Скільки отримують банкіри та чому їхні зарплати зростають під час війни

Банків менше — грошей на зарплати більше

З офіційної звітності банківської системи, яку публікує регулятор, видно, що фінансисти постійно збільшували свої витрати на персонал. Тільки на початку великої війни ці витрати зросли лише на 2%, а вже у 2023 році — відразу на 12%. З огляду на планомірне скорочення кількості банків в Україні, реальні зарплатні витрати зростали ще активніше.

«Мінфін» проаналізував звіти банків у категорії «Зарплати персоналу» та вийшов на таку динаміку:

• 1 вересня 2020 року — 21 млрд грн (75 банків);
• 1 вересня 2021 року — 23,5 млрд грн (72 банки);
• 1 вересня 2022 року — 23,98 млрд грн (68 банків);
• 1 вересня 2023 року — 26,8 млрд грн (64 банки).

Зростання витрат у цій категорії зафіксовано у 53 банків із 64 діючих, а скорочення — лише у 11.

В абсолютному (грошовому) вираженні у 2023 році (порівнюючи з 2022-м) найсильніше витрати на зарплати збільшили роздрібні банки:

• Приватбанк — на 538,8 млн грн (на 11,8%) — до 5,1 млрд грн;
• Укрсиббанк — на 266,4 млн грн (на 20,5%) — до 1,6 млрд грн;
• Укргазбанк — на 228,6 млн грн (на 17,2%) — до 1,6 млрд грн;
• Банк Південний — 225,2 млн грн (на 47,7%) — до 697 млн грн;
• ПУМБ — на 197 млн грн (на 12,7%) — до 1,8 млрд грн;
• Акордбанк — на 193,2 млн грн (на 73%) — до 458 млн грн;
• Райффайзен Банк — на 189,3 млн грн (на 10,3%) — до 2 млрд грн;
• Банк Глобус — на 163,6 млн грн (на 92%) — до 341 млн грн;
• Таскомбанк — на 155 млн грн (на 44,2%) — до 505 млн грн;
• ОТП Банк — на 141,4 млн грн (на 20,8%) — до 820 млн грн.

Але якщо брати відсоткові прирости зарплатних витрат (8 місяців 2023 року до 8-ми 2022-го), то тут відзначились невеликі банки, що видно з 5-ки лідерів:

• Банк Глобус — на 92% (на 163,6 млн грн) — до 341 млн грн;
• Юнекс Банк — на 75,6% (на 37,9 млн грн) — до 88 млн грн;
• Акордбанк — на 73% (на 193,2 млн грн) — до 458 млн грн;
• Оксі Банк — на 63% (на 14 млн грн) — до 36 млн грн;
• Комінбанк — на 60,5% (на 59,7 млн грн) — до 159 млн грн.

Лідером серед 11 банків, які скоротили свої зарплатні витрати, став державний Ощадбанк, який відмінусував за цією статтею 124,9 млн грн (3,3%). За ним слідують:

• Індустріалбанк (скорочення на 11 млн грн/11,8%),
• Перший інвестиційний банк (8,4 млн грн/21,6%),
• Полтава-Банк (4,3 млн грн/5,7%),
• Банк інвестицій та заощаджень (4,3 млн грн)/4%).

В абсолютних значеннях найбільші фонди оплати праці припали на системні банки, більшість із яких зосереджені у роздрібному бізнесі.

Читайте також: Депозити дешевшають: що краще — купити валюту чи нести гроші до банку

Чому зростають витрати на оплату праці банкірів

Скорочення витрат на зарплати персоналу найчастіше пояснювали двома причинами: закриттям відділень на тимчасово окупованих територіях або згортання/скорочення окремих бізнесів банків — кредитного, карткового тощо. З чого, зазвичай, і випливало звільнення людей.

А ось зростанню зарплатних витрат давали більше пояснень. Багато хто, наприклад, визнавав, що в перші місяці повномасштабного вторгнення (березень-серпень 2022 року) відразу скоротили оклади працівникам — усім чи тим, хто менше заробляє для банку. Причому суттєво — від 30% до 50%. А вже у вересні-листопаді минулого року почали відновлювати колишні зарплати.

«Після початку війни, як і більшість фінустанов країни, ми змушені були тимчасово призупинити кредитування, заморозити деякі проєкти, спрямовані на розвиток, поставити на паузу програму розширення мережі відділень. У міру відновлення кредитування, розморожування проєктів розвитку, навантаження зростало, поступово команда виходила на повну зайнятість.

Остаточно цей процес завершився наприкінці минулого року. Крім того, з початку 2023 року ми відкрили 3 відділення, розширили масштаб окремих напрямів та відкрили деякі нові. В результаті, чисельність персоналу зросла приблизно на 15%", — розповіла «Мінфіну» директор департаменту персоналу Unex Bank Наталія Сухачова.

У низки банків зарплата персоналу розбивається на дві складові — базовий оклад та щомісячний бонус. Бонус не завжди прив'язується до виконання плану (KPI), а може бути й статичним. На початку великої війни найчастіше зупинялася виплата саме такого бонусу, навіть при тому, що він міг досягати 30−40% усієї зарплати. Але згодом його повернули.

«З початку повномасштабного вторгнення спостерігалося зменшення персоналу банку (окупація територій, виїзд людей на безпечні території, за кордон). Проте, з кінця 2022 — початку 2023 року кількість персоналу почала збільшуватися за рахунок відкриття нових відділень банку: Тернопіль, два відділення у Черкасах. Також із листопада 2022 року відновилася виплата змінної частини доходу, яка була припинена у березні», — уточнила начальник управління по роботі з персоналом ПАТ «МТБ Банк» Жанна Янчук.

Але так вчиняли не всі фінансові установи. Були й ті, хто зберігав довоєнні зарплати (нічого не зменшував), як тим, хто продовжував працювати, так і тим, хто пішов воювати.

«У 2022 році ми не скорочували заробітну плату, а, навпаки, зробили редизайн компенсаційного пакету і всіляко підтримували співробітників. Банк виплачував зарплату всім категоріям співробітників, у тому числі мобілізованим (із 24 лютого Райф інвестував у середньомісячну зарплату мобілізованим вже понад 125 млн грн), зберіг усі програми преміювання, здійснював доплати за роботу у важких умовах та надає низку допомоги для підтримки колег, що постраждали від війни», — каже начальник управління ефективності та оплати праці Райффайзен Банку Віктор Марченко.

Але найголовніше — у банківській системі відбулося підвищення зарплат. Хтось підвищував розмір бонусів, але залишав за собою право притримувати (скорочувати) їх у майбутньому. А хтось — збільшував розміри базових окладів. Це підтверджували нам багато фінансистів.

«У нашому банку середній розмір посадового окладу (за винятком правління) з початку 2023 року збільшився на 18,7%, із початку повномасштабного вторгнення — на 36%. У 2022 році було скасовано преміювання співробітників. Преміювання повернули у 3 кварталі 2023 року», — повідомив «Мінфіну» директор департаменту роботи з персоналом Укрексімбанку Іван Синяков.

А його колеги говорять про збереження преміювання.

«Зростання витрат на зарплати персоналу в нашому банку було викликане підвищенням базової винагороди персоналу. З початку війни банк двічі проводив перегляд зарплати, порівнюючи з липнем 2022 року, вони зросли в середньому на 35%. Також, попри умови воєнного стану, банк виплатив премії співробітникам і за 2021 рік, і за 2022-й», — повідомила начальник управління по роботі з персоналом банку «Південний» Юлія Титуренко.

Читайте також: Банківський рахунок на продаж: як пластик змінює господарів і чим це загрожує покупцям та продавцям

Як банки підвищували зарплати

Багато банків відмовилися розповідати про підвищення своїх зарплат і не відповіли на запити «Мінфіну», проте, нам все ж таки вдалося зібрати і систематизувати деяку інформацію про це зростання:

• Банк Південний — на 35% із липня 2022 року;
• Укрексімбанк — на 18,7% з початку 2023 року та на 36% — із 24 лютого 2022-го;
• МТБ Банк — у середньому на 25−30%;
• Креді Агріколь Банк — на 26% від початку великої війни у два заходи: у жовтні 2022 року та квітні 2023-го.
• Банк Глобус — у середньому на 20% із початку 2023 року;
• Райффайзен Банк Аваль — у середньому на 20% у січні 2023 року та на 15% у вересні-жовтні за деякими категоріями працівників.

