Що важливіше для Європейського Союзу: приєднання України до блоку чи європейські фермери? Про це та про перспективи вступу України до ЄС пише Politico. «Мінфін» публікує переклад статті.
Свої фермери чи вступ України: що обере ЄС
Чому європейські політики неохоче коментують вступ України до ЄС
Фермери кажуть, що вони програють конкуренцію з дешевим імпортом через межі блоку, більша частина якого надходить з України. Вони також кажуть, що їх непокоять вищі, ніж зазвичай, ціни на пальне, а також екологічні норми Брюсселя.
Тому наразі європейські лідери йдуть на поступки, щоб заспокоїти розгніваних фермерів, і мінімізують переговори про розширення, особливо з огляду на те, що до виборів у ЄС залишилося лише три місяці.
Читайте також: Блокада польського кордону триватиме ще 2 місяці: як це позначиться на курсі
Деякі посадовці ЄС заявили Politico, що вважають за краще тримати в секреті роботу з підготовки до можливої інтеграції України, Молдови та низки західно-балканських країн, особливо побічні ефекти, які матимуть наслідки для фермерів.
«Давайте будемо чесними: ніхто не хоче говорити про це [розширення] до європейських виборів», — сказав один посадовець ЄС на умовах анонімності.
«Розмови про скорочення субсидій для європейських фермерів — це не те, що ви хотіли б включити до своїх передвиборчих гасел або використовувати, як передвиборчий боєприпас для вкрай правих», — додав співрозмовник, маючи на увазі вибори до Європейського парламенту в червні.
ЄС не відмовляється від планів
Проте, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн, яка балотується на другий термін, пообіцяла підготувати блок до вступу України. У своїй промові про стан країни у вересні минулого року Урсула фон дер Ляйєн заявила, що цю проблему необхідно вирішити «сьогодні, якщо ми хочемо бути готовими до завтрашнього дня».
Вона додала: «Для Європи настав час знову мислити масштабно та писати свою власну долю».
Однак, майбутнє завдання щодо розширення ЄС складне, особливо щодо питання України.
Чому вступ до ЄС для блоку — велика проблема
Спустошена війною Україна з населенням майже 44 млн осіб стане найбільшою територією у блоці. З огляду на своє населення, Київ матиме значний вплив у Європейському парламенті та Раді ЄC.
Україна, як член ЄС, матиме один із найнижчих ВВП. Це створить величезне навантаження на політику згуртування блоку — фінансування, яке тече з багатших регіонів до бідніших. Відповідно до внутрішньої записки Ради ЄС минулої осені, інтеграція України до блоку може означати близько 186 мільярдів євро коштів ЄС, що надходять до країни протягом семи років.
Майбутнє розширення означатиме, що всім нинішнім країнам ЄС «доведеться платити більше та отримувати менше», — зрозуміло сказано в документі. Блок вирішив, що підготовка до можливої інтеграції України, Молдови, Грузії та шести країн Західних Балкан має здійснюватись усередині, а не на очах у громадськості.
Зрештою, прийом нових членів до ЄС без внутрішньоєвропейських реформ неможливий, сказав Кай-Олаф Ланг із Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки, аналітичного центру.
Це не те, що хочуть почути європейські фермери, які приїдуть до Брюсселя на черговий раунд протестів під час зустрічі 27 голів урядів ЄС у Брюсселі цього четверга.
Читайте також: Зернові протести: коли вони можуть закінчитися і що для цього потрібно зробити
Поточний стан справ
Наразі їм немає про що турбуватися.
Цього тижня європейські лідери зустрінуться, щоб обговорити розширення — серед іншого — на своєму саміті, вони майже не торкнуться своєї внутрішньої домашньої роботи з розширення. Згідно з останнім проєктом підсумкового комюніке зустрічі, з яким ознайомився Politico, лідери ЄС мають намір просто «підбити підсумки» того, що необхідно зробити.
Комісія мала опублікувати повідомлення про реформу перед розширенням наприкінці лютого. Цього не сталося, і проєкт було пом'якшено, — заявили троє посадовців ЄС, з яким спілкувалося видання.
Деякі країни попросили Комісію менше уваги приділяти фінансовим наслідкам та майбутнім інституційним реформам, — додав один дипломат ЄС.
Повідомлення буде опубліковано в середу — наступного дня після того, як міністри з європейських справ мали б його обговорити.
«У лавах Комісії можна відчути сильну знервованість щодо цього документа, — каже дипломат-співрозмовник видання. — Звичайно, передвиборчий період накладає свій відбиток.
«Вибори до Європейського парламенту ускладнюють проблему, — вважає Ланг. — Ті, хто виступає за розширення, можуть побоюватися, що вони ініціюють дебати про реформи…, які можуть мобілізувати супротивників згуртованішого ЄС». У цьому випадку йдеться про Угорщину.
Угорщина заблокувала обговорення питання щодо підтримки ЄC України в обмін на розморожування коштів. Тільки коли прем'єр-міністр Віктор Орбан залишив зал під час грудневого засідання Ради ЄC, 26 інших лідерів змогли ухвалити рішення щодо початкових кроків вступу України до ЄС.
Деякі країни втрачають терпіння, закликаючи зробити більше для розширення, особливо після того, як у березні Комісія зробила кроки до відкриття блоку для потенційних нових членів, таких як Боснія та Герцеговина.
«Процеси розширення та внутрішніх реформ мають йти пліч-о-пліч», — сказав Тьягу Антунес, державний секретар Португалії з європейських справ, чия країна наполягає на реформах усередині ЄС.
«Ми дійсно чекаємо на це повідомлення від Комісії і покладаємо великі надії. Вкрай необхідно обговорити реформи, необхідні для підготовки до вступу нових держав-членів до Союзу».
Але справжні дебати мають відбутися після європейських виборів, — заявили дипломати та посадовці.
Наприкінці червня європейські лідери підпишуть так званий стратегічний порядок денний наступної Європейської комісії та, зокрема, внутрішньоєвропейську реформу.
Очікується, що Польща, яка візьме на себе головування в Раді ЄС у 2025 році, почне закладати основу для розширення.
«Ми маємо час, — сказав інший дипломат ЄС. Адже не йдеться про те, що Україна завтра вступить до ЄС».
Коментарі - 15
https://minfin.com.ua/blogs/bonv/121870/
Зато какие перспективы в коррупции, неужели не поддержат?
Наигрались, видимо, и уже официально заявили следующее:
БРЮССЕЛЬ, 21 марта 2024 г. Евросоюз возвращается к широкому использованию атомной энергии для обеспечения своего энергетического суверенитета в связи с энергокризисом, который начался после начала конфликта на Украине. Об этом заявил глава Евросовета Шарль Мишель на открытии международного саммита по атомной энергетике в Брюсселе.
Глава Еврокомиссии Урсула фон дер Ляйен на саммите впервые призвала к продлению сроков эксплуатации атомных электростанций (АЭС) государств — членов Евросоюза.
«И есть вопрос продления срока эксплуатации существующих АЭС — при условии, конечно, их безопасной эксплуатации. Учитывая актуальность климатической проблемы, странам необходимо тщательно рассмотреть свои варианты, прежде чем отказаться от легкодоступного источника электроэнергии с низким уровнем выбросов», — сказала фон дер Ляйен.
Значит, они выбрали своих фермеров.
Благодарю за признание моих нетривиальных способностей!))
Объясню очень просто: атомная и «зелёная» энергетика — это антагонисты. Точка.
И от себя добавлю.
Ещё в конце 60-х гг. прошлого века академик Капица в своем докладе очень доходчиво объяснил, что на основе энергии ветра, солнца и т. д. строить промышленность — невозможно!!! Слишком мала плотность энергии и нестабилен её поток. С тех пор никто его слова так и не опроверг.
И вот в ЕС убедились в этом на практике и прилюдно озвучили возврат к «грязной», опасной (вспомните Чернобыль и Фукусиму), но дешёвой атомной энергетике.
Т. е. надо или гигантско-огромные аккумуляторные хранилища строить, или АЭС. Вот и весь выбор «зеленой» энергетики.