Парламентарі мають намір законодавчо закріпити можливість людей займатися власною справою без реєстрації приватним підприємцем. Ідеологи новації запевняють, що діють виключно на користь простих українців, спрощуючи їм взаємини з державою. Але що реально стоїть за цією пропозицією, розповість «Мінфін».
8 листопада 2023, 7:30
Бізнес без реєстрації ФОП: що насправді ховається за цією пропозицією держави
Що зміниться
20 жовтня у Раді був зареєстрований законопроєкт № 10166, в якому розглядається можливість впровадження нового податкового режиму зі ставкою 6% від обороту для неофіційно зайнятих осіб. Мова йде про людей, які надають послуги. Загалом, у переліку визначено 20 видів діяльності, серед яких, наприклад, кур'єри, таксисти, фотографи, няні, перукарі, майстри манікюру тощо.
За підрахунками депутата Ярослава Железняка, який є одним із 17 авторів законопроєкту, новим податковим режимом зможуть скористатися понад 500 тис. самозайнятих українців. При цьому автори законодавчої ініціативи впевнені, що люди оцінять його переваги.
«Люди, що займаються певними видами діяльності, визначеними у ст. 1781, якою пропонується доповнити Податковий кодекс, зможуть абсолютно законно та прозоро працювати, не реєструючись як ФОП», — пояснює переваги Євген Лисенко, старший юрист Практики корпоративного та податкового права TOTUM LF.
Виграє від запровадження нових правил, на думку депутатів, і бюджет, який додатково отримуватиме 10 млрд грн щорічно.
Читайте також: Новий податок для таксистів і нянь: чим він може бути цікавий
Новий режим чи звичайний ФОП: що краще
Спеціальний податковий режим обіцяють зробити максимально простим. Щоб вийти з тіні, самозайнятій особі достатньо лише подати відповідну заяву до податкової, відкрити рахунок у банку та встановити програмний РРО на телефон чи планшет.
Такий формат оподаткування, як зазначають автори законопроєкту, буде зручним для тих, хто має основну роботу, але отримує додатковий дохід на нерегулярній, сезонній основі.
Головною його перевагою є низьке податкове навантаження, що складає 6% від обороту. При цьому поріг доходу не має перевищувати 153 мінімальних зарплати на рік (зараз це понад 1 млн 25 тис. грн). У разі перевищення цієї стелі доведеться платити вже 18% від суми перевищення.
«Військовий збір (1,5%) не стягується, а сплата ЄСВ здійснюється за бажанням платника. Фактично, якщо дохід самозайнятої особи складає 1 млн гривень на рік, то розмір податку, який вона має сплатити, складатиме 60 000 грн», — підкреслює Максим Боярчуков, керуючий партнер юридичної компанії «Максим Боярчуков та Партнери».
Якщо порівнювати з правилами оподаткування ФОПів, то новий спецрежим не такий вже вигідний. Так, підприємці 1 групи сплачують єдиний податок у розмірі 10% прожиткового мінімуму на місяць (це 268,4 грн) та ЄСВ — 22% від розміру мінімальної заробітної плати (це 1 474 грн). За рік витрати становлять 20 908,8 грн.
Навантаження на ФОП 2-ї групи трохи більше — податок у розмірі 20% мінімальної заробітної плати (1 340 грн на місяць) та ЄСВ. Разом — 33 768 грн на рік.
Підприємці 3-ї групи, на відміну від двох попередніх груп, сплачують податок у розмірі 3% доходу та ПДВ, або ж 5% від доходу у випадку, якщо працюють без ПДВ. Також у них залишається необхідність сплати ЄСВ.
Проте, усі ФОПи зобов’язані подавати податкову декларацію, звітність за сплатою ЄСВ, а 3 група — ще й вести в паперовому або електронному вигляді облік отриманих доходів та витрат. Водночас, новий податковий режим звільняє самозайнятих осіб від паперової тяганини.
«Підсумовуючи, зазначу, що основною перевагою нового податкового режиму без реєстрації ФОП, буде все ж таки відсутність необхідності у поданні звітності та декларацій», — прокоментував керуючий партнер юридичної компанії «Максим Боярчуков та Партнери».
Експерт має сумніви, що нова система оподаткування буде цікавою для вже існуючих ФОПів. Хіба що підприємцям із невеликим доходом, відсутніми оформленими працівниками, та тим, хто втомився від податкової звітності.
Редактор dengi.ua Олександр Крамаренко у своєму дописі на фейсбук порівнює новий режим із 2 групою ФОП.
