Як перезавантажити митницю і податкову

Перезавантаження передбачає обрання голови кожної служби на відкритому конкурсі за участі міжнародних експертів, переатестацію співробітників, створення системи вимірювання ефективності кожного органу.

Серед інших пріоритетних змін, на яких наголошували учасники обговорення, мова йшла про інституційну реформу митниці, цифрову податкову реформу, запровадження нових цифрових сервісів, відкриття державних реєстрів, прийняття законопроєктів, які визначають особливості проходження митної (№ 6490д) та податкової служби (№ 9243), а також діяльності Бюро економічної безпеки (№ 9080).

Чому податковій і митниці потрібне перезавантаження

Першочерговим визначається саме перезавантаження. Чому? З одного боку, ми маємо катастрофічну ситуацію. З 2019 року в Держмитслужбі, як новому самостійному органі виконавчої влади, що утворився після реорганізації Державної фіскальної служби, наразі змінилося вже шість очільників. При цьому чотири з них були призначені тимчасово. З листопада 2021 року митницею керує виконувач обов’язків, а не повноцінний керівник. І це в органі, що, формує до 40% бюджетних надходжень.

Не менші проблеми і в податковій службі. З 2019 року там змінилося 5 керівників. З них 3 — це виконувачі обов’язків. З грудня 2021 року там вже 6-ий очільник, який теж є виконувачем обов’язків керівника.

З директором БЕБ ситуація складніша. Адже члени Комітету з фінансової, податкової та митної політики Верховної Ради констатували, що процес створення і налагодження повноцінної роботи органу за 100 мільйонів гривень повністю провалено. Як результат — директора звільнили, а голова комітету Данило Гетманцев зазначив на необхідності перезавантажувати орган.

І представники бізнес-спільнот, і експертне середовище, і представники комітету сходяться у думці, що нове керівництво для цих органів вкрай необхідне.

Читайте також: Податкова без податківців, митниця без митників: Зеленський пообіцяв радикальну реформу

Кадрове питання

Проблема полягає у тому, що бізнес-спільноти та експертне середовище вимагають ще й сутнісних реформ згаданих установ, а представники комітету намагаються продати майбутні призначення, як саму реформу, адже вони пропонують змінити правила конкурсу. Наприклад, законопроєктом 6490-д пропонується змінити процедуру проведення конкурсного відбору на посаду голови Держмитслужби. Вона передбачатиме:

• залучення до проведення відкритого конкурсу на посаду голови Держмитслужби міжнародних експертів;
• право голови Держмитслужби пропонувати кандидатури і призначати своїх заступників за поданням прем'єра. Скасування необхідності погоджувати з міністром фінансів призначення на посади та/або звільнення з посад інших керівників;
• запровадження щорічного зовнішнього незалежного аудиту ефективності діяльності митних органів, негативний висновок за результатами проведення якого є підставою для звільнення голови;
• проведення атестації митників для встановлення відповідності займаній посаді;
• підвищення розмірів окладів митників фактично до рівня окладів їхніх колег у сусідніх країнах, встановлення залежності окладів від рівня прожиткового мінімуму.

Як йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту, «це сприятиме стабільності та ефективності діяльності митних органів, розвитку митної справи та економічному зростанню, а також формуванню дієвого базису для зниження рівня корупційних проявів, тиску на бізнес».

Питання повноважень

Керівника митної служби необхідно призначати для якісної кадрової політики. Але проблеми корупції це не вирішить, адже береться вона не від керівництва установ. Корупція бере початок з невластивих повноважень та дірок у законодавстві.

Замість того, аби перетворювати митницю та податкову на зручні сервіси, засновані на сучасному менеджменті та цифрових додатках, уряд продовжує зберігати їх у вигляді виконавчих органів з наповнення бюджету. Замість того, аби створювати бізнес-клімат, ми будуємо репресивний апарат. Це свідчить про відсутність цілісної стратегії з розвитку таких важливих галузей державної політики.

На додаток ми маємо ще один гіркий досвід, який необхідно враховувати. Не так давно відбувся кейс голови Верховного суду України Князева, якого спіймали на шаленому хабарі майже в 3 мільйони доларів. Вразив, власне, не розмір хабаря чи те, що сталось це під час війни. Найбільше вразив той факт, що ця людина була обрана саме через відкритий конкурс із залученням міжнародних експертів й окремої ради з доброчесності.

Також у цій ситуації слід зауважити й про неквапливість Комітету з фінансової, податкової та митної політики. Тільки один з трьох законопроєктів був прийнятий у першому читанні, а саме стосовно конкурсу на митниці — 6490-д. Законопроєкт стосовно БЕБ лежить на ознайомленні депутатів ще з березня цього року. А проєкт стосовно перезапуску податкової служби — з квітня.

Пан Гетманцев сподівається, що прийняти їх вдасться до кінця цього року. Це породжує закономірні питання. Чи не може бути так, що призначення конкурсів затягується, поки не знайдуться бажані кандидатури? Чи закони навмисно не приймаються, аби й далі керувати відповідними органами в «ручному» режимі через постійно «підвішених» виконувачів обов’язків?

Автор:

віцепрезидент ICC Ukraine Олексієнко Дмитро