64% військових хочуть відкрити власну справу: як держава може їм допомогти

Як військові уявляють своє цивільне майбутнє

Під час несення служби військовослужбовці отримують нові навички та спеціальності, які можуть бути використані у цивільному житті. Це доводить досвід ветеранів у США. За результатами дослідження Pew Research, 58% респондентів вказали, що досвід, отриманий під час бойових дій, був корисним, оскільки дав їм знання, необхідні для цивільних професій.

Ще одним важливим фактором є існуючий розмір грошового забезпечення для військовослужбовців — від 20 000 до 120 000 гривень. За даними Державної служби статистики, середня зарплата в Україні, за підсумками третього кварталу 2023 року, склала 17 937 грн.

Як вказують результати соціологічних досліджень, більшість військових після демобілізації не зацікавлені повертатися до попередньої роботи, отже, або шукатимуть оплачуванішу роботу, або відкриватимуть власний бізнес.

Як фінансується ветеранський бізнес зараз

Для підтримки реінтеграції ветеранів до цивільного життя, зокрема, надання фінансування ветеранському бізнесу, державою був створений Український ветеранський фонд (УВФ) при Міністерстві у справах ветеранів. Станом на 2 лютого 2024 року на рахунку УВФ — 508 підтриманих ветеранських підприємницьких ініціатив та проєктів громадських організацій, із них 176 — це переможці програм «Варто», що отримали понад 293 млн грн підтримки, та 332 бізнеси, що отримали відшкодування у сумі до 20 000 грн — на загальну суму 6,4 млн грн.

Додатково прем'єр Денис Шмигаль анонсував створення понад тисячі нових ветеранських бізнесів у межах програми «єРобота» у 2024 році.

До державних програм можна додати експериментальний проєкт із переходу від військової служби до цивільного життя ветеранів війни, який проводитиметься на базі декількох закладів освіти до кінця 2024 року. Загалом, у державному бюджеті на 2024 рік передбачено 2,588 млрд грн на заходи з ментальної, спортивної, фізичної, психологічної реабілітації та професійної адаптації захисників і захисниць, членів їхніх сімей та родин полеглих воїнів. Тобто у 5 разів більше, ніж у 2023 році.

Читайте також: Рівень безробіття серед українських ветеранів зріс до 30,95% — опитування

В чому проблема

Це чудові державні ініціативи, але це крапля в морі, адже, згідно опитування УВФ, 63,6% ветеранів і тих, хто зараз служить у лавах Збройних сил України, хотіли б відкрити власну справу. Така висока кількість бажаючих створити власний бізнес корелює зі ще одним дослідженням, в якому були перераховані проблеми, з якими стикаються при працевлаштуванні ветерани. Основні з них:

Небажання працедавців брати ветеранів на роботу. Насамперед, це може бути зумовлено існуючими пільгами для ветеранів у сфері зайнятості.

Брак можливостей для перекваліфікації. Це пов’язано з неефективною роботою Центрів зайнятості та незначною кількістю актуальних можливостей для швидкого опанування нової професії після військової служби.

Особистісні зміни, через які проходять учасники бойових дій. На війні люди перебувають в екстремальних умовах, що провокує переоцінку цінностей, зміну пріоритетів, розширення особистих кордонів. Ці зміни можуть, зокрема, відображатися у небажанні надалі працювати найманим працівником або залишатися на роботі, яка досі не приносила задоволення.

Фактично, на державному рівні наразі не існує реальної підтримки ветеранського бізнесу, окрім грантів від УВФ та загальних програм, орієнтованих на підприємців. Ба більше, на законодавчому рівні не існує такого визначення, як «ветеранський бізнес». Відповідно, не існує жодних податкових преференцій чи інших пільг, які надавалися б учасникам бойових дій.

Законопроєкт є — конкретики немає

У Верховній Раді 13 листопада 2023 року зареєстровано законопроєкт «Про ветеранське підприємництво». У документі окреслюється запровадження податкових механізмів стимулювання ветеранського підприємництва, запровадження державних програм кредитування та пріоритетне залучення суб'єктів ветеранського підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення постачання продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб.

Втім, в законі не конкретизується, якими саме мають бути пільги для ветеранів, і зазначається, що вони затверджуватимуться Кабінетом міністрів, як державні цільові програми підтримки на щорічній основі.

Чи є виправданим такий підхід — щорічний перегляд преференцій, зважаючи на ту кількість ветеранів, які будуть в Україні після нашої перемоги? — Зрозуміло, що ні.

Навіть якщо кількість ветеранів, які захочуть започаткувати власний бізнес, становитиме лише умовні 10%, це все одно будуть сотні тисяч мотивованих підприємців, для яких необхідно встановити чіткі та довгострокові правила гри.

Релевантним тут може бути досвід Сполучених Штатів Америки. У США близько 2,5 млн підприємств належать ветеранам, що становить 9,1% від усіх американських компаній. Ці підприємства приносять понад 1 трлн доларів доходу на рік і забезпечують роботою 6 млн американців.

Читайте також: Майбутнє ринку праці України: ключові тренди у 2024 році

Що можна зробити

Враховуючи досвід інших країн, можна запропонувати наступні пропозиції щодо підтримки ветеранського бізнесу в Україні:

Насамперед, ветеранські підприємства потребуватимуть фіксованої зниженої податкової ставки, яка зможе стимулювати демобілізованих військовослужбовців до започаткування та розвитку власного бізнесу. В контексті запланованої ліквідації спрощеної системи, передбаченої урядовою Національною стратегією доходів, має бути знайдено компромісний варіант збереження спрощеної системи для ветеранського бізнесу.

Надання гарантованих державних замовлень для ветеранського бізнесу. Цікавим для вивчення є досвід США, де, щонайменше, 3% федеральних контрактів отримують саме підприємці-ветерани.

Для залучення інвестицій до ветеранського бізнесу доречним є запровадження податкових кредитів, які заохочуватимуть бізнес вкладати гроші в розвиток таких підприємств.

Звільнення від сплати податків на доходи фізичних осіб (ПДФО) для працівників ветеранських підприємств. Це має бути обмежена за часом пільга, але на початковому етапі вона також стимулюватиме до започаткування власної справи. Це особливо актуально в умовах браку кваліфікованої робочої сили в Україні.

Створення спеціального фонду для кредитування ветеранського бізнесу на пільгових умовах. Цей фонд може наповнюватися як за рахунок державного фінансування, так і приватних банківських установ, які отримуватимуть державні гарантії.

Спрощення процедури отримання дозволів та ліцензій для ветеранських підприємств, аби значно скоротити час та зусилля для отримання необхідних документів.

Збільшення кількості грантів, програм підтримки та менторства для бізнесменів-початківців. Потрібно враховувати, що значній кількості ветеранів, які вирішать започаткувати свій бізнес, бракуватиме базових знань з маркетингу, бухгалтерії, основ управління тощо. Так само на початковому етапі їм можуть бути потрібні програми з психологічної підтримки.

При розробці законодавства про ветеранський бізнес ми маємо чітко усвідомлювати, що він несе важливу соціальну функцію. Насамперед, він дозволяє колишнім військовослужбовцям знайти мету в житті після демобілізації і робить цей транзит набагато легшим. Початкові витрати будуть компенсовані за рахунок зростання економічної активності та швидшої соціальної адаптації колишніх військовослужбовців.

Важливо розробити максимально інклюзивні законодавчі норми, аби преференції для ветеранського підприємництва не перетворилися на чиюсь корупційну годівницю, або в умовах обмеженого фінансування надавалися лише обмеженій кількості підприємств.

Держава, бізнес та громадянське суспільство повинні об'єднати зусилля для підтримки ветеранського бізнесу. Це питання соціальної справедливості та визнання заслуг тих, хто захищав і захищає нашу країну.

Автор:

віцепрезидент ICC Ukraine Олексієнко Дмитро