Банкам різко підвищили штрафи: 5 реальних наслідків для приватних клієнтів

Як змінилися штрафи

Для багатьох різке підвищення нацбанківських штрафів стало несподіванкою, а набуло воно чинності майже відразу — з 24 червня 2023 року. Раніше штрафи Нацбанку щодо порушень правил фінмоніторингу та валютного контролю перебували переважно в рамках 1−10 млн грн за максимальної стелі 135,15 мільйонів. Наразі середню планку піднято до 50 млн грн при збереженні максимуму в 135,15 млн грн.

Надто посилено покарання за непроведення якісного аналізу валютних операцій та недопуск фахівців Нацбанку до даних у цьому напрямі — з 1 млн грн до 1% статутного капіталу, який обчислюється у багатьох банків у мільярдах. Якщо такий штраф застосувати, наприклад, до Приватбанку з установником 206,1 млрд грн, то сума санкції може скласти 2,1 млрд грн.

Щоб бізнес та приватні клієнти зрозуміли, які помилки/провини найдорожче коштують їхнім банкам, «Мінфін» зібрав основні підвищення штрафів:

• Із 400 тис. грн до 1 млн грн — за загальні порушення правил фінансового моніторингу. Сюди входить покарання за неподання/невчасне подання інформації Держфінмоніторингу, а також якщо банк не виявив підозрілих операцій і не розірвав відносини з клієнтом, який їх проводив. Новою Постановою сюди також додали відмову банку від розробки та впровадження нових правил фінмоніторингу, що, на думку НБУ, фінансисти зобов'язані регулярно робити самостійно.

• Із 17 тис. грн до 51 тис. грн — за неподання/невчасне подання статичної звітності з фінмоніторингу або за подання недостовірних даних.

• Із 400 тис. грн до 1 млн грн — за порушення валютного законодавства щодо проведення розрахунків, торгівлі на валютному ринку, транскордонних перерахувань, впровадження захисних заходів тощо.

• Із 1 млн грн до 1% статутного капіталу банку — за непроведення банком аналізу документів/інформації щодо валютних операцій, відмову у доступі НБУ до автоматизованих систем банку, документів під час виїзних перевірок, за подання недостовірної інформації та ін.

• Із 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів (із 17 тис. грн до 51 тис. грн) — за порушення термінів, періодичності подання звітів за валютними операціями, а також за суттєві помилки в них.

• Із 50 тис. грн до 100 тис. грн — за кожен вид порушення вимог закону про валюту, що не перераховані вище.

Також запроваджено штраф у 50 млн грн за неналежну перевірку клієнтів (включаючи посилені заходи перевірок) за фінмоніторингом та неналежне управління ризиками. Сюди можна включити майже будь-який промах, помилку чи недогляд.

До списку провин, за які банки штрафують на 10 млн, додали дві підстави:

• Неправильне оформлення грошових переказів, із погляду фінмона, який вимагає вказівки призначення платежу та ін.

• Неправильна робота банків із клієнтами, яких відносять до категорії політично значущих осіб та членів їхніх сімей (депутати, міністри, судді, голови адміністрацій тощо): або банк перегне планку та віднесе цих людей до високоризикових та необґрунтовано заблокує їм фінансові операції, або навпаки — банк пропустить підозрілі проводки і не вживатиме жодних заходів.

Читайте також: НБУ почав боротися із зарплатами «у конвертах»: як зміняться «сірі» виплати

Що кажуть у Нацбанку

У Національному банку пояснили масштабне підвищення штрафів міжнародними зобов'язаннями України щодо підвищення чистоти капіталів.

«Будь-яка відповідна санкція чи захід має бути дієвим, пропорційним і стримуючим», — йдеться в офіційній відповіді НБУ для «Мінфіну».

Проте, там не уточнили, чому не провернули багаторазове підвищення штрафів відразу після посилення Євросоюзу чи лічені роки, а зробили це саме зараз — у розпал великої війни в Україні. Незрозуміло, чи фіксує наш Національний банк нині загострення ризиків щодо проникнення до країни терористичних капіталів. Або просто хоче зібрати для держбюджету більше грошей. За загальними формулюваннями складно зрозуміти справжні мотиви НБУ.

«Заходи сприятимуть запобіганню вчиненню банками порушень вимог законодавства, підвищенню відповідальності за їхнє невиконання/неналежне виконання», — відповіли у Національному банку.

Як НБУ карав банки

У 2022 році регулятор намагався не штрафувати банки за порушення вимог фінмоніторингу та валютного контролю. Їм, здебільшого, виписували письмові та робили усні попередження.

Хтось пояснював такий підхід лояльністю через початок великої війни, хтось — відносно ліберальним ставленням до питання попереднього голови НБУ Кирила Шевченка, який керував структурою до жовтня-2022.

Нацбанк почав виписувати штрафи пачками з 2023 року, і помісячна динаміка показує, як регулятор розохочувався:

• за січень: штраф не було виписано жодному банку.

• за лютий: Укргазбанк (64,6 млн грн).

• за березень: через фінмон відкликано ліцензію у Айбокс Банку, який відразу був поставлений на ліквідацію.

• за квітень: РВС Банк (100 тис. грн) та Банк «Кліринговий дім» (50 тис. грн).

• за травень: Комінбанк (10,5 млн грн), Мотор-Банк (10,1 млн грн), Банк Альянс (1 млн грн), Банк Конкорд (400 тис. грн), Укрексімбанк (200 тис. грн).

Це дані тільки щодо банків (без небанківських фінустанов), і лише за двома найсерйознішими покараннями — видворення з ринку та штрафи. Не збирали випадки з виписаними НБУ письмовими попередженнями, як, наприклад, було у лютому-березні з Райффайзен Банком, А-Банком, Полікомбанком та іншими. Хоча зрозуміло, що при повторному порушенні за попередженням напевно буде штраф.

Читайте також: Банки починають збирати інформацію про клієнтів для обміну: що потрібно знати

Чому Нацбанк став суворішим: версія ринку

На фінансовому ринку по-різному пояснюють посилення штрафів за неналежні фінмоніторинг та валютний контроль. По-перше, це може бути пов'язано із виконанням «домашнього завдання» для вступу до ЄС.

«У червні 2022 року Україна набула статусу кандидата на вступ до Євросоюзу та отримала 7 рекомендацій, однією з яких було запровадження європейських підходів боротьби з відмиванням коштів — зокрема, уніфікація вітчизняного законодавства та міжнародних стандартів групи з фінансових заходів FATF.

Поки що суттєвого прогресу в цьому питанні не спостерігається, ба більше, згідно з ухваленим законопроєктом № 8008, було послаблено фінансовий моніторинг за публічними діячами (PEP), що суперечить стандартам FATF та вимогам Директиви ЄC 2015/849″, — пояснив фінансовий аналітик рейтингової агенції IBI-Rating Артем Стрибайло.

Другий фактор, який неофіційно визнають багато банків, — посилення потоку до України терористичних капіталів, особливо з боку країни-агресора. Фінансисти розповідають, що намагаються блокувати кошти, які намагаються заводити з росії різними шляхами, зокрема — через підставних осіб.

З цієї ж категорії і третій момент. Кажуть, що до України почала активно надходити готівка, вкрадена на наших тимчасово окупованих рф територіях. Під час захоплення російські терористи та колаборанти масово грабували відділення наших банків та небанківські фінустанови. Банкіри не завжди встигали мітити (фарбою, хімікатами, олією, як дозволяє наш НБУ) усю цю готівку, а якісь пачки грошей пошкоджували незначним чином. Експерти розповідають, що зараз йде приплив цих грошей до України, а завозяться вони дрібними партіями фізособами. Фінансистам доводиться їх виявляти та виводити з обігу.

На четверте місце зараз ставлять такий чинник, як порушення, що реально почастішали та які хочуть попереджати. Насамперед, валютні.

«Проведений регулятором аналіз та виявлені порушення вказали на лазівки, що використовуються банками, для проведення „небажаних“ валютних операцій. Йдеться про різні аспекти — від бухгалтерського проведення операції до ухилення від перевірок. Оскільки НБУ намагається повноцінно взяти валютний рух під контроль і не допустити позапланового, сірого та чорного відтоку валюти — суттєво підвищено штрафи», — зазначив у розмові з «Мінфіном» Андрій Шевчишин.

Деякі припускають, що Нацбанк розлютила ситуація з небажанням банків приймати «негарні» долари.

«Відмова від прийому пошкоджених банкнот обмінниками ще може мати хоч якесь логічне пояснення — на відміну від найважчих днів 2022 року, коли клієнти були згодні отримати хоч якусь валюту, зараз вони стали вибагливішими. Якби цієї проблеми не існувало, то обмінники неодмінно скористалися б неповороткістю банків, приймали б у клієнтів їхні некондиційні долари і тут же продавали наступному клієнту, заробляючи на цьому. Але це не так», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Але відразу назвав небажання приймати так звані білі (їх передостанній дизайн) долари 1996 випуску абсолютно нераціональним. Оскільки вони залишаються засобом платежу у всьому світі.

«Характерно, що у країнах із значним обсягом готівкового долара на руках подібні страшилки виникають із певною регулярністю. Наприклад, цього року подібна паніка була у Нігерії. Можливо, мала місце міграція цього фейку до українського інформаційного простору», — припустив Демків.

До чого готуватись банківським клієнтам

Посилення правил фінмоніторингу та валютного контролю стане логічною відповіддю банків на різке збільшення сум штрафів.

«Зрозуміло, що підвищення штрафів повинне мотивувати банки до ретельнішої перевірки своїх клієнтів, до інвестицій у програмне забезпечення та працівників, які відстежуватимуть такі транзакції. Але без одночасного реформування закону про протидію відмиванню коштів та приведенню його до міжнародних стандартів це не зможе дати справді відчутного ефекту, на який сподіваються в НБУ», — вважає Артем Стрибайло.

Експерти вважають, що банківські клієнти досить швидко відчують на собі нацбанківські заходи.

«Суворіший підхід до ідентифікації клієнта і походження одержуваних або переказних коштів. Недостатність даних чи підозри можуть призвести до відмови від проведення операції», — сказав Андрій Шевчишин.

Очікується декілька ключових змін:

• Банки почнуть суворіше стежити за заповненням поля про призначення платежу. Без нього гроші навряд чи підуть.

• Відкриття нових банківських рахунків незнайомим клієнтам (із вулиці) може затягуватись на години-дні. Особливо, коли у фінансистів будуть підозри щодо належності людини до публічних осіб (РЕРs) — до її рідних та близьких. Банки збиратимуть більше інформації про людей, намагатимуться обґрунтувати затримки в обслуговуванні, які до цього рідко пояснювали.

• Може бути знижена планка за сумою операцій, з якої банки починають ретельніше їх перевіряти та ставити додаткові питання клієнтам щодо походження коштів. Із 200−250 тис. грн до 100−200 тис. грн на місяць. Може знадобитися податкова декларація, зарплатна довідка або інші документи, що доводять джерела доходів.

• Банки почнуть частіше ставити людям запитання з приводу нових для них операцій. Наприклад, якщо українець ніколи не отримував закордонних переказів, а гроші раптом несподівано почали надходити — на нього може вийти фінансист і запитати, що пов'язує клієнта з відправником грошей і скільки перерахувань він може отримати. До отримання роз'яснень доступ до коштів може перекриватися.

• Можуть почастішати випадки блокувань та примусового закриття рахунків. Особливо, якщо банк запідозрить клієнта в отриманні коштів від підозрілих осіб, наприклад, які входять до списку санкцій. Або якщо людина вчасно не проходитиме повторну верифікацію (1−2 рази на рік) із підтвердженням місця проживання та уточненням поточної суми доходу.

При цьому фінансисти опрацьовуватимуть нові критерії, за якими моніторитимуть операції простих українців та бізнесу. Просто будуть змушені це робити — за бездіяльність у цій частині є спеціальний штраф. Тож, варто чекати на абсолютно нові запити та обмеження від банків, які зараз складно передбачити, але які можуть стати неприємним сюрпризом.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена