МВФ заробить на Україні 6.9% річних: скільки насправді отримаємо ми

Не знаю чому, але умови програми, яку нам пропонує МВФ, дуже неоднозначні у їх фінансовій частині. Самі посудіть: МВФ нічого не зробив, щоб підлаштувати умови своєї програми під потреби України. Просто взяв свою «стандартну» програму EFF — і «впарює» її нам (так, звісно, не забуваємо дякувати МВФ за те, що погодився дати хоч щось під час війни).

А саме:

1. МВФ планує заробити на кредитуванні України за новою програмою 6.9% річних у твердій валюті. Це просто грабіжницькі відсотки. Для прикладу, ЄС за своєю програмою на 18 млрд євро не братиме з нас відсотки аж до кінця 2027 року, а Канада за траншем на 2.4 млрд канадських долярів братиме лише 1.5%. Та і наші банки фінансують Україну під 2.5% в євро та 4.85% в доларі (звісно, на коротші ніж МВФ строки, але все ж). То з якої радості МВФ, який ще й умови там всякі виставляє, фінансує нас під очікувану ставку в 6.9%?

2. Ми почнемо погашати транші за 4.5 роки від їх отримання, і повністю погасимо їх за десять років. Такі умови — значно гірші, ніж нам пропонує ЄС (борг на 35 років, погашення після десяти років). Умови МВФ схожі на те, що нам пропонує Канада, от тільки Канада бере з нас менші відсотки.

3. Щедра програма МВФ передбачає отримання Україною до $15.6 млрд кредитів протягом 48 місяців. За цей самий період МВФ планує отримати від України $12.1 млрд відсотків та повернення раніше виданих кредитів. Тобто, чистими ми отримаємо від МВФ лише $3.5 млрд протягом 48 місяців. Це усього лише 3% від чистого зовнішнього фінансування України за цей період (115 млрд доларів, якщо вірити МВФ).

А всього за період 2023−2027, чистими у нас вийде вельми скромні $0.5 млрд доларів від МВФ. І це ще за умови, що ми виберемо усі $15.6 млрд за всіма 12-ма траншами.

А якщо раптом не все виберемо (а стільки траншів ми ще ніколи не брали), то маємо усі шанси заплатити фонду більше, ніж отримаємо до 2027 року. Звісно, роль МВФ там полягає в іншому, аніж роздача грошей, але це «інше» ще треба пояснити українцям та і самому уряду.

Особливо важко це буде пояснювати починаючи з 2025 року, коли запланована сума виплат на користь МВФ буде меншою, ніж очікувана/обіцяна сума нових кредитів від фонду. Ще до цього, десь у 2024−2025 р.р., почнеться друга стадія програми МВФ, яка передбачатиме серйозні реформи в Україні. От тоді якраз може стати популярним ідея послати МВФ куди подалі, або взагалі відмовитися будь-що платити фонду.

У будь-якому разі, дуже схоже, що нова програма більше розрахована на перший етап (той що з війною і без реформ), а на другому етапі (сподіваюся, перший ми пройдемо) доведеться домовлятися про нову програму.

4. МВФ нібито очолює загальну підтримку для України на $115 млрд протягом 48 місяців, хоча фінансова роль МВФ там не така і велика (усього 3% чистими). Але у ці 115 млрд з легкої руки МВФ включено загадкову статтю «debt relief potential» (потенціал звільнення від боргу) на суму $15.3 млрд. Що це таке — МВФ не дуже пояснює.

Перша думка, що МФВ нам пробачить борги на $15.3 млрд, виглядає сміливо, але не дуже реалістично (бо фонд такого ніколи не робив, та і дивлячись на те, як він склепав цю програму, гнучкості по відношенню до України від нього годі чекати).

Тож із досвіду 2015 року можна зробити висновок, що МВФ буде активно наполягати, щоб український уряд вимагав від приватних кредиторів України відтермінувати боргів, а також часткове списання приватного боргу (десь 20%). Як згадується в меморандумі, такі переговори мають пройти у першій половині 2024 року.

З такою допомогою від МВФ (за прогнозами фонду), Україна зможе повернутися на зовнішні ринки боргового капіталу лише у 2029 році (хоча усі сплати на користь МВФ мають бути за графіком завжди).

А це означає, що і для приватних позичальників з України буде вкрай важко отримати будь-яке зовнішнє фінансування. Тож незрозуміло, як ми з такою програмою взагалі будемо відновлювати нашу економіку.