативні ефекти. По-перше, зростання ПДВ неминуче призведе до подорожчання більшості товарів і послуг, що прискорить інфляцію і зменшить купівельну спроможність населення. Це особливо болісно вдарить по найвразливіших верствах, таких як пенсіонери, які і так потерпають від наслідків війни.

По-друге, підвищення податків створює ризики для бізнесу та інвестицій. В умовах нестабільності та невизначеності додатковий податковий тягар може спонукати підприємців згортати діяльність або йти в тінь. Це особливо актуально для малого та середнього бізнесу, який часто балансує на межі виживання. Ідея запровадження 5% військового збору для ФОПів, по суті, є додатковим податком на дохід, який знизить підприємницьку активність і легальну зайнятість.

По-третє, різке підвищення податків може не дати очікуваного ефекту і вдарить по економіці вже у 2025 році. Надмірне оподаткування призводить до скорочення бази оподаткування і, відповідно, зменшення податкових надходжень. Інакше кажучи, замість додаткових ресурсів бюджет може недоотримати кошти через звуження економічної діяльності та зростання тіньового сектора.

Як високі податки впливатимуть на економіку

За прогнозами МВФ, опублікованими в березні цього року, інфляція знизиться з 12,9% у 2023 році до 6,4% у 2024. Проте заплановане підвищення ставки ПДВ може створити додатковий інфляційний тиск, наблизивши показник до рівня попереднього року.

Щодо темпів економічного зростання, МВФ передбачає уповільнення зростання реального ВВП із 5% у 2023 році до 3−4% у 2024. Підвищення податкового навантаження може негативно позначитися на споживчій активності та інвестиційній привабливості країни, що, зі свого боку, призведе до сповільнення економічного зростання.

Очікуване зниження рівня безробіття з 19,1% у 2023 році до 14,5% у 2024 також може загальмуватися. Зростання податкового тягаря створить додаткові виклики для бізнесу — насамперед малого та середнього.

Де взяти гроші: альтернативний варіант

Тому перед ухваленням рішення про підвищення податків уряд має ретельно зважити всі «за і проти», оцінити потенційні ризики та розглянути альтернативи. Зокрема, варто активізувати зусилля з детінізації економіки, щоб розширити базу оподаткування без підвищення ставок.

За різними оцінками, через схеми ухилення та мінімізації Україна щорічно недоотримує сотні мільярдів гривень податкових надходжень. Боротьба з «сірим» імпортом, контрабандою та контрафактом, оздоровлення митниці, прозора приватизація, — ці та інші кроки можуть принести бюджету значні кошти.

Нагадаю, що Національна стратегія доходів на 2024−2030 роки передбачала поетапне підвищення податків в Україні, але за умови попереднього виконання низки важливих кроків, спрямованих на покращення адміністрування податків та довіри між бізнесом і владою. Схоже, що уряд вирішив проігнорувати ці необхідні етапи перетворень і відразу перейти до підвищення фіскального тиску.

Це викликає серйозне занепокоєння, адже без реальних змін у роботі податкових та митних органів, без ефективної протидії корупції та зловживанням, без створення справедливих і прозорих правил гри для всіх учасників ринку саме по собі підвищення податків навряд чи дасть очікуваний результат. Ба більше, це може лише погіршити ситуацію, підірвавши довіру бізнесу та населення до влади.

В найближчій перспективі потрібна комплексна податкова реформа, яка стимулюватиме розвиток бізнесу та інвестицій. Та сама заміна податку на прибуток податком на виведений капітал може сприяти економічному зростанню без втрат для бюджету.

Особливо тривожним сигналом є відсутність прогресу в реформуванні Бюро економічної безпеки (БЕБ). Цей орган створювався з метою захисту економічних інтересів держави, протидії економічним злочинам та забезпечення справедливих умов для ведення бізнесу. Але замість того, щоб зосередитися на стратегічних завданнях, БЕБ часто займається дріб'язковими справами та тиском на підприємців. А такі ініціативи, як «клуб білого бізнесу» від Державної податкової служби, лише підсилюють враження, що основною метою є не партнерство з доброчесним бізнесом, а створення нових корупційних схем.

Підвищувати чи ні

Загалом, хоча підвищення військового збору та ПДВ може мати певний негативний вплив на економіку у короткостроковій перспективі, воно є необхідним для забезпечення критично важливих військових потреб в умовах війни. Ключовим буде знайти баланс між фіскальною консолідацією та підтримкою економічного відновлення.

При цьому фінансова підтримка від міжнародних партнерів залишається критично важливою для України. Своєчасне надходження зовнішнього фінансування на пільгових умовах разом із мобілізацією внутрішніх ресурсів допоможе Україні задовольнити свої фінансові потреби та забезпечити фіскальну та боргову стійкість.

Тому вкрай важливо забезпечити ефективність і прозорість використання коштів. Підвищення податкового навантаження сприйматиметься суспільством позитивніше, якщо люди бачитимуть, що їхні гроші йдуть на конкретні справи — закупівлю зброї та будівництво фортифікацій. Для цього варто акумулювати надходження від військового збору в спеціальному фонді з чітким цільовим призначенням, а не у загальному фонді держбюджету, як це відбувається зараз.

Але ключем до фінансової стійкості та зменшення боргового навантаження є економічне зростання. Тому всі зусилля мають бути спрямовані на створення сприятливих умов для бізнесу та інвестицій, розбудову критичної інфраструктури, стимулювання експорту та внутрішнього попиту. Потрібні розумні регуляторні рішення та припинення свавілля контролюючих органів, які розкриють потенціал української економіки.

Читайте також: Як покращити життя українців одразу після війни: два можливі сценарії

Лише такий комплексний підхід дозволить Україні в ці надскладні часи зібрати необхідні ресурси для Перемоги і при цьому зберегти економічний потенціал для повоєнного відновлення.

Автор:

віцепрезидент ICC Ukraine Олексієнко Дмитро