Держава готується викуповувати системні банки за 1 гривню: хто на черзі

Документ наробив багато галасу, його майже відразу охрестили «альфабанківським» через чутки про майбутню націоналізацію Альфа-Банку.

Плітки та пересуди виникли не на порожньому місці. Вже наступного дня після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, 25 лютого 2022 року, Нацбанк відкликав ліцензії та поставив на ліквідацію два банки з РФ — Міжнародний резервний банк (колишній Сбербанк, яким володів Сбербанк РФ) та Промінвестбанк (що належить Зовнішекономбанку РФ).

Саме тому, багато хто вважав логічним закриття або націоналізацію Альфа-Банку, яким через ABH Holdings SA (Люксембург) володіє група російських бізнесменів: Андрій Косогов (40,96% акцій), Михайло Фрідман (32,86%), Петро Авен (12,4%) та ін.

Довгий час це питання було поставлене на паузу. Але зараз, схоже, на найвищому рівні ухвалено рішення прискоритися. 30 вересня Рада національної безпеки і оборони вперше з початку повномасштабної війни з Росією ввела санкції проти російських бізнесменів із списків санкцій ЄС і країн G7.

Цього ж дня Президент у своєму зверненні анонсував розгляд у парламенті «проєкту закону про націоналізацію всіх російських активів, який має значно спростити цю процедуру», і попросив депутатів підтримати його «без зволікання».

Про який саме документ йдеться, представники влади не уточнювали, як і фігурантів списку санкцій. Проте, вчора в ЗМІ спливла інформація про націоналізацію Альфа-Банку, що нібито готується. Цього ж дня стало відомо про наміри ВР розглянути цього тижня законопроєкт про націоналізацію системних банків.

Читайте також: НБУ і силовики перевіряють валютні контракти: як шукають схеми виведення капіталу

«Мінфін» разом із експертами проаналізував законопроєкт та отримав пояснення від Нацбанку та Фонду гарантування вкладів фізосіб, що саме криється за законодавчою ініціативою.

Під кого та навіщо насправді писали нові правила націоналізації

Пресслужба Альфа-Банку в коментарі «Мінфіну» відразу поспішила дистанціюватися від законопроєкту № 8069, зазначивши, що в ньому «немає згадки про конкретний банк». А експерти запевнили, що дія документа після ухвалення Верховною Радою поширюватиметься не лише на «Альфу», а й на інші фінустанови.

«Очевидно, законопроєкт розроблявся для Альфа-Банку, про що свідчить згадка підсанкційних осіб та умова компенсації можливих збитків колишніх власників лише за рахунок коштів, відшкодованих державою-агресором. Але нічого не заважатиме застосовувати цей закон й іншим банкам», — сказав «Мінфіну» керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Його колеги також не відкидають ширшого застосування законопроєкту.

«У списку системних банків є лише один із умовно російським корінням, а також є декілька „жирних цілей“ з українськими контролерами, у яких можуть спробувати пошукати іноземних партнерів. Апетит приходить під час їжі, тому я не виключаю, що при зміні „політичного вітру“ можуть накинути оком і на інші», — зазначив у розмові з «Мінфіном» директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Розставив усі крапки над «і» у трактуваннях Національний банк, який надав «Мінфіну» ексклюзивний коментар щодо законопроєкту № 8069.

«Наголошуємо, що законопроект стосується будь-якого системно важливого банку», — йдеться в ньому.

В Україні наразі 14 системних банків. Чотири з державним капіталом, дюжина з приватним, і з іноземним, зокрема:

1. А-Банк;
2. Альфа-Банк;
3. Кредобанк;
4. ОТП Банк;
5. Ощадбанк;
6. Південний;
7. Приватбанк;
8. ПУМБ;
9. Райффайзен Банк Аваль;
10. Таскомбанк;
11. Укргазбанк;
12. Укрексімбанк;
13. Укрсиббанк;
14. Універсал Банк.

Читайте також: Банк не віддає валюту з рахунку або депозиту: що робити в такій ситуації

Потрапляння банку до групи системних — це визнання його важливості для фінансового ринку та економіки країни загалом. Воно підтверджує його високу частку у роздробі (облуговуванні населення) та корпоративному ринку, а також додає йому значущості та шансів на виживання під час воєнного стану.

До війни Нацбанк видав нові правила роботи банківської системи на особливий період на різних етапах, якими передбачені різні обмеження, призупинення та зупинення роботи різних фінустанов. Із них зрозуміло, що у системних банків найбільше шансів на роботу та виживання у найбільш пікових випадках.

Водночас, до системних банків можуть висуватися жорсткіші вимоги при перевірках та стрес-тестуванні Нацбанку.

Із пояснень Національного банку щодо законопроєкту № 8069 зрозуміло, що його положення можуть застосовуватися для виведення з ринку будь-якої з 14-ти вищезгаданих структур. Зокрема, і для націоналізації, якщо говорити про недержавні фінустанови.

Цей механізм дозволить ефективніше захистити клієнтів великих банків. Із початку війни держава гарантувала 100% захист вкладів фізосіб, але юридичні особи під гарантії не потрапили.

«На воєнний час та через три місяці після його завершення вклади фізичних осіб у будь-якому банку гарантуються у повному обсязі. А націоналізація банку забезпечує таку саму гарантію для всіх юридичних осіб, не пов'язаних із акціонерами», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Як пропонують націоналізувати

Авторами законопроєкту № 8069 є голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев та п'ятеро його колег-депутатів. Документ узгоджувався з Національним банком та Фондом гарантування вкладів фізосіб, і ті його підтримали. «Мінфіну» в НБУ відповіли, що документ дозволяє «забезпечити інтереси держави та вкладників системних банків» у разі виникнення кризових ситуацій під час війни.

«З огляду на продовження РФ збройної агресії проти України та зумовлені цим потенційні ризики для фінансової системи, впровадження зазначеної в законопроєкті оптимізованої процедури виведення системно важливого банку з ринку спростить обтяжливу для нинішніх умов загальну процедуру виведення банку з ринку», — йдеться у коментарі Нацбанку для «Мінфіну».

У Фонді гарантування вкладів фізосіб також наголосили на військовому стані.

«Законопроєкт покликаний усунути фактори, які в умовах військового стану можуть стати обставинами непереборної сили для виведення з ринку системно важливого банку», — пояснили «Мінфіну» у ФГВФО.

Прописана в законопроєкті процедура передбачає практично блискавичне реагування і виглядає так:

• Нацбанк визнає банк неплатоспроможним.
• У той же день НБУ повідомляє про своє рішення сам банк та Фонд гарантування вкладів фізосіб, який працює з проблемними структурами.
• У той же день Національний банк скеровує до Кабміну свою пропозицію про проведення націоналізації банку з інформацією про його акціонерів, зобов'язань тощо. Це називається участю держави у виведенні неплатоспроможного банку.

Вже наступного дня уряд має дати офіційну відповідь Нацбанку та Фонду гарантування вкладів про готовність взяти банк під своє крило. Якщо на націоналізацію не буде дано добро, то ФГВФО діятиме за старою процедурою: спробує знайти банку інвесторів або поставить його на ліквідацію, якщо таких не знайдеться.

Але якщо держава піде на націоналізацію банку, то, згідно із законопроєктом, Фонд гарантування вкладів не запускатиме звичних процедур (деномінація акцій, формування резервів на покриття збитків, залучення аудиторської компанії).

Натомість, ФГВФО та Кабмін укладуть договір купівлі/продажу акцій націоналізованого банку за 1 гривню. Після цього органом управління корпоративними правами у структурі стане Мінфін, до якого перейдуть права власності на банк. Фонд за поданням Мінфіну, після погодження з Нацбанком, призначить туди нове керівництво.

Що дуже важливо — влада не хоче витрачати бюджетні кошти. У документі йдеться, що держава не бере на себе зобов'язання щодо збільшення капіталу банку, що націоналізується, як це було в історії з Приватбанком у 2016 році. Тоді владі довелося вкласти в нього величезну суму — 150 млрд грн. Це абсолютний рекорд за всю історію української банківської системи. Але зараз такі вливання на фоні й без того безперервного друкування грошей будуть просто вбивчими для економіки.

«На відміну від раніше застосованої процедури щодо Приватбанку, не передбачається участь держави у докапіталізації такого банку, банк буде продано за 1 гривню, незалежно від розміру його регуляторного капіталу. Також не передбачено проведення додаткової емісії та процедури bail-in із викупу акцій додаткової емісії у власників банку», — підтвердила «Мінфіну» партнер LCF Law Group, керівник практики банкрутства та реструктуризації Олена Волянська.

У законопроєкті № 8069 чітко йдеться: щойно Кабмін стає новим власником банку, будь-які емісії його акцій зупиняються та скасовуються. А раніше накладені арешти, заборони та обтяження/обмеження на акції вважаються знятими. Навіть раніше розпочаті провадження припиняються. Держава стає повноправним власником банку.

Після цього (оформлення акцій на державу) Мінфіну відводиться 3 дні на вибір міжнародної аудиторської фірми, яка проведе оцінку фінансово-господарської діяльності банку, що націоналізується. Перевіряючим надається 3 місяці на підготовку детального аудиторського звіту.

Що буде з колишніми власниками

Вже наступного дня після придбання державою акцій системного банку припиняються всі зобов'язання перед такими особами:

• контролери (власники/співвласники);
• особи, які мали суттєву участь у банку (керівники та пов'язані з ними особи);
• пов'язані з банком особи, щодо яких були застосовані міжнародні санкції.

Всі ці люди та компанії не зможуть отримати у банку свої депозити, кошти з карткових та інших рахунків, а також інші активи. Навіть за постановами судів, зобов'язання щодо них вважатимуться зупиненими та знятими. Також їм будуть заборонені будь-які операції у банку.

Щоб колишні власники не могли вивести свої кошти за кредитами та іншими зобов'язаннями, законопроєктом № 8069 передбачено додатковий аналіз, під час якого мають бути встановлені реальні бенефіціари за всім кредитним портфелем. Зобов'язання щодо них анулюють.

Можливий і побічний ефект, оскільки банк припинить платити навіть тим кредиторам, де кінцевих власників не зможуть встановити, і тим, хто не надасть чи приховуватиме інформацію про себе.

Завдання уряду — зробити так, щоб колишні власники банку не мали можливості виводити кошти після націоналізації. А також не мали змоги вимагати відшкодування власних грошових/майнових втрат.

Для цього у законопроєкті виписано низку важливих моментів:

• Особи, які зазнали збитків від націоналізації банку, мають право їх відшкодувати виключно за рахунок коштів, які держава Україна отримає як відшкодування збитків від держави-агресора.

• Після аудиту та виявлення збиткових та протиправних операцій, які завдали шкоди банку, його нове керівництво отримує право стягнути збитки з пов'язаних раніше з банком осіб (у тому числі в рамках солідарної відповідальності). При цьому колишні акціонери (власники суттєвого впливу), керівники зобов'язані надавати всю інформацію про своє майно (активи). Якщо вони цього не зроблять, банк залишає за собою право накласти арешт на все їхнє майно в рамках забезпечення позову.

Чи може бути оскаржена націоналізація

Юристи вважають військовий план націоналізації банків якіснішим, ніж реалізований 6 років тому щодо Приватбанку. Його акціонери та клієнти досі судяться з українською державою.

«Питання націоналізації краще опрацьоване і якісніше виписано у законопроєкті. Багато моментів врахували та виправили, доопрацювали. Видно роботу над помилками після широкої судової практики за позовами Приватбанку. Хоча це не означає, що виключені складнощі у майбутньому. Теоретично, може виникати небезпека для вкладників, особливо, якщо їх зможуть пов'язати з кимось у банку», — пояснив «Мінфіну» керуючий партнер адвокатського об'єднання «Suprema Lex» Віктор Мороз.

Втім, ідеальним законопроєкт № 8069 теж не назвали, особливо після експертизи Головного науково-експертного управління Верховної Ради, яке виявило низку недоліків. Наприклад:

• Відсутність конкретних критеріїв (фінансових показників), на підставі яких Кабмін ухвалює рішення про націоналізацію.

• Вказано, що Фонд гарантування вкладів продає акції за 1 гривню. І лише за контекстом можна зрозуміти, що одну гривню платять за весь банк загалом. Але формулювання можна трактувати й так, що гривню коштує кожна акція банку, і це може стати предметом суперечок та судового позову.

«Саме можливість вільного тлумачення тих чи інших показників банку і призведе до майбутніх судових спорів. Нам варто поставити себе на місце власника банку та подумати, як він може діяти. Очевидно, що власники спробують довести в судах, що, по-перше, не було підстав для віднесення банку до системно важливих та/або неплатоспроможних. А по-друге, Кабмін не мав підстав, як державний орган, приймати рішення про націоналізацію.

Важливо розробити чіткі критерії та реалізовувати запропоновану процедуру лише при досягненні банком встановлених показників. Тоді оскарження не матиме результатів", — вважає партнер, адвокат Pavlenko Legal Group Григорій Павленко.​

Чому можуть почати з Альфи

Хоча націоналізація прописана для всіх системних банків, експерти допускають її обкатку на Альфа-Банку.

«Не вважаю, що ситуація з фінансовими показниками Альфа-Банку є суттєво гіршою чи кращою, ніж у решти системно важливих банків. Основна проблема — це кінцеві бенефіціари, на яких було накладено санкції після повномасштабного вторгнення Росії», — вважає Михайло Демків.

Після початку РФ повномасштабної війни в Україні ставлення до Альфа-Банку стало неоднозначним.

«Ставлення вкладників та позичальників до нього буде ворожим. Тому зміна власників тут буде доречною. Інша річ, що зміну власників Альфа-Банку «ринковим шляхом» (через його продаж) не так просто здійснити, виходячи з того, що бенефіціари банку зазнали міжнародних санкцій, а отже, угоди з ними є ризиковими для покупців.

А якщо у банку мало шансів на існування в Україні, то його потрібно або закрити (на що, очевидно, не наважуються через його системну значущість), або конфіскувати у власників, або націоналізувати", — дав «Мінфіну» свою оцінку Олександр Паращій із Concorde Capital.

На його думку, націоналізація «Альфи» має покращити відносини України з міжнародними партнерами, які на прохання нашої країни давно застосували санкції до Альфа-Банку та його структур у всьому світі. І не можуть зрозуміти, чому ми, як ініціатор санкцій, досі не вчинили так само.

Багато хто з опитаних «Мінфіном» експертів вважає націоналізацію Альфа-Банку оптимальним варіантом. Вважають, що такий підхід дозволить захистити вкладників та держбюджет, за рахунок якого на період воєнного стану на 100% гарантовані всі депозити в країні.

Противники націоналізації також є, оскільки державу в нас не вважають ефективним власником. Як приклад, зазвичай, наводиться історія з націоналізацією Приватбанку, на якість обслуговування в якому зараз чимало нарікань. Хоча до переведення в держсектор він вважався одним із найбільш високотехнологічних та клієнтоорієнтованих банків у країні. Існує побоювання, що Альфа-Банк, який також робить ставку на нові технології, теж почне деградувати після націоналізації.

Аналітики вважають, що це не єдиний варіант збереження (не закриття) Альфа-Банку.

«Альтернатива — взяти під контроль управління або приєднати до держбанку. Установа працюватиме як раніше, клієнти задоволені. Це справді технологічний банк», — зазначив Віктор Шулик.

Чи є підстави для націоналізації Альфа-Банку

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну фінансові показники «Альфа-Банку» помітно постраждали. Звичайно, це трапилося з багатьма фінустановами, але за низкою напрямків погіршення пов'язували саме зі сприйняттям структури, як російської. Вважається, що через негативне ставлення, наприклад, клієнти знімали кошти з рахунків.

Згідно зі звітом Нацбанку, з 1 березня до 1 серпня 2022 року обсяг гарантованих вкладів населення в Альфа-Банку скоротився з 50,2 млрд до 47,3 млрд грн. А обсяг вкладень суб'єктів господарювання зменшився з 31,2 млрд грн до 22,4 млрд грн. Це все — серйозний відтік коштів.

Хоча в самому банку з такими оцінками не погоджуються, і пояснюють усе шоком, який українці зазнали через війну. На себе поведінку клієнтів у банку не приміряють, і говорять про зміну ставлення у серпні. Проте, за цей період ще не надійшло офіційної звітності НБУ, аби все перевірити.

«У перші місяці початку війни у багатьох клієнтів був шок та панічні настрої. Саме тому люди знімали готівку зі своїх рахунків та депозитів. Це стосувалося більшості фінустанов. Незабаром ситуація стабілізувалася. Наприклад, у серпні Альфа-Банк зафіксував зростання коштів на термінових депозитах», — заявили «Мінфіну» у пресслужбі Альфа-Банку.

Поки що Національний банк опублікував результати роботи банків за 7 місяців, і можна порівняти дані на початок серпня. «Мінфін» отримав за Альфа-Банком таку динаміку показників із 1 березня до 1 серпня 2022 року:

• загальні активи — зменшилися зі 123,8 млрд грн до 112,7 млрд грн;
• загальний кредитний портфель зменшився зі 64,6 млрд грн до 54,9 млрд грн;
• власний капітал — зменшився з 13,3 млрд грн до 9,6 млрд грн;
• фінансовий результат (після оподаткування) зменшився з прибутку в 669 млн грн до збитку в 3,5 млрд грн.

Кількість відділень із квітня до червня скоротилася з 215 до 171.

У банку запевняють, що наразі рівень обслуговування корпоративних кредитів знаходиться на рівні 85%. А збитковий результат пояснюють формуванням резервів.

«Альфа-Банк Україна працює з операційним прибутком. За 8 місяців операційний прибуток до резервів склав 5 млрд грн. Поточний збиток банку сформований виключно кризовим формуванням резервів на випадок, якщо фінансовий стан клієнтів-позичальників погіршиться. Ба більше, подібна ситуація спостерігається у багатьох банках із активним кредитуванням. Після перемоги України у війні та стабілізації ситуації ці резерви буде розформовано», — запевнили у пресслужбі Альфа-Банку.

Нещодавно його керівництво заявило про готовність вкласти в український банк $1 млрд, і в експертній спільноті виникла дискусія про те, що краще для українського фінансового ринку та країни: прийняти від проросійських інвесторів інвестицію в мільярд або відмовитися від неї через походження коштів.

Читайте також: Чи потребує Альфа-Банк докапіталізації на $1 млрд

Пресслужба Альфа-Банку повідомила «Мінфіну», що це вже не просто розмови, а реальні кошти, які намагаються оформити в капітал, — процес пішов.

«Банк перебуває у процесі докапіталізації на $1 млрд у вигляді вічного субординованого боргу. Усі необхідні документи на отримання дозволів подано. Із цих коштів $500−600 млн може знадобитися для дотримання нормативу адекватності капіталу у 2023 році.

Решта — для кредитування економіки у пріоритетних проєктах, встановлених урядом: енергетична та продовольча безпека, медичне обслуговування, виробництво медичних препаратів тощо", — йдеться в офіційному коментарі банку.

Нацбанк ще не повідомляв про реєстрацію нового капіталу Альфа-Банку. З усього видно, що там ще остаточно не вирішили, чи брати $1 млрд. На користь цієї версії говорить і реєстрація у Верховній Раді законопроєкту № 8069.

Підстави для відмови у реєстрації нового капіталу довго шукати не доведеться. Чиновники можуть послатися на його походження та на підсанкційних контролерів Альфа-Банку. А можуть і зачекати на погіршення фінансових показників банку (затягуючи капіталізацію), і на цій підставі визнати його неплатоспроможним і запустити націоналізацію.

При цьому юристи впевнені, що вищезгаданий законопроєкт № 8069 згодом дозволить нашій державі отримати згаданий $1 млрд і вкласти його в українську Альфу. Адже у документі чітко прописано право Кабміну вимагати з колишніх власників кошти на суму збитків, завданих банку. Може не відразу і через суди, але все ж таки.

Очікується, що доля українського Альфа-Банку буде вирішена до кінця 2022 року, і скоро всі дізнаються, чи пов'язана вона з Кабміном у вигляді нового акціонера.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена