Україна подала до Світової організації торгівлі позови проти Польщі, Словаччини й Угорщини, які заборонили імпорт української агропродукції. У відповідь Польща вже повідомила, що готова розширити перелік заборонених товарів. Чому це протистояння невигідне жодній стороні та що має робити влада, розмірковував співзасновник компанії «Нова Пошта» Володимир Поперешнюк.
Торговельна війна з Польщею: чому це нікому невигідно
Всі хочуть «теплу ванну»
Польські, угорські та словацькі посадовці запровадили односторонню заборону на імпорт української аграрки. Наші почали погрожувати торговими бар'єрами у відповідь. Тепер з Польщі — нашого традиційного союзника — лунають заяви про можливе зниження загальної підтримки.
Питання, а навіщо це все? Коли польські урядовці починають займатися протекціонізмом, то від цього, насамперед, страждає їхній народ. Адже що відбувається, коли вони обмежують імпорт агропродукції? Одиничні фермери виграють, але більшість поляків почнуть втрачати гроші, бо «захищений» від іноземної конкуренції бізнес завищить ціни. А ще цей бізнес втратить мотивацію розвиватися. Захист місцевих виробників від конкуренції завжди закінчується їхнім програшем, бо «тепла ванна» дестимулює розвиток продуктивності та зводить нанівець інновації.
Для нас ефект стане прямо протилежним. Так, для підприємців-експортерів це шкода — вирощували полякам зерно, кукурудзу або яблука, мали дохід, а тепер така халепа. Але підприємці — вони тому й підприємці, що вміють викручуватись в складних ситуаціях, пристосовуються та щось вигадують. Заробили менше, зробили висновки, відкоригували бізнес-процеси і поїхали далі! У перспективі, наші агропідприємці вийдуть з цієї битви сильнішими. А що споживачі? — Вони теж виграють, бо ціни стануть нижчими, а купівельна спроможність зросте.
Що мають робити політики
На жаль, мало людей по обидва боки кордону розуміють, як працює економіка. Через це політики обох країн керуються політичною доцільністю і тому втягуються в незрозумілу торговельну війну з негативними наслідками для всіх сторін.
Які висновки та кроки маємо зробити ми? По-перше, нам не можна воювати на всі фронти одночасно. По-друге, від торговельних воєн, які розв’язують чиновники, найбільшої шкоди зазнають громадяни їхньої власної країни.
Тож не потрібно вестися на провокації та відповідати симетричними заборонами. Ба більше, нам потрібно знімати бар'єри на імпорт, знижувати мита та зменшувати навантаження на бізнес всередині країни, щоб компенсувати втрати, які понесла українська сторона від протекціонізму. Це одночасно зніме напругу у відносинах, замість нікому не потрібної ескалації. В жодному разі не можна повторювати хибні дії, через які страждатимуть українці. А зі шкодою для польських споживачів через дії їхніх політиків нехай розбираються вони самі.
Читайте також: Єдинороги, злотий чи кавалєрка: як заробити на Польщі
Будь-яка перешкода торгівлі завдає шкоди всім учасникам вільного обміну. Проте, більше страждає сторона, що «захищає» своїх підприємців від імпорту. Підприємців не треба захищати, їм головне не заважати.
Коментарі - 10
С такими аргументами можно обвинить Германию, что та развалила наш автопром.
Польские власти почему то не беспокоились когда сотни тысяч украинцев ездили к ним на заработки в качестве дешевой рабочей силы, а вот зерно подешевле их возбудило.
Наших видно, сильно. Особливо з початку були помітні.
Польша бачить, що війська рф загрузли в Україні надовго і вже не загрожують Польші, а війна переходить в затяжну стадію. То ж треба якось красиво самоусунуться від різних допомог Україні. Красивіше ніж звинуватити в чомусь Україну й не придумаєш.