Що буде з цінами на українських АЗС, якщо нафта сягне $100 за барель

Глобальне зростання

Ціна у $100 за барель нафти Brent стає одним із найпопулярніших прогнозів на Волл-Стрит.

«Ми підвищили наш прогноз Brent на 12 наступні місяців із $93 доларів за барель до $100, оскільки очікуємо стрімкішого скорочення запасів», — повідомив минулого тижня керівник відділу досліджень нафти Goldman Sachs Даан Страйвен.

Про нову мету у $100 йдеться у прогнозі RBC Capital Markets. «Ціна в $100 перетворилася з абсолютно неймовірної ще декілька місяців тому до можливого діапазону сьогодні», — написали аналітики компанії у записці для інвесторів.

Про ймовірність досягнення цієї планки говорять й представники індустрії, зокрема, головний виконавчий директор Chevron Майк Вірт.

Найвищу ціну до свого прогнозу заклали аналітики JPMorgan, припускаючи, що нафта може коштувати й $150.

Які ж причини змушують зростати ціну «чорного золота»? Насамперед, це скорочення видобутку, яке цього року відбулося у декілька етапів. Найсуттєвіше з них — колегіальне рішення про зниження видобутку країнами ОПЕК+ у квітні цього року на 1,16 млн барелів на добу.

Відповідно до цих домовленостей, Саудівська Аравія знижує видобуток на 500 тис. барелів на добу, Ірак — на 211 тис., ОАЕ — 144 тис. Частка інших країн є менш значною.

Крім цього, ще до згадуваних домовленостей, росія знизила свій видобуток нафти на 500 тис. барелів на день.

Наступне велике зниження відбулось у липні, коли Саудівська Аравія самостійно вирішила видобувати ще на 1 млн барелів меньше. Спершу це обмеження вводилось на 3 місяці, але, зрештою, королівство подовжило його до кінця року. І, нарешті, росія знову вирішила знизити видобуток у вересні на 300 тис. барелів.

Паралельно з падінням видобутку зростає глобальне споживання. Згідно з прогнозами Міжнародної енергетичної агенції, попит цього року становитиме в середньому 102,2 млн барелів на добу, а це на 2,2 млн більше, ніж минулого року. Ще вище зростання попиту прогнозує ОПЕК — на 2,44 млн.

Ключова причина — зростання світової економіки (орієнтовно на 3%, за результатами цього року), подальше відновлення після пандемії авіаперельотів, збільшення продажів автомобілів (за різними оцінками, від 4 до 6%). Особливу роль у споживанні нафти відіграватиме Китай. За попередніми оцінками, саме на нього припадає до 70% зростання, передусім, через завершення ковідних обмежень та кращі, ніж очікувалось, економічні показники.

Зростання споживання нафти продовжиться і у 2024 році — за оцінками ОПЕК, ще на 2,25 млн барелів на добу.

Скорочення видобутку разом зі зростанням споживання скорочує запаси. Так, у стратегічних сховищах США наразі накопичено 351 млн барелів нафти. На початок року було на 21 млн більше, а напередодні російського вторгнення в Україну — майже на 230 млн. Таким чином, стримуючи ціни, США вже розпродали суттєву частину своїх резервів. Це ослабило їх здатність впливати на ринок, а також підвищило ризик дефіциту пального.

Чи вдасться стримати ціни

Попри фактори, які призводять до подорожчання нафти, низка експертів заспокоюють: мовляв, якщо ціни і перейдуть межу в $100, то протримається вона на цих максимумах недовго. Саме такої позиції дотримуються, зокрема, експерти Citi.

За їхніми розрахунками, у четвертому кварталі цього року ціна на нафту в середньому становитиме $84 долари, а наступного — лише $70 доларів.

Вищу ціну на сировину прогнозує Міненерго США, але і тут про $100 у довгостроковій перспективі не йдеться. За оцінками відомства, середня ціна нафти у четвертому кварталі становитиме $93, а наступного року — близько $88.

Оптимістичний настрій тримається на зростанні видобутку у низці країн. Насамперед, йдеться про США, які перетворились на беззаперечного лідера у цій сфері. У серпні у Штатах в середньому видобувалось 12,9 млн барелів на добу, що близько до історичного рекорду.

Якщо ж порівнювати видобуток нафти у США з лютим 2022 року, напередодні російського вторгнення, то він зріс на 1,6 млн барелів.

За прогнозом Rystad Energy, вже цього року видобуток у США оновить рекорд, сягнувши 13,1 млн барелів на добу.

Щоправда, з видобутком у США є проблема. Кількість нафти зростає завдяки ефективнішому використанню вже існуючих свердловин, а ось буріння нових сповільнюється — компанії надають перевагу виплаті дивідендів, а не інвестиціям у розвиток.

Ще одна країна, яка стабільно нарощує видобуток нафти, — Бразилія. За підсумками минулого року, вона викачувала щоденно трохи більше 3 млн барелів на добу. Це на 100 тис. більше, ніж за рік до того, і відразу на 1 млн, порівнюючи з показниками десятирічної давності. За прогнозами, до кінця року Бразилія видобуватиме вже 3,3 млн барелів, а у 2024 році ще на 4−5% більше.

Бразилія сповна використовує високі ціни на нафту та те, що вона не входить до ОПЕК+, а отже, не підписується під жодні обмеження. Очікується, що вже найближчим майбутнім країна стане п'ятою у світі за видобутком нафти, наростивши ці показники до 4,5 млн барелів на добу. Наразі ж країна посідає 7−8 місце, видобуваючи майже стільки ж, скільки й ОАЕ, та впевнено випереджає Іран та Кувейт.

Допомагає стримати світові ціни й Канада. За обсягом видобутку вона посідає четверте місце, випереджаючи Ірак. Минулого року видобуток нафти у країні сягнув рекордних 4,9 млн барелів. Очікується, що цьогоріч їй вдасться взяти планку 5 млн, а, загалом, у 2023−2024 рр. видобуток зросте на 8%.

Загалом, за оцінками американського Управління енергетичної інформації, видобуток нафти в країнах за межами ОПЕК+ цього року зросте на 2 млн барелів, а наступного — ще на 1,3 млн.

Другий фактор, який не дає ціні сягнути позначки у $100, — високі ставки ФРС. Американський регулятор у вересні натякнув, що на фоні все ще високої інфляції довший час не починатиме монетарне пом'якшення. Це залишається стримуючим фактором як для американської, так і глобальної економіки.

Крім цього, чим вищими будуть ціни на енергоресурси, тим суттєвіше вони впливатимуть на інфляцію, посилюючи жорстку монетарну позицію центробанків.

Читайте також: Рішення ФРС США щодо процентної ставки: чому ризики зберігаються і як це впливає на Україну

Вплив на світову економіку

Зростання вартості сировини здорожчує пальне у всьому світі. Так, у США бензин із початку року додав у ціні 25%. Але наскільки серйозно виглядає ситуація?

Близько трьох років, у період 2011−2013 рр., ціни на нафту стабільно трималися вище $110, почасти перевищуючи $120.

Зважаючи на роки інфляції, $110 у 2011 році за купівельною спроможністю можна прирівняти до $150 у нинішній час. Тобто тодішній рівень цін був би співмірний з вартістю нафти у $150−165 за барель зараз. І така вартість «чорного золота» трималась не декілька місяців, а роками.

Крім цього, нові технології сприяють зниженню споживання пального автомобілями. Якщо у 2000 році нові автомобілі та мікроавтобуси в середньому у світі використовували понад 9 літрів бензину на 100 км шляху, то зараз — близько 7 літрів. Ще відчутніший прогрес у США: у 2004 році автівки «жерли» 11,5 л/100 км, а зараз — менше 9 літрів. Інакше кажучи, вищі ціни на пальне не так суттєво б’ють по кишенях водіїв, як раніше.

Коли у Саудівської Аравії здадуть нерви

Рік тому видобуток нафти в СА перевищував 11 млн барелів на добу, а зараз через власноруч накладені обмеження становить менше 9 млн. Таким чином, королівство відстає від США вже на 45%, а видобуток в Канаді сягає 55% від його показників, що раніше видавалося б неймовірним.

Існує низка причин, через які країна обмежує видобуток нафти. Головна з них є максимально простою — «просто дуже потрібні гроші». Штучний дефіцит підвищує вартість сировини і забезпечує СА надприбутки.

Друга причина, яку часто називають експерти, — складні відносини між спадковим принцем Саудівської Аравії Мухаммедом ібн Салманом та президентом США Джо Байденом. Тому королівство використовує момент, щоб розігнати глобальну інфляцію і нанести удар по лідеру американських демократів напередодні виборів.

Попередньо ОПЕК+ вже домовився про продовження колегіального зниження видобутку нафти до кінця 2024 року. Однак, відкритим залишається питання, чи наважиться СА і далі продовжувати власні обмеження на 1 млн барелів.

У королівстві розуміють, що своїми діями дотують розвиток нафтовиків в інших країнах. І мова не лише держав за межами ОПЕК+, експорт енергоресурсів нарощує Іран — головний геополітичний противник СА.

Читайте також: «Шляху назад уже немає»: Nissan відмовиться від продажу в Європі авто з двигунами внутрішнього згоряння до 2030 року

Крім цього, високі ціни на нафту прискорюють впровадження «зелених» технологій, підвищують продажі електрокарів та популярність економних автомобілів із ДВЗ. Таким чином, Саудівська Аравія втрачає частку ринку у довгостроковій перспективі.

Що там у росії

Скільки росія видобуває нафти — наразі невідомо, оскільки країна не публікує офіційної статистики. За оцінками ОПЕК, це близько 9,5 млн барелів на добу, тобто майже на 1 млн менше піку 2019 року.

Російський експорт нафти зараз перебуває на мінімумі з березня 2021 року, хоча все ще становить значні 7,3 млн барелів на добу.

Обмеження ціни на експорт нафти з рф у $60 за барель успішно працювали з кінця минулого року до червня. Водночас, разом із подорожчанням нафти на світових ринках російська сировина вирвалась з цього коридору.

Наразі біржова ціна нафти Urals становить близько $77 за барель. Порівнюючи з часом до повномасштабного вторгнення, російська нафта все ще недооцінена. Якщо раніше Urals коштував лише на 2,5% дешевше Brent, то зараз, навіть в умовах штучного дефіциту, розрив сягає майже 20%.

Як ціни впливають на Україну

Подорожчання нафти безпосередньо впливає на ціни на пальне в Україні. Як розповідає директор групи компаній PRIME Дмитро Льоушкін, споживачі можуть тримати в голові такий орієнтовний розрахунок — кожен додатковий $1 за барель нафти перетворюється на 1 гривню за літр бензину на АЗС в Україні.

Читайте також: Вже восени ставки за автокредитами впадуть до 12% річних: що купують в кредит

За даними «Мінфіну», на момент написання статті середня ціна бензину А-95 становила близько 55 грн/літр. Таким чином, у разі подорожчання нафти до $100, його вартість на українських АЗС впевнено перевищить 60 грн. За цих умов українські автомобілісти можуть сподіватись на те, що країни, які не входять в ОПЕК, зуміють прискорити видобуток.