У банківському секторі України частка непрацюючих кредитів за квітень-червень 2022 року збільшилася до 29,7%. Про це йдеться в Огляді банківського сектору НБУ.
Частка непрацюючих кредитів у банках зросла майже до 30% — огляд НБУ
► Підписуйтесь на сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини
Проблемні кредити
«Банки приступили до визнання непрацюючих кредитів корпоративного сегменту, водночас у роздрібному — зростає рівень покриття портфеля, що працює, резервами. Отже, обсяг непрацюючих кредитів почав зростати вперше за тривалий час: їх рівень підвищився за II квартал на 2.6 п. п. до 29, 7%», — йдеться в огляді банківського сектора.
Активи банків
Чисті активи банків за ІІ квартал зросли на 3,3% та наблизилися до довоєнного рівня. Водночас динаміка кредитного портфеля була нерівномірною. Чисті корпоративні гривневі кредити за квартал зросли на 5,3%, а валютні — знизилися на 7,2% у доларовому еквіваленті.
Зростання корпоративного гривневого кредитування відбувалося виключно за рахунок державних банків — близько +30% за квартал.
Читайте: Рівень непрацюючих кредитів у банках може перевищити 50%
Чистий роздрібний кредитний портфель скоротився за ІІ квартал на 11,1% як через зменшення обсягів кредитування, так і через зростання резервів. Під час військового стану позички надавалися лише на поточні потреби клієнтів, а в іпотечному сегменті та на покупку авто кредитування майже зупинилося.
У Нацбанку запевняють, що банківський сектор залишався операційно прибутковим, незважаючи на воєнні дії, зокрема завдяки скороченню витрат. Складові операційного доходу повільно відновлюються.
Проте, суттєві відрахування до резервів під очікувані внаслідок війни втрати зумовили його збитки у розмірі 4,5 млрд грн у ІІ кварталі, 4,6 млрд грн — з початку року. Кількість збиткових за квартал банків становила 24 установи.
Читайте: Частка непрацюючих кредитів у банківському секторі знизилася
Коментарі - 7
Банки помимо коллекторской деятельности (звонки и т. п.) — сейчас активно угрожают судами: оказывается в военное положение без проблем может банк подать в суд, получить положительное решение и принудительно стянуть через приставов всю сумму с процентами (в т.ч. начисленным в так расхваленные многими «кредитные каникулы»).
В принципе, многим терять нечего даже если суды вынесут положительное решение. Комплексно никто к этой проблеме не подходит: многие заёмщики во время войны сразу оказались в ситуации что не могли платить сразу, а сейчас т.к. уже сумма скопилась огромная с процентами за время войны — на них подают в суд, даже если пытаются хоть немного выбраться (хотя многим до сих пор сложно).
Что государство получит по итогу?
Множество заёмщиков, которые уже с судебными решениями превратились в вечных должников: без имущества и счетов, где зарабатывать будут только в чёрную, из-за невозможности выплатить кредит. Государство само тоже не платит ничего, но заёмщики обязаны — им сейчас никакой защиты не предусмотрено и шанса дать время восстановиться тоже нет.
Что могу сказать: «замечатальный» ход от правительства. Где после этого будет работающая экономика? Все уйдут в тень ещё большую. Вот чего «добились».
Ті ж забудовники, яких тут дуже не люблять, все ж робили кроки назустріч — знижували курс, давали знижки і т.д. А банки просто — «які кредитні канікули? платіть за графіком в договорі або подамо до суду!11!».