Нові види шахрайства під час війни та як не проковтнути гачка аферистів

Як опрацьовують справи шахраїв

Генпрокуратура на запит «Мінфіну» підтвердила зростання шахрайських дій після початку повномасштабного вторгнення рф.

У мирний час шахрайство (ст. 190 Кримінального кодексу України) карається штрафом від 2 тис. неоподатковуваних мінімумів (34 тис. грн), громадськими роботами 200−240 годин, виправними роботами до 2 років, а також позбавленням волі від 3 до 12 років із конфіскацією майна (при груповому злочині чи скоєному в особливо великих розмірах). А у воєнний (в умовах надзвичайного стану) — від штрафу у 4 тис. мінімумів (68 тис. грн) та позбавлення волі на 3−5 років до 12 років ув'язнення.

За інформацією Генпрокуратури, за 9 місяців 2023 року кількість зареєстрованих кримінальних правопорушень за ст. 190 уже перевищила показники всього 2022 року та довоєнного 2021-го:

• 2021 рік — 71,8 тис.;
• 2022 рік — 66,3 тис.;
• січень-вересень 2023 року — 80,5 тис.

Дані за врахованими злочинами дещо нижчі (ніж за зареєстрованими), але також вражають — 9-місячний показник 2023 року відразу в 2,8 разів перевищує річний у 2021-му:

• 2021 рік — 23,8 тис.;
• 2022 рік — 32,1 тис.;
• січень-вересень 2023 року — 66,4 тис.

«Зареєстровані правопорушення — це ті, що фіксуються правоохоронними органами на етапі їх надходження. Це початковий етап, коли факт можливого порушення зафіксовано, але ще не опрацьовано в повному обсязі. А враховані правопорушення — це ті, що після вивчення доказової бази визнані дійсними та потребують додаткової роботи з боку правоохоронних органів. Це може бути порушення кримінальної справи, адміністративного провадження тощо», — пояснив «Мінфіну» різницю в даних ГПУ адвокат, керуючий партнер Адвокатського бюро «Касьяненко та партнери» Дмитро Касьяненко.

До врахованих кримінальних правопорушень не включаються дані за закритими провадженнями.

«Прокуратура на кінець звітного періоду веде облік щодо кримінальних проваджень, за якими фактично триває досудове розслідування, і за якими, ймовірно, будуть притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб», — уточнив адвокат, керуючий партнер АО «Діксі Лекс» Вадим Заворітний.

Читайте також: В Україні різко виросло карткове шахрайство — НБУ

Де більше злодіїв

З даних Генпрокуратури за 2023 рік видно, що найчастіше кримінальні справи з шахрайства реєструються в таких регіонах:

• Київ — 10,8 тис.;
• Київська область — 8,1 тис.;
• Дніпропетровська область — 8 тис.;
• Харківська область — 5,8 тис.;
• Одеська область — 4,7 тис.;
• Львівська область — 4,1 тис.

«Говорячи про Київ, можна припустити, що до столиці прибула велика кількість переселенців, що зумовило збільшення кількості населення, яке у пошуках роботи та житла, спробі знайти зниклих друзів та родичів, а також порятунку майна, що залишилося на небезпечніших територіях, стають жертвами шахраїв», — прокоментував «Мінфіну» географію шахрайства адвокат Attorneys at Law «Leshchenko, Doroshenko & partners» Євген Ісаєнко.

Менше реєстрацій шахрайських дій відбувається у Криму, Луганській та Донецькій областях, які українська влада контролює меншою мірою. А також у Херсонській (1,1 тис. справ), Івано-Франківській (1,5 тис.) та Чернівецькій областях (1,7 тис.).

Чому шахраї стали нахабнішими

Головний фактор збільшення шахрайства, на думку більшості опитаних, — це велика війна.

Адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Денис Шевченко виділив для «Мінфіну» такі фактори:

• Зміщення фокусу з боку державного апарату на підтримку армії, що викликає проблеми з фінансуванням інших галузей, зокрема, з плануванням та контролем діяльності правоохоронної системи.
• Зростання довіри людей до незнайомих благодійних організацій (у тому числі волонтерських) та приватних зборів.
• Втрата для великої кількості людей джерел доходу, майна, житла, зменшення можливостей отримання прибутку законним способом.
• Потреби, задля забезпечення яких люди готові заплатити будь-яку ціну навіть невідомим особам (наприклад, евакуація сім'ї із зони бойових дій).

«Відсутність мешканців квартир та контролю за майном може створити сприятливе середовище для злочинності та вандалізму. Недостатній контроль з боку правоохоронних органів, а також відсутність роботи та зайнятості може призвести до зростання злочинності, незаконної діяльності та соціальної напруги», — додав Дмитро Касьяненко.

Читайте також: Кількість справ про шахрайство у 2023 році сягнула історичного антирекорду

Нові види шахрайства

Генпрокуратура не має розбивки злочинів за видами шахрайства. Впритул із ними стикаються юристи, які згодом консультують постраждалих. Вони відзначають появу після початку великої війни нових видів шахрайства та пасток.