«Підвищення заробітних плат — це закономірний процес на ринку праці за умови різкого зменшення трудових ресурсів. Адже зараз ми спостерігаємо саме таку ситуацію: кількість доступних для найму працівників має тренд до зменшення, при цьому виклики для банківської системи зростають, що призводить до пошуку та залучення кваліфікованих фахівців, а це зростання фонду заробітної плати», — прокоментувала «Мінфіну» ситуацію перша заступниця голови правління Глобус Банку Олена Дмітрієва.

Основні причини підвищення банківських зарплат:

• Виїзд працівників за кордон чи до інших регіонів України після початку великої війни.
• Мобілізація банківських працівників на війну. Небагато фінансистів із 15-ти системних банків змогли отримати бронювання, але багато працівників призовного віку вирушали на фронт.
• Зростання інфляції, на яке відповідали індексацією окладів.
• Дефіцит на спеціалістів низки спеціальностей.

«Застосовуються два основні підходи: індексація окладів для всіх працівників, як відповідь на зростання інфляції, та додаткові точкові перегляди ключовим працівникам, які забезпечують роботу критичних функцій та спеціальності яких є дефіцитними на ринку праці, — за них зростає конкуренція. Банки хантять таких фахівців, пропонуючи вищу заробітну плату, ніж у конкурентів, — іноді на 20−30%», — зазначила у розмові з «Мінфіном» директор із персоналу Креді Агріколь Банк Олена Урусова.

Вона навела декілька прикладів найзатребуваніших фахівців у банківському секторі: комплаєнс/фінансовий моніторинг, IT-безпека та інші IT-напрямки, аналітики баз даних — сегмент, спрямований на діджиталізацію. Її колеги також наголосили на браку фахівців розробки продуктів та карткових інструментів.

«Також є дефіцит персоналу на територіях, де велися активні бойові дії», — додає Жанна Янчук із МТБ Банку.

До речі, банки намагалися підтримати своїх працівників та їхні сім'ї у найнебезпечніших регіонах.

«З перших днів вторгнення було оперативно організовано релокацію співробітників у відносно безпечні місця. Ексимівці та їхні сім'ї отримали допомогу у розселенні та пошуку орендованого житла. Так, за минулий рік понад 450 вимушено переміщених співробітників банку отримали допомогу на оренду житла», — каже Іван Синяков.

У багатьох банках не наполягали на поверненні до повноцінної офісної роботи, якщо не йдеться про касирів/операціоністів та інших працівників відділень, які безпосередньо обслуговують клієнтів.

«Щодо формату роботи — команда банку за можливості працює дистанційно — практику гібридного формату роботи тут запровадили ще з початку коронавірусу. Водночас, понад 90% усієї мережі банку щодня відкривають свої двері для клієнтів і працювали навіть у найтемніші часи в історії України. Сьогодні 8% співробітників Креді Агріколь залишаються за кордоном», — уточнила Олена Урусова.

Читайте також: Що мають знати поціновувачі кешбеку та захмарні «борги» по заблокованих картках

Скільки заробляють банкіри

Коли фінансисти говорять про вартість працівників різних рівнів, вони, зазвичай, ділять банки на декілька категорій: приватні банки з українськими акціонерами (їх ще можуть ділити на малі та середні), держбанки, іноземні банки (доньки іноземних структур). У перших, зазвичай, найнижчі зарплати, помітно вища оплата праці в іноземців і в держсекторі, причому різниця може бути дуже суттєвою. Але в іноземців, зазвичай, вищі вимоги до фахівців із їх напрямів і майже завжди потрібне вільне володіння англійською та іншими іноземними мовами.

«Мінфін» опитав кадровиків та усереднив інформацію щодо середніх зарплат (на місяць) за різними посадами, залежно від виду структури:

• менеджер/касир ОПЕРУ: 18−20 тис. грн. — приватні укр. банки, 25−30 тис. грн — держбанки, 35−40 тис. грн — іноземці;
• начальник управління: 50−60 тис. грн — приватні укр. банки, 100−140 тис. грн — держбанки, 120−130 тис. грн — іноземці;
• директор департаменту: 60−80 тис. грн — приватні укр. банки, 130−250 тис. грн — держбанки, 180−200 тис. грн — іноземці;
• заступник голови правління: 100 тис. грн. — приватні укр. банки, 500−800 тис. грн — держбанки, 200−350 тис. грн — невеликі іноземці та 400−800 тис. грн — великі іноземці;
• голова правління банку: 150−200 тис. грн — приватні укр. банки, 1−1,5 млн грн — держбанки, від 400 тис. грн — невеликі іноземці, 2 млн грн — великі іноземці.

Суми вказано після оподаткування. Топменеджерам можуть доплачувати великі суми так само, як це роблять підприємства інших галузей (готівкою у конвертах або через ФОП, щоб мінімізувати податкове навантаження).

Чим дефіцитніші кадри, тим вища їхня зарплата. Особливо цінуються спеціальності, на кшталт фінансового моніторингу та комплаєнсу, де працівники навіть без високих посад можуть коштувати до 200−250 тис. грн. Через важливість спрямування та підвищену увагу до нього з боку Нацбанку, а також через персональну відповідальність відповідних фахівців, яких можуть і жорстко штрафувати, усувати від професії до 10 років за найменші помилки та провини.

Окрім матеріальної зацікавленості для фахівців передбачають і низку програм лояльності — медичне страхування (працівника та його сім'ї), оплата тренінгів/курсів підвищення кваліфікації, подорожі з банком, що оплачуються, абонементи до спортзалів та квитки в театр.

«Серед нещодавніх ініціатив — триденний ретріт для співробітників південних та східних регіонів. Колеги щодня працюють біля лінії фронту з незліченною кількістю повітряних тривог. Тому цього року для 1 000 таких колег ми організували можливість трохи відпочити, наповнитися спілкуванням з колегами і, банально, виспатися», — наводить приклад Віктор Марченко.

Читайте також: Гривневі ОВДП чи долар: на чому можна заробити більше за рік

Кому ще підвищать зарплати

Вкрай рідко підвищення зарплат у 2022—2023 роках відбувалося без додаткових умов. Хоча такі випадки також були.

«При підвищенні окладів жодних додаткових умов керівництво банку не висувало», — запевнила Юлія Титуренко з Банку Південний.

Але набагато частіше у банкірів з'являлися додаткові обов'язки та підвищені плани з їх напрямків. Розробляються нормативи щодо виконання тих чи інших завдань, залежно від спеціалізації, й підвищені оклади виплачуються лише за їх виконання.

«Банки активно переходять на повну мотивацію персоналу, прив'язуючись до якісних показників. Навіть не за кількістю проданих клієнту продуктів, а за отриманими банком доходами від них. Є результат — отримав більше, немає — із фахівцем прощатимуться. Це стосується не лише працівників, які займаються продажем (наприклад, видачею кредитів або продажем карток), а й усіх інших.

Ті ж IT-фахівці, які обслуговують техніку в банку, повинні за певний (нормативний) час обслуговувати внутрішню заявку, якщо щось зламалося. Завгосп зобов'язаний у чіткі терміни виконати запит щодо надання потрібних речей для роботи бізнесу", — розкриває суть такого підходу фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Більшість опитаних «Мінфіном» експертів повідомили, що не підвищуватимуть витрати на персонал до кінця 2023 року, хоча й були винятки.

«Мотивацію у вигляді преміювання буде відновлено в банку з 3-го кварталу 2023 року. Витрати на персонал зростуть у зв'язку з переглядом окладів та поновленням преміювання», — сказав Іван Синяков із Укрексімбанку.

У Райффайзен Банку розповіли, що планують перегляд низки окладів у 2024 році, хоча й без точних прогнозів.

У багатьох банках говорили про планову індексацію зарплат працівникам за підсумками року, щонайменше, на розмір офіційної інфляції за підсумками 2023-го. Тому можна не сумніватися, що витрати фінансистів на персонал продовжать зростати. Не тільки за рахунок найму нових працівників, а й за рахунок підвищення окладів команді, яка вже є.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена