Електроніка в Україні подорожчає на 45-60%

Як зміниться ціна на електроніку

Стрибок курсу валют — це вторинний чинник, який впливає на подорожчання. Первинне, що вплинуло на вартість електроніки, та й не тільки електроніки, а й всіх імпортних товарів, — це повернення з 1 липня оподаткування імпортних операцій.

Через це імпортні товари подорожчали на 20%. А ті товари, які обкладались митом (переважно електроніка) у 10−16% разом із ПДВ, подорожчали на 30−36%. Тобто з 1 липня ціни зросли на 20−36% у собівартості. Потім, через двадцять днів, Національний банк девальвував курс гривні на 25%. Це стало другим фактором, який вплинув на подорожчання електроніки.

Сьогодні у всіх імпортних товарів є потенціал на підвищення ціни від 45% до 60%. Тобто це ПДВ 20% плюс курс 25%, отримуємо нижню планку 45%. Щодо верхньої межі подорожчання — я можу сказати лише за тими товарами, які ми імпортуємо, тому що розмір мита на них 12%.

Тобто 20% ПДВ, плюс мито — 12%, плюс курс — зростання на 25%, і виходить близько 60%. Тобто потенціал зростання цін на електроніку дуже великий.

Це погана історія не лише для продавців імпортних товарів, а й для споживача. Тому що, так чи інакше, ці податки та курс рано чи пізно будуть закладені в ціну товару, і споживач на собі відчує колосальне подорожчання.

Подорожчання на 45−60% відбудеться у відношенні до червневих цін. Станом на серпень ціни вже підвищилися на 20−25% на більшість електроніки. Тож зростання до межі 45−60% відбудеться протягом 4−5 місяців. Ціни в роздрібній мережі реагують на підвищення із затримкою, тому що роздрібні гравці мають відстрочку, коли для них ціна зафіксована в гривні. Наступні партії товару для них будуть дорожчими.

Читайте також: Вартість житла вже вища, ніж у лютому: як зміняться ціни на квартири після війни

Про податок у 10% на купівлю валюти для імпорту

Скасування ПДВ і мита на імпорт 24 березня допомогло уникнути дефіциту імпортних товарів в Україні. Якби цей закон не був прийнятий, ми б не імпортували товари ще місяць-півтора, доки на ринку не утворився б дефіцит. Але цей закон створив свого роду психологічну пастку. Бізнес почав інтенсивно імпортувати, і це виглядало так, начебто бізнес ожив, як хворий, якому зробили укол адреналіну. І буквально через 2,5 місяця цей закон скасовують.

Але бізнес був на безподатковому адреналіні. А зараз пацієнта (бізнес) виписали з лікарні, він вийшов на вулицю, дійшов до автобусної зупинки, сів на неї, адреналін закінчився, йому стало погано, він ліг і лежить. Тобто в Україні немає драйвера для відновлення бізнесу.

Ціна валюти зросла на 25%, в країні відсутній великий попит, оскільки за кордон виїхало 6 мільйонів людей. Зараз сезон back to school. 640 тисяч українських дітей перебувають за кордоном. У нас буде сезон back to school? Безперечно. Але він буде дуже слабким.

Тобто кроки, які на даному етапі робить наш уряд для того, щоб зняти більше податків, на мій погляд, можуть завдати більше шкоди, ніж користі. Звичайно, можна оподаткувати імпорт додатково на 10%, але в результаті бізнес стиснеться ще вдвічі.

І замість 40% співробітників, яким ми не платимо зарплати (через тимчасове призупинення трудових відносин), ми не платитимемо 70% співробітникам, Ці люди стануть безробітними. Це дуже погана історія — спіраль руху донизу для всієї економіки України.

Читайте також: Як отримати ІТ-освіту безкоштовно: деталі від Мінцифри

Тому я думаю, що розумно було б хоча б зараз зупинитись. На мій погляд, розумний баланс: добре, ви повернули податки на імпорт, які були до війни. Будь ласка, зупиніться. Бо якщо далі збільшувати податки, шкода буде більшою, ніж ефект в 14 мільярдів гривень на місяць, якщо запровадити податок на імпорт. Не буде 14 мільярдів, бо ми припинимо імпортувати. Уряд отримає ефект в 6−7 мільярдів, і сотні тисяч людей додатково опиняться без роботи.

Мені здається зараз треба хоча б не чіпати цього пацієнта, нехай він полежить на лавочці, погріється на сонці, поки ще серпень, і якось піде додому працювати.