Реалії нашої економіки: бізнес готується до падіння гривні, у банках зростають вклади

Бізнес готується скорочувати виробництво: всі, окрім будівельників

Згідно з результатами останнього опитування підприємств, проведеного Національним банком України, бізнес очікує скорочення обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців, а також має песимістичні очікування щодо майбутнього розвитку своїх підприємств.

Зокрема, індекс ділових очікувань (ІДО) підприємств знизився до 72,6% (у попередньому кварталі — 108,2%). Зниження ІДО відбулося за всіма складовими індексу. Скорочення ділової активності очікували підприємства всіх видів економічної діяльності, найбільше — добувної промисловості, а також енерго- та водопостачання (ІДО — 60,8% та 67,6% відповідно).

Найсуттєвіше на зниження ділових очікувань вплинуло зниження оцінок респондентів щодо інвестиційних видатків як на виконання будівельних робіт, так і на машини, обладнання та інвентар. Рівень залишків готової продукції респонденти продовжували оцінювати як нижчий, ніж нормальний.

Одночасно очікується посилення інфляції та послаблення курсу національної валюти. Бізнес очікує на прискорення інфляційних процесів до 21,7% (у попередньому кварталі — 9,5%) та послаблення курсу національної валюти до 36,06 грн/$ (у 1 кварталі 2022 року — 29,35 грн/$).

Погіршення фінансово-економічного стану в наступні 12 місяців очікують респонденти всіх видів економічної діяльності, за винятком підприємств будівництва. Найпесимістичніші очікування мали підприємства енерго- та водопостачання, а також транспорту та зв’язку (баланс відповідей — «мінус» 26,7% та 26,4% відповідно).

У зв’язку з цим посилились очікування підприємств щодо потреби в позикових коштах, проте й оцінки ними жорсткості умов доступу до банківських кредитів також підвищилися. Результатом цього стало зменшення частки респондентів, які планують брати банківські кредити, — до 36,9%, порівнюючи з 40,9% у 1 кварталі 2022 року. Також перешкодою для залучення нових кредитів залишаються високі ставки за кредитами (37,2% відповідей).

Домінуючим фактором, що стримуватиме розвиток підприємств, є воєнні дії та їх наслідки. Про цей фактор згадал и 86,1% респондентів. Вплив більшості інших факторів послабився. Найбільше — фактори надмірного податкового тиску, високих цін на енергоносії та браку кваліфікованих працівників.

Відновлення експорту продукції з України морськими шляхами залишається найбільшою логістичною перепоною. Зокрема, через морську блокаду та недоотримання коштів від експорту українські фермери цьогоріч можуть посіяти від 30% до 60% менше пшениці, ячменю та озимих.

Це матиме очевидний негативний вплив не лише на економічні показники цього року, але й суттєво ускладнить проведення посівної кампанії 2023 року.

Читайте також: Яким буде курс гривні до кінця року, якщо НБУ відпустить його знову

Мінфін підвищив дохідність ОВДП: інвестори відреагували покупками

На черговому аукціоні, який відбувся 19 липня, до державного бюджету було залучено 1,9 млрд грн на термін від 2 місяців до 1 року за ставками від 9,5% до 14% річних, а також $31,2 млн на 6 та 12 місяців за ставками 4% та 4,5% відповідно.

Збільшенню обсягів гривневих запозичень Мінфіну сприяло підвищення ним граничного рівня дохідності 1-річних ОВДП із 11% до 14%, завдяки чому обсяг залучених коштів за відповідними фінансовими інструментами збільшився до 1,8 млрд грн (попереднього тижня — менше 100 млн грн). При цьому середньозважена дохідність гривневих запозичень 19 липня становила 13,7%.

Характерно, що загальний обсяг поданих заявок на придбання 1-річних гривневих облігацій під час останнього аукціону перевищував 5,5 млрд грн, проте очікувана дохідність за ними була вищою від поточного граничного рівня, визначеного Міністерством фінансів.

Із урахуванням планових погашень за плинний тиждень обсяг ОВДП в обігу скоротився на 10,4 млрд грн. Зокрема, скоротилися вкладення в ОВДП банків (-5,6 млрд грн), а також юридичних та фізичних осіб (-1,3 млрд та -1 млрд грн відповідно). Також відбулося погашення гривневих ОВДП на користь Національного банку (-2,5 млрд грн).

Загалом, за розрахунками Нацбанку, з 24 лютого до 18 липня 2022 року обсяг сплачених урядом України коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 21,9 млрд грн перевищив обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП. Зокрема, у квітні, травні та червні сальдо внутрішніх боргових операцій уряду було від'ємним та становило -2,9 млрд, -0,4 млрд та -21 млрд грн відповідно.

В умовах обмеженої спроможності внутрішнього ринку державного боргу до задоволення фінансових потреб держави за визначеними ставками вагомого значення набуває грантова та кредитна підтримка України з боку країн-партнерів.

Минулого тижня до державного бюджету України надійшов грант від США у розмірі $1,7 млрд. Дані кошти були надані з цільового фонду одного донора, створеного Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародною асоціацією розвитку (МАР) та Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Також було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Україною та ЄС і відповідну Кредитну угоду щодо отримання виняткової макрофінансової допомоги ЄС у сумі 1 млрд євро, яка, очікується, надійде наприкінці липня у вигляді пільгового довгострокового кредиту ЄС.

Що відбувається на валютному ринку

Більш суттєве зростання пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банків, порівнюючи з попитом на неї, обумовило скорочення минулого тижня обсягу чистого продажу банками іноземної валюти клієнтам.

Зі свого боку, це знизило тиск на міжнародні резерви України, чистий продаж іноземної валюти з яких Нацбанком минулого тижня скоротився на 40% (до $580 млн за тиждень). Купівля безготівкового долару США у банків минулого тижня здійснювалася за офіційним курсом, а його продаж банкам — за офіційним курсом, збільшеним на 1%.

Читайте також: НБУ знизив офіційний курс гривні одразу на 25%

Вкладники продовжують нести гроші до банків

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) за плинний тиждень скоротився до 212 млрд грн за рахунок переважання надходжень на Єдиний казначейський рахунок уряду над виплатами з нього та абсорбування вільної ліквідності за допомогою валютних інтервенцій Нацбанку.

За державною програмою «Доступні кредити 5−7−9%» минулого тижня банками було видано 238 пільгових кредитів на загальну суму 1,1 млрд грн. Понад половину від зазначеного обсягу видали банки державного сектору. Загальний обсяг кредитів, виданих за програмою з початку широкомасштабних воєнних дій на території України, становив 40,8 млрд грн, з яких близько половини коштів було спрямовано на кредитування с/г товаровиробників.

Завдяки державній підтримці обсяг гривневого кредитування сектору нефінансових корпорацій у червні, за оперативними даними Нацбанку, залишався на рівні попереднього місяця. Натомість, зменшення валютних позик банків корпоративному сектору (на 2,1% за місяць) визначало загальне скорочення кредитів підприємствам у червні на 0,7%.

Окрім того, погіршення платоспроможності домашніх господарств визначало скорочення кредитування банками фізичних осіб як у гривні (на 3% за місяць), так і в іноземній валюті (на 6,2%).

При цьому обсяг депозитів у банківській системі у червні продовжував зростати — на 3,9% за місяць, у тому числі депозитів корпоративного сектору — на 1,4%, домашніх господарств — на 3,2%. Характерно, що зростання депозитів домогосподарств відбувається, передусім, у гривні (+5,4% за місяць) в результаті значних виплат із боку держави. В іноземній валюті депозити населення скорочуються (у червні — на 1,3%) через низьку привабливість відсоткових ставок за ними.

Але банківська система України продовжує зберігати стійкість в умовах воєнного часу. Станом на 1 липня достатність регулятивного капіталу банків збільшилася за місяць на 0,5 в. п. — до 17,2%, що залишає достатній простір для абсорбування банками можливого погіршення якості активів внаслідок воєнних дій. Банки також продовжують виконувати нормативи ліквідності та кредитних ризиків.

Водночас, невизначеність, пов’язана з динамікою воєнних дій та їх впливом на життєздатність клієнтів банків, все ще не дозволяє повною мірою оцінити вплив війни на якість кредитного портфелю та капітал банків.