«Бо ця група найкраще підходить для послуг, як мені здається. Ліміт доходів для сплати податку за новим режимом у 6% із доходу — 153 мінімальних зарплати на рік. Тобто станом на зараз це приблизно 1 млн грн на рік. Хоча зараз ці особи мають можливість працювати на 2 групі ФОП і платити лише 1 340 грн на місяць. З погляду грошей, варто переходити на 6% доходу, якщо дохід на місяць менше 22 333 грн, або 268 тис. грн на рік.
Але: в закон забивають вимогу про використання касових апаратів (РРО та програмні РРО). І це дає підстави вважати, що запровадження цієї нової форми оподаткування є початком ліквідації другої групи ФОП. Запровадити альтернативу — отой «6%», а потім скасувати другу групу", — вважає він.
Читайте також: Українцям дозволять вести бізнес без реєстрації ФОП: чим доведеться за це заплатити
Застосування спецрежиму добровільне, але можуть і змусити
Застосування спеціального режиму оподаткування доходу, згідно законопроєкту, є добровільним. Люди зможуть самі вирішувати, подавати чи ні відповідну заяву про реєстрацію до податкового органу.
Однак, документ визначає поняття «оператор цифрової платформи». Простіше кажучи, це електронні сервіси, через які українці продають товари чи послуги, наприклад, OLX, Рrom.Ua, Kabanchik, Bolt, Uber, Uklon, Glovo. На операторів покладається обов’язок надавати податківцям інформацію про суми доходів, отримані їх користувачами.
«Фактично, у разі прийняття законопроєкту, може скластись ситуація, коли оператори цифрових платформ спонукатимуть своїх користувачів легалізуватись через оформлення ФОП або застосування спеціального режиму оподаткування, задля уникнення питань від податкової до самих операторів», — припускає Євген Лисенко, старший юрист Практики корпоративного та податкового права TOTUM LF.
Читайте також: Скільки отримують банкіри та чому їхні зарплати зростають під час війни
Хто, куди і скільки відраховуватиме
Всі кошти, отримані від діяльності особою, яка застосовує новий режим оподаткування доходів, мають потрапляти на спеціальний рахунок, відкритий в одному з банків.
«Після надходження коштів, банк робитиме передавторизацію (блокуватиме, — ред.) 6% від доходу, і раз на квартал списуватиме 6% від доходу, отриманого за цей період. Тому, фактично, особа може розмежувати звичайний рахунок фізичної особи та рахунок для отримання прибутку», — каже Максим Боярчуков, керуючий партнер юридичної компанії «Максим Боярчуков та Партнери».
Якщо на рахунок зайшли гроші, які підлягають поверненню, скажімо, були помилково перераховані, або це аванс, чи передоплата замовника робіт, до складу доходу вони не включаються. Але при умові наявності листа-заяви про повернення коштів.
Це ж саме стосується і випадків, коли до платника на спецрежимі оподаткування було застосовано певні донарахування податку або штрафні санкції, але він це оскаржив.
«Про факт такого оскарження, та про те, що податкове повідомлення — рішення є спірним та неузгодженим, банк має повідомити саме платник податків. Інакше, банком зі спеціального рахунку буде сплачено також і суму, яка оскаржується», — звертає увагу Євген Лисенко, старший юрист Практики корпоративного та податкового права TOTUM LF.
Читайте також: Іноземні фіскали вже збирають дані про українців: ДПС розповіла, як їх використовує
Чи на 6% від обороту все закінчиться?
Експерти сходяться на думці, що запропоновані у законопроєкті № 10166 зміни очевидно несуть у собі збільшення фіскального навантаження для населення.
На думку адвоката Ростислава Кравця, несправедливим є вже самий підхід до оподаткування. 6% від доходу, при цьому абсолютно не враховуються супутні витрати, які людина несе для придбання необхідного, щоб виконати роботу або надати послугу.
«Швачка, щоб працювати, має придбати швейну машину, матеріали і все інше. Кур'єр для виконання роботи має обзавестися транспортом. Але це все не враховується. Хочеться порадити авторам законопроєкту придбати собі велосипед, акумулятори, і в спеку, дощ поїздити з доставками, а потім запропонувати їм заплатити з доходу податок», — говорить Ростислав Кравець.
Не варто також, за словами експерта, нехтувати такою статтею витрат для платників на спецрежимі оподаткування, як придбання РРО/ПРРО. Так, встановлювати РРО потрібно не усім. Ця участь мине тих, хто працює через цифрові платформи. Але ж ніхто з них не працює на благодійних засадах, усюди треба платити комісію, нехай, може, невелику. Але усе це гроші — гроші з кишень платника.
Втім, найбільше у всій цій ситуації із спецрежимом оподаткування насторожує інше. «Всі ми знаємо, як у нас відбуваються зміни у законі — на раз-два. Сьогодні 6%, а завтра може бути 26%, сьогодні не треба здавати звітність, а завтра треба», — резюмував адвокат.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 42