МВФ вимагає відмовитися від спрощеної системи: 4 міфи про її шкоду, в які вірить Фонд

Спрощена система є унікальною для України?

Що пише Фонд:

«У країнах, що розвиваються, з великим неформальним сектором (для запровадження ССО) ставиться мета розширити охоплення платників податків і таким чином формалізувати тіньову економіку. У будь-якому разі, мета має полягати не у наданні податкових пільг, а в тому, щоб зосередитися на спрощенні та зниженні тягаря дотримання».

«ССО став інструментом для зниження податків, а не для зменшення тягаря відповідності для малих підприємств. Привабливі стимули (ССО) у вигляді низьких ефективних ставок надаються юридичним особам та фахівцям, які не мають права на режим ССО у решті світу».

Контраргумент:

У світі є десятки аналогічних податкових режимів із ще меншими ставками оподаткування, ніж в Україні. Інакше кажучи, податкове стимулювання мікро- та малого бізнесу — один із природних елементів податкової політики низки країн, поряд зі спрощенням та компромісною детенізацією, та напрацьована міжнародна практика.

Приклади: податкова картка у Польщі (Karta podatkowa, поставлений платіж за аналогією з нашою 1−2 групою єдиного податку); податок на доходи мікропідприємств у Румунії (ставка 1% та 3% із обороту); Казахстан із його спеціальними податковими режимами для малого бізнесу на основі патенту (невеликий поставлений платіж), із використанням спеціального мобільного додатка (1% із обороту) та спрощеною декларацією (3% із обороту), або молдавські режими SIMM (4% від доходу) та підприємницький патент (від 5 євро на місяць).

Чи допомагає спрощена система ухилятися від податків?

Що пише Фонд:

«Отримана податкова система (ССО) характеризувалася багатьма можливостями ефективного арбітражу податкових ставок, що призводить до зростання ухилення від податків» та «у різних типів платників податків є сильний стимул приховувати обіг або якийсь вид діяльності (через ССО)».

Контраргумент:

Неправда, зростання ухилення від податків не спостерігається. Наші з колегами багаторічні дослідження найпопулярніших схем уникнення податків в Україні говорять про помірне зниження втрат бюджету від потенційних зловживань спрощеною системою (говоримо, передусім, про заниження порога річного доходу та «ФОП замість найму»). Якщо у 2018 році втрати оцінювалися від 6 млрд грн на рік, то минулого року ті ледве дотягли до 5 млрд грн на рік.

Чи використовує бізнес стрибки між системами?

Що пише Фонд:

«Суб'єкти ССО можуть стратегічно мінімізувати свій податковий тягар, неодноразово переключаючись між загальною системою та ССО. Це дозволяє їм скористатися загальним правилом перенесення збитків на майбутні періоди у період інвестування на початку року, з наступним переходом до низької відсоткової ставки єдиного податку, коли бізнес після початкового інвестиційного періоду стає прибутковим. Перехід від ССО до загальної системи можна повторювати безкінечно».

Контраргумент:

Масового використання великим бізнесом «схеми стрибків із спрощеної системи на загальну» не спостерігається. Тим паче, що маневр переходу можна здійснювати лише один раз на рік, і його добре відстежує податкова служба, а критерій річного доходу обмежує можливості величезних зловживань.

Спрощену систему використовують для відмови від трудового договору?

Що пише Фонд:

«Із погляду оподаткування праці та неформальної зайнятості, ССО є ще проблематичнішим, враховуючи, що багато компаній та фізичних осіб обирають статус платника єдиного податку, відповідно до ССО, замість стандартного трудового договору».

Контраргумент:

Гострота фіскальної проблеми «ФОП замість найму» перебільшується і не підтверджується хоч якимись цифрами та розрахунками. Тим паче, що у світлі успішного старту на початку минулого року правового режиму «Дія сіті» з його комфортними ставками податків на працю, IT-компанії взяли на класичні трудові контракти (або ГІГ-контракти) десятки тисяч співробітників, які були ФОПами.

Читайте також: 1 серпня набувають чинності нові податкові правила: кого перевірить ДПС у 2024 році

І насамкінець: головна помилка МВФ у небажанні бачити у спрощеній системі єдиний та безальтернативний на сьогодні захист для середнього класу (головного стовпа демократії) від отруйного симбіозу української корупції, неефективності держуправління, правової невизначеності та недовіри до держави. Саме це стало першопричиною створення ССО у 1998 році, і доки причина не усунена, будь-яке рішення про ліквідацію спрощеної системи буде помилковим.