Найактивніше українцям піднімають зарплати роботодавці на Заході України. За працівника їм доводиться конкурувати ще й з польськими підприємствами. Що відбувається на ринку праці України, Ліга. Бізнес розбиралася на основі дослідження сайту work.ua. «Мінфін» вибрав головне.
В Україні почали зростати зарплати: кому і де платять більше
Зарплати зростають: основні фактори впливу
Згідно дослідження сайту work.ua, заробітна плата в Україні попри економічні негаразди невпинно зростає. Якщо впродовж минулого року середня зарплата у вакансіях перебувала на відмітці у 15 000 грн, то у лютому 2023 року вона перетнула позначку у 16 000 грн. А в травні оновила показник, і тепер дорівнює 16 500 грн.
Такий зріст може слугувати показником того, що конкуренція за кандидатів посилюється через їх відсутність при збільшенні кількості вакансій. І роботодавці мусять підвищувати зарплатню, аби залучити кандидатів з ринку.
Ще одна причина — це підйом зарплат всередині компаній, аби утримати фахівців та компенсувати, наприклад, інфляцію. За даними Держстату, інфляція за 2022 рік склала 26,6%. НБУ очікує, що у 2023 році інфляція сповільниться до 14,8%, а у 2024 році знизиться до 9,6%.
Європейська бізнес-асоціація (ЄБА) на початку 2023 року проводила опитування, і в тому числі питала про зарплатню. За відповідями респондентів, в більшості випадків компанія виконувала свої фінансові зобов’язання, незважаючи на неоднозначну поточну ситуацію та базові можливості. Найбільш розповсюджена практика — компанії залишили довоєнний рівень заробітної платні, незважаючи на скорочення обсягів виробництва або надання послуг. Виплачували бонуси — це другий за популярністю фактор. І навіть оплачували проживання в інших містах або компенсували частину витрат на переїзд.
Важливим глобальним трендом 2023 року є те, що перспективи підняття заробітної платні стали значно суттєвішими та розповсюдженими — переважна більшість респондентів згадали його у своїх відповідях.
Опитування по зарплатні чітко показує глобальну налаштованість компаній на підвищення рівня заробітної плати:
Більшість учасників опитування демонструє позитивні очікування підвищення зарплатні (лише 8 з 53 відповідей негативні).
В більшості великих компаній в 2023 році зарплатню піднімали. Хоча, звісно, не вище рівня інфляції, та не всім рівномірно. Відповідно до галузевих опитувань, існує велика вірогідність того, що у другому півріччі зарплати знов підніматимуть — щоб не втратити людей під час осіннього бізнес-сезону.
Читайте також: Ринок праці в Україні: Кого шукають роботодавці та яку зарплату пропонують
На заході — ажіотаж на працівників
Наприклад, за результатами опитування, що у травні 2023 року проводила «Львівська консалтингова група», виробничі компанії західного регіону активно проводили підвищення заробітної плати:
«Перегляд зарплати для всіх категорій працівників відбувся у більшості компаній з автомобільної сфери (71%), харчової та переробної промисловості (88%), виробників упаковки та будматеріалів (70%) .
Близько третини компаній зі сфери електроніки, легкої промисловості та половина компаній зі сфери металообробки здійснили перегляд оплати лише для деяких категорій працівників, наприклад, для робітників або офісного персоналу. Ключовим для бізнесу працівникам найчастіше переглядали зарплату в компаніях зі сфери електроніки (33%), харчової та легкої промисловості (20%) і, рідше, в автомобільній галузі (14%)" — коментує Оксана Абраменко, консультант-рекрутер Львівської консалтингової групи.
Зараз ми маємо на ринку праці неабиякий ажіотаж — кількість вакансій невпинно зростає, а ось кількість кандидатів — ні. Найбільше від цього потерпають західні регіони. Окрім місцевих роботодавців їм конкуренцію складають підприємства, що переїхали зі східних регіонів. За даними Міністерства реінтеграції, до квітня 2023 року релокувалися близько 800 підприємств. Тільки з Харківської області в інші регіони переїхали понад 200 компаній.
Закарпатська область стала другим регіоном, який прийняв релоковані фірми. Туди переїхали 14,5% компаній. Попереду — Львівська область з 24% підприємств.
Відповідно, плани виробничих роботодавців західного регіону щодо перегляду заробітних плат в цьому році глобальні та амбітні. 100% компаній переглянули зарплатню в 2022 році, і на 2023 теж мусять розширювати бюджети.
Логічною виглядає статистика, яка виводить в лідери за приростом кількості вакансій Ужгород.
У Львові в 2023 році ситуація не тільки краща за попередній або навіть ковідний роки. В цьому році в регіоні найнижча кількість безробітних на 1 робоче місце — теж 1 кандидат (і то не по всіх професійних сферах).
Логічною є кореляція — де найвища конкуренція, там і більший приріст зарплат. До ковіду та війни найбагатші 5 міст України по зарплатні у вакансіях виглядали так: Київ, Одеса, а далі дуже плотною трійкою Львів, Дніпро та Харків.
Іноді різниця складала десятки гривень. Тепер ситуація змінилася. І в «гарячих» містах (Запоріжжя, Кривий Ріг, Херсон) зарплатня значно нижче середньої по Україні. Бізнеси не здатні генерувати такий прибуток, аби сплачувати високу зарплатню.
До речі, Держслужба зайнятості по своїх вакансіях показує, що одеські роботодавці пропонують середню зарплатню 8335грн, що нижче Дніпра (10395 грн) та Львова (11067 грн), не кажучи вже про Київ (14931 грн). Можливо, таке сталося через специфіку вакансій — більшість пропозицій від Держслужби зайнятості розподіляється по невеличких містечках. Та ще й в бюджетних сферах: вихователь, помічник вихователя, підсобний робітник, медична сестра, двірник, прибиральник. Середня зарплата для таких вакансій: 6−7 тис. грн.
Читайте також: За 5 років зникне 83 млн робочих місць: кому вже зараз варто змінювати професію
Ростуть не тільки зарплати
Тим не менше, спокушатися підвищеною зарплатнею у західних регіонах, мабуть, не варто. За останній рік вартість оренди або купівлі житла в Ужгороді, Львові та інших більш безпечних регіонах зростала значно швидше, ніж в інших регіонах. І не завжди той зріст можна компенсувати збільшеною зарплатнею.
Згідно з даними спеціалізованого майданчика Bird, за останній місяць у столиці зросли орендні ставки практично за всіма категоріями квартир. Найбільше подорожчали однокімнатні — на 11% (до 10 тисяч гривень на місяць), «двушки» зросли у ціні на 3% (до 14 тисяч), трикімнатні — на 8% (до 24,9 тисяч гривень). Як кажуть ріелтори, це пов'язано з тим, що люди їдуть до Києва, сподіваючись знайти тут роботу. А ще Київ вважається одним із найбільш захищених міст у країні.
Наприклад, у Львові вартість однокімнатних квартир, за даними Bird, взагалі не змінилася, трикімнатні зросли в ціні на 6%. Більше, ніж у столиці, подорожчали лише двокімнатні — на 5%. Але поки що однушки й двушки у Львові все одно дорожчі за київські — 15 і 16,8 тис. грн на місяць відповідно (проти 11 і 14 тис. у Києві). По трикімнатним столиця вже обійшла Львів — така квартира тут коштує майже на 5 тисяч дорожче.
Читайте також: Ринок нерухомості: де зараз житло купують найбільше і скільки за нього платять
Переїзд на Захід — не запорука більшої зарплати
З точки зору переїзду саме з професійних засад — якщо ви просто хочете змінити місце проживання, сподіваючись на тій самій посаді отримувати в рази більше грошей, не завжди це можливо. По більшості професій різниця не настільки суттєва.
Якісні зміни у зарплатні можливі лише якщо до зміни міста додасться інша якість роботодавця і можливість заробити більші гроші (як, наприклад, у вакансії менеджера з продажів) за рахунок розширення ринку, бази клієнтів тощо. Як варіант — можливість заробити додатково на знанні англійської мови або через наявність водійських прав. І ще один шлях до великих грошей — швидше побудувати кар'єру (із ростом зарплатні), або вдало перекваліфікуватися (теж із хорошими фінансовими перспективами).
Польща конкурує за українського працівника
Важливим нюансом є можливість розширення географії пошуку роботи задля високої зарплатні.
У Польщі теж активно шукають працівників, з залученням фінансової мотивації, але на загальнодержавному рівні. З липня в Польщі відбулося підвищення мінімальної зарплати. І не вперше в цьому році. На початку 2023 року мінімальна зарплата в Польщі зросла до 3490 злотих брутто. З 1 липня 2023 року розмір мінімальної заробітної плати підвищено до 3600 злотих брутто.
Це означає підвищення на 590 злотих та 19,6%, порівняно з мінімальною заробітною платою, яка діяла в минулому 2022 році. У 2024 році знову очікується подвійне підвищення мінімальної заробітної плати у Польщі.
Спочатку розмір мінімалки зросте у січні до 4242 злотих брутто за трудовим договором (38,5 тис. грн) і 27,70 злотих брутто погодинно (249 грн). А потім — у липні 2024 року до 4300 злотих брутто (майже 39 тис. грн) і 28,1 злотих брутто погодинно (253 грн).
Тому українським роботодавцям варто знову згадати про небезпеку виїзду тих, кому наша середня заробітна платня здається недостатньо привабливою. І враховувати не тільки найближчих конкурентів, але й тих, хто ладен долучитися до конкуренції за саме цю цільову аудиторію кандидатів.
Кількість вакансій в розділі «інші країни» вже повернулася до довоєнних 900−1000 штук на кожному з великих сайтів з працевлаштування. А robota.ua навіть пропонує допомогу польських колег. Зрозуміло, що зарплатня за кордоном значно вища, робота стабільніша. Тому нашим роботодавцям треба стабілізувати фінансову складову та активніше залучати нематеріальну мотивацію, аби хоча б утримати тих, хто готовий долучатися до українських вакансій на теперішніх умовах.
Коментарі - 28
У водія середня ЗП нижче ніж у бухгалтера. Здобули так здобули
Це сировинні галузі з мінімальною доданою вартістю. Ніхто за цим гнатись і не буде.
На металургійних комбінатах України наприклад головного сєпара України (була запущена нова лінія прокату сталі, яка використовується в автомобілебудуванні - цей продукт з високою додатковою вартістю, таких підприємств з іншими прикладами було достатньо, але їх не перевезеш в Ужгород прикладів безліч, перевезти офісний планктон — це не зовсім перенесення виробництва.
Годі чіплятись залишків совка, те що вироблялось на тих заводах нікому не потрібне, бо не конкурентноспроможне.
У низці галузей (виробництві будматеріалів, металургії та металообробці, хімічній промисловості та машинобудуванні) фіксується критичне падіння виробництва. Наприклад, не працюють аж 16% підприємств, які виробляють будівельні матеріали. В металургії та металообробці 63% підприємств зменшили виробництво більш як удвічі. Навіть у деревообробній галузі, яка переважно сконцентрована на заході та півночі країни, лише 35% підприємств працюють майже на повну потужність. Дані підтверджують, що цілі галузі швидко стали заручниками війни, зважаючи на порушення ланцюгів постачання, блокаду морських шляхів експорту та зменшення попиту. (https://zn.ua/ukr/promyshliennost/jak-ukrajinska-promislovist-dolaje-vojenni-vikliki.html)
До виробництва будматеріалів якраз питань немає, Ви ж писали про інше.
«Свою гаубицю» яку ніхто не купував? Не аргумент.
Потрібно прагнути до продукції з високою доданою вартістю, не важливо це щось велике чи мале. Чомусь всім очі «мозолять» ІТшники з їх «космічними» зарплатами, так от це якраз і є створення доданої вартості (з нічого по суті, без заводів та копалин). А ще є ЛАЗ наприклад. Який в 2020 році зробив аж 8 автобусів і то робив він їх на замовлення міста, тупо щоб зберегти робочі місця та видимісь якогось виробництва. А по факту краще б купили китайські чи Б/Ушні з європи — було б і дешевше і надійніше.
Все, я зрозумів рівень Вашого розуміння економіки. Не бачу сенсу продовжувати цей діалог.
P.S. Сільськогогосподарські підприємства теж «виконують замовлення для закордонних компаній».
В Україні були та й ще залишаються такі
Металургія (ГЗК і металургійні комбінати), важке машинобудування (Турбоатом, Краматорський та інші) не перенесеш в Ужгород, Львів і т.д.
Виробництво вагонів (Крюківський вагонобудівний), цистерн — теж не перевезеш.
ВПК частково можна пеемістити КБ «Луч», «Південмаш» перенести частково КБ, а виробництво не впевнений хіба в іншу країну.
Прикладів безліч не хочеться витрачати час.
Перенести можна важливий сектор ІТ.
Все інше купи-продай і офіси можна перенести, але виробництво, цехи не завжди. Надіюсь бвльш-менш зрозуміли.
Повторюсь розвивати треба також вищезазначені галузі.
С/г само-собою. Продовжувати немає сенсу.