«Мінфін» узагальнив отриману інформацію:

• Надання інформації про рідних та близьких, з якими дуже довгий час немає зв'язку, що воюють чи мешкають у районах бойових дій, або поруч із ними. А також визволення людей із полону. За це часто стягується чимала плата, після перерахування якої «помічники» зникають.
• Евакуація цивільних із небезпечних територій (окупованих або там, де йдуть бойові дії) з передоплатою.
• Збори волонтерами та цілими організаціями коштів на допомогу ЗСУ або окремим підрозділам, які закінчуються зникненням зібраних коштів. Зазвичай, кошти збирають на обмундирування наших армійців та автотранспорт, якого потребує фронт.
• Продаж гуманітарної допомоги, яка збиралася для безкоштовної роздачі військовим чи постраждалим від бойових дій, бомбардувань та ін.
• Торгівля фальшивими товарами, підробками — найчастіше медичними.
• Надання в оренду/продаж неіснуючого житла, або житла, яке не належить особам, які видають себе за господарів.
• Карткове шахрайство з виманюванням у людей реквізитів рахунків та їх подальшим пограбуванням. До нього часто підключаються цілі контакт-центри, які дурять людей. Останнім часом українцям часто обіцяють виплати від ООН, Єврокомісії та інших авторитетних організацій, аби дізнатися фінансову інформацію.
• Страхове шахрайство, за якого намагаються отримати незаконну (згідно з договором) виплату від страхової компанії.
• Інвестиції у нібито вигідні проєкти. Наприклад, у 2023 році правоохоронними органами викрито масштабну «шахрайську схему», яка була замаскована під діяльність інвестиційного проєкту. З його допомогою було викрадено активи на загальну суму $40 млн, а постраждалими стали понад 1 тис. українців. Незаконні схеми збагачення, побудовані на бажанні наших співгромадян інвестувати, стали настільки масовими, що у парламенті навіть було створено спеціальну комісію для розслідування діяльності незаконних фінансових операцій та «інвестиційного» шахрайства.

Читайте також: Кожен дев’ятий українець став жертвою шахраїв від початку великої війни

Як боротися зі злочинністю

Експерти не бачать нічого дивного в загостренні шахрайства у воєнний час, радше, вважають це закономірністю. Це вже неодноразово відбувалося у світовій історії.

«Наприклад, США за часів Першої та Другої світових воєн, воєн в Афганістані, В'єтнамі та Перській затоці стикалися з шахраями, які брали участь у державних військових закупівлях. Своїми навмисними діями вони завдавали величезної шкоди армії та країні. Такі злочинці у багатьох випадках залишалися безкарними, оскільки час для проведення досудового розслідування, встановлення винного та притягнення його до відповідальності чітко обмежений законом», — розповів Шевченко.

А Дмитро Касьяненко навів декілька прикладів:

• Друга світова війна: шахрайства з продажем фальшивих бонів (купонів/талонів) харчування в США та Європі, коли реальні бони були необхідні для купівлі деяких товарів через дефіцит.
• Війна у В'єтнамі: продаж фальшивих військових нагород та медалей, що стали символами відваги та героїзму.
• Різні війни XX-XXI ст.: шахрайства зі збором коштів на підтримку військовослужбовців, де шахраї вигадували неіснуючі благодійні організації.

«На прикладі останніх воєн, а також збройних конфліктів XXI століття — Афганістану (2001 — 2021), Сирії (2011), Палестини та Ізраїлю — можна побачити, що основним та глобальним способом шахрайства є створення оголошень, у тому числі з використанням помилкових вебсайтів відомих міжнародних організацій, де здійснюються заклики до надання грошової допомоги постраждалим особам. При цьому зазначений спосіб шахрайства може бути інтернаціональним, тобто заволодіння грошима осіб, які знаходяться в різних куточках світу, у тому числі за допомогою криптогаманців, що ускладнює встановлення зловмисників», — додав Євген Ісаєнко.

Досвід цих країн не у всьому корисний для українських силовиків.

Багато з опитаних «Мінфіном» юристів радить нашій владі активніше боротися з корупцією в лавах силовиків, підвищувати вимоги до них (із акцентом на результативності), а також реформувати правоохоронні органи з урахуванням воєнних викликів та специфіки, покращити їхнє забезпечення технікою. Хоча й розуміють, що на це завжди не вистачатиме коштів у воєнний час і пріоритет у фінансуванні буде у армії.

Також компетентним органам рекомендують частіше інформувати суспільство про нові схеми шахрайства та вчити протистояти шахраям. За принципом: поінформований — отже, озброєний.

«Маючи досвід співпраці з правоохоронними органами, можу сказати, що є низка професійних та чесних співробітників, які справді хочуть боротися зі злочинністю. Але, на жаль, є й ті, хто обирає інший шлях. Важливо, щоб керівництво країни та громадськість активно залучалися до вирішення цієї проблеми, проводилися реформи, а корупціонери притягувалися до відповідальності», — зауважив Дмитро Касьяненко.

Що зараз не радять робити експерти — це в законодавчому порядку посилювати відповідальність за шахрайську діяльність. Впевнені, що злодіїв це не зупинить.